Мобільні додатки як невід'ємна частина мобільних технологій займає одне з передових місць по частоті використання людиною у повсякденному житті інформаційних технологій. Розробка та впровадження такого програмного забезпечення у процес освіти, та особливо, профорієнтації майбутніх абітурієнтів, набуває все більше актуальності в нинішньому світі цифрових та інтерактивних технологій навчання. Більшість додатків, які існують на сьогоднішній день і використовуються для виявлення фахових здібностей абітурієнтів, представлені у вигляді опитувальника і не враховують емоційну складову людини, що у даний час проходить тестування. Запропоновано мобільний додаток, що враховує емоційний стан абітурієнта під час проходження професійно-орієнтованого тестування, що сприяє вибору та досягнення успіхів у майбутній професії. В процесі дослідження використано теоретичні методи, зокрема, системний аналіз наукових джерел і нормативних документів, аналіз методів і технологій розробки мобільних додатків. У результаті дослідження на прикладі розробленої платформи Toolhoo запропоновано використання мобільних додатків як ефективного інструменту для тестування на предмет схильності до тієї або іншої спеціальності для майбутніх абітурієнтів ЗВО. Проаналізовано та структуровано основні методики діагностики професійної спрямованості; проаналізовано ринок профорієнтаційних мобільних додатків; розроблено та запропоновано нову платформу, яка має можливість враховувати емоційну складову абітурієнтів під час проходження професійно-орієнтованого тестування (ПОТ), що суттєво впливає на результати тестування. Встановлено, що мобільні додатки знаходять своє застосування у всіх сферах людського життя, і, як наслідок, ринок мобільних додатків розвивається з неймовірною швидкістю. В процесі дослідження показано, що мобільний додаток є швидким і зручним способом пройти ПОТ для абітурієнтів. Запропоновано використання нової мобільної платформи, що враховує емоційний стан абітурієнтів під час опитування.

Розроблено інформаційну систему для створення бази даних навчальних закладів III рівня акредитації України та автоматичного відправлення електронних листів на адреси із цієї бази. База даних містить необхідні для профорієнтаційної роботи відомості практично про всі навчальні заклади. Наведено алгоритм роботи розробленої інформаційної системи та результати її роботи: створені таблиці з даними про навчальні заклади, розроблені запити та звіти, відправлені на електронні адреси листи.

Розкрито теоретичні та методичні засади виховання в учнів підліткового віку ціннісного ставлення до праці. Узагальнено історичний аспект дослідження проблеми трудового виховання учнів у вітчизняній педагогічній науці. Охарактеризовано сутність поняття "ціннісне ставлення до праці" й особливості виховання даного особистісного утворення в учнів підліткового віку. Представлено методику та результати діагностування вихованості ціннісного ставлення до праці в молодших і старших підлітків. Обгрунтовано модель та педагогічні умови виховання у підлітків ціннісного ставлення до праці засобами добродійної трудової діяльності.

Розвиток і становлення профорієнтації системно подано як процес, що відбувався впродовж таких етапів, як: доіндустріальний, постіндустріальний, інформаційний. Схарактеризовано чинники розвитку системи професійної орієнтації у змісті кожного етапу. Унаслідок аналізу поняттєвого апарату дослідження визначено музейно-освітнє середовище як сукупність компонентів – музейного довкілля, музейно-освітнього процесу, суб’єктів (учитель та учні) музейно-освітньої комунікації у музейно-освітньому процесі, музейно-освітньої взаємодії. Схарактеризовано поняття "музейно-освітнє середовище Закарпаття", виокремлено різні за тривалістю і динамікою етапи його розвитку: домузейний, становлення музейної справи, розвитку (чехословацький період), занепаду (угорський період), відродження (радянський період), оновлення (період незалежності), трансформації (сучасний період). Розкрито історичні особливості становлення культурного тла (фону) дослідження. Виявлення можливостей використання історичного досвіду профорієнтації учнів у музейно-освітньому середовищі Закарпаття сприяло розробленню моделі профорієнтації учнів. Висвітлено особливості функціонування постійно діючого віртуального комплексу "Музей професійної орієнтації", який застосовують і під час навчання дисциплін природничо-наукового циклу, й у гуртковій, позакласній і позашкільній роботі з учнями. За результатами експериментальної роботи, проведеної у два етапи, констатовано, що новітні засоби професійної орієнтації учнів, до яких зараховано інноваційне музейно-освітнє середовище, яким є "Музей професій", мають значні переваги у використанні та перспективи щодо подальшої профорієнтаційної роботи з учнями.

