Розглянуто явища переформування морфоформ долинно-руслового рельєфу рік Карпатського регіону внаслідок водної ерозії. За результатами геодезичних вимірювань у фіксованій системі спостережень визначено розміри розмивання та акумуляції річкових відкладень р. Тересва Закарпаття.

Отмечено, что создание открытых топографических карт масштаба 1:25 000 открыло путь разработки электронных навигационных карт как основы дальнейшего развития ГЛОНАСС-технологий. Рассмотрен вариант применения мобильного навигационного комплекса "VAZ PATRIOT", цифровой карты и программы DMF(ЦФС) для сбора информации по организации дорожного движения. Предложена технология полевых и камеральных работ по созданию базовых данных (БД) о дорожном графе. Приведены примеры использования БД для создания электронной навигационной картографической продукции.

Розглянуто питання класифікації та формального зображення в ГІС просторових і функціональних відношень між об'єктами для моніторингу прибережних територій. Це забезпечує підвищення рівня під час аналізу стану природного середовища прибережних територій у ГІС.

Наведено технологічну схему цифрового стереофотограмметричного методу визначення деформацій і дефектоскопії вентиляційних труб атомних реакторів і градирень на прикладі Рівненської АЕС. Показано можливість використання цифрової неметричної камери для виконання робіт, що значною мірою знижує собівартість запропонованого методу.

Запропоновано та теоретично обгрунтовано новий метод відтворення оптичної вертикалі з рідинними компенсаторами, який полягає у використанні високоточних автоколімаційних вимірювань, виправленні похибок виготовлення елементів оптичної системи ПВП на стадії виготовлення та можливості зміни рідинного компенсатра з урахуванням температурного діапазону його використання, що дозволяє підвищити точність вертикального проектування.

Розкрито механізм руйнування конкретної області "анкер - смола - порода" та встановлено, що у нестійких породах застосування цілеспрямовано зміненого рельєфу шпурів призводить до підвищення несучої здатності анкерного кріплення. Розроблено способи й оснащення для профілювання шпурів, а також номограма для визначення кількості полімерних виступів.

Розглянуто метод геоінформаційного визначення зміни меж Нового єврейського цвинтаря у Львові. Визначено, що частина цвинтаря зазнала руйнівних змін. На ній прокладено проїжджу вулицю, частину забудовано.

Мета роботи - провести аналіз щодо зміни меж адміністративно-територіальних утворень. Проаналізовано чинне законодавство України у сфері містобудівної діяльності та методику і порядок виконання зміни меж адміністративно-територіальних утворень. Встановлено, що адміністративно-територіальний устрій України являє собою таку організацію її території, яка передбачає поділ останньої на адміністративно-територіальні утворення (одиниці), що є частинами єдиної території нашої держави, просторовою основою організації й діяльності місцевих органів державної влади та самоврядування. Основною метою роботи є дослідження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень (населених пунктів) та створення методики виконання робіт. Під час проведення досліджень використано методи математичної статистики, технології проведення кадастрових робіт. Наукова новизна одержаних результатів полягає в дослідженні точності геоприв'язки зображення (карти) у координати в залежності від якості сканованого зображення. Межі адміністративно-територіальних утворень не є постійними. З розвитком населених пунктів та збільшенням кількості їх жителів вони можуть збільшуватися завдяки включенню до них нових земельних ділянок. Прийняття рішень про утворення і ліквідацію районів, встановлення і зміну меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст належить до повноважень Верховної Ради України. Вона приймає такі рішення за поданням Верховної Ради обласних Київської та міських рад. Рішення про встановлення та зміну меж сіл і селищ приймаються обласними, у містах рад, що підкреслює практичну значимість роботи. Розглянуто загальні Київською та міськими радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад. Встановлення та зміна меж районів у містах провадяться на підставі рішень міської ради, які приймаються за поданням відповідних районних закони та нормативно-правові акти, які використовуються для зміни меж адміністративно-територіальних утворень.

Інформаційне моделювання BIM (Building Information Modeling) на практиці застосовують для поліпшення результатів на різних етапах життєвого циклу об'єкта будівництва, а саме концептуальне планування, дизайн, закупівля матеріалів і будівництво, введення в експлуатацію, технічне обслуговування та витяг прибутку, а також знесення або реалізація під інші потреби. Середовище BIM наділене функціями, адаптованими до ГІС без втрати даних, що унеможливлює помилки при їх передачі та перетворенні. Інтегрування геопросторового та інженерного дизайну в одній базі даних дає змогу мати одну копію для кожного елемента даних у разі його колективного використання, застосовувати автоматизований аналіз варіантів дизайну, що скорочує цикл планування. Впровадження програми прогнозної економії коштів для енергетичних компаній, проектування будівель, вимог і стандартів забезпечує зниження енергоспоживання будівель до необхідних меж. BIM та ГІС є основою даних для моделювання та аналізу енергетичної ефективності будівель.

