Изложены основные направления развития глобального и регионального (по Украине) палеоклимата в истории Земли и некоторые закономерности его изменений в течение антропозоя и ноозоя. Подчеркнуто, что палеоклимат Земли на протяжении ее истории изменялся направленно и ритмично. Закономерности и тенденции палеоклимата особенно четко прослежены глобально и преимущественно регионально (по Украине) в плиоцене, плейстоцене и голоцене.

Изложены результаты технико-экономических исследований целесообразности строительства и эксплуатации систем геотермального теплоснабжения с тепловыми насосами. Исследования выполнены на примере использования термальных вод миоценового термоводоносного комплекса Закарпатсья для систем геотермального теплоснабжения с тепловой нагрузкой 1,2 МВт, 3,6 МВт и 6 МВт. Рассмотрены два подхода в создании указанных систем: геотермальные системы создаются на базе специально пробуренных скважин и на основе восстанавливаемых скважин. Установлено, что системы геотермального теплоснабжения с тепловыми насосами, в которых используются восстанавливаемые геолого-разведочные скважины, имеют экономические показатели, соответствующие, а в ряде случаев и превосходящие экономические показатели газовых котельных идентичной мощности.

Розкрито засади палеогеографії, висвітлено особливості палеогеографічних умов четвертинного періоду. Розглянуто питання етапності розвитку плейстоценових зледенінь, походження та еволюції культур людини. Описано методи відносного й абсолютного відтворення палеографічних обставин і рухів земної кори. Наведено фаціальний літологічний та біномічний аналіз для визначення фації за структурними та текстурними особливостями порід, їх мінералогічного складу.

Раскрыто основы палеогеографии, освещены особенности палеографических условий четвертичного периода. Рассмотрены вопросы этапности развития плейстоценовых обледенений, происхождения и эволюции культур человека. Описаны методы относительного и абсолютного воссоздания палеографических обстоятельств и движений земной коры. Приведен фациальный литологический и биномический анализ для определения фации по структурным и текстурным особенностям пород, их минералогического состава.

Приведена биостратиграфическая характеристика миоценовых отложений равнинного Крыма и Керченского полуострова. Определены возраст и объем стратиграфических подразделений отдельных районов Крыма. Рассмотрены вопросы корреляции миоцена Крыма с одновозрастными образованиями Центрального Паратетиса и Средиземноморья.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.721я431(0)

Шифр НБУВ: ІВ201612 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано новий, комплексно вивчений, опорний розріз верхньонеоплейстоценових відкладів, розміщений на правому березі р. Ворскла біля смт Велика Писарівка Сумської області, який може бути базовим під час проведення кореляції лесових розрізів верхнього неоплейстоцену України та Росії. Цей розріз запропоновано вважати стратотипом для ворсклянського (попередня назва - причорноморський) та стрілецького кліматоліту (попередня назва - дофінівський) верхнього неоплейстоцену. Це пов'язано з тим, що стратиграфічне положення дофінівського та причорноморського кліматолітів (горизонтів) у стратотипі (с. Нова Дофінівка Одеської області) не відповідає їх положенню в регіональній шкалі "Стратиграфічної схеми четвертинних відкладів України", 1993 р., крім того, у стратотипі дофінівський і причорноморський стратони не охарактеризовані аналітичними даними.

Описан новый, комплексно изученный, опорный разрез верхненеоплейстоценовых отложений, расположенного на правом берегу р. Ворскла около пгт большая Писаревка Сумской области, который может быть базовым при проведении корреляции лёссовых разрезов верхнего неоплейстоцена Украины и России. Предложено считать данный разрез стратотипом для ворсклянского климатолита (прежнее название причерноморский) и стрелецкого климатолита (дофиновский) верхнего неоплейстоцена. Это связано с тем, что стратиграфическое положение дофиновского и причерноморского климатолитов (горизонтов) в стратотипе (с. Новая Дофиновка Одесской области) не соответствует их положению в региональной шкале "Стратиграфической схемы четвертичных отложений Украины", 1993 и, кроме того, в стратотипе дофиновский и причерноморский стратоны не охарактеризованы аналитическими данными.

The description of the new comprehensively tested cut of the Upper Pleistocene deposits located on right bank of the Vorskla river near the settlement of city type Velika Pisarevka of the Sumy province is represented. It can be accepted as base at correlation of the Upper Pleistocene loessial deposits of Ukraine and Russia. It is offered to consider this cut as stratotype for the Vorskla climatolite (the former name is the Peri-Black-Sea climatolite) and for the Streletsky climatolite (the former name is the Dophinovsky climatolite). It is explained that the stratigraphic position of the Dophinovsky and Peri-Black-Sea climatolites (horizons) in the stratotype mismatches their position in the Regional Scale of the Stratigraphic Scheme of Quartarary deposits of Ukraine. Besides in the stratotype the stratones are not characterized by analytical data.

