Індекс рубрикатора НБУВ: Г263.21 + Г234.54

Рубрики:

Піридин, його гомологи та похідні

Органічні пероксиди

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г234.54

Рубрики:

Органічні пероксиди

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під час послідовної обробки кумілбурштинового ангідриду 3-трет-бутилперокси-3-метил-1-бутанолом та 1,3-пропансультоном і триетиламіном синтезовано новий поверхнево-активний ініціатор - (3-трет-бутилперокси-3-метилбутил)(триетиламоній-3-сульфопропіл)кумілсукцинат. Досліджено поверхнево-активні властивості синтезованого сукцинатного ініпару, одержано ізотерму поверхневого натягу на межі повітря - водний розчин, визначено критичну концентрацію міцелоутворення та поверхневий натяг у точці, що відповідає ККМ. Проведено комплексний термічний аналіз ініпару, запропоновано імовірний механізм розкладу його пероксидної групи.

  Скачати повний текст

Досліджено термоліз та термодинамічні властивості силіцій- та нітрогенвмісних пероксидів. Визначено енергії активації та константи швидкості їх розкладу, а також ентальпій згорання та утворення в конденсованому та газоподібному станах, температурні залежності тиску насиченої пари, а також ентальпії випаровування семи органічних пероксидів. Проаналізовано можливість застосування існуючих адитивних схем для розрахунку ентальпійних характеристик силіцій- та нітрогенвмісних пероксидів. Розраховано невідомі групові внески до адитивних схем Бенсона, Кізіна - Дворкіна, Лебедєва - Мірошніченко, характерні для досліджених сполук. На підставі визначених термодинамічних характеристик складанням відповідних термохімічних рівнянь розраховано: енергії пероксидного зв'язку в силіцій- та нітрогенвмісних пероксидах; енергії C - N зв'язку в даних пероксидах; ентальпії утворення деяких оксирадикалів.

Висвітлено результати дослідження властивостей амінопероксидних олігомерів та особливості їх використання як ініціаторів вільнорадикальної полімеризації вінілових мономерів, і активаторів поверхні твердої дисперсної фази. Доведено, що завдяки наявності в макромолекулах олігопероксиду комплексу функціональних груп, він проявляє високу спорідненість до різних мінеральних поверхонь. Встановлено, що розпад -О:О- зв'язків в молекулах синтезованих пероксидів характеризується низьким енергетичним бар'єром, який ще знижується у разі введення амінопероксидних фрагментів у полімерний ланцюг, а розклад амінопероксидів у органічних середовищах проходить поряд з мономолекулярним за радикально-індукованим механізмом. Охарактеризовано вплив природи мономеру та умов проведення полімеризації на сумарну константу швидкості та елементарні стадії процесу вільнорадикальної полімеризації, ініційованої синтезованими пероксидами за гомофазних та гетерофазних умов. Виявлено, що дифузійний та стеричний контроль реакцій передачі та обриву ланцюга є основними причинами росту з конверсію ММ полімерів, які утворюються у разі ініціювання полімеризації олігомерним амінопероксидом.

Із використанням експериментальних і розрахункових методів розроблено теоретичну базу фундаментальних термодинамічних характеристик для бор-, силіцій- і нітрогенвмісних органічних пероксидів. Експериментально визначено ентальпії згоряння, а також ентальпії утворення у конденсованому та газоподібному станах й ентальпії випаровування; температурні залежності тиску насиченої пари досліджених пероксидів, а також температури й ентальпії плавлення та температурні залежності теплоємності, на базі яких розраховано ентропії й енергії Гібса карборанвмісних органічних пероксидів. Обгрунтовано можливість застосування існуючих адитивних схем для розрахунку ентальпійних характеристик бор-, силіцій- та нітрогенвмісних органічних пероксидів. Розраховано невідомі групові внески до адитивних схем Бенсона, Кізіна - Дворкіна, Лебедєва - Мірошніченко, характерні для досліджених сполук. На підставі визначених термодинамічних характеристик за допомогою складання відповідних термохімічних рівнянь розраховано енергії пероксидного зв'язку в силіцій- та нітрогенвмісних пероксидах; енергії C-N зв'язку в нітрогенвмісних пероксидах; ентальпії утворення деяких оксирадикалів. Досліджено термоліз силіцій- і нітрогенвмісних органічних пероксидів. Встановлено залежність температури початку розкладання від енергії пероксидного зв'язку, а також від відносного вмісту пероксидного кисню в органічних, силіцій- та нітрогенвмісних органічних пероксидах. На підставі даних ізотермічної рівноваги рідина - пара бінарних систем, до складу яких входив силіційвмісний ацетиленовий пероксид, розраховано коефіцієнти активності компонентів і

Запропоновано методологію синтезу поверхнево-активних пероксидів, пероксидних мономерів з прогнозованими властивостями. Вперше проведено систематичні дослідження реакційної здатності біфункціональних сполук у реакціях алкілювання гідропероксидів. Синтезовано нові класи поверхнево-активних мономерів з ліпофільними алкільними флуороалкільними, олігодиметилсилоксановими та сахаридними блоками та поліетиленглікольними, тетраалкіламонійними, сульфонатними або карбоксилатними гідрофільними функціями. Показано, що застосування синтезованих сполук дозволяє одержувати поверхнево-активні реакційноздатні модифікатори міжфазної поверхні колоїдних систем і поверхнево-модифіковані полімерні та мінеральні колоїди, а також високоефективні носії лікарських субстанцій.

