Суттєвим обмеженням імпульсного методу крекінгу кумолу є те, що він, не дозволяючи зводити матеріальний баланс досліду, не може служити надійною базою для однозначного ув'язування деяких особливостей експериментальних результатів із природою каталізатора. Зокрема значний розкид результатів є притаманним методові в теперішньому його виконанні. Запропоновано доповнити його стадією контрольованого окиснювального видалення вуглистих відкладень з поверхні каталізатора, що дозволить суттєво підвищити інформативність експерименту завдяки можливості зведення матеріального балансу та кількісної оцінки розподілу продуктів ущільнення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г222.3

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За лабораторних умов змодельовано процес стабілізації мікросферичних цеолітвмісних каталізаторів крекінгу шляхом їх термопарообробки за 800 °C протягом 2 годин. Методом термопрограмованої десорбції аміаку, а також імпульсним методом крекінгу кумолу вивчено кислотність, активність та селективність зразків різної термо- та термопарообробки. Термообробка каталізаторів за 800 °C в атмосфері неосушеного повітря призводить до дегідроксилювання поверхні за рахунок найсильніших кислотних центрів Бренстеда, тоді як термопарообробка за цієї ж температури хоч і викликає значні структурні руйнування цеолітної фази, не спричиняє суттєвої зміни характеру кислотного спектра, що дуже чітко проявляється в селективності зразків.

Подано стислий огляд основних етапів розвитку технології каталітичного крекінгу, еволюції каталізатора від природних алюмосилікатів до синтетичних цеолітів, формування сучасних поглядів на кислотну природу активності каталізатора крекінгу, шляхів становлення уявлень про карбоній-іонні механізми крекінгу. Розглянуто основні технології виробництва каталізатора крекінгу. Наведено результати найновіших досліджень, виконаних в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України в галузі каталітичного крекінгу.

Методом гідротермальної обробки клиноптилолітової та морденіт-клиноптилолітової порід у лужно-силікатному розчині здійснено перетворення клиноптилоліту в морденіт. Декатіоновані та деалюміновані форми одержаного морденіту розглянуто як каталізатори крекінгу кумолу. Встановлено, що за швидкістю дезактивації Н-форми істотно переважають деалюміновані форми синтезованого морденіту. Обговорено причини різного розподілу продуктів крекінгу кумолу на морденіт- і фожазитвмісних каталізаторах залежно від кількості імпульсів кумолу.

Вивчено умови синтезу N-вмісних вуглецевих нанотрубок піролізом ацетонітрилу в матриці оксиду алюмінію. Одержано нанотрубки заданого діаметра та довжини. Показано, що під час піролізу ацетонітрилу утворюється також аморфний вуглець на зовнішній поверхні оксиду алюмінію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.11-4 + Г222.3

Рубрики:

Вуглеводні одноядерні (бензол, толуол, ксилол)

Шифр НБУВ: Ж15001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процес газофазного піролітичного відкладення вуглецю на однорідномезопоруватих кремнеземних матрицях типу МСМ-41 за умов терморозкладу пари хлористого метилену. Залежно від умов піролізу відзначено утворення нанотрубок, нановолокон та аморфних часток вуглецю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г222

Рубрики:

Органічний каталіз. Загальні питання

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Показано, що під впливом води найбільш істотні структурні перетворення в процесі піроліза вугілля відбуваються в інтервалі основного розкладу (360 - 480 °С), коли кам'яне вугілля переходить до пластичного стану. Встановлено вплив газового середовища піролізу і попереднього методу заволоження вугілля, спрямованого на зміну будови його кисеньвмісних груп, характеру міжмолекулярних взаємодій і парамагнітних властивостей, на параметри молекулярної структури і надмолекулярної організації твердих продуктів, що утворюються. Показана перспективність використання методу піролізу в потоці водяної пари для одержання адсорбентів з розвинутою макро- та мікропоруватою структурою. Застосування методу повного факторного експерименту дало змогу отримати статистично вірні рівняння регресії, що зв'язують основні параметри структури твердих продуктів піролізу з умовами його проведення. Отримані експериментальні результати, висновки та рекомендації можуть бути використані для розробки нових та удосконалення існуючих технологічних процесів піролізу твердих палив.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено, что при увеличении концентрации анилина константа скорости его взаимодействия с бензойной кислотой, катализируемого тетрабутоксититаном, возрастает, а затем снижается. Такое изменение константы скорости каталитической реакции, вероятно, обусловлено связыванием бензойной кислоты с анилином в H-комплекс, что препятствует ее доступу к тетрабутоксититану и снижает тем самым возможность выступать в роли регулятора каталитической активности. Методом ПМР-спектроскопии показано, что сам анилин слабо взаимодействует с тетрабутоксититаном и не защищает его от гидролиза водой, приводящего к полной потере каталитической активности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г222.4