Зазначено, що даними біостратиграфічного аналізу типових розрізів неогенових відкладів Солотвинської западини Закарпатського прогину породи буркалівської світи віднесені до нижньобаденського під'ярусу середньоміоценового віку, тереблянської світи - до верхньобаденського під'ярусу, тересвинської світи - до низів сарматського ярусу середнього міоцену. Нижня вікова межа утворення галогенної товщі - пізній баденій.

С учетом данных биостратиграфического анализа типов разрезов неогеновых отложений Солотвинской впадины Закарпатского прогиба породы буркаловской свиты отнесены к нижнебаденскому подъярусу среднемиоценового возраста, тереблянской свиты - к верхнебаденскому подъярусу, тересвинской свиты - к низам сарматского яруса среднего миоцена. Нижняя возрастная граница образования галогенной толщи - поздний бадений.

Data of biostratigraphyc analysis of typical sequences of neogene deposits of the Solotvino deep from the Transcarpathian is show that deposits of the Burkalo unit attributed to the Lower Badenian stage, deposits of the Tereblia unit- Upper Badenian stage, deposits of the Teresva unit - Lower Sarmatian stage. Low age-old boundary of formation of salt unit is Late Badenian.

На підставі опрацювання та перекладу російськомовних видань з четвертинної геології (ЧГ) К.І.Лукашова, Д.С.Кізевальтера, А.А.Рижової, В.І.Конопльової, а також інших сучасних видань вивчено особливості, методики вивчення та картування четвертинних відкладів (ЧВ). Розглянуто питання стратиграфії, будови ЧВ і історії їх накопичення, а також окремі питання з археології. Описано ЧВ Європи й України. Визначено генетичні типи ЧВ і їх зв'язок з рельєфом місцевості та кліматичними умовами того часу. Розкрито народногосподарське та наукове значення ЧГ.

На основе обработки и перевода русскоязычных изданий по четвертичной геологии (ЧГ) К.И.Лукашова, Д.С.Кизевальтера, А.А.Рыжовой, В.И.Коноплевой, а также других современных изданий освещены особенности, методики изучения и размещения четвертичных отложений (ЧО). Рассмотрены вопросы стратиграфии, строения ЧО и истории их накопления, а также отдельные вопросы по археологии. Описаны ЧО Европы и Украины. Определены генетические типы ЧО и их связь с рельефом и климатическими условиями данного периода. Раскрыто народнохозяйственное и научное значение ЧГ.

Наведено результати досліджень різних аспектів проблеми середньоплейстоценового інтергляціалу, представленого на Волинській височині коршівським викопним грунтовим комплексом, сформованим упродовж 7-ї стадії ізотопно-кисневої шкали. Оцінено стратиграфічне положення цього інтергляціалу в Україні, Польщі, Білорусі. Розкрито можливості використання тафономічного аналізу для вивчення викопних остракод.

Приведены результаты исследований разных аспектов проблемы среднеплейстоценового интергляциала, представленного на Волынской возвышенности коршневским почвенным комплексом, сформированным в течение 7-й стадии изотопно-кислородной шкалы. Оценено стратиграфическое положение этого интергляциала в Украине, Польше, Беларуси. Раскрыты возможности использования тафономического анализа для изучения ископаемых остракод.

За результатами літологічних і біостратиграфічних досліджень неогенових відкладів Закарпатського прогину встановлено послідовність зміни літостратиграфічних одиниць і виявлено корелятивні рівні за фауною форамініфер.

На основании данных литологических и биостратиграфических исследований неогеновых отложений Закарпатского прогиба установлена действительная последовательность литостратиграфических единиц и выявлены корреляционные уровни по фауне фораминифер.

On a basis litologycal and biostratigraphical researches neogene deposits of the Transcarpathian basin by authors the valid sequence of litostratigraphical units. Established and correlation levels on foraminifers are revealed.

