За формулою , де R - середня віддаль між космічними утвореннями (зірками, галактиками тощо), - розмірність швидкості світла, Т - період неоднорідної гравітаційної хвилі (НГХ), розраховані періоди НГХ, що ініціюють циклічність (періодичність) тектонічного процесу. Показано, що НГХ, утворені розсіянням гравітаційних хвиль на найближчих до Сонця зірках, відповідають за 11-річну періодичність активності Сонця. НГХ, утворені розсіянням на найближчих галактиках, ініціюють тектонічний процес з періодичністю десь 1,24 млн років (галактичний цикл), на групах галактик - з періодичністю близько 15 млн років (цикли Штілле), на скупченнях (надскупченнях) галактик (на комірчастій структурі всесвіту) - з періодичністю біля 400 млн років (цикли Вільсона). Всі чотири цикли мають гравітаційно-хвильову природу, три з них (галактичний, метагалактичний - Штілле та всесвітній - Вільсона) є базовими для довгоперіодичної тектонічної циклічності в розвитку геосфер Землі. Обгрунтовано можливість уточнення часового положення початку тектонічного циклу засобами сейсморозвідки, а також розглянуто питання синхронізуючого впливу гравітаційно-хвильових сил на внутрішньоземний тектонічний процес.

С помощью формулы , где R - среднее расстояние между космическими образованиями (звездами, галактиками), - размерность скорости света; Т - период неоднородной гравитационной волны (НГВ), рассчитаны периоды НГВ, которые инициируют цикличность (периодичность) тектонического процесса. Показано, что НГВ, образованные рассеянием гравитационных волн на ближайших к Солнцу звездах, отвечают за 11-летнюю периодичность в активности Солнца. НГВ, образованные рассеянием на ближайших галактиках, инициируют тектонический процесс с периодичностью около 1,24 млн лет (галактический цикл), на группах галактик - с периодичностью около 15 млн лет (циклы Штилле), на скоплениях (сверхскоплениях) галактик (на ячеистой структуре вселенной) - с периодичностью около 400 млн лет (циклы Вильсона). Все четыре цикла имеют гравитационно-волновую природу, три из них (галактический, метагалактический - Штилле и вселенский - Вильсона) являются базовыми для долгопериодичной тектонической цикличности в развитии геосфер Земли. Обоснована возможность уточнения временного положения начала тектонического цикла средствами сейсморазведки, а также рассмотрен вопрос синхронизирующего влияния гравитационно-волновых сил на внутриземной тектонический процесс.

With the help of the formula , where R - average distance between space formations (stars, galaxies, etc), |c| - dimensionality of the light speed, T-period of the heterogeneous wave (HW), the terms of HW were calculated, which originated repetition (periodicity) of the tectonic process. It is showed that HW, which was formed by dispersion on the nearest galaxies, originates tectonic process with periodicity approach 1,24 Ma (galaxy cycle), on the groups of galaxies - with periodicity ?15 Ma (Stille cycle), on congestions (supercongestions) of galaxies (on cellular frame of the Universe) - with periodicity approach 400 Ma (Wilson cycle). All four cycles have gravitational-wave origin; three from them (galactic, metagalactic-Stille and ecumenical-Wilson) are the base for long-term tectonic repetition in the development of the Earth geospheres. Also it is based the possibility of time position refinement of the tectonic process beginning by the means of seismic survey, and also it is esteemed the problem of gravitation-wave forces clocking influencing on Earth interior tectonic process.

Зазначено, що частинки високих енергій в земній магнітосфері роблять свій внесок у сигнали, що вимірюються приладами на борту супутника КОРОНАС-ФОТОН, розташованого на низькополярній орбіті. Серед приладів корисного наукового навантаження був сонячний фотометр SphinX для рентгенівського діапазону. Сигнал від частинки виникає завдяки проникненню високоенергійних електронів і вторинних гамма-квантів у матеріали детекторів. Ці сигнали від частинок потребують детального калібрування в абсолютних одиницях. З цією метою було використано вимірювання спеціально розробленого спектрометра частинок СТЕП-Ф. Прилад СТЕП-Ф розташовано у безпосередній близькості до SphinX з полем зору, направленим перпендикулярно до поля зору приладу SphinX. Показано, що детектори приладів СТЕП-Ф і SphinX відтворюють майже ідентичні профілі сигналів під час перетинання супутником областей Бразильської магнітної аномалії і дуже близькі - під час перетину радіаційних поясів Землі. Докладне розуміння цієї відповідності між обома приладами необхідне з огляду на емісію вторинних гамма-квантів, що генеруються від конструкційних матеріалів детекторної головки, обсерваторії ТЕСІС і самого космічного апарата. Динаміка сигналів, породжених високоенергійними електронами і зареєстрованими за допомогою приладу SphinX під час слабкої геомагнітної бурі, відображає процеси радіальної і пітч-кутової дифузії електронів.