Досліджено основні екологічні проблеми локальних територій, які пов'язані із антропогенним навантаженням на якісний стан водних та земельних ресурсів. Наукова новизна роботи полягає у виокремленні конкретних чинників впливу на стан локальних територій, які зумовлюють погіршення якості води та земель. Програма досліджень передбачала застосування системного підходу до обгрунтування основних аспектів антропогенного навантаження на стан локальних територій з метою визначення впливу господарської діяльності на земельні та водні ресурси. У результаті аналізу та дедукції розкрито основні чинники впливу на стан водних та земельних ресурсів локальних територій (Київської та Хмельницької областей). Зокрема, уточнено, що основними чинниками погіршення якості водних ресурсів були скиди неочищених стічних вод від підприємств та фільтраційні води полігонів побутових відходів, які через порушення технологій надходили від полігонів до русол річок. Антропогенне навантаження на земельні ресурси зумовлене аграрною галуззю, зокрема було з'ясовано, що неконтрольоване застосування агрохімікатів та необроблені гноєві маси на досліджуваних ділянках були прогнозованим фактором ризику забруднення грунтів хвороботворними бактеріями та важкими металами. Аналітичні дослідження засвідчили, що основними шкодочинними підприємствами антропогенного навантаження на локальну територію міста Кам'янця-Подільського Хмельницької області визначено підприємство зі зберігання зернової продукції ТОВ СП "Нгбулон", ПАТ "Подільський цемент", ПАТ "МОДУЛЬ", азбестовий завод. Екологічне оцінювання локальних територій Київської області на чинники антропогенного навантаження охоплювало території с. Підгірці та м. Бровари, де розташовані найбільш вагомі чинники впливу на стан водних і земельних ресурсів, зокрема полігон ТПВ № 5 (с. Підгірці) та ДП "Завод порошкової металургії".

Розглянуто морфометричний метод аналізу листкових пластинок біоіндикаторного виду Tilia cordata Mill. (Tiliaceae) з екотопів м. Києва. Досліджено біоакумуляцію важких металів та радіонуклідів біоіндикаторними видами. Визначено вміст іонів натрію і хлору в ґрунтах і листках Tilia cordata Mill. в екотопах м. Києва. Звернено увагу на використання спектрофотометричного методу для оцінки екологічного стану урбанізованих територій Києва. Описано застосування комплексу методів біодіагностики для інтегральної оцінки стану Tilia cordata Mill. залежно від рівня техногенного забруднення м. Києва.

Науково обгрунтовано, що стан Донбасу слід визначати як катастрофу. Встановлено, що внаслідок воєнних дій пошкоджено цілісність економічного комплексу, розірвано внутрішні ринки сировини та збуту, втрачено людський капітал. Результати дослідження екологічної складової свідчать про катастрофічну ситуацію з водопостачанням. Зазначено, що погіршення екологічного стану регіону викликане також відсутністю системи моніторингу екологічних ризиків і державної стратегії у зменшенні залежності енергетики від вугілля та вуглецевого палива загалом. Запропоновано для подолання наслідків катастрофи довкілля на Донбасі створити: Міжнародний фонд "Перезавантаження Донбасу - 4.0", у рамках якого будуть сформовані відповідні галузеві відділення (екологічне, соціальне, неоіндустріальної модернізації, наукове та інноваційне) та діятиме спеціальний режим інноваційно-інвестиційної діяльності, який передбачатиме стимулюючі умови у сфері оподаткування, кредитування, митної політики для устаткування; також розробити Центр стратегування та оргпроектування "Майбутнє Донбасу"; Громадянську платформу "Індустрія Донбасу - 4.0".

