Вивчено взаємодію Fe (III) з цитрусовим та яблучним пектинами кондуктометричним методом. Знайдено, що відношення зреагувавших молекул карбоксильних груп пектину й Fe (III), які реагували, становить 2,7:1. Одержані результати дозволяють використати комплекс пектинату заліза (III) у боротьбі з захворюванням рослин (хлорозом).

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.21 + Г733.5

Рубрики:

Поліаміни

Пектинові речовини. Геміцелюлози

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.73 + Г733.5

Рубрики:

Пектинові речовини. Геміцелюлози

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г733.5-27

Рубрики:

Пектинові речовини. Геміцелюлози

Шифр НБУВ: Ж100480 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведена химическая модификация ксантана лимонной кислотой и исследованы термические свойства полученных пленок. Установлено, что образование сшитых систем происходит в результате формирования сложноэфирных связей. Методом пиролитической масс-спектрометрии обнаружено увеличение количества карбоксильных групп в ксантане за счет прививания лимонной кислоты. С помощью термогравиметрического анализа определено, что как дополнительные карбоксильные группы, так и химически несвязанная с ксантаном лимонная кислота значительно увеличивают гидрофильность полисахарида, а образование сложноэфирных связей повышает термостойкость ксантана. По данным динамического механического анализа подтверждено, что удерживаемая пленками вода выполняет функцию пластификатора и значительно влияет на динамические механические свойства сшитого полисахарида.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.21 + Г733.5

Рубрики:

Поліаміни

Пектинові речовини. Геміцелюлози

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г122.313.2 + Г733.5

Рубрики:

Пектинові речовини. Геміцелюлози

Шифр НБУВ: Ж100480 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г733.5 + Г733.8 + Г713.7

Рубрики:

Пектинові речовини. Геміцелюлози

Хітин, хітозан

Поліелектроліти

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Гіалуронова кислота знайшла широке застосування в медицині, хірургії, дерматології, гінекології, володіє антимікробними та противірусними властивостями, а за рахунок високої молекулярної маси є пролонгатором дії активного фармацевтичного інгредієнта (АФІ) у складі лікарських засобів. Таким чином, спектр застосування гіалуронової кислоти досить широкий і постійно поповнюється, що приводить до підвищення попиту на даний вид біополімера, а, отже, підвищує інтерес до альтернативних джерел його отримання. Робота присвячена актуальним напрямкам оптимізації біосинтезу гіалуронової кислоти звичайними і генетично модифікованими штамами бактерій, аналізу вибору поживних середовищ для їх культивування та застосування біополімеру. Мета роботи - узагальнити наявні у науковій літературі відомості щодо відомих штамів-продуцентів, які використовуються для біосинтезу гіалуронової кислоти та провести аналіз можливих сфер застосування препаратів на її основі. Проаналізувавши літературу, можна сказати, що існує багато різних штамів-продуцентів гіалуронової кислоти, а саме бактерії Streptococcus і Pasteurella. Однак вони можуть володіти патогенними властивостями і здатні синтезувати гіалуронову кислоту до 6-7 г/л упродовж 120 год. Також учені створюють нові генетично модифіковані штами Lactococcus lactis, Corynebacterium glutamicum, Escherichia coli, Pichia pastoris. Найбільший вихід гіалуронової кислоти спостерігається при культивуванні C. glutamicum (8,3 г/л упродовж 48 год). Пошук нових штамів є актуальним ще й тому, що гіалуронова кислота завдяки своїй унікальній біосумісності та в'язкопружним властивостям є дуже важливою складовою лікарських препаратів, які застосовуються в медицині, косметології та ветеринарії. Висновки: необхідно проводити пошук нових продуцентів гіалуронової кислоти та продовжувати різні маніпуляції з існуючими та генетично-модифікованими штамами, оскільки препарати на її основі користуються надзвичайно великим попитом на ринку фармацевтичних препаратів та косметологічних засобів.