На основании стратификации, педологических и палинологических исследований более 50-ти опорных разрезов, расположенных в различных ландшафтных зонах территории Украины, выполнены реконструкции изменения положения ландшафтных зон на мезоэтапах развития природы плейстоцена и микроэтапах голоцена. В течение всех палеоэтапов выражена ландшафтная зональность, во время некоторых из них ландшафты относились к разным поясам. Прослежены значительные изменения в положении северной и южной границ лесостепной зоны, существовавшей на территории Украины на всех палеоэтапах. Выявлены палеоэтапы, на которых происходила значительная редукция зон смешанных и широколиственных лесов, а также этапы значительного сокращения (до исчезновения) степной зоны на территории Украины. В голоцене микроэтапы наибольшего продвижения зоны лесостепи к югу прослежены в ранней и средней атлантике, в конце суббореала и начале субатлантики, микроэтапы наибольшей аридизации степи прослежены в среднем суббореале и на его завершающей фазе. Прослежены закономерности в изменении территориальной дифференциации зональных ландшафтов на теплых и холодных этапах, которые можна использовать для природно-исторического прогнозирования.

Розглянуто неоген-четвертинні відклади Північного Причорномор'я в межиріччі Південний Буг - Молочна. Наведено відомості про мінералогічні, геохімічні і структурно-текстурні особливості порід, проаналізовано умови формування товщі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.7(44Пол)-24

Рубрики:

Кайнозойська ера

Шифр НБУВ: Ж72614 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что разделение влияния тектонических движений и эвстатических колебаний уровня моря затруднено из-за формирования похожих признаков в составе и строении донных осадков. Использование тренд-анализа рельефа, сопоставление распределения гранулометрических фракций и мощностей голоценовых отложений в районе от дельты Дуная до Одесского залива позволило выявить зону вертикальных тектонических движений, которая протягивается перпендикулярно к берегу через Днестровский лиман и далее.

Інформація про геологічну будову порід-колекторів дозволяє провести кількісну оцінку їх ємнісно-фільтраційних властивостей. Вивчено геологічну будову міоценових відкладів Більче-Волицької зони з використанням комплексного підходу, в основі якого лежить метод ртутної порометрії. Одночасно, побічно використано результати досліджень інших методів. Установлено головні фактори, які занижують колекторські властивості міоценових відкладів.

Изложены основы методики палеопедологических исследований при изучении ископаемых почвенных образований. Выявлены характерные макро- и микроморфологические особенности плейстоценовых почв долины Днепра на территории Украины. Охарактеризованы подходы к изучению генезиса почв на основании их микроморфологических признаков. Элементы микростроения рассмотрены в связи с восстановлением первичных почвообразовательных процессов и диагностикой современных и древних почв. Выяснены тренды изменений плейстоценовых почв на основании анализа их микроморфологии.

Рассмотрены палинологические материалы как источник палеоклиматической информации. Приведены результаты экспедиции в районе позднепалеолитических поселений Анетовка I и Анетовка II (Украина). Описаны использованные методы химической обработки проб и результаты реконструкции палеорастительности исследуемого региона.

Зазначено, що вплив геологічних та фізичних чинників на покази електричних методів, призводить до викривлення інформації про електропровідність газонасичених порід-колекторів. Розглянуто основні чинники та причини, які обумовлюють зміну електричних параметрів порід-колекторів. Наведено петрофізичні взаємозв'язки між електричними параметрами та структурою порового простору породи, аргументовано вплив співвідношення пустот різного розміру на ефективну проникність.

Розглянуто проблему довгострокового регіонального просторово-часового прогнозування розвитку карстопровальних явищ в сульфатно-карбонатних породах. Встановлено, що прогнозування карстопровальних процесів слід здійснювати з урахуванням комплексного впливу просторових і часових карстоініціюючих чинників. Визначено оптимальний для даної території комплекс чинників карстоутворення. Величинами, що на кількісному рівні враховують вплив просторових і часових чинників, запропоновано вважати інтегральні просторові і часові показники карстопровальної небезпеки. На кількісному ймовірнісному рівні здійснено прогноз розвитку карстових проваль в часі і просторі.

Розглянуто проблему встановлення особливостей літогенетичної тріщинуватості нафтогазоносних олігоценових відкладів Надвірнянського нафтопромислового району. Встановлено закономірність поширення літогенетичних тріщин у розрізі олігоценових відкладів. Досліджено характер заповнення тріщин різнорідними вуглеводневими компонентами. Гідродинамічними розрахунками, мікроскопічними та петрофізичними дослідженнями встановлено, що пошарові літогенетичні тріщини беруть участь у формуванні ємнісно-фільтраційних властивостей поровотріщинних колекторів менілітової світи. Доведено, що системи пошарових літогенетичних тріщин зумовлюють значне підвищення проникності олігоценових відкладів та відповідно впливають на процес нафтовилучення.