Мета роботи - дослідження економічної ефективності кадастрових і землевпорядних робіт із застосуванням новітньої геодезичної навігаційної техніки та електронних тахеометрів. Розгляд зарубіжних публікацій дозволяє стверджувати, що простежується чітка тенденція до інтенсивного застосування сучасного геодезичного обладнання. Проте відсутній єдиний підхід до розв'язання окремих задач, наприклад, які прилади і методи варто ефективніше використовувати на практиці з метою удосконалення топографо-геодезичного та картографічного забезпечення кадастрових робіт. Немає також конкретних рекомендацій щодо вживання методів із застосуванням портативних засобів спостережень, як і єдиних відомостей щодо досягнення відповідної точності результатів. Сформульовано критерії ефективності використання геодезичного обладнання в умовах Криворізького регіону, представлено оцінку ефективності використання нової техніки і технологій на виробництві, проаналізовано використання новітньої геодезичної техніки, досліджено економічну ефективність кадастрових і землевпорядних робіт із застосуванням електронних тахеометрів. Надано загальні напрями, які показали, що в умовах ринкових відносин кожне підприємство для забезпечення свого зростання і стабільності положення на ринку має проводити відповідну політику щодо капіталовкладень, здійснювати вибір пріоритетних напрямів технічного розвитку. Цей вибір здійснюється на основі оцінки ефективності обраних направленостей, що проводиться на стадіях планування і проектування своєї діяльності. Виконано аналіз техніко-економічних показників топографо-геодезичного забезпечення кадастрових і землевпорядних робіт, сформульовано критерії їх виробничої продуктивності, досліджено фактори, що впливають на їх ефективність, простежено виробничі ресурси підприємств, охарактеризовано основні інструментальні засоби, описано виконання робіт, розглянуто перспективи удосконалення технології виконання геодезичних та кадастрових робіт.

Розглянуто метод створення цифрової моделі місцевості (ЦММ) центральної частини міста Львова, об'єкти якої належать до історико-культурної спадщини українського народу і внесені до реєстру ЮНЕСКО. ЦММ побудовано засобами програмного пакета Google SkrechUp за допомогою технології "match photo".

Розглянуто методи непрямої передачі координат пунктів внутрішніх геодезичних мереж (ВГМ) будинків на монтажний горизонт (МГ), зокрема вертикального оптичного або лазерного проеціювання, механічної (струнної) вертикалі та створно-обернених лінійно-кутових засічок, які не потребують влаштування зенітних отворів у плитах перекриття будинків і споруд. У методах вертикального проеціювання використовуються стаціонарні і переносні навісні металеві консолі або столики, які закріплюють на зовнішніх стінах і плитах перекриття будівлі. Переважно здійснюють передачу координат двох-трьох вихідних пунктів, розташованих на продовженні головних або основних осей споруди. Для побудови розмічувальної геодезичної мережі на монтажному горизонті на переданих наверх пунктах встановлюють трипельпризми або візирні марки та прокладають між ними ходи осьової полігонометрії з координатною або азимутальною прив'язками до напрямів на віддалені орієнтирні місцеві об'єкти. За відсутності умов для побудови позабудинкових вертикалей застосовуються методи обернених створно-орієнтованих лінійно-кутових засічок (СОЛКЗ) з електронними тахеометрами для визначення планового (або просторового) положення пунктів ВГМ на МГ на основі наземних (трансляційних) пунктів зовнішньої геодезичної мережі (ЗГМ) будівельного майданчика або прилеглої до нього території. Проаналізовано різні моделі побудови СОЛКЗ залежно від умов забезпечення спостережень наземних пунктів, розташованих в зоні розміщення об'єкта будівництва. З метою спрощення технології інженерно-геодезичних робіт із передачі координат пунктів ВГМ із вихідного на МГ та опрацювання результатів виконавчого знімання несних конструкцій на кожному поверсі координати трансляційних пунктів доцільно визначати в осевій системі координат ВГМ, побудованій на вихідному ярусі. Розрахунки точності вказаних методів свідчать, що середні квадратичні похибки передачі координат пунктів і побудови внутрішньої геодезичної мережі на МГ не перевищать 5 - 9 мм, встановлених ДБН В.1.3.2:2010 для чотирьох категорій споруд.

