Освещены основные физические аспекты магнитной ловушки "Ураган-2М, представлено её описание.

Описана математическая модель оптимизации системы контроля концентрации борного раствора теплоносителя реакторных установок. Рассмотрены вопросы временной эволюции несобственных альфвеновских волн в полуограниченном сдвиговом течении плазмы, генерации электронных пучков в магнетронных пушках с вторичноэмиссионными катодами. Освещена теория ширины линии параметрического рентгеновского излучения релятивистских электронов и позитронов в кристалле.

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.65

Рубрики:

Дослідницькі термоядерні реактори

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто моделювання термодинамічних процесів у фізико-хімічному реакторі, в якому утворюється озон із субстрактних газів (кисню, повітря) за температур, значно менших, ніж 273 К. Одержано розподіл температур у цих газах.

Проаналізовано проблеми вимірювання магнітного поля в реакторах термоядерного синтезу (РТЯС) з магнітним утриманням плазми (типу ТОКАМАК). Показано, що нове покоління РТЯС потребуватиме апаратури для діагностики магнітного поля (МП), яка відповідає критеріям довготривалої експлуатації за екстремальних умов експлуатації. Розглянуто принципи побудови такої апаратури, нові конструкції інтегрованих перетворювачів, елементну базу схем обробки сигналу тощо. Наведено результати виконаних у кінці 2004 року експериментів з вимірювання МП в реакторі TORE SUPRA (Кадараш, Франція).

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.65 + З46-02

Рубрики:

Дослідницькі термоядерні реактори

Ядерні реактори. Реакторобудування

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержання термоядерної потужності на пристроях JET під час роботи з дейтерієво-тритієвою сумішшю, а також майбутній експеримент з керованого термоядерного синтезу D + T на ITER стимулюють розвиток подальших досліджень термоядерної плазми в тороїдальних магнітних пастках реакторного масштабу. Поряд з безліччю завдань у цій області існує також невирішене питання щодо впливу схеми введення потужності та різних сценаріїв подачі палива на баланс енергії й частинок у термоядерній плазмі. Подібні дослідження щодо мінімізації потужності, що вводиться, розглядаються в ряді робіт. Зроблено акцент на вивченні того, який саме сценарій уведення палива може призвести до найбільш оптимальних сценаріїв роботи термоядерного реактора, зокрема ITER. Для розгляду використано систему рівнянь балансу, модифіковану з урахуванням зміни в часі сценаріїв уведення частинок в об'єм реактора. Розгляд проведено для еволюції продуктів синтезу D + T на токамаці ITER, а також продуктів термоядерної реакції D + D на торсатроні LHD. Відомі різні дослідження параметрів плазми в термоядерному реакторі для досягнення стаціонарного режиму горіння і часової еволюції параметрів плазми на шляху до області горіння. Наведено подальший розвиток такої моделі.

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.65 + З46

Рубрики:

Дослідницькі термоядерні реактори

Ядерні реактори. Реакторобудування

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обладнання для нейтронного опромінення, що існує на Єгипетському дослідницькому реакторі ET-RR-2, і HPGe-детекторну систему використано для елементного дослідження 3-х зразків вітчизняних добрив. Усього ідентифіковано 31 елемент як з великими, так і незначними значеннями концентрацій. Пневматичну транспортну опромінювальну систему та активну зону реактора використано для коротко- та довготривалого опромінень. Дані, одержані для деяких ідентифікованих елементів, порівняно з відповідними значеннями, одержаними за допомогою рентгенофлюоресцентного аналізу та методу мас-спектрометрії з індуктивнозв'язаною плазмою, для тих самих зразків. Діапазон значень концентрації цих елементів був від декількох мільйонних часток до 45 %. Обговорено значення елементної концентрації та їх біологічний вплив.

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.65

Рубрики:

Дослідницькі термоядерні реактори

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

ДРТ МІФІ - дослідницький реактор басейного типу, оснащений горизонтальними експериментальними каналами (ГЕК). Відомості про параметри, що впливають на просторовий розподіл полів випромінювання, є критичним для будь-якого експерименту. Дослідження проведено для установки нейтрон-захватної терапії, розташованої на одному з ГЕК. За допомогою методів математичного моделювання зроблено оцінку впливу параметрів активної зони на характеристики пучка на виході з ГЕК. Оцінено вплив способу моделювання джерела нейтронів у розрахунках за допомогою методу Монте-Карло в програмі MCNP на одержувані параметри нейтронного та вторинного фотонного поля на виході каналу. Проведені дослідження показують, що завдання розподілу джерела нейтронів з розподілом швидкості реакції поділу в опції SDEF дає практично такі ж результати, як і розрахунок на критичність. Розрахунки показують, що зміни експлуатаційних параметрів активної зони неістотно впливають на характеристики нейтронного пучка на виході ГЕК.

