Ключ. слова: твердые суперкислоты, кислотный катализ, диоксид циркония, изомеризация, ацилирование
Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.423.1

Рубрики:

Оксиди цирконію

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: диоксид циркония, наноразмерные частицы, фазовый состав, текстура, стабилизация, катионы, анионы
Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91 + Г124.423.1

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Оксиди цирконію

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методами РФА, термопрограммированной десорбции аммиака и ИК-спектроскопии изучены условия и особенности формирования, адсорбционные и кислотные свойства мезопористого фосфатированного диоксида циркония. Установлено, что обработка раствором ортофосфорной кислоты мезоструктурного и мезопористого гидрогеля гидроокиси циркония способствует не только стабилизации мезоструктуры и текстуры при детемплатировании, но и функционализации поверхности диоксида циркония.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г121.31 + Г124.423.1

Рубрики:

Мідь	Оксиди цирконію

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом малоуглового рентгеновского рассеяния и низкотемпературной адсорбции азота (БЭТ) исследовано влияние температуры прокаливания на структурные характеристики частиц наноразмерного диоксида циркония, обработанных сверхвысокочастотным излучением в процессе высушивания. Показано, что удельная поверхность, размер частиц, показатель полидисперсности, поверхностная и массовая фрактальная размерность диоксида циркония зависят от условий его термообработки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.423.1-24 + В371.236 + В379.22

Рубрики:

Оксиди цирконію

Структура напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.423.1

Рубрики:

Оксиди цирконію

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании анализа изотерм адсорбции азота изучены текстурные и фрактальные характеристики нанопорошков стабилизированного иттрием диоксида циркония, полученных при разных условиях термической обработки. Показано, что с увеличением температуры прокаливания удельная поверхность и общий объем пор уменьшаются, размер пор увеличивается, а поверхностная фрактальная размерность практически не изменяется.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості гелеутворення в системі оксихлорид цирконію - лужний реагент і досліджено фізико-хімічні властивості синтезованих зразків гідратованого діоксиду цирконію (ГДЦ). З використанням нової двостадійної схеми нейтралізації оксихлориду цирконію розроблено спосіб золь-гель синтезу сферично гранульованого ГДЦ за кімнатної температури розчинів вихідних реагентів. Досліджено реологічні властивості цирконійвмісних гелів за методами фізико-хімічної механіки. За допомогою хімічної та гідротермальної обробок одержано мезопаруваті зразки діоксиду цирконію з вузьким розподілом пор за радіусами. Сорбційну здатність сферично гранульованих іонітів ГЦД щодо багатозарядних фосфат-, хромат- та борат-аніонів оцінено за статичних умов. Встановлено, що синтезовані зразки за їх адсорбційними характеристиками не поступаються відомим аналогам. Синтезовані зразки ГДЦ і СДЦ охарактеризовано за методами низькотемпературної адсорбції азоту, термогравіметрії, диференціально-термічного та ренгтенофазового аналізу, за допомогою інфрачервоної спектроскопії, калорометричного аналізу, просвічувальної електронної мікроскопії, pH-метричного титрування, десорбційної мас-спектрометрії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.423.1-4 + Л428

Рубрики:

Оксиди цирконію

Спеціальна кераміка. Вироби зі спеціальних керамічних мас

Шифр НБУВ: РА361481 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто фізико-хімічні процеси сумісного осадження катіонів скандію й ітрію з гідроксидом цирконію, їх термічне зневоднення й утворення нанорозмірних порошків стабілізованого діоксиду цирконію. Запропоновано вірогідний механізм співосадження катіонів Y(ІІІ) і Sc(ІІІ) з гідроксидом цирконію. Вивчено процеси зневоднення сумісних осадів гідроксиду цирконію та стабілізувальних елементів, кристалізації аморфного діоксиду цирконію та формування макроструктури кристалічних порошків стабілізованого діоксиду цирконію. Досліджено вплив концентрації вихідних реагентів, рН середовища, температури осадження, умов зневоднення на процеси формування структури та дисперсні характеристики порошків стабілізованого діоксиду цирконію. Проаналізовано властивості нанорозмірних порошків стабілізованого діоксиду цирконію, одержаних за розробленою технологією, і встановлено їх з порошками фірми "ВККК" (Японія) аналогічного складу. Порошки, одержані за розробленою технологією, є більш дрібнодисперсними. Розроблено технологічну схему та встановлено оптимальні технологічні параметри одержання нанорозмірних порошків стабілізованого діоксиду цирконію методом осадження компонентів.

