В результате совместной обработки временных рядов геодеформаций на Кавказе и аварий газопроводов в Одессе выявлена их синхронизация во времени. Показано, что причиной геодеформаций и техногенных аварий могут быть глобальные изменения формы и размеров Земли, связанные зональными приливами, которые влияют на изменения угловой скорости вращения Земли.

Для инженерно-геологических условий г. Кривой Рог проанализированы значения приращений балльности сейсмических событий с учетом влияния техногенных транспортных нагрузок. Описана геологическая обстановка исследуемой территории, приведены записи микросейсмических сигналов. Регистрация сигналов выполнена с использованием сейсмической станции UK15, разработанной в Институте геофизики НАН Украины. Установлено, что при определении уровня сейсмической нагрузки на жилые здания и сооружения необходимо учитывать поправку балльности в 0,1.

Розглянуто особливості довготривалої сейсмічності (1961 - 2010 рр.) території Закарпатського прогину й окремих сейсмоактивних зон (A, B і C). Встановлено зв'язок цих зон із основними елементами тектоніки прогину. Доведено, що границя між зонами А і В проходить по Оашському глибинному розлому.

Проанализированы пространственно-временные изменения параметров слабой сейсмичности в районе Талассо-Ферганского разлома на Тянь-Шане за 1962 - 1995 гг. Показана неоднородность характеристик сейсмического процесса в различных сегментах разлома. Выделены относительно подвижные участки в окрестности разлома с точки зрения миграции энергии слабых сейсмических событий. Проведено сопоставление полученных результатов с новыми моделями строения верхней части литосферы по P волнам по методу сейсмической томографии.

Розглянуто модель вертикально-неоднорідного середовища, коли один або декілька шарів знаходяться під додатковою напругою. Для розв'язання задачі запропоновано використання матричного методу Томсона - Хаскела для побудови поля переміщень з метою використання відповідних аналітичних співвідношень для вирішення оберненої задачі щодо тензора напружень або/і параметрів джерела. Одержані результати математичного моделювання є простими у використанні, їх можна застосовувати для інтерпретації сейсмічних записів.

Рассмотрена возможная природа аномальной электропроводности ДДВ и Донбасса. Приведено детальное описание материалов Новодарьевского и Ровеньковского землетрясений. Сделано предположение, что одним с возможных спусковых механизмов может быть присутствие графитовых образований и трещинно-поровых массивов, способствующих освобождению накопившейся сейсмической энергии в виде землетрясений.

На підставі уточнення з використанням нових методик координат і глибин вогнищ місцевих землетрусів проведено загальний просторовий аналіз сейсмічності Українських Карпат та їх конкретних структурно-тектонічних зон. Досліджено розподіл землетрусів за глибиною, зокрема по профілю Міжгір'я - Вишків - Шевченкове - Долина та простежено деякі особливості сейсмотектоніки в районі на північний схід від зони зчленування Оашського та Закарпатського глибинних розломів.

Порівняльний аналіз даних деформометричних спостережень, одержаних за умов Кавказького орогена, і даних флюїдодинамічного (еманаційного) моніторингу геодеформаційних процесів за умов спряженої з ним Східноєвропейської платформи надав змогу ідентифікувати спектральні складові вимірюваних параметрів, передусім складових місячно-сонячних припливів, що засвідчує зв'язок аналізованих полів з глобальними геодеформаційними процесами. Встановлено деякі характерні особливості зміни параметрів за глобальних змін напружено-деформованого стану земної кори, зокрема, в період підготовки і реалізації катастрофічних землетрусів в Індійському океані 26.12.2004 і 28.03.2005 рр.

Рассмотрены результаты площадных, профильных и режимных сейсмопрогностических исследований в Закарпатском сейсмоактивном прогибе в 1990 - 1999 гг. Доказано, что тектономагнитные аномалии наблюдаются в зонах изменений напряженно-деформированного состояния среды и обусловлены сейсмотектоническими процессами. Приведены примеры аномальных изменений геомагнитного поля предвесникового типа, трендовые составляющие, обусловленные тектоническими процессами и сезонными явлениями. Намечены перспективы дальнейшего развития этих исследований.

