Отмечено, что разделение влияния тектонических движений и эвстатических колебаний уровня моря затруднено из-за формирования похожих признаков в составе и строении донных осадков. Использование тренд-анализа рельефа, сопоставление распределения гранулометрических фракций и мощностей голоценовых отложений в районе от дельты Дуная до Одесского залива позволило выявить зону вертикальных тектонических движений, которая протягивается перпендикулярно к берегу через Днестровский лиман и далее.

Рассмотрены палинологические материалы как источник палеоклиматической информации. Приведены результаты экспедиции в районе позднепалеолитических поселений Анетовка I и Анетовка II (Украина). Описаны использованные методы химической обработки проб и результаты реконструкции палеорастительности исследуемого региона.

Наведено деякі результати, які показують, що на лівих притоках середнього Дніпра збереглися сліди значних повеней, які сталися 6 - 5 тис. років тому. Ці повені не внесли великих змін у будову річкових долин, але вплинули на будову нижніх терасових рівнів. Висвітлено приклади зміни річкового режиму на озерний за рахунок блокування стоку тимчасовими греблями.

Приведены некоторые результаты, которые показывают, что на левых притоках среднего Днепра сохранились следы больших паводков, которые имели место 6 - 5 тыс. лет тому назад. Эти паводки не внесли значительных изменений в строение речных долин, но воздействовали на строение нижних террасовых уровней. Освещены примеры изменения речного режима на озерный за счет блокирования стока временными плотинами.

Some evident of the superfloods that toke place 6 - 5 Ky BP on the left tributaries are preserved. Superfloods of that time didnТt exchanged its valleys, but conditions of the low geomorphologic level were transformed. There are evident of the transforming river regime to lake regime because streams were blocked by temporal rock-dam.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.723-6

Рубрики:

Голоценова (сучасна) епоха

Шифр НБУВ: Ж29359 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен сравнительный анализ погребенных и зональных почв голоцена в северной части степной зоны Украины. Исследованы карбонатный и гумусовый профили почв, а также особенности их генезиса. Установлены общие тренды эволюции почв для исследуемой территории на протяжении последних 3500 лет. На основании изученных почвенных параметров были проведены палеогеографические реконструкции природных условий второй половины суббореального периода голоцена.

Рассмотрены результаты археолого-палеогеографических исследований на побережье Керченского пролива в окрестностях античных городов Нимфея и Тиритаки. На основании литолого-фациального и геохронологического изучения прибрежных отложений проведена реконструкция уровня моря и изменения береговой линии за последние 3,0 тыс. лет.

По 27-ми родовищах Північного борту ДДЗ і 33-х перспективних структурах його центральної частини визначено статистичні оцінки режимів голоценових тектонічних рухів. За результатами аналізу авторської карти рухів масштабу 1:100 000, а також розподілу рухів на фрагментах регіональних профілів підкреслено брилово-блоковий характер вертикальних зміщень сумарною амплітудою до 30 - 35 м. Найбільші відносні перепади амплітуд підіймань спостерігаються переважно над межами структурно-речовинних комплексів фундаменту та окремими наскрізними розривами фундаменту й чохла (субвертикальні тріщинуваті зони). Статистичні розподіли амплітуд і градієнтів вертикальних тектонічних рухів родовищ (їхні спектри) взято за еталон. До нафтогазоперспективних структур віднесено такі, що мають сумарні амