Індекс рубрикатора НБУВ: В675.54

Рубрики:

Ядро Галактики

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В настоящее время общепринятым является представление о торах как существенных структурных составляющих активных ядер галактик. Обсуждена ситуация, когда "подкрутка" тора излучением или ветром превращает его в дипольный тороидальный вихрь, который, в свою очередь, может являться источником вещества, подпитывающего аккреционный диск. Возникающая при этом неустойчивость может быть ответственна за вспышки излучения квазаров, сопровождающиеся выбросами вещества. Получены численные оценки параметров модели в условиях светимости, близкой к эддингтоновскому пределу, не противоречащие наблюдаемым данным.

Індекс рубрикатора НБУВ: В675.54-4

Рубрики:

Ядро Галактики

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Данные почти 40-летнего мониторинга, проведенного на 26-метровом радиотелескопе Мичиганского университета на частотах 14,5 ГГц (1974 - 1999 гг.), 8 ГГц (1966 - 1999 гг.) и 4,8 ГГц (1978 - 1999 гг.), использованы для отработки методики исследования спектральных и временных особенностей изменений потока внегалактических радиоисточников 3С273, 3С279 и 3С454.3. Применена методика обработки, позволяющая последовательно выявлять периоды переменности потоков от самых продолжительных до самых коротких. Основными периодами долговременной переменности потоков у источника 3С273 были 7 - 8 и 11 лет, у источника 3С279 - 3 - 6 и 12 лет, у 3С454.3 - 6 и 12 лет. В то же время найдено большое число периодов на всех частотах в интервале от 3 до 0,6 года. Рассмотрены отдельные периоды активности каждого источника, которые одновременно наблюдались на трех частотах. В каждом периоде активности выделялись фазы роста потока, фазы максимума и минимума и промежуточные экстремумы. Показано, что в каждом периоде активности временной сдвиг изменений потока между соседними различными парами частот отличался на различных фазах активности. При этом он менялся для источника 3С273 от 0,1 до 2,5 года, для 3С279 - от 0 до 0,7 года, для 3С454.3 - от 0 до 0,5 года.

Вперше для вибірки галактик Сейферта NGC 5548, NGC 7469, NGC 3227, MrK 509, Ark 564 та інших було виконано пошук кореляції змінності потоків випромінювання в оптичному та рентгенівському діапазонах для визначення параметрів механізму перевипромінювання, що відбуваються в системі акреційний диск - центральна ЧД. Зазначено, що згідно з будовою активних ядер галактик випромінювання в оптичному діапазоні утворюється в акреційному диску, в рентгенівському - в області, що знаходиться над центральною чорною дирою (ЧД). За даними нового каталогу 2MIG сформовано вибірку 62-х ізольованих галактик, що містять активні ядра. Проаналізовано їх загальні (кінематичні та спектральні) властивості для визначення впливу оточення галактики на активність її ядра.

За даними тривалого моніторингу на п'яти частотах радіодіапазону від 4,8 до 37 ГГц, одержаними в НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія", Радіообсерваторії Метсахові Університету ім. Аалто і Радіообсерваторії Мічиганського університету, проаналізовано варіації потоку активного ядра галактики 3С454.3. Розглянуто динаміку трьох потужних спалахів в об'єкті у 2004 - 2010 р. на основі спостережень у гамма- (0,1 - 300 ГеВ), рентгенівському (2 - 10, 15 - 50 кеВ), радіо- і оптичному діапазонах хвиль. Визначено затримки розвитку спалахів між різними діапазонами довжин хвиль. Встановлено залежність відносних затримок спалахів від оптичного до радіодіапазонів, що підкоряється логарифмічному закону і зберігається від спалаху до спалаху. Проведено екстраполювання встановленого закону затримок спалахів до рентгенівського і гамма-діапазонів та запропоновано модель затримок у всьому діапазоні електромагнітного спектра. Запропоновано схему локалізації областей випромінювання у джеті в різних діапазонах довжин хвиль під час розвитку спалахів. З використанням даних про фізичні характеристики центральної області активного ядра галактики 3С454.3 оцінено розміри іонізованої області для постійної щільності та щільності, що зменшується з відстанню від джерела. Розглянуто механізми нагрівання й охолодження середовища.

Досліджено загальні властивості 62 ізольованих галактик, що містять активні ядра, відібраних з каталогу 2MIG і каталогу Veron+2010, та приведено основні характеристики розподілу цих об'єктів. Запропоновану вибірку можна включити до наукової програми досліджень КА "Радіоастрон".

Запропоновано оригінальний спосіб визначення кута кілопарсекового джета з променем зору, який базується на конкуренції механізмів утворення рентгенівського випромінювання, діючих у вузлах джета. Запропоновано метод знаходження положення високоенергетичного зламу в спектрі ультрарелятивістських електронів у вузлах джета 3С 273. Одержано значення напруженості магнітного поля та концентрації електронів у вузлах джетів квазарів 3С 273, 4С +62.29 (1745+624), РКS 1127-14 без використання умови рівнорозподілу енергії між частинками та полем. Запропоновано методи визначення положення низькочастотного завалу в спектрі квазара 3С 273 та максимальної енергії електронів у ближньому до квазару вузлі джета. Підтверджено залежність відношення густин потоків радіо- та рентгенівського випромінювання від червоного зміщення, яка теоретично передбачається зі зворотного комптонівського розсіяння на реліктовому випромінюванні.

Індекс рубрикатора НБУВ: В675.1,022 + В675.54,022

Рубрики:

Поглинання і випромінювання світла в Галактиці

Ядро Галактики

Шифр НБУВ: РА390952 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В рамках задачи N-тел исследовано влияние начальных условий на эволюцию самогравитирующего тора, находящегося в поле центральной массы. Проведен анализ распределения частиц по элементам орбит на разных этапах его эволюции. Результаты моделирования показывают, что стабильность геометрически толстого тора в активных ядрах галактик может быть объяснена движением облаков в нем по наклоненным и эксцентричным орбитам, а его формирование связано с началом стадии активности в ядрах галактик.

Індекс рубрикатора НБУВ: В675.54 + В676.7

Рубрики:

Ядро Галактики

Окремі скупчення

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В675.54-4,022

Рубрики:

Ядро Галактики

Шифр НБУВ: РА417527 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В676.7 + В675.54

Рубрики:

Окремі скупчення

Ядро Галактики

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.5 + В675.54

Рубрики:

Ядерні реакції

Ядро Галактики

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.5 + В675.54

Рубрики:

Ядерні реакції

Ядро Галактики

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено гравітаційні властивості, стабільність, динаміку тороїдальних структур стосовно таких астрофізичних об'єктів, як активні ядра галактик і кільцеві галактики. На підставі одержаного нового виразу для гравітаційного потенціалу тора показано, що зовнішній потенціал тора представляється потенціалом нескінченно тонкого кільця тієї ж маси аж до поверхні тора, а відмінності існують поблизу його осі симетрії та залежать від геометричного параметра. Показано в межах задачі N тіл, що самогравітуючий товстий тор у полі центральної маси залишається стабільним, а рівноважний перетин має форму овалу з гауссовим розподілом густини. Виявлено існування області некругових орбіт між окружністю Лагранжа й останньою стійкою круговою орбітою, що здатне пояснити спостережувану щілину в розподілі зоряної густини в кільцевих галактиках. Установлено нові аспекти ролі центральної маси у стабільності самогравітуючого тора та показано, що у потенціалі тора при наявності центральної маси існують як регулярні, так і замкнені орбіти нових типів. Описано можливість формування стійкого тора Кеплера, який є узагальненням кеплерівського диска. Побудовано динамічну модель затінюючого тора в активних ядрах галактик і показано, що спостережувану динаміку в ядрі сейфертівської галактики NGC1068 можна пояснити особливостями руху хмар у торі за рахунок ефектів самогравітації. Зображено, що у гравітаційно-лінзовій системі "центральна маса та тор" формується одне, два або три кільця Ейнштейна залежно від поверхневої густини в диску. Виявлено принципову різницю між динамікою кільцевих вихорів у радіальному потоці в 2D і 3D випадках. Показано, що спіральність для вихору із закруткою (орбітальним рухом) відрізняється від відомої формули Моффата для зачеплених вихорів. На підставі одержаного аналітичного розв'язку задачі динаміки кільцевих вихорів у радіальному потоці у 2D і 3D випадках зображено, що вихори прискорюються акреційним потоком і викидаються у протилежних напрямках.

Роботу присвячено дослідженню спектральних властивостей і характеристик змінності активних ядер галактик (АЯГ) та джерел космічного мазерного випромінювання за допомогою одиночної антени та методом РНДБ. Основою дослідження є отримані унікальні дані спостережень з використанням 22-метрового радіотелескопу РТ-22 КрАО, дослідження індексів змінності радіоджерел, а також характеристики змінності густини потоку на міліметрових довжинах хвиль та порівняння отриманих даних з результатами в інших частотних діапазонах. В роботі отриманий на міліметрових довжинах хвиль середній спектр GPS джерел з максимумами в спектрах індивідуальних об'єктів, розташованих в діапазоні частот 20-70 ГГц, визначено спектральні характеристики об'єктів і параметри їх змінності, та отримано нові дані щодо частки GPS квазарів в мм діапазоні довжин хвиль, яка становить 90 % від загального числа GPS об'єктів. Визначено параметри змінності GPS джерел в міліметровому діапазоні довжин хвиль залежно від частоти досліджень. Індекс змінності GPS джерел зростає з частотою та досягає максимального значення 33 %, що є наслідком більш низької змінності цих об'єктів порівняно з АЯГ типу блазарів. Представлено дані тривалої змінності для об'єктів S0528+134 і АО0235+164. За допомогою проведеного гармонічного аналізу даних довготривалого багаточастотного моніторингу в рамках моделі подвійних надмасивних чорних дір (НМЧД) отримані характеристики цих подвійних систем: орбітальні і прецесійні періоди Торб, Тпр, маси компаньйонів M і m, розміри орбіт і швидкості руху компаньйонів по орбітах. Отримані параметри зазначають, що ми приймаємо випромінювання від тісних подвійних систем з НМЧД, коли компаньйон перетинає аккреційний диск центральної НМЧД. Запропоновано новий підхід до оцінки числа спостережень яскравих представників АЯГ.