На базі вивчення особливостей прояву сейсмічності у межах поширення багаторічної мерзлоти та в перехідних кліматичних зонах виявлено комплексний вплив природних і техногенних факторів на величину сейсмічних діянь. Необхідність таких досліджень пов'язана з розв'язанням багатьох задач сейсміки кріолітозони, спрямованих на розробку єдиної методики районування сейсмічної небезпеки територій. За цих умов особливу увагу приділено геолого-геофізичному вивченню фізико-механічних характеристик грунтів за допомогою комплексних режимних вимірювань електричних і сейсмічних характеристик гірських порід як у північних, так і у південних районах Байкальської сейсмічної зони, а також порівняльному аналізу параметрів сейсмічних сигналів для шарів гірських порід різного стану. Ступінь впливу природно-техногенних факторів на інтенсивність і частотний склад землетрусів контролюють теоретичні розрахунки та макросейсмічні дані, які свідчать про істотну мінливість параметрів сейсмічних коливань зі зміною стану верхніх шарів грунтових відкладів. Тому для вирішення методичних завдань районування сейсмічної небезпеки виявлено необхідність поглибленого аналізу сейсмологічних і геофізичних даних, одержаних у районах з різними мерзлотними умовами, розширення мережі режимних інженерно-сейсмологічних вимірювань і використання даних прояву сильних землетрусів.

Розроблено алгоритм обчислення швидкостей горизонтальних деформацій земної кори. Визначено швидкості деформацій для території Центральної Європи. Визначено значення дилатації земної кори й її просторовий розподіл у залежності від зміни густоти станцій. Проведено аналіз змін геодинамічної ситуації на території Європи за останні 15 років (1995 - 2010 рр.). Введено поняття еліпса розсіювань епіцентрів землетрусів обмеженої території. Встановлено кореляцію (0,42 - 0,86) між малою піввіссю еліпса розсіювання магнітуди епіцентрів землетрусів (утворену слабкими землетрусами) і максимальною та мінімальною осями розтягу (стиску) території. Визначено кореляцію між швидкостями деформаціями земної кори та сейсмічністю в районі гір Вранча (Румунія). Встановлено, що часовий розподіл глибоких землетрусів у даній зоні характеризується періодами сейсмічної активності та затишшя. Визначено, що сумарна магнітуда корелює з різницею деформацій наступного періоду затишшя та сейсмічної активності (k = 0,6). Зміна приросту деформації в епіцентрі землетрусів відбувається з протилежними знаками між періодами затишшя та сейсмічної активності. Виведено математичну залежність для визначення постсейсмічних деформацій земної поверхні у межах сейсмічного періоду для території гір Вранча.

Під час вивчення динаміки флюїдоперенесення і сейсмічної активності на геодинамічних полігонах країн СНД встановлено деякі закономірності зміни напружено-деформованого стану земної кори, які складають основу та зумовлюють детермінованість процесів підготовки катастрофічних геодинамічних подій (землетрусів і вулканічних вивержень). Ці закономірності пов'язані з розвитком хвильових геодеформаційних процесів, породжуваних відповідними варіаціями швидкості обертання Землі. Показано, що катастрофічні землетруси останніх років, включаючи землетрус в Японії 11.03.2011 р., укладаються у межі встановлених раніше закономірностей.