Запропоновано та обґрунтовано нові наукові положення, висновки та рекомендації, що дозволять підвищити якість прийняття управлінських рішень щодо забезпечення екологічної безпеки для населення урбанізованих територій, в частині зниження рівня акустичного, електромагнітного, візуального впливу та прогнозування потенційного екологічного ризику від азначених впливів при їх одночасній дії. Проаналізовано наукові результати та методичні підходи попередніх досліджень щодо оцінки екологічних ризиків від впливів антропогенного походження, що є критерієм екологічної безпеки міського середовища зокрема. Проведено експериментальні дослідження з оцінки фізичних впливів антропогенного походження, а саме шумового, електромагнітного, радіаційного та візуального впливів. Розроблено та актуалізовано підхід до оцінки візуальних впливів в межах урбосистем за трьома група критеріїв та запропоновано власну шкалу оцінювання. Розроблено графічно-кластерну модель урбосистеми для оцінювання візуальних впливів. Наслідком запропонованого підходу є проведені експериментальні дослідження із визначення показника візуальної якості довкілля з подальшим картографуванням результатів оцінки, також розроблено програмне забезпечення для проведення такої оцінки. Запропоновано метод оцінки потенційного екологічного ризику на основі результатів просторового розподілу складових фізичного впливу: еквівалентного та максимального рівня звуку, поверхневої густини потоку енергії, візуальних впливів на населення урбосистеми. Розроблено формулу для розрахунку потенційного екологічного ризику, а розраховане значення оцінюється за розробленою шкалою у % від максимального можливого по площі, яке відповідає одночасній дії досліджуваних факторів. Результати розрахунку зведені до таблиці баз даних. Створене картографічне зображення просторового поширення потенційного екологічного ризику від фізичних факторів антропогенного походження в межах урбосистеми м. Івано-Франківська. Практична частина роботи полягає у розробці нових підходів в оцінці ризиків із застосуванням картографічних моделей просторового розподілу фізичних факторів впливу, імплементації візуальних впливів, як складової фізичного забруднення урбосистеми в оцінку ризиків та підвищення точності такої оцінки, а також в удосконаленні науково-методичних основ діагностики та прогнозування рівнів фізичних факторів впливу на урбанізованих територіях та створенні науково-обгрунтованої бази даних спостережень; можливості використання теоретичних та практичних досліджень у розробці заходів щодо зниження потенційного екологічного ризику.

Дисертаційну роботу присвячено підвищенню ефективності оцінювання екологічних загроз та ризиків регіонів за рахунок комплексного застосування ае¬рокосмічних технологій та експертних оцінок. Розроблено методику здійснення екологічного оцінювання довкілля для про¬гнозування екологічних загроз та ризиків з використанням системного підходу. За¬пропоновано технології: здійснювання екологічного оцінювання довкілля, прогно¬зування екологічних процесів на основі системного підходу, оцінювання екологічних ризиків системи землеробства. Удосконалено методику системного прогнозування 21 наслідків виливу (викиду) небезпечних речовин при аваріях на промислових об’єк¬тах і транспорті, а також методику оцінювання ризику ураження населення небез¬печними речовинами за аварій на об’єктах підвищеної небезпеки. Розроблено техно¬логію оцінювання екологічних ризиків техногенне небезпечних об’єктів. Запропонована методика управління екологічною безпекою за допомогою системи екологічного моніторингу. Розроблено структуру системи управління небезпекою (ризиками) та обґрунтовано принципи управління та нормування екологічних ризиків. Обґрунтовано механізми регулювання екологічної безпеки техногенних об’єктів та навколишнього природного середовища. Запропоновано технологію вирішення задач оптимальних витратна управління екологічним ризи¬ком надзвичайних ситуацій, а також планування заходів забезпечення екологічної безпеки в системі екологічного моніторингу. Оцінено ефективність технології створення та застосування систем екологіч¬ного моніторингу природних та техногенне небезпечних об’єктів. Оцінено ефек¬тивність застосування існуючої система екологічного моніторингу з отриманням результатів спостережень стану забруднення довкілля, викидів, скидів і відходів, їх накопичення. Оцінено ефективність застосування регіональної системи комплекс¬ного моніторингу довкілля (на прикладі Дніпровської області). Оцінено ефектив¬ність основних проектних рішень по системам комплексного моніторингу довкілля локального (міського) рівня (на прикладі міст Камянське та Жовті Води Січеслав- ської області). Здійснено аналіз досвіду створення об’єктових систем комплексного моніторингу довкілля (на прикладі м. Камянське). Оцінено ефективність застосу¬вання геоінформаційної системи державного моніторингу довкілля ( на прикладі м. Вінниця та Вінницької області). Здійснено аналіз досвіду застосування комплексної екологічної ГІС (на прикладі м. Кривий Ріг), а також аналіз досвіду застосування регіональних підсистем збереження, оброблення та контролю даних водообліку на основі мережевих технологій (на прикладі Херсонської області).

Охарактеризовано різні підходи до оцінювання геоекологічного стану уробсистем. Проаналізовано методи дослідження геоекологічного стану урбосистем, здійснено їх типізацію й конкретизацію щодо певних екологічно орієнтованих завдань. Охарактеризовано вплив фізико-географічних умов території Дрогобицької урбосистеми на її структурну організованість. На фоні загального не перевищення прийнятих ГДК урбоземи міста Дрогобич характеризуються певною екологічною проблемністю лише внаслідок акумулятивного ефекту. Визначено, що води, які використовуються жителями для побутових цілей у місті Дрогобич характеризуються незначними відхиленнями від санітарних норм. Натомість, екологічний стан відкритих водойм є катастрофічним, що потребує негайної заборони їх використання, насамперед з рекреаційною метою. Забруднення вуглекислим газом атмосферного повітря в зонах автомобільних трас Дрогобича свідчить про наявність тут значної кількості проблемних ділянок, що підсилюється показниками шумового забруднення. Обгрунтовано шляхи та заходи, що мають на меті поліпшення геоекологічного стану Дрогобицької урбосистеми.