Розроблено методику знімання лінійних об'єктів, що заснована на оптимізації процесу через врахування взаємного розташування сканера й об'єктів зйомки. Зменшено, за умов використання розробленої методики, похибки визначення місцеположення контрольних точок при скануванні лінійного об'єкту в зонах впливу підземних гірничих робіт. Виконано дослідження впливу кута нахилу, кольору та типу поверхні, що впливають на точність вимірювання наземного лазерного сканера (далі – НЛС). Також здійснено вивчення впливу просторової роздільної здатності НЛС і куту нахилу лазерного проміня НЛС на точність і якість одержуваних результатів. Запропоновано методику визначення помилки візування лазерного променю для подальшого калібрування НЛС. Встановлено оптимальні відстані сканування для подальшого аналізу просторового положення лінійних об'єктів. Знайдено залежності, які впливають на щільність сканування та величини похибок. Встановлено залежність впливу висоти сканера та відстані на щільність кутового кроку сканування, температури прогріву на точність, зміни лінійного кроку сканування і відстані - на щільність, залежність кількості точок від відстані. Розраховано стандартні відхилення отриманих результатів.

Розроблено методику уніфікації моделей даних геоінформаційної системи (ГІС) містобудівного кадастру. Запропоновано модель бази даних інформаційних ресурсів містобудівного кадастру. Розроблено каталог класів геопросторових об'єктів містобудівного кадастру. Запропоновано технологічну схему формування інформаційних ресурсів єдиної цифрової топографічної основи з використанням сучасних засобів дистанційного зондування, а також оптимальні параметри для зберігання та використання растрових даних і даних лазерного сканування в середовищі об'єктно-реляційної системи керування базами даних (ОР СКБД). Розроблено структурно-функціональну модель системи містобудівного кадастру. Сформовано логічні моделі підсистем реєстрації містобудівної документації, ведення адресного реєстру, ведення плану зонування. Реалізовано прикладні SQL-функції для автоматичного формування містобудівних умов та обмежень і нормативної грошової оцінки земель у середовищі ОР СКБД.

Здійснено теоретичне узагальнення та викладено практичні результати розв'язання науково-прикладної задачі підвищення ефективності створення наборів профільних геопросторових даних (НПГД) генеральних планів (ГП) населених пунктів і їх використання у складі інформаційних ресурсів містобудівного та сучасного земельного кадастру багатоцільового призначення на основі використання геоінформаційних систем і запропонованих геоінформаційних моделей профільних геопросторових даних. Розроблено об'єктно-орієнтовану модель бази даних геопросторових об'єктів ГП населених пунктів, яка забезпечує зберігання даних, структури даних, базових і типових методів моделювання поведінки об'єктів у єдиному середовищі. Запропоновано узагальнену модель підготовки НПГД ГП населених пунктів, яка базується на інтеграції об'єктно-реляційних баз даних і геоінформаційних систем. Розроблено технологію реалізації об'єктно-орієнтованої моделі геопросторових даних об'єктів генерального в середовищі об'єктно-реляційної системи керування базами даних (СКБД) на основі відкритих засобів геоінформаційної системи QGIS та об'єктно-реляційної СКБД PostgreSQL/Postgis. Реалізовано концептуальну та логічну моделі базових інформаційних ресурсів геоінформаційної системи автоматизації підготовки НПГД ГП населеного пункту.