Мета дослідження - обчислення параметрів горизонтальної деформації земної кори (ЗК) Європи на основі щорічних векторів швидкостей горизонтального зміщення перманентних ГНСС-станцій, обчислених за даними супутникових ГНСС-спостережень протягом 2000 - 2010 рр.; дослідження розподілу та змін горизонтальних деформацій і змін ЗК Європи за період з 2000 по 2010 рр. і встановлення їх взаємозв'язку з тектонічною будовою та проявом сейсмічної активності цього регіону. Для дослідження деформаційних параметрів ЗК використано раніше обчислені щорічні вектори швидкостей горизонтального зміщення перманентних станцій Європи, одержаних за результатами ГНСС-спостережень за період з 2000 по 2010 рр. Для дослідження параметрів горизонтальної деформації ЗК, територію Європи, використовуючи тріангуляцію Делоне, розбито на мережі трикутників із вершинами у перманентних ГНСС-станціях. Одержавши мережі трикутників перманентних ГНСС-станцій, за допомогою лінійної інтерполяції в межах кожного трикутника за трьома його вершинами обчислено параметри деформації для точок відносно кожного трикутника мережі, так, щоб для кожного набору точок у кожному трикутнику були свої обчислені параметри горизонтальної деформації ЗК. Результатами цього дослідження є: побудовано схеми розподілу території Європи на мережі трикутників перманентних ГНСС-станцій; обчислено параметри горизонтальної деформації ЗК для кожного трикутника у кожній мережі трикутників перманентних ГНСС-станцій Європи за весь період дослідження; побудовано карти-схеми щорічного розподілу швидкостей дилатації земної кори Європи в період з 2000 по 2010 рр.; встановлено місця прояву екстремальних значень швидкостей дилатації ЗК Європи у кожному році періоду дослідження; побудовано карту-схему прояву екстремальних значень швидкостей дилатації земної кори (стиску та розтягу) Європи за весь період дослідження; побудовано карти-схеми прояву максимальних і мінімальних значень загального зсуву ЗК і максимального та мінімального значень мінімальної та максимальної осей деформації ЗК Європи за період з 2000 по 2010 рр.; проаналізовано одержані карт-схеми на встановлення взаємозв'язку з тектонічною будовою Європи. Аналізуючи побудовані карти-схеми встановлено: місця прояву екстремальних значень швидкостей дилатації ЗК Європи у кожному році періоду дослідження; їх зв'язок із основними тектонічними розломами, геологічними зонами та місцями підвищеної сейсмічної активності на території Європи та їх прояв у місцях з малою товщиною ЗК протягом досліджуваного періоду; мінімальні значення загального зсуву ЗК, зосереджені на території Великої європейської рівнини в той час, коли максимальні значення проявляються на території таких основних геологічних зон, як: Дінаріди, Апенніни, Піренеї, Іберійський масив, Альпійсько-Гімалайський і Середземноморський пояс; місця прояву значних максимальних значень мінімальної та максимальної осей деформації земної кори, зосереджені на території тих же основних геологічних зон, на яких зосереджені прояви максимальних значень загального зсуву земної кори, на території Великої європейської рівнини таких місць проявів або немає або їх значення є незначними.

Приведены основные характеристики разрушительных "медленных" землетрясений. Рассмотрен конкретный пример условий формирования "медленного" землетрясения на Украине.

Исследованы аномальные динамические и кинематические характеристики глобального геодеформационного процесса в апреле - мае 2013 г., сопровождавшегося сильнейшим землетрясением 25.05.2013 в Охотском море. Проверена гипотеза влияния на резонансные разрушения инженерных сооружений в этот период, в различных регионах, асейсмических гоедеформаций. Используя статистические методы показана связь разрушения различного типа инженерных сооружений с асейсмическими геодеформациями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217.111

Шифр НБУВ: Ж24199 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити вплив фільтрувальних властивостей осадової товщі на сейсмічні коливання будівельних або експлуатаційних майданчиків розміщених на території України. Проаналізовано вплив фізико-механічних властивостей осадової товщі на сейсмічний ефект на поверхні в межах території Ташлицької гідроакумулювальної електростанції (ГАЕС) за можливих сейсмічних впливів із різними максимальними піковими прискореннями, які з імовірністю 99 % не будуть перевищені за найближчі 50 років. Перевірено твердження, згідно з яким зменшення товщини осадового шару завжди покращує сейсмічні умови будівництва. Результати отримано за допомогою моделювання реакції грунтової товщі на сейсмічні впливи з використанням програмного продукту ProShake. Під час моделювання поведінка кожного шару сейсмогеологічної моделі грунтової товщі задавалася моделлю Кельвіна - Фойгта (в'язко-пружною). Кожний шар сейсмогеологічної моделі грунтової товщі характеризувався такими параметрами, як: товщина шару, густина, швидкості поздовжніх і поперечних хвиль, нелінійними залежностями модуля зсуву та коефіцієнта поглинання від зсувної деформації. Використання під час розрахунків залежностей модуля зсуву і коефіцієнта поглинання від зсувної деформації надають змогу врахувати нелінійну реакцію грунтової товщі на сейсмічні впливи. Показано, що зменшення товщини осадового шару під будівельним майданчиком, не завжди зменшує значення параметрів сейсмічних впливів. Рентабельність з усунення верхнього пухкого осадового шару слід оцінювати у кожному конкретному випадку. Проектувальникам слід враховувати інформацію про фільтрувальні властивості грунтової товщі під будівельним майданчиком, вибираючи параметри проектованих споруд такими, що забезпечують їх максимальну стійкість за сейсмічних впливів. Зміна параметрів грунтових умов на будівельному майданчику може істотно вплинути на сейсмічний ефект на його поверхні. Отримані дані про фільтрувальні властивості грунтової товщі на кожній із ділянок досліджуваної території, для якої визначають кількісні характеристики сейсмічної небезпеки, надають змогу одночасно забезпечити стійкість проектованих об'єктів та істотно зменшити вартість сейсмостійкого будівництва за рахунок уникнення резонансного підсилення осадовою товщею сейсмічних коливань на власних періодах проектованих споруд.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217.111