Висвітлено особливості працелюбності дитини та вплив цієї якості на розвиток особистості. Визначено головні характеристики трудового виховання в сім'ї, проаналізовано особливості організації працелюбності як у сім'ї, так і в закладі початкової освіти. Досліджено, що в період праці у дітей формується позитивне ставлення до життя. Зазначено, що під час спільної роботи у них формується бажання допомагати один одному, удосконалювати себе, відчувати, що вони приносять комусь радість. Це забезпечує впевненість у власних силах, сприяє формуванню духовно-вольових якостей, що потрібні дитині для кращого навчання.

Наведено результати теоретико-методичних засад дослідження проблеми професійної орієнтації учнівської молоді у зв'язку з упровадженням STEM-навчання в закладах освіти. Вивчення суті зазначеної проблеми та пошук можливих шляхів її розв'язання сприяли з'ясуванню особливостей реалізації STEM-проєктів, принципів їх застосування, алгоритму дій педагогів та учнів, формування STEM-грамотності. Мета професійної орієнтації - самовизначення особистості, усвідомлений вибір професії, який надає людині можливість стати висококваліфікованим фахівцем. Відповідно, впровадження напрямів STEM-навчання у закладах освіти сприятиме самовизначенню учнів, оскільки мета STEM-освіти полягає у формуванні та розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей молоді, що визначають її конкурентоспроможність на ринку праці. Принципи побудови STEM-проєкту такі: інтегральність - об'єднання та взаємовплив навчальної та дослідницької діяльності учнів; безперервність - процес тривалої професійно-орієнтованої освіти та виховання у творчому об'єднанні учнів різних вікових груп і наукових керівників; міжпредметне навчання, тобто вивчення та розв'язання проблеми, що передбачає глибоке систематизоване знання навчальних предметів і широку ерудицію в різних сферах. Особливістю STEM-проєктів є колективна робота учнівської молоді. Урізноманітнення навчальних проєктів надає змогу залучити школярів із різними здібностями. Навчально-дослідницька діяльність учнів розгортається в такій послідовності: вивчення проблеми; формулювання гіпотез; планування навчальних дій; збір даних (фактів, спостережень, доказів); аналіз і синтез зібраних даних; побудова висновків та узагальнень; захист STEM-проєктів. Отже, впровадження STEM-проєктів у закладах освіти сприятиме ефективному розв'язанню проблем і вирішенню завдань профорієнтаційної роботи.

Проаналізовано вітчизняний і світовий досвід щодо діагностування професійно важливих якостей обдарованої особистості. Розглянуто мережеві системи діагностики та професійної орієнтації, сучасні адаптивні системи профорієнтації, мобільні додатки та світові ресурси з професійного самовизначення. Проаналізовано світові тенденції в діагностуванні професійно важливих якостей обдарованої особистості. Детально розглянуто групи професійно важливих якостей. Підсумовано думки науковців щодо застосування світового досвіду з діагностування професійно важливих якостей обдарованої особистості.

Здійснено аналіз самовизначення щодо майбутньої професії учнів ліцею з різними видами обдарованості: академічною, творчою, інтелектуальною. Здійснено аналіз праць низки науковців щодо самовизначення особистісних і когнітивних чинників, які впливають на рівень академічної, інтелектуальної та творчої обдарованості в психолого-педагогічному контексті. Подано чинники, які стимулюють і гальмують обдарованого учня до професійного самовизначення.

Актуальність професійної орієнтації молоді на ІТ-спеціальності обумовлюється поглядом на ІТ-індустрію як на унікальне середовище, сприятливе для зміцнення української економіки. Водночас, недостатність професіографічної інформації унеможливлює проведення якісної та ефективної профорієнтаційної роботи зі школярами на ІТ-спеціальності. Мета дослідження - встановлення базової змістової складової професійної інформації школярів про ІТ-спеціальності з урахуванням особливостей розвитку сучасного ІТ-ринку. Методи дослідження - теоретичний аналіз соціологічних, психологічних, педагогічних праць, систематизація поглядів і досягнень учених для виявлення стану розробленості проблеми, визначення специфіки професійної інформації та обгрунтування її базової змістової складової щодо ІТ-спеціальностей. Професійна інформація школярів передбачає надання їм вичерпної інформації для вибору, прийняття рішення і реалізації особистої освітньої та кар'єрної траєкторії. В ІТ-індустрії найчастіше вирізняють такі ключові сегменти як апаратне забезпечення, створення ІТ-продуктів, ІТ-сервіси, ІТ-аутсорсинг бізнес-процесів, а складовими ринку професій є розробка, підтримка, менеджмент та маркетинг. Динамічність розвитку інформаційно-комунікаційних технологій обумовлює неможливість усталення підходів професіографії ІТ-професій. Готовність до професійного самовдосконалення та навчання протягом усього життя, вміння стрімко змінювати професійну траєкторію - неодмінні вимоги, що висуваються до усіх працівників ІТ-галузі. Висновки: проведення профорієнтаційної роботи зі школярами на ІТ-спеціальності має передбачати в якості базової змістової складової професійної інформації як ознайомлення учнів з основними сегментами ІТ-індустрії та різноманіттям ІТ-професій і спеціальностей, так і забезпечення усвідомлення учнями мінливості змісту професійної діяльності ІТ-фахівців, наявності специфічних вимог до їх безперервного професійного зростання і перекваліфікації.

