Підтверджено концепцію про існування ефіру, зокрема в формі псевдогазистого середовища, складеного з найдрібніших матеріальних часток, запропоновану Лесажем у середині XVIII ст., та безпідставно відкинуту на початку ХХ ст. Одержано формулу для розрахунку енергій фотонів, відповідно до якої найбільш енергонасичені фотони утворюються молекулами з найбільшими частотами обертання протонів, причому найбільш енергонасичені фотони мають характерні ознаки часток рентгенівського та gamma-випромінювання. На підставі аналізу ймовірності існування простих дробів пояснено феномен найбільшої яскравості спектральних ліній, зобов'язаних своїм існуванням обертальному руху протонів з частотами, кратними найпростішим дробам, і тьмяності ліній для частот обертання протонів, кратних складнішим дробам. Доведено, що кожній з світлових частот відповідної спектральної лінії однозначно відповідає своя величина енергії фотона, на підставі чого стверджується, що різниця у величинах заломлення світлових променів на границі двох різних середовищ є наслідком різниці у величинах енергії відповідних фотонів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В368.3 + В343.131

Рубрики:

Фізика низьких температур

Фотони (кванти) світла

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В343.131

Рубрики:

Фотони (кванти) світла

Шифр НБУВ: Ж28079/фіз.-мат. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В343.131 + В341.1

Рубрики:

Фотони (кванти) світла

Джерела випромінювання для оптичних вимірів

Шифр НБУВ: Ж70455 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методами вычислительной физики реализован алгоритм исследования некорректной проблемы редукции шума, связанного с потерями, темными отсчетами и фоновым излучением, в статистике фотоотсчетов квантового света. Регуляризирующий оператор в уравнении первого рода позволяет напрямую восстановить функцию распределения числа фотонов из статистики фотоотсчетов при известных параметрах шума, что подтверждено вычислительными экспериментами.

Фотон представляет компактное образование, в котором действуют силы, восстанавливающие конфигурацию. На основе вращающегося и прецессирующего фотона определяется структура элементарных частиц. Фотон - это сгусток электромагнитного поля, все части которого двигаются со скоростью света. При движении по окружности не все части могут двигаться с такой скоростью, в результате чего возникает электростатическое поле. Фотон, а также элементарные частицы имеют тем меньший размер, чем больше их масса-энергия. Электрон имеет наибольшие размеры. Нейтрон, как и атомное ядро, состоит из протонов и отрицательных пионов. Определены структура нейтрино, механизм одинаковости заряда частиц, набор энергетических полей. Единая теория поля не может быть создана ввиду большой разницы в полях.

Досліджено проблему використання тетраетоксисилану різного терміну зберігання під час виробництва фотонних кристалів. Синтезовані суспензії досліджено за допомогою методу седиментаційного аналізу. Встановлено, що граничний термін зберігання очищеного тетраетоксисилану становить 96 год. Перевищення цього терміну призводить до утворення частинок з коефіцієнтом варіації їх діаметра більше 6 %. Останнє є неприпустимим в виробництві фотонних кристалів.

Впервые найдены строгие физические закономерности, доказывающие связь между отклонением луча света при прохождении у массивных тел, с силой тяготения, вытекающей из закона Всемирного тяготения, что является строгим подтверждением наличия массы у лучей света и составляющих их фотонов. Полученные на базе найденных закономерностей расчетные данные совпадают с результатами экспериментальных исследований, проведенных ранее другими учеными, что подтверждает их достоверность. Новые расчетные зависимости и полученные по ним результаты значительно уточняют использованные ранее методики и полученные по ним результаты, что существенно расширяет представления о строении лучей света и материального мира в целом.