Изучено влияние фрактальной размерности диоксида циркония на его каталитические свойства в реакции окисления CO. Установлена взаимосвязь между предэкспоненциальным множителем константы скорости реакции и фрактальной размерностью катализатора. Показано, что с увеличением массовой фрактальной размерности катализатора предэкспоненциальный множитель уменьшается.

Исследовано влияние температуры прокаливания на некоторые структурные характеристики наноразмерного диоксида циркония. Установлена взаимосвязь между структурой наночастиц диоксида циркония и некоторыми кинетическими параметрами гетерогенно-каталитического процесса окисления монооксида углерода. Получена зависимость предэкспоненциального множителя константы скорости реакции от фрактальной размерности и размера частиц диоксида циркония.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.423.1-18 + Г582

Рубрики:

Оксиди цирконію

Поверхневі шари та їх властивості

Шифр НБУВ: Ж69802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено кінетику кристалізації наночастинок порошку аморфного оксиду цирконію для температур як вищих, так і нижчих за температури кристалізації, визначеної за допомогою методу диференціально-термічного аналізу. Визначено характер зародження кристалів і механізм їх росту. Кінетика кристалізації задовільно описується узагальненою у випадку обмеженої системи класичною теорією Колмогорова - Джонсона - Мейла - Аврамі. Обмеженість об'єму наночастинок проявляється у збільшенні часу кристалізації, впродовж якого встигає пройти початкова стадія спікання порошку аморфного оксиду цирконію, що дозволяє уникнути руйнування пористих зразків.

Зразки модифікованого сірого двоокису цирконію з різним вмістом сірки охарактеризовано та проаналізовано з точки зору потенційного застосування в дозиметрії. Розглянуто термолюмінесцентний сигнал, викликаний гамма-випромінюванням в чистому і сульфатованому двоокисі цирконію в тетрагональній фазі. Експериментальні результати показують, що пік термолюмінесцентного світіння залежить як від кристалічної структури, так і від концентрації сульфату. Ця характеристика лінійна для великого діапазону опромінення.

Будучи соединением переходного металла, диоксид циркония теряет кислород с формированием нестехиометрических фаз. Стехиометрия влияет на свойства материала, потому было исследовано смачивание диоксида циркония инертными металлами (Cu, Ni, Sn, Ge, Ag, Pt) и сплавами (Cu - Ga, Cu - Ge, Cu - Ni) в условиях, когда высокая степень дефицита кислорода в диоксиде циркония была обеспечена контактом с расплавом активного металла (такого как Cu - Ti, Ni - Ti, Ti). Установлено, что расплавы инертных металлов способны смачивать нестехиометрический диоксид циркония. Данный эффект можно объяснить следующим образом: дефицит кислорода можно рассматривать как избыток диоксида циркония; данный избыток диоксида циркония растворяется в расплаве металла и, когда состав расплава изменяется, изменяются и свойства поверхности расплава. Поскольку цирконий является активным металлом, степень адгезии расплава с оксидной подложкой повышается. В системе с никелем микроструктурный анализ выявил никель-циркониевый интерметаллид на поверхности раздела металл - оксид, что свидетельствует о взаимодействии расплава никеля с цирконием из подложки. Термодинамические расчеты показали, что такой процесс вполне возможен. Также были рассмотрены тонкие пленки. Обнаружено, что пленки Pt, Pd и Ni на стехиометрическом диоксиде циркония собираются в островки при температурах значительно более низких, чем температуры плавления соответствующих металлов, а на нестехиометрическом диоксиде циркония пленки остаются сплошными. Данный феномен также можно объяснить химическим взаимодействием металлической пленки с подложкой.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г123.513.1 + Г124.423.1

Рубрики:

Оксиди цирконію

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.64 + Г124.423.1

Рубрики:

Електролітичне відновлення

Оксиди цирконію

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