Реалізація ефективних комунікативних процесів у міських соціокомунікаційних середовищах є необхідною передумовою формування процедур професійного самовизначення мешканців у "розумних" містах. Саме вони забезпечують встановлення міжособистісних зв'язків у міському соціумі, зокрема системи освіти, ринку праці та трансформацій, які відбуваються в економіці міст і територіальних громад. Проведені дослідження засвідчують, що процес вибору професійного спрямування особи є складним, багатокроковим, ітеративним соціокомунікаційним процесом, який потребує врахування великої кількості параметрів і передумов. Для підвищення ефективності прийняття рішення абітурієнтом щодо вибору майбутнього фаху розроблено програмно-алгоритмічний комплекс (ПАК), який реалізовує інформаційні технології вибору професії та супроводу підготовки фахівців. Розглянуто архітектуру ПАК як складову проєктної діяльності щодо забезпечення потреб ІТ галузі у кваліфікованих кадрах, підготовка яких розпочинається зі шкільної лави. З використанням функціональних можливостей ПАК проаналізовано тенденції щодо складання зовнішнього незалежного оцінювання на прикладі випускників середніх шкіл м. Тернопіль із предметів, профільних для спеціальностей ІТ галузі. Результати ЗНО та вибору предметів для його складання засвідчують поступове зростання зацікавленості абітурієнтів спеціальностями ІТ галузі.

Описано профорієнтаційну діяльність, що здійснюється в системах шкільної освіти різних країн, а саме в США, Франції, Німеччині, Японії, Великій Британії, Канаді. Проаналізовано історію розвитку та становлення профорієнтації. Визначено основні елементи організаційної структури профорієнтаційної служби в цих країнах. Зокрема окреслено проблеми профорієнтації обдарованих. Виокремлено потреби обдарованих підлітків щодо професійної інформації. Визначено гендерні відмінності у сприйнятті власної майбутньої професії серед обдарованих підлітків. Описано світовий досвід у діяльності з профорієнтації обдарованих дітей.

Розглянуто теоретичну та практичну мету створення моделі взаємодії між учасниками процесу педагогічної орієнтації учнів старших класів із застосуванням найсучасніших комунікаційних технологій. Здійснено аналіз цільової аудиторії, яка підпадає під визначення "нове покоління Z", тобто покоління, яке народилося в суспільстві, де стрімко розвиваються цифрові та комунікаційні технології, що викликало необхідність використовувати бізнесові та маркетингові технології, не притаманні педагогічній комунікації. Модель взаємодії учасників процесу педагогічної орієнтації відображає вплив учасників один на одного через використання різних комунікаційних технологій і розкриває основні задачі процесу педагогічної орієнтації старшокласників на педагогічну професію.

На основі позиції низки науковців проаналізовано сутність понять "готовність" до діяльності та "готовність до професійної педагогічної діяльності". Визначено головні компоненти професійної готовності педагога до діяльності: мотиваційний, когнітивний, операційний, вольовий, оцінний. На основі аналізу емпіричного матеріалу з'ясовано рівень готовності вчителів до розвитку творчих здібностей учнів старших класів в умовах профільного навчання за кожним із визначених компонентів. Встановлено, що найкраще в учителів сформовано мотиваційний та оцінювальний компоненти готовності, оскільки всі вчителі усвідомлюють необхідність розвитку творчих здібностей учнів і прагнуть підвищувати власний професійний рівень.

Розкрито актуальність науково-методичного забезпечення формування компетентностей конкурентоздатності особистості. Одним із компонентів конкурентоздатності особистості є компетентності професійного самовизначення оптантів (людина, що обирає професію). Представлено авторську технологію та моделі її реалізації. Розкрито питання актуалізації проблеми вибору професії та діагностики. Акцентовано на розумінні "спеціальних психологічних понять та термінів". Обгрунтовано ризики, які несе відсутність у типових програмах МОН України питань психологічного супроводу професійного самовизначення старшокласників. Надано механізм розв'язання проблеми психологічного супроводу. Розкрито "інформаційно-смисловий блок" дослідження "інтересів" і "схильностей" оптантів.