Всебічно розглянуто головні чинники формування сучасного геоекологічного стану Дрогобицької урбосистеми. На підставі реальних польових і лабораторних досліджень виявлено місця із загрозливим екологічним станом, здійснено їх оцінювання й запропоновано заходи щодо оптимізації. На підставі отриманих екологічних характеристик території урбосистеми проаналізовано перспективи можливої екотуристичної діяльності.

Розроблено технології захисту довкілля в зоні впливу нафтовидобувних територій. Увагу спрямовано на ознайомлення з науково-методичними підходами до підвищення екологічної безпеки довкілля в районах видобування нафти та внаслідок аварійних ситуацій із витіканням нафти і нафтопродуктів. Досліджено джерела екологічної небезпеки для довкілля під час видобування нафти. Розглянуто способи поводження з відходами нафтового видобутку. Увагу приділено екологічним проблемам поводження з рідкими відходами буріння свердловин. Охарактеризовано технології захисту довкілля в нафтовидобувній галузі. Проаналізовано загальні принципи біотехнологічного способу ліквідації нафтових забруднень. Досліджено процес деградації нафтових вуглеводнів в умовах аборигенної мікрофлори. Оцінено екологічні ризики від забруднення нафтою та нафтопродуктами внаслідок аварійних ситуацій. Здійснено прогнозування зон забруднення нафтою методами математичного моделювання процесу геофільтрації.

Висвітлено питання дослідження екологічної безпеки у системі глобалізації світового економічного простору. Здійснено аналіз і оцінку стану екологічної безпеки України в соціально-економічному дискурсі. Досліджено трансформаційні процеси з урахуванням глобальних трендів, що впливають на систему екологічної безпеки України. Наведено механізми гарантування екологічної безпеки в умовах глобалізації. Розкрито питання екологічної безпеки, механізмами досягнення сталого розвитку, описано трансформаційні та модернізаційні процеси. Наведено можливі механізми гарантування екологічної безпеки в умовах глобалізації, оскільки вирішення суперечностей між суспільством і природою, загострення екологічної ситуації обумовлюють необхідність пошуку нових підходів і концептуального обґрунтування механізмів екологізації економіки. Досліджено питання міжнародного співробітництва у сфері екологічної безпеки і місце України у глобальній системі гарантування екологічної безпеки.

Монографія є результатом наукового дослідження авторів, у якому на основі аналізу структури природно-заповідного фонду Харківської області розроблено шляхи оптимізації територіальної організації регіональної екологічної мережі на ландшафтній основі. Для кожного адміністративного району області створено цифрові крос-масшгабні карти екологічної мережі на гіпсометричній основі та розроблено прогнозні карти структури регіональної екологічної мережі території районів області на ландшафтній основі. Удосконалено комплексну характеристику ландшафтів Харківської області на основі оновленого фізико-географічного районування території України.

Узагальнено результати досліджень, спрямованих на розробку та впровадження технології забезпечення екологічної та техногенної безпеки, методичних основ екологічно безпечних технологій в постмайнінгу при ліквідації вугледобувних підприємств України. Розглянуто питання щодо порушення гідрогеологічного режиму вугледобувних регіонів; забруднення підземних і поверхневих вод мінералізованими шахтними водами; відчуження територій розміщення породних відвалів та інших відходів; деформації, просідання та підтоплення земної поверхні над гірничими виробками при ліквідації вугледобувних підприємств. Наведено розробку інформаційної системи моніторингу метану (параметрів навколишнього середовища) в зоні впливу потенційно-небезпечних об'єктів на Донбасі та методику прийняття управлінських рішень щодо забезпечення вимог природоохоронного законодавства під час ліквідації вугільних шахт. Запропоновано комплекс природоохоронних технологій, що забезпечують зменшення техногенного навантаження на навколишнє природне середовище та вирішення екологічних проблем вугледобувних регіонів України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б139(45УКР3-4ЗАК) я73 + Е0*820*806(45УКР3-4ЗАК) я73

Рубрики:

Техногенне забруднення окремих територій. Регіональна екологічна безпека

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ВС71839 Пошук видання у каталогах НБУВ