Дисертація присвячена вдосконаленню геодезичних методів підвищення точності вимірювань в інженерно-геодезичних роботах. Протягом багатьох десятиліть опрацьовані різні, що вже стали традиційними, геодезичні методи та технології інженерно-геодезичних робіт: мікротріангуляція, трилатерація, гідронівелювання, високоточні створні вимірювання, променеві та інтерференційні лазерні системи тощо. Усі ці методи та засоби геодезичних вимірювань добре вивчені та викладені в наукових працях, підручниках, монографіях та вивчаються у навчальних закладах майбутніми спеціалістами з інженерної геодезії. Цими методами та засобами виконували контроль планово-висотних деформацій найбільших ГЕС, ГАЕС, АЕС, ГЗК, висотних споруд тощо. Однак сучасні методи будівництва для дотримання технологічного процесу вимагають розробки нових методик та інструментарію, особливо в умовах обмеженого планування. До інженерних споруд, які потребують геодезичного забезпечення, відносять атомні-, гідро-, теплоелектростанції, тунелі, мости, висотні будівлі. Важливість виконання геодезичних робіт на всіх етапах будівництва, які супроводжуються точнішою реалізацією проектних розрахунків, забезпечує збільшення терміну експлуатації інженерних споруд. Важливість інженерно-геодезичного забезпечення як складової частини системи якості є пріоритетною в будівництві. Тому питання його удосконалення має велике значення і в майбутньому така тенденція буде зростати. Узагальнені інженерно-геодезичні роботи, які розглянуто у першому розділі, можна технологічно об’єднати за такими напрямами: 1. Геодезичне забезпечення інженерних споруд координатною основою ДГМ. 2. Геодезичне забезпечення інженерних споруд під час їх зведення та експлуатації. 3. Геодезичне забезпечення монтажу технологічного обладнання інженерних споруд. Аналіз пункту 1 засвідчив, що проблеми однорідної точності координатного забезпечення малих інженерних споруд вирішено введенням у виробництво УСК2000. Це забезпечило середню СКП визначення координат на рівні 3 см для всієї території України. Щодо геодезичних мереж великих інженерних об’єктів, то їхні нормативні похибки залишились на рівні застарілих технологій вимірювань. Активний розвиток в Україні мереж перманентних БС дає можливість використовувати нові ГНСС методи в режимі реального часу для забезпечення координатною основою інженерних споруд. Щодо геодезичного забезпечення інженерних об’єктів під час їх зведення та експлуатації, то зазначимо, що в Україні такі роботи регламентують відповідні ДБН. У них описані види робіт, обладнання та регламентована точність. Оскільки геодезичні мережі на таких об’єктах проектуються в обмежених умовах, то виникає потреба в розробці нових методик вимірювань та розвитку спеціальних геодезичних мереж. Геодезичне забезпечення монтажу технологічного обладнання на інженерних об’єктах в Україні також регламентується відповідними нормативними вимогами. Ці норми визначають точність та методи виконання робіт. В Україні вивірення прямолінійності, співвісності, горизонтальності, висотності, нахиленості, вертикальності, паралельності, перпендикулярності, площинності, кривинності виконують спеціальним обладнанням автоколімаційними теодолітами, інварними дротами, каліброваними пристроями, оптичними трубами із центрошукачами. У світовій практиці давно набули поширення методи, що базуються на використанні сучасних електронних приладів, як такі, що є в рази ефективніші, продуктивніші та менш часозатратні. Тому постає питання впровадження таких технологій в українське виробництво. Вище перелічені проблемні питання розглянуто у першому розділі. У другому розділі з метою вдосконалення геодезичного забезпечення великих інженерних споруд координатною основою виконано: 1. Дослідження точності ЯТК-режиму ГНСС-вимірювань залежно від віддалі до базової станції, кількості сузір’їв супутників, кількості епох та виду зв’язку. 2. Дослідження можливості побудови геодезичних мереж з використанням статичних та синхронних ЯТК ГНСС-векторів. 3. Трансформацію планових координат із системи ЕТНР-2000 до системи ГТТ Дністровської ГАЕС. Розраховані параметри перетворення, які впроваджені у ПЗ С ОС-КЕТ для формування диференційних поправок на територію Дністровської ГАЕС. З метою перетворення еліпсоїдальних висот системи ЕТНР-2000 до системи нормальних висот ГТТ Дністровської ГАЕС створена регулярна сітка висот квазігеоїда, яка завантажена у ПЗ СБС-МЕТ для передачі диференційних поправок у геодезичні висоти. У третьому розділі з метою підвищення точності визначення параметрів інженерних споруд електронними тахеометрами та відповідно до інструкцій геодезичного виробництва, удосконалено методики та приладдя для послаблення впливу інструментальних похибок на вимірювання електронними тахеометрами, а саме: 1. Методика підвищення точності вимірювання віддалей електронними тахеометрами лінійно-кутовим способом. 2. Пристрій для підвищення точності вимірювань віддалі лінійно-кутовим способом між пунктами, центри яких задані отвором. 3. Візирну ціль, кульковий відбивач та двопризмовий давач-вектор для визначення геометричних параметрів інженерних споруд у просторі. Виконано аналіз електронних тахеометрів та їх використання у світовій практиці. Досліджено метрологічні характеристики електронних тахеометрів різних виробників, подано необхідність їх правильного визначення на спеціальних установках.

Висвітлено актуальні питання проєктних і геодезичних робіт. Здійснено аналіз закордонного досвіду проєктування дорожнього одягу. Охарактеризовано методи та технології виконання розмічувальних робіт у дорожньому будівництві. Увагу приділено застосуванню програмного забезпечення при створенні цифрових моделей рельєфу, видам геодезичного моніторингу за змінами деформацій будівель, використанню геоінформаційної платформи Google Earth в геодезичних цілях. Розглянуто види пішохідних просторів і особливості їх проєктування. Охарактеризовано етапи розробки комплексного плану територіальної громади. Досліджено залежність стану навколишнього середовища у містах від складу транспортних потоків. Показано можливості застосування ГІС-технологій при створенні картографічного матеріалу в цифровій формі. Проаналізовано методи визначення геометричних параметрів автомобільних доріг загального користування.