Індекс рубрикатора НБУВ: В378.714 + В333.65

Рубрики:

Фотоелектричні явища (фотоефект)

Дослідницькі термоядерні реактори

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота присвячена розробці нейтронно-фізичної моделі дослідницького підкритичного ядерного реактора, що керується потужним нейтронним генератором. Представлена модель має дві активні зони зі швидким і тепловим нейтронними спектрами, що дозволяє трансмутувати всю палітру радіоактивних відходів в одній установці, а також розв'язувати інші прикладні задачі, що потребують різних спектрів нейтронів. Виконано оптимізапійне моделювання гомогенних і гетерогенних підкритичних систем за допомогою кодів MCNP та SCALE. Одержано оптимізовані характеристики дослідницького підкритичного ядерного реактора. Виконано моделювання трансмутації основних радіонуклідів радіоактивних відходів АЕС в даному некритичному реакторі.

Вперше розроблено та досліджено систему інжекції робочого газу для плазмових інжекторів першого ступеня "Вхідна іонізаційна камера" (ВІК) й інжекторів прианодної плазми "Анодна іонізаційна камера" (АІК) найбільшого в світі квазістаціонарного плазмового прискорювача (КСПП Х-50). Експериментально досліджено параметри потоку газу для різних режимів роботи плазмових інжекторів та їх вплив на забезпечення необхідного градієнта тиску газу як в радіальному напрямку, так і вздовж осі прискорювального каналу з метою підживлення іонами приелектродних зон плазмового прискорювача для перенесення розрядного струму. Вперше проведено комплексний аналіз впливу конструктивних особливостей газових інжекторів на параметри газового потоку, на характеристики потоків плазми, що генеруються, в цілому. На основі проведеного аналізу оптимізовано конструктивні особливості та газодинамічні характеристики інжекторів ВІК і АІК. Вперше розроблено та досліджено систему інжекції плазмотворної речовини в магнітоплазмовому компресорі (МПК). Вперше досліджено особливості пінч-розрядів і формування області компресії МПК з радіальним та осьовим газонапуском. Вивчено параметри потоку газу, що напускається, для різних режимів роботи МПК й їх узгодження з магніто-гідродинамічними характеристиками потоку плазми. Проаналізовано вплив конструктивних особливостей газового інжектора МПК на параметри газового потоку, що напускається, на динаміку стиснення та параметри компресійної плазми в цілому.

Досліджено поперечну динаміку заряджених частинок згустку в плазмово-діелектричному кільватерному прискорювачі на прикладі діелектричного хвилеводу гігагерцового діапазону, параметри згустків відповідають згусткам, які одержуються в Аргонській лабораторії. Надано аналітичні вирази для розрахунку кільватерного поля та рівняння для моделювання руху частинок згустку. Змодельовано поведінку граничної частинки згустку за різних значень початкового еміттансу. Одержано залежності для оминаючих згустку за різних значень початкового еміттансу. Показано, що амплітуда руху граничних частинок згустку має залежність від часу.

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.65

Рубрики:

Дослідницькі термоядерні реактори

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 1960 р. академік І. В. Курчатов доручив молодому фізикові В. Т. Толоку керувати науковою програмою з розроблення у ХФТ основ керованого термоядерного реактора стелараторного типу. За цією програмою у Харкові було створено єдину в Україні потужну експериментальну базу для актуальних досліджень термоядерної енергетики, а згодом сформувалася наукова школа плазмістів-термоядерників. На початку 1970-х років за ініціативою та безпосередньою участю Володимира Тарасовича Толока широко розгорнулися дослідження в галузі нерівноважної плазмохімії високих енергій. Вони увінчалися створенням нового прогресивного напряму у плазмовій технології - отримання нових надміцних покриттів інструментів в установках "Булат".

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.062 + В333.65

Рубрики:

Механічні властивості заліза та його сплавів

Дослідницькі термоядерні реактори

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.65

Рубрики:

Дослідницькі термоядерні реактори

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