Аналізується концептуальна сітка понять "зміна", "трансформація", "становлення", "метаморфоза", "розвиток", "катастрофа", "реформа" та інших, що характеризують сутність перехідного процесу, який охоплює все предметне поле сучасної цивілізації і може бути виділений серед форм динамізму буття у самостійний предмет методологічного аналізу.

Розглянуто деякі диспропорції та протиріччя науково-технологічного розвитку - так звані "технологічні парадокси", роль технологій та відповідної науково-технологічної політики, питання довготермінового прогнозування змін науково-технологічного розвитку, висвітлені в останніх працях Г. М. Доброва. Проаналізовано динаміку розвитку технологічних парадоксів у 90-ті роки.

Освещаются некоторые аспекты природы и функционирования человеческих социумов. Делается попытка указать направление поиска пути гармонизации взаимоотношений внутри человеческой расы и между человеческой расой и другими разумными расами (теория фундаментального евангелизма). По новому изложена современная история СССР и пути преодоления социально-экономического кризиса, охватившего постсоветские государственные образования.

Рассматриваются проблемы новой системы научного объяснительного знания (СНОЗ), характеризующейся радикально новой смыслологикой, которая фундаментируется на существенно обновляющихся общефилософских, гносеологических, смыслологических и естественнонаучных идеях и является фундаментальной основой для дальнейшего развития всех наук. Показаны новые смыслы материального и идеального, а также суть и формы познания и знания в смыслологике новой СНОЗ, в частности, ощущение, восприятие, память, антиощущение, представление, понятие, суждение, определение, умозаключение, мысленное моделирование.

Розглядаються найновітніші течії сьогоднішньої світової науки, приділяється головна увага крахові усталених істин та виникненню нових обріїв у філософії, математиці, фізиці, біології, науках про людину, лінгвістиці, етиці, естетиці, політології та теології. Публікуються уривки з праць учених, які справили найбільший вплив у тих галузях сучасної думки, що тут розглядаються. Висвітлюється діяльність мислителя Ніцше, який реально започаткував новітню та постновітню думку. Аналізуються два головні напрямки, що характеризують період 1930-1960 рр.: неопозитивізм Віденського гуртка і феноменологія. Розповідається про екзистенціальні течії (Сартр, Бовуар та ін.), а також про Мерло-Понті, мислителя, що цікавився проблемами буття. Проаналізовано кілька успіхів, досягнутих у математиці та природничих науках у першій половині XX сторіччя (теореми Геделя, квантова теорія тощо). Розглядаються науки про людину першої половини XX сторіччя (психоаналіз, психосоціологія, соціологія тощо). Значну увагу приділено марксизму та Франкфуртській школі, яка утворилася на околицях марксизму. Описується стан сучасної думки, фундаментальні ідеї нашого часу, нові концептуальні інструментарії. Характеризується розвиток лінгвістики (Якобсон, Єльмслев та ін.), естетики (Адорно, М.Анрі, Делез, Жіль Кепель), історії (Ле Гоф та ін.), аналітична філософія (Остин, Квайн та ін.).

Рассмотрены основные особенности формирования современной социокультурной парадигмы. Особое внимание уделено важнейшим характеристикам разума как ключевой категории культуры, а также тем стратегиям и императивам, которые будут задавать направление развития цивилизации ХХІ в.

Розглядаються деякі методики та понятійний апарат, що лежать в основі технологій створення і діяльності Вільного Інтелектуального Простору. Вводиться в суспільну свідомість поняття про енвіроментальний метод аналізу соціоінтелектуальних процесів, а також поняття про соціоінноватику як науку і технологію здійснення соціально значимих змін в оточенні - реформ. Обгрунтовується значимість запропонованого терміну "екологія інтелекту", дається математичне визначення понять "інноваційна потужність суспільства" і "коефіцієнт корисної дії ресурсів соціоінновації", розкривається зміст поняття про основне внутрішнє протиріччя соціоінновації і його зв'язок з ефективністю вкладень в реформи. Висвітлюється гіпотеза про можливість соціоінтелектуального резонансу і прогнозується його вплив на інтелектуальну ефективність людства в III тисячолітті.

Висвітлено досвід використання математичних моделей в соціогуманітарних науках. Визначено сутність синергетики та принципу подвійності. Досліджено можливості застосування теорії катастроф у психології, політології й економіці. З урахуванням вчення Платона про триєдність світу розв'язано задачі про оптимальний розподіл влади між президенстькою, парламентською та виконавчою гілками влади, розглянуто проблему формування національної ідеї України. Розкрито роль духовності у поведінці особистості та вирішенні демографічної кризи. Описано кількісні моделі соціально-політичного стану, виборів та конфліктів у владі. Показано безперспективність економіки соціалізму. Розглянуто космічні виклики людству (модель глобального потепління й астероїдну небезпеку), проаналізовано їх наслідки.

Освещен опыт использования математических моделей в социогуманитарных науках. Раскрыта сущность синергетики и принципа двойственности. Исследованы возможности применения теории катастроф в психологии, политологии и экономике. С учетом учения Платона о триединстве мира решены задачи оптимального распределения власти между президентской, парламентской и исполнительной ветвями власти, рассмотрена проблема формирования национальной идеи Украины. Раскрыта роль духовности в поведении личности и решении демографического кризиса. Описаны количественные модели социально-политической ситуации, выборов и конфликтов власти. Показана бесперспективность экономики социализма. Рассмотрены космические вызовы человечеству (модель глобального потепления и астероидную опасность), проанализированы их последствия.

Представлена новая система научного объяснительного знания (СНОЗ), основанием которой является абсолютно истинное и неопровержимое знание сущностей и элементов, из которых и которыми все в реальной действительности составляется, творится, образуется, обусловливается и развивается, и в которые все разлагается. Рассмотрены такие формы индивидуального чувстенного познания, как ощущение, восприятие, архитоника, память, антиощущение, представление, мышление.

Рассмотрены основные проблемы оптимизации функционирования человеческого общества на Земле как одного из элементов Вселенной. Показаны пути и способы оптимизации жизнедеятельности общества, основанные на кибернетических подходах и автоматизации управления его функционированием. В качестве главного всеобъемлющего показателя жизнедеятельности общества рассмотрена эффективность его функционирования. Освещены информационные и технические аспекты автоматизации управления обществом.

Описан открытый и сформулированный фундаментальный закон природы, названный как "Принцип двухканального управления". Сущность этого закона заключается в том, что оптимизация получения информации системой в нестационарной среде с необходимостью приводит к использованию двух каналов информации - передающего информацию взаимодействия системы со средой из прошлого и взаимодействия той же системы с настоящей средой. Отмечено, что математически этот закон является следствием принципа оптимальности в пространстве информации. Рассмотрены фундаментальные факторы воспитания способностей человека по критическим временным периодам детства человека, которые должны быть задействованы в системе воспитания и обучения молодого поколения.

Проведено исследование сознания и реальности, изложена концепция о зарождении и жизнедеятельности звездных систем Вселенной. Проанализированы особенности формирования и развития традиционной энергетики человечества. Освещена история открытия поляризационных волн. Раскрыта парадоксальность принципов классической физики, проанализированы заблуждения релятивистов об одномерности времени, рассмотрены полевой и геометрический подходы в создании физических теорий. Описаны альтернативные источники энергии, роторная модель атома, дана характеристика нейтронной материи как основы непустого вакуума. Разработана методика регистрации роторных эхо-сигналов нейтронного эфира и атмосферы, сопровождающих работу радиолокатора. Изучены эффекты вихревого движения эфира вблизи земной поверхности, освещены перспективы развития нетрадиционной энергетики. Изложены материалы о славяно-арийских ведах о боге и дьяволе, добре и зле, гениальности и безумии, а также соотношении мужского и женского начала в человеке.

Запропоновано модель розвитку, що розглядає існування детермінованої системи в навколишньому середовищі як релаксацію, яка відповідає марковській моделі стохастичної динамічної системи. Накопичення значень інфінітезимального оператора здійснюється як інкапсуляція та реплікація генотипу, утворення макросистем і формування інформаційного внутрішнього середовища. Модель пояснює процес еволюції від появи живої клітини, нервової системи, інтелекту до виникнення цивілізації, матеріальної та духовної культури.

Рассмотрен широкий круг проблем, связанных с человековедением, картиной реального мира, его познанием человеком и отражением в ЭВМ этого познания, судьбами человеческой цивилизации. Центральное место в статье занимают проблема искусственного интеллекта, построение МКМР - международного коллективного медицинского разума.

Освещены социально-экономические проблемы современной глобализации. Представлены основные концепции глобализации и определены её главные противоречия. Проанализированы особенности модернизации в Китае, Японии и других странах азиатско-тихоокеанского региона. Раскрыты причины и последствия экономического кризиса 2008 - 2009 гг. Определены перспективы диалога культур и цивилизаций, их особенности и теоретические подходы, типология и этапы развития. Даны характеристики основных современных цивилизаций, в частности, индо- и конфуцианско-буддийской, исламской, западной, православно-славянской. Внимание уделено экологическим и социально-психологическим проблемам глобализации в контексте технократизма, нанотехнологий и ноосферы.

Проаналізовано природознавчу науку у контексті взаємодії природничонаукового, технікознавчого і гуманітарного дискурсів, їх взаємовплив у добу революційних супертехнологій. Висвітлено проблеми герменевтики сучасної космофізики як нової методології природничонаукового пізнання і розуміння світу. Розглянуто питання герменевтики симетрійного Всесвіту в історичному контексті, уявлення про живу матерію в герменевтичних моделях квантового Космосу. Описано інтелектуальні інформаційні технології як основу становлення інформаційної цивілізації. Розкрито проблему і зміст гуманітарних наукомістких технологій, джерела супертехнологій у соціогуманітарній сфері. Визначено шляхи подолання конфлікту між наукою і релігією у ХХІ ст.

Проанализированы природоведческая наука в контексте взаимодействия природоводческонаучного, техниковедческого и гуманитарного дискурсов, их взаимовлияние в эпоху революционных супертехнологий. Освещены проблемы герменевтики современной космофизики как новой методологии природоведческонаучного познания и понимания мира. Рассмотрены вопросы герменевтики симметрической Вселенной в историческом контексте, представления о живой материи в герменевтических моделях квантового Космоса. Описаны интеллектуальные информационные технологии как основа становления информационной цивилизации. Раскрыты проблема и содержание гуманитарных наукосодержащих технологий, источники супертехнологий в социогуманитарной сфере. Определены пути преодоления конфликта между наукой и религией в ХХІ ст.

Розкрито філософські засади дослідження феномену часу, комунікативний потенціал соціальної реальності щодо творення майбутнього. Розглянуто питання онтології глобальної історичності та темпоральності суспільного розвитку в неомарксизмі. Наведено характеристику структурних вимірів феномену соціального часу. Проаналізовано проблему фізичної реальності часу в філософському аспекті. Висвітлено математичні основи часу як векторальних послідовних закономірних подій. Визначено співвідношення минулого, сучасного та майбутнього в контексті тоталітарної ідеології, зміну традиційних уявлень про простір і час у сучасних дослідженнях.

Рассмотрена сущность понятия пространства, изменения, происходящие в его осознании в соответствии с современными тенденциями общественного развития. Выявлены основные вызовы для интерпретации категории "пространство" и собственно пространственного развития, обозначенные в терминологии и методологии исследований отдельных наук и междисциплинарных направлений. Проанализированы подходы к определению пространства и его видов (географического, социального, экономического), точки соприкосновения и конфликты, сложившиеся в этой сфере. Предложено структурирование пространства по отдельным видам в соответствии с их значимостью и содержательным охватом. Обоснована важность решения вопросов пространственного развития и его оптимизации для государства и регионов.

Для оцінки сучасності та прогнозів на майбутнє запропоновано використовувати групу нових термінів: форсайт, ноосуспільство, ноорозвитокноотехнології, освітньо-науковий комплекс, первинна освіта, Лісабонський проект та ін. Спрогнозовано, що обґрунтовані сподівання людствана сталий розвиток пов'язані з побудовою ноосуспільства і використанням нешкідливих для довкілля ноотехнологій, класифікацію яких засновано на тих способах життєзабезпечення людей, які виявляються нешкідливими і для біосфери, і для самої людини. Доцільним, на думку автора, є використання особливостей головного мозку людини у здійсненні передбачень для планування заходів, скерованих на підвищення фінансовоїефективності системи вищої освіти України.

Для оценки современности и прогнозов на будущее предложено использовать группу новых терминов: форсайт, ноосообщество, нооразвитие, ноотехнологии, образовательно-научный комплекс, первичное образование, Лиссабонский проект и др. Спрогнозировано, что обоснованные надежды человечества на устойчивое развитие связаны с построением ноообщества и использованием безвредных для окружающей среды ноотехнологий, классификация которых основана на тех способах жизнеобеспечения людей, которые оказываются безвредными для биосферы и для самого человека. Целесообразным, по мнению автора, является использование особенностей головного мозга человека в осуществлении предсказаний для планирования мероприятий, направленных на повышение финансовой эффективности системы высшего образования Украины.

In this article the role of innovative concepts for a correct estimation of present and exact prediction of the future is accented. But, for success of futurology it is necessary to consider consequences of unexpected discovereries and creation of “overtechnologies”. Hence, it is necessary to include in group of innovative notions: nootechnologies; nooeconomics, noodevelopment,noosociety, nano-, piko-, and femtotechnologies; foresight; 6-7 th technological levels; innovative economy; scientific-educational complex; the Lisbon project; initial education, etc. It is underlined, that traditional definition of nanotechnologies as ways of manufacture of nanoproducts is unsuccessful as it does not specify its essence. Scientific accuracy demands division of all modern nanotechnologies on “good” (harmless to biosphere) and “bad” (industrial technologies). Introduction piko- and femtotechnologies is useful.

Проведен общий историко-философский анализ теорий эволюции в космологии, биологии, нейробиологии и философии. Уточнен смысл понятия "эволюция". Определена эволюция как непрерывное и нелинейное блочное усложнение структуры вещества, типов взаимодействий и сред существования. Аргументированы положения данного определения. Унифицированы факторы и причины эволюции Вселенной, биологической жизни и человека, показана их универсальность в масштабах эволюции любого состояния материи. Доказано, что эволюция материального мира - это следствие вариативности факторов и причин эволюции ("эволюция эволюции"). На основе унифицированных и вариативных факторов и причин эволюции предложена систематизация знаний в моделях эволюции косной, живой и разумной материи. Взяв за основу особенности построения моделей эволюции косной, живой и разумной материи, они формализированы и экстраполированы на масштабы космоса. Полученные результаты представлены в модели "Эволюционирующая материя".