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено реакції Фрідлендера за присутності триметилсилілгалогенідів. Показано, що триметилсилілхлорид в розчині триметилхлорсилан (ДМФА) є ефективним реагентом для синтезу хінолінів та їх гетероаналогів за Фрідлендером. Розроблено зручну однореакторну методологію для проведення реакції Фрідлендера в системі триметилсилілхлорид-диметилформамід і продемонстровано можливість її застосування для одержання будівельних блоків та в паралельному синтезі. Запропоновано новий синтетичний підхід до 3-фторо-, та 3-бромохінолінів. З'ясовано вплив триметилсилілгалогеніду на введення галогену в положення 3 хінолінового кільця циклізацією орто-аміноацетофенонів із а-галогенкетонами. Розширено межі застосування реакції Фрідлендера. Введено просторово утруднені замісники в положення 2 хінолінового кільця циклізацією орто-амінокетонів і просторово утрудненими а-метиленкетонами. Введено в реакцію Фрідлендера ортоамінокарбонільні похідні тіофену, фурану, хромону та урацилу. Розроблено методи синтезу функціоналізованих хінолінів з аміно-, гідрокси-, тіо-, карбоксильною групами та активним галогеном. Синтезовано ряд нових тієно[2,3-Ь]піридинів. Описано нові гетероциклічні системи похідних гетероконденсованих азинів. Продемонстровано регіоселективність реакції Фрідлендера за взаємодії ортио-амінокарбонільних сполук з несиметричними а-СР3-р-дикетонами.

Вивчено реакції Біджинеллі за присутності триметилсилілхлориду як конденсуючого агента (промоутера). Показано, що триметилсилілхлорид є ефективним конденсаційним агентом для таких реакцій. Розроблено ефективні методики реакції Біджинеллі за присутності триметилсилілхлориду. Знайдено нові типи субстратів для реакції Біджинеллі та розширено межі її застосування. Досліджено роль триметилсилілхлориду в конденсації Біджинеллі. Розроблено ефективний синтетичний шлях для комбінаторного синтезу бібліотек \i N \i0 1-заміщених 3,4-дигідрошримідин-2(1/7)-(ті)онів в розчині. Досліджено хімічну поведінку різноманітних трифлуорометил-1,3-діонів в реакції Біджинеллі, використовуючи конденсаційну систему ТМСХ/ДМФА. Продемонстровано можливість використання СР3-(3-дикетонів і заміщених (тіо)сечовин в цій реакції. З використанням 1,1,1-трифлуоропентан-2,4-діону і заміщених (тіо)сечовин була відкрита і вивчена неочікувана циклізація, з ціанокетонів, тіосечовини і бензальдегідів одержано тетрагідропіримідиннітрили. Показано, що наслідком реакції ціанацетамідів з бензальдегідом і тіосечовинами є гексагідро-5Я-піримідо [5,4-е][1,3]тіазин-5-они, які є першими представниками тіазинопіримідинової гетероциклічної системи.

Gold nanoparticles are obtained, characterized and deposited on the carrier. Conducted catalytic synthesis of lactobionic acid from lactose. Received lactobionic acid identify on the IR spectrum.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г222

Рубрики:

Органічний каталіз. Загальні питання

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г222

Рубрики:

Органічний каталіз. Загальні питання

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