Установлено каталитическое действие бензоатов тетраалкиламмония в реакции распада пероксида бензоила. Определены кинетические параметры реакции. Показано, что с увеличением собственного объема катиона бензоатов уменьшается эффект химической активации пероксида бензоила в данной системе. Предложен механизм реакции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г234.54-27 + Г27-27

Рубрики:

Органічні пероксиди

Елементоорганічні сполуки

Шифр НБУВ: Ж69802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г234.54

Рубрики:

Органічні пероксиди

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г234.54-27

Рубрики:

Органічні пероксиди

Шифр НБУВ: Ж69583/Сер.А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучена реакция термического распада лаурилпероксида в органических растворителях. Показано, что первичный гомолитический распад пероксида в растворах сопровождается реакциями цепного индуцированного разложения, вклад которых в суммарный процесс зависит от природы растворителя. Найдены константы скорости термораспада, параметры индуцированного разложения и энергии активации реакции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г234.54-271.6

Рубрики:

Органічні пероксиди

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методи цілеспрямованого синтезу нових типів третинних ариловмісних пероксидів з різною віддаленістю пероксидної групи від бензенового ядра та досліджено їх властивості. Вперше проведено дослідження реакції гідропероксидів з функціонально заміщеними у ядрі α-, β- та γ-ариловмісними третинними спиртами у присутності кислотних каталізаторів різної природи. Досліджено властивості одержаних пероксидів, зокрема визначено кінетичні параметри термолізу та характеристики полярографічного відновлення. Встановлено характер впливу замісників у бензеновому ядрі на параметри термолізу пероксидів. Виявлено, що полярографічне відновлення дитретинних пероксидів має складний характер, а значення потенціалу півхвилі осцилополярографічного відновлення добре корелює з параметром молекулярної жорсткості пероксидів, розрахованої за напівемпіричним методом AM1 програми МОРАС 2007. Показано, що синтезовані ариловмісні дитретинні пероксиди, на відміну від традиційних α-аралкільних пероксидів, є ефективними вулканізуючими агентами гумових сумішей, що містять наповники кислого характеру. Пероксидовмісні тіоли ефективно хемосорбуються на поверхні наночастинок благородних металів і ініціюють з неї прищеплювальну полімеризацію мономерів, що дозволяє формувати на поверхнях прищеплені полімерні шари необхідної природи.

Досліджено стабільність розчинів бензоїл- та лаурилпероксидів у різних розчинниках. Визначено каталітичну активність нанопоруватих (природне КАУ та синтетичне СКН активоване вугілля) і нанорозмірних (вуглецеві нанотрубки) вуглецевих матеріалів та їх модифікованих (окиснених і нітрогенвмісних) форм у порівнянні з активністю ензиму каталаза у модельній реакції розкладання органічних пероксидів шляхом розрахунку констант Міхаеліса за даними кінетики розкладання пероксиду. Показано, що вуглецеві наноматеріали виявляють високу каталітичну здатність у неводному середовищі. Встановлено, що каталітична активність досліджуваних зразків корелює зі зміною хімії поверхні, а саме із основністю поверхні та наявністю четвертинного нітрогену у структурі вуглецевих наноматеріалів.

Досліджено стабільність 5 % розчинів пероксиду протягом двох годин, яка спадає у ряді: етилацетат, ацетон, чотирьоххлористий вуглець, бутанол, оцтова кислота. Визначено каталітичну здатність каталази, нанопоруватих (активоване вугілля типу СКН, КАУ) та нанорозмірних (багатошарові вуглецеві наноторубки) вуглецевих матеріалів, їх модифікованих форм (O- та N-вмісних) у реакції розкладання пероксиду бензоїлу у етилацетаті шляхом розрахунку констант Міхаеліса (КМ) за даними кінетики розкладання субстрату. Показано, що вуглецеві наноматеріали виявляють високу каталітичну здатність у неводному середовищі, що дорівнює, або перевищує активність фермента каталаза. Каталітична активність досліджених матеріалів зменшується у ряді: N-КАУ >> N-ВНТ >> N-СКН >> ВНТ >> СКН >> СКНо >> каталаза >> КАУ, ВНТо >> КАУо. Встановлено, що каталітична здатність досліджуваних зразків корелює зі зміною їх хімії поверхні. Введення Нітрогену в структуру вуглецевого наноматеріала збільшує, а окиснення знижує його каталітичну активність.

На основі пентаеритриту розроблено метод одержання бромо- та гідроксилвмісних пероксидів і дипероксидів. Рекомендовано використання одержаних пероксидних сполук як перспективних ініціаторів для одержання олігомерів із кінцевими гідроксигрупами та полімерів з пероксидними групами, а також напівпродуктів для синтезу інших класів органічних функціональних пероксидів, зокрема, пероксидних мономерів. Вивчено вплив умов проведення реакції на вихід і склад продуктів взаємодії. Будову одержаних сполук підтверджено та охарактеризовано фізико-хімічними константами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г234.54-27

Рубрики:

Органічні пероксиди

Шифр НБУВ: РА420392 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Квантово-хімічними напівемпіричними методами розраховано будову та електронні властивості аралкільних пероксидів та гідропероксидів. На підставі виконаних розрахунків зроблено висновки про реакційну здатність та будову досліджуваних пероксидних сполук.