Присвячено професійному самовизначенню старшокласників щодо військової служби за контрактом. На підставі аналізу наукових праць уточнено ключові поняття дослідження "професійне самовизначення старшокласників щодо проходження військової служби за контрактом", "професійна орієнтація старшокласників на військову службу за контрактом", "готовність старшокласника до професійного самовизначення щодо проходження військової служби за контрактом". Виокремлено компоненти готовності старшокласника до професійного самовизначення щодо проходження військової служби за контрактом (емоційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний), визначено її критерії та показники; обґрунтовано та апробовано організаційно-педагогічні умови формування у старшокласників готовності до професійного самовизначення щодо проходження військової служби за контрактом (забезпечення можливості вибору учнями програми предмета "Захист Вітчизни"; викладання предмета "Захист Вітчизни" у середніх школах офіцерами військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення України; проведення практичних занять з предмета "Захист Вітчизни" на територіях військових частин).

Здійснено аналіз сучасного ринку праці та тенденцій його розвитку. Зазначено, які з сучасних технологій будуть упроваджені найближчим часом у бізнес і виробництво. Описано стабільні й нові професії та професії, що втрачають актуальність. Висвітлено регіональну специфіку ринку праці та тенденції його розвитку. Описано альтернативні форми працевлаштування: фрілансери, вільно-зайняті (Gig Workers), крауд-працівники (Crowd Workers). Висвітлено основні зміни у вимогах роботодавців до особистості працівника. Згадано особливості впливу професійних і soft skills на професійну реалізацію. Окреслено перспективи подальших досліджень проблеми.

Розкрито актуальність і перспективність вивчення та розв'язання проблеми науково-методичного забезпечення формування компетентностей конкурентоздатності особистості. Однією з компонентів конкурентоздатності особистості є компетентності професійного самовизначення оптантів (людина, що обирає професію). Представлено авторську технологію "формування компетентностей конкурентоздатної особистості" та моделі її реалізації. Запропоновано алгоритм самодіагностики оптанта. Розкрито компоненти, які відповідають "Формулі вибору професії". Надано теоретико-методологічний і практичний термінологічний та понятійний апарат дослідження складових мотиваційної компетентності: мотивів і мотивації з метою професійного самовизначення. Здійснено опис дослідження мотиваційної компетентності для професійного самовизначення, що реалізується з метою визначення переважного виду мотивів, а також міри їх впливу на вибір професії: внутрішні індивідуальні значущі мотиви; внутрішні соціальні значущі мотиви; зовнішня позитивна мотивація; зовнішня негативна мотивація. Розкрито опис алгоритму здійснення дослідження мотивів вибору професії за методикою "Мотиви вибору професії". Його реалізацію подано в такій послідовності: інформаційно-смисловий блок; діагностичний блок; аналітично-інтерпретаційний та прогностичний блок.

Звернено увагу на актуальну проблему формування зв'язного мовлення в учнів старших класів допоміжної школи. Вперше проведено комплексне дослідження щодо формування зв'язного мовлення в учнів з інтелектуальними порушеннями на уроках трудового навчання. Розроблені критерії та рівні сформованості зв'язного мовлення в учнів з інтелектуальними порушеннями, виявлені особливості та труднощі їх формування. Науково обґрунтовано та розроблено зміст і методику корекційної роботи з формування зв'язного мовлення в учнів з інтелектуальними порушеннями старших класів допоміжної школи на уроках трудового навчання.

Проаналізовано проблеми сучасного суспільства, які могла б розв'язати освіта за наявності чітких задач від держави, як замовника на формування особистості учня, підготовку його до професійної та особистісної самореалізації. Розроблено структуру допрофесійної підготовки, обгрунтовано її етапи, науковий супровід і методичне забезпечення. Проаналізовано наявність організаційно-педагогічних умов для забезпечення допрофесійної підготовки, створення розвивального середовища та необхідність у кваліфікованих педагогічних кадрах.

Розглянуто актуальність проблеми науково-методичного забезпечення формування конкурентоспроможності особистості за умов допрофесійної підготовки. Розкрито методику, організацію дослідження та вказано його науково-теоретичне, практичне, соціальне й економічне значення. Здійснено опис змісту і ролі оптимальної реалізації формули вибору професії: "Хочу - Можу - Треба" для успішного професійного самовизначення оптантів. Розглянуто досвід здійснення професійного самовизначення в різних країнах світу. Окреслено деякі законодавчі документи України, щодо цілей і першочергових завдань системи освіти різних рівнів. Описано стан реалізації Концепції "Нової української школи". Здійснено опис впровадження "Діагностичної моделі експертизи компетентностей професійного самовизначення оптант", складової авторської "Технології формування компетентностей конкурентоспроможної особистості в умовах допрофесійної підготовки". Для її реалізації підібрано діагностичний комплекс науково-методичного психологічного забезпечення.