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Загальновідомо, що сильні землетруси типово супроводжуються певними явищами, що належать до варіацій природного електромагнітного поля. Мета роботи - базуючись на ідеї про механізм літосферно-атмосферно-іоносферної взаємодії, виявити деякі передвісники сильних природних землетрусів у наборах електромагнітних даних, які реєструвались магнітотелуричними станціями досить далеко від епіцентрів. Проаналізовано часові зміни спектральної густини енергії в компонентах природного електромагнітного поля відносно землетрусів магнітудою більше ніж 5 (M5+), якотрі траплялись і у Європі, і по всьому світу. Варіації електричного і магнітного полів реєструвались у трьох точках встановлених на двох лініях: перша була розташована вздовж зони Тесера-Торнквіста в Польщі, а друга була перпендикулярно до неї. Спостереження проводились з вересня 2015 р. до квітня 2018 р. Дані реєструвались за допомогою стандартних п'яти канальних магнітотелуричних станцій, а саме компоненти магнітного поля вимірювались в трьох ортогональних напрямках, а електричного - лише в двох ортогональних горизонтальних. Проаналізовано спектри компонент електромагнітного поля відносно землетрусів із магнітудою M5+, які траплялись як у Європі так і по всій планеті. Зміни в інтенсивності спектрів, які можуть бути трактовані як передвісники землетрусів були виділені від 24 до 32 год перед сейсмічною подією. Обговорено причини таких ефектів. Електромагнітний моніторинг типово проводиться поряд із сейсмічно активними регіонами, але згідно з теоретичними трактуваннями, деякі явища мають глобальне походження. Використано звичайні магнітотелуричні дані, записані в точках розташованих в середніх широтах досить далеко від сейсмічно активних регіонів, але продемонстровано, що такі глобальні зв'язки між сейсмічними та електромагнітними подіями з високою ймовірністю існують. Подібні результати можуть доповнювати інформацію про передвісники землетрусів.

Проблема прогнозу землетрусів та їх взаємозв'язку з горизонтальними деформаціями земної кори досі не вирішена. Мета роботи - пошук просторово-часових взаємозв'язків між величинами узагальнених критеріїв поля горизонтальних швидкостей земної кори та узагальненої сейсмічності. Як полігон досліджень обрано територію Карпато-Балканського регіону, в зв'язку з широкою диференціацією сейсмічної активності та добре дослідженою геологічною структурою регіону. За даними мереж ГНСС-станцій у період з 2010 - 2019 рр. проаналізовано горизонтальні деформації території Карпато-Балканського регіону та побудовано карти розподілу швидкостей дилатацій. За даними сейсмічних станцій визначено щорічні параметри узагальненої сейсмічності для окремих блоків, у вершинах яких знаходяться ГНСС-станції. На підставі просторово-часового аналізу горизонтальних деформацій та узагальненої сейсмічності, проведено пошук кореляційних взаємозв'язків між абсолютним значеннями дилатації та узагальненими параметрами сейсмічності територій. У результаті виділено сталі зони, з високим ступенем кореляції між абсолютним значеннями дилатації та великою піввіссю еліпса розсіювання землетрусів. Найбільша за площею територія з високою кореляцією охоплює Родопский масив, зону занурення Африканської плити під Євразійську. Територія високої кореляції також співпадає з зоною Вранча. На підставі виконаних досліджень можна припустити, що кореляційний взаємозв'язок між горизонтальними деформаціями визначеними за даними ГНСС і узагальненою сейсмічністю проявляється тільки у зонах субдукції, де є інтенсивна сейсмоактивність і мають прояви постійні деформації земної кори. Це підтверджується проявом зон кореляцій, які розташовані вздовж однієї зі сторін активних розломів.