Розроблено метод детального картування кінематичних вісей сучасних розломів земної кори і вперше у світовій практиці виконано демографічні вимірювання, безпосередньо, у вісях деяких найбільш активних розломів. Виявлено раніше невідоме явище циклічної пульсації розломів із правильним чергуванням періодів розширення та стискання. Показано, що всі експериментальні природні події та крупні технічні катастрофи пов'язані з моментами (піками) розширення сучасних розломів. Докладно розглянуто способи зменшення негативних наслідків геологічної пульсації.

Приведены результаты реконструкции тектонических полей деформаций. Показана их роль в развитии аномальных геодинамических явлений. Предложены пути снижения себестоимости добычи полезных ископаемых, стоимости поддержания и охраны природных и инженерных объектов. Впервые реконструкция проведена в виде модели нейронных сетей в сочетании с основными положениями концепции геодеформационных полей в верхних слоях земной коры и кинематической методики определения разновозрастных тектонических полей деформаций.

Ключ. слова: устойчивость равновесия, конечные деформации, самогравитирующий сжимаемый нелинейный вязкоупругий шар, следящее давление
Індекс рубрикатора НБУВ: Д390с

Наведено результати реконструкції полів тектонічних напружень Ольховатсько-Волинцівської антикліналі Донбасу за дайками, жилами і штрихами ковзання. Визначено 12 головних етапів розвитку структури. Зроблено висновки про місце золоторудної мінералізації в історії розвитку антикліналі.

The results of Ol'hovats'ko-Volyntsivs'ka anticline (Donbas) tectonic stresses fields reconstruction by dykes, veins and sliskenslides have been presented. Twelve main stages of the structure development have been determined. The conclusions have beenmade about the place of gold mineralization in anticline development history.

Висвітлено науково-методологічні та методичні підходи щодо оцінки стану зсувних геосистем на території України. Наведено загальну характеристику основних просторово-часових закономірностей розвитку зсувів, розкрито основні аспекти прогнозування зсувного процесу. Викладено методологічні підходи до концепції інженерного захисту від зсувів, запобігання та реагування на їх катастрофічний розвиток.

Освещены научно-методологические и методические подходы к оценке состояния сдвижных геосистем на территории Украины. Приведена общая характеристика основных пространственно-временных закономерностей развития сдвигов, раскрыты основные аспекты прогнозирования сдвижного процесса. Представлены методологические подходы к концепции инженерной защиты от сдвигов, предупреждения и реагирования на их катастрофическое развитие.

Приведены результаты эколого-геохимических исследований Приазовья с учётом влияния геодинамически активных разломов. Описаны геоинформационные технологии для автоматизации расчёта и построения зон защиты и повышенного горного давления. Освещены особенности деформирования горного массива в условиях щитовой отработки крутых пластов. Проанализированы влияние краевой части угольного пласта на устойчивость кровли в очистном забое, обрабатываемом по смежному пласту, а также влияние неравномерности распределения физико-механических свойств пород на деформационное состояние массива, вмещающего выработку прямоугольного сечения.

Рассмотрены основные закономерности пульсации Земли, в частности, двадцатисуточный цикл, пульсационные пики с атлантическим суточным временем. Освещены особенности аномального режима пульсации Земли в 1977 - 1980 гг. Дан прогноз времени разрушительных геологических явлений в 2001 - 2002 гг. Предложены инженерные способы предотвращения разрушительных геологических явлений, рассмотрена история разработки способов технического уменьшения интенсивности развития современных разломов. Рассмотрены строительные способы уменьшения интенсивности развития современных разломов, в частности, максимально прочного соединения стоек с горными породами, ригелиями, а также максимальной жесткости горизонтальной поверхности рамы. Проанализированы особенности геологического катаклизма в Московском районе.

Розглянуто наукові засади техногенно-екологічної безпеки геологічного та суміжних середовищ, а також фундаментальні властивості природно-техногенних геосистем. Визначено закономірності розвитку небезпечних геологічних процесів у різних типах геологічного середовища та техногенного навантаження на нього. Запропоновано методику оцінки інженерного ризику території розвитку небезпечних геологічних процесів з його нормуванням та параметризацією.

Рассмотрены научные основы техногенно-экологической безопасности геологической и смежных сред, а также фундаментальные особенности природно-техногенных геосистем. Определены закономерности развития опасных геологических процессов в различных типах геологической среды и техногенной нагрузки на него. Предложена методика оценки инженерного риска территории развития опасных геологических процессов с его нормированием и параметризацией.

Розглянуто первинні та вторинні, зумовлені дислокаційними перетвореннями, форми залягання осадових, магматичних, гравітаційних та метаморфічних тіл. Наведено загальні уявлення про природні деформації та механізми дислокаційних перетворень гірських порід і формування дислокаційних структур, системний морфологічний та генетичний опис дислокаційних структур від елементарних до складних та комплексів останніх. Показано принципи якісно-кількісного аналізу дислокаційної тектоніки на структурно-парагенетичній основі, зокрема, на тектонофаціальній.

Рассмотрены первичные и вторичные, обусловленные дислокационными изменениями, формы залегания осадочных, магматических, гравитационных и метаморфических тел. Приведены общие представления о природных деформациях и механизмах дислокационных превращений горных пород и формирование дислокационных структур, системное морфологическое и генетическое описание дислокационных структур от элементарных до сложных и комплексов последних. Показаны принципы качественно-количественного анализа дислокационной тектоники на структурно-парагенетическом основании, в частности, на тектонофациальном.

Приведены результаты геолого-геофизических исследований проблемы комплексного освоения углегазовых месторождений Донецкого бассейна. Рассмотрены вопросы генезиса и развития геоструктуры региона, газоносности каменноугольных образований, определены условия сохранения углеводородных газов. Обоснованы геологические и методические предпосылки поисков промышленных скоплений метана в нетрадиционных местах.

Рассмотрены вопросы обнаружения твердых включений в углевых породах. Изложена методика определения расстояния к слоям твердых пород. Описан усовершенствованный метод (частотно-дистанционный) исследования, с помощью которого проведена радиолокационная разведка породы.

Обгрунтовано оптимальний комплекс приповерхневих структурно-атмогеохімічних методів для прогнозування розломних зон підвищеної проникності. Наведено результати застосування методичних розробок для вирішення конкретних геоекологічних задач, запропоновано методику прогнозної оцінки перспективних ділянок і пошуків підземних вод і покладів вуглеводнів.

Обоснован оптимальный комплекс приповерхностных структурно-атмогеохимических методов для прогнозирования разломных зон повышенной проницаемости. Приведены результаты применения методических разработок для решения конкретных геоэкологических задач, предложена методика прогнозной оценки перспективных участков и поисков подземных вод и залежей углеводорода.

Проанализирована тектоническая нарушенность угольных пластов и пород Донбасса, изучено её влияние на напряженно-деформированное состояние пород в окрестности подготовительных выработок. Освещены особенности смещений пород контура пластовых выработок в зонах влияния мелкоамплитудных дизъюнктивных нарушений, а также поддержания данных выработок в пликативно нарушенных зонах. Рассмотрены вопросы прогнозирования условий проведения и поддержания пластовых подготовительных выработок.

В контексте теории тектоники плит предложена модель Криворожско-Кременчугской межмегаблоковой шовной зоны на основе комплексного анализа геолого-геофизической информации, полученной в результате геологических, грави-, сейсмо-, магнитометрических исследований и существенного вклада геоэлектрических данных, полученных методами магнитометаллургического зондирования и магнитовариационного профилирования. На основании результатов экспериментальных наблюдений естественного электромагнитного поля Земли рассмотрена Кировоградская аномалия высокой электропроводности. Приведена объемная модель распределения геоэлектрических параметров.

Рассмотрены современные тенденции переориентации экологической геологической и геофизической тематики, базирующейся на положениях классической экологии, на решение проблем рационального природопользования и геоэкологии. Раскрыта сущность понятия природно-техногенной геофизической среды, освещены научно-методологические основы использования геофизики при решении геоэкологических задач. Разработаны рекомендации по использованию геофизических данных при создании экотектонической основы решения геоэкологических задач. Рассмотрены экотектонические аспекты развития геолого-геофизических исследований (на примере Азово-Черноморского шельфа). Приведены примеры использования метода физико-техногенно-геологического моделирования при решении геоэкологических задач. Установлены геофизические критерии и показатели в разработке стратегии устойчивого развития техногенно нагруженных регионов Украины.

За формулою , де R - середня віддаль між космічними утвореннями (зірками, галактиками тощо), - розмірність швидкості світла, Т - період неоднорідної гравітаційної хвилі (НГХ), розраховані періоди НГХ, що ініціюють циклічність (періодичність) тектонічного процесу. Показано, що НГХ, утворені розсіянням гравітаційних хвиль на найближчих до Сонця зірках, відповідають за 11-річну періодичність активності Сонця. НГХ, утворені розсіянням на найближчих галактиках, ініціюють тектонічний процес з періодичністю десь 1,24 млн років (галактичний цикл), на групах галактик - з періодичністю близько 15 млн років (цикли Штілле), на скупченнях (надскупченнях) галактик (на комірчастій структурі всесвіту) - з періодичністю біля 400 млн років (цикли Вільсона). Всі чотири цикли мають гравітаційно-хвильову природу, три з них (галактичний, метагалактичний - Штілле та всесвітній - Вільсона) є базовими для довгоперіодичної тектонічної циклічності в розвитку геосфер Землі. Обгрунтовано можливість уточнення часового положення початку тектонічного циклу засобами сейсморозвідки, а також розглянуто питання синхронізуючого впливу гравітаційно-хвильових сил на внутрішньоземний тектонічний процес.

С помощью формулы , где R - среднее расстояние между космическими образованиями (звездами, галактиками), - размерность скорости света; Т - период неоднородной гравитационной волны (НГВ), рассчитаны периоды НГВ, которые инициируют цикличность (периодичность) тектонического процесса. Показано, что НГВ, образованные рассеянием гравитационных волн на ближайших к Солнцу звездах, отвечают за 11-летнюю периодичность в активности Солнца. НГВ, образованные рассеянием на ближайших галактиках, инициируют тектонический процесс с периодичностью около 1,24 млн лет (галактический цикл), на группах галактик - с периодичностью около 15 млн лет (циклы Штилле), на скоплениях (сверхскоплениях) галактик (на ячеистой структуре вселенной) - с периодичностью около 400 млн лет (циклы Вильсона). Все четыре цикла имеют гравитационно-волновую природу, три из них (галактический, метагалактический - Штилле и вселенский - Вильсона) являются базовыми для долгопериодичной тектонической цикличности в развитии геосфер Земли. Обоснована возможность уточнения временного положения начала тектонического цикла средствами сейсморазведки, а также рассмотрен вопрос синхронизирующего влияния гравитационно-волновых сил на внутриземной тектонический процесс.

With the help of the formula , where R - average distance between space formations (stars, galaxies, etc), |c| - dimensionality of the light speed, T-period of the heterogeneous wave (HW), the terms of HW were calculated, which originated repetition (periodicity) of the tectonic process. It is showed that HW, which was formed by dispersion on the nearest galaxies, originates tectonic process with periodicity approach 1,24 Ma (galaxy cycle), on the groups of galaxies - with periodicity ?15 Ma (Stille cycle), on congestions (supercongestions) of galaxies (on cellular frame of the Universe) - with periodicity approach 400 Ma (Wilson cycle). All four cycles have gravitational-wave origin; three from them (galactic, metagalactic-Stille and ecumenical-Wilson) are the base for long-term tectonic repetition in the development of the Earth geospheres. Also it is based the possibility of time position refinement of the tectonic process beginning by the means of seismic survey, and also it is esteemed the problem of gravitation-wave forces clocking influencing on Earth interior tectonic process.

Розглянуто картографічні розробки сектору тектоніки Чернігівського відділення УкрДГРІ за останні 15 - 20 років. На цій основі показано геологічну будову Дніпровсько-Донецької западини, її сучасне тектонічне районування, а також методику побудови середньо- і великомасштабних тектонічних карт.

Рассмотрены картографические разработки сектора тектоники Черниговского отделения УкрГГРИ за последние 15 - 20 лет. На этой основе показаны геологическое строение Днепровско-Донецкой впадины, ее современное тектоническое районирование, а также методика построения средне- и крупномасштабных тектонических карт.

Cartographic works of sector of tectonics of Chernigiv Branch UkrSGRI over the last 15-20 years are examined. On this basis the DDB geological structure, the modern tectonic zonation and the method of the middle- and large scale tectonic mapping are represented.

Описано зсувонебезпечні ділянки в межах ліво- та правобережної частин долини р.Стрий. Детально розглянуто історію формування, параметри, умови стійкості Новокропивницького зсуву.

Описаны сдвигоопасные участки в пределах лево- и правобережной частей долины р.Стрый. Детально рассмотрена история формирования, параметры, условия устойчивости Новокропивницкого сдвига.

Land deposition areas within the limits of left-bank and right-bank parts of Striy River Valley have been described. The history, parameters and conditions of durability of Novokropivnitsky deposition has been considered in detail.

На підставі використання технологій дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) встановлено, що в районі досліджень мережа лінеаментів у цілому відображає регіональний геотектонічний каркас диз'юнктивних дислокацій земної кори (який деталізовано), а також зони напружено-деформаційного стану гірських порід. Кільцеві структури переважно індицирують об'ємно-площові неоднорідності літосфери. Побудовано відповідну електронну структурно-тектонічну схему масштабу 1:200 000, придатну для інкорпорації в географічні інформаційні системи (ГІС).

На основе использования технологий дистанционного зондирования Земли установлено, что в районе исследований сеть линеаментов в целом отображает региональный геотектонический каркас дизъюнктивных дислокаций земной коры, который детализирован, а также зоны напряженно-деформационного состояния горных пород. Кольцевые структуры главным образом индицируют объемно-площадные неоднородности литосферы. Построено соответствующую электронную структурно-тектоническую схему масштаба 1:200 000, пригодную для инкорпорации в географические информационные системы.

Using the remote sensing technologies we determined that the network of lineaments as a whole within the investigated area represents the regional geotectonic frame of disjunctive dislocations of the Earth's crust and the zones of a stressed-deformational state of rocks. The frame is worked out in detail. The ring-type structures mainly induce the volume-area heterogeneity of the lithosphere. The corresponding electronic structural-tectonic scheme is constructed on a scale of 1:200 000. It is suitable for incorporating in geographical information systems.

Наведено результати порівняльного аналізу палеозойських континентальних рифтогенів Східноєвропейської платформи, Австралії, Азії, Африки та Південної Америки. Досліджено проблемні питання геологічної будови, геодинамічного розвитку та нафтогазоносності рифтогенних зон. Проаналізовано причини та механізми рифтогенних процесів, фазово-тектонічну активність регіонів і періодичність їх розвитку. У генетичному зв'язку з рифтогенезом на прикладі Дніпровсько-Донецького авлакогену досліджено геодинамічні фактори локального структуроутворення, етапи й інтенсивність розвитку нафтогазоносних структур, механізми розформування піднять - увесь комплекс факторів, що впливають на формування родовищ нафти та газу, а також зональний розподіл вуглеводів. Визначено перспективні напрями досліджень і практичного освоєння надр Дніпровсько-Донецького авлакогену.

Изложены результаты сравнительного анализа палеозойских континентальных рифтогенов Восточноевропейской платформы, Австралии, Азии, Африки и Южной Америки. Исследованы проблемные вопросы геологического строения, геодинамического развития и нефтегазоносности рифтогенных зон. Проанализированы причины и механизмы рифтогенных процессов, фазово-тектоническая активность регионов и периодичность их развития. В генетической связи с рифтогенезом на примере Днепровско-Донецкого авлакогена исследованы геодинамические факторы локального структурообразования, этапы и интенсивность развития нефтегазоносных структур, механизмы расформирования подъемов - весь комплекс факторов, влияющих на формирование месторождений нефти и газа, а также зональное распределение углеводов. Определены перспективные направления исследований и практического освоения недр Днепровско-Донецкого авлакогена.