Автором дополнена оригинальная философская концепция многомерности Бытия и разработана необычная, порой даже ломающая обычные представления о мире, теория взаимодействия Времени, Пространства и Материи, освещая их как атрибуты единой основополагающей субстанции - Света. Книга полна нетрадиционных подходов к давно известным явлениям и посвящена вечным проблемам творчества, духовности и бессмертия.

Излагаются основания и основы новой СНОЗ в развитии из ей предшествующей старой СНОЗ. Фундаментальная смыслологика старой системы научного объяснительного знания (аббревиатура СНОЗ) тормозит, ограничивает и путает познавательно-объяснительное мышление людей и из-за недоразвитости находится в кризисе. Фундаментальная смыслологика новой СНОЗ, основания и основы которой излагаются книгосериалом "Прологи новой СНОЗ" и "Логи новой СНОЗ", дает возможность человеческому умосознанию и мышлению выйти на такое вглубь (в микромир) до дна исчерпывающее и логически и фактически истинное познание реальной действительности (объективной и субъективной), какое возможно вообще.

На широкому історичному природничо-науковому фоні та Кантової класичної філософії чистої апріорної математики і апріорно-математичного теоретичного природничо-наукового знання обговорено механізм "незбагненої ефективності" чистої апріорної математики в сучасному теоретичному природознавстві.

Представлено спробу інтерпретації основних ідей англо-американського логіка, математика, філософа Альфреда Норта Вайтгеда по його роботі "Концепт природи» (поняття про природу) та на основі його інших головних праць, таких як «Процес та реальність", "Наука та сучасний світ", "Пригоди ідей", "Діалоги" тощо. Запропоновано розгляд ключових категорій (час, процес, актуальне, потенційне тощо) в контексті космології автора з послідовним виходом на осмислення ідей балансу, гармонії, розуміння яких вбачається концептуально актуальним для сучасної України та ії подальших інтеграційних процесів у дедалі більш глобалізований світ.

У монографії наведено теоретичні передумови та практичні аспекті впровадження у процес фахової підготовки інтегрованого вчителя природознавчих дисциплін методологічних підходів, зокрема системногої інтегрованого та синергетичного. Зазначені підходи складають основа загальнонаукової методологічної концепції, особливу стратегію науковогЛ пізнання й професійної діяльності, що орієнтується на дослідження складния педагогічних об’єктів як саморозвиваючих систем, з подальшим поділом їх ті детальним розглядом на більш прості уніфіковані моделі комплексної підготовки майбутніх учителів природничих наук. Процес фахової підготовки інтегрованого вчителя природничих наук базується на реалізації освітньо-професійної програми, в основу якої закладаються уявлення про сучасну наукову картину світу як систему, що становить вищу форму теоретичного узагальнення і систематизації різних форм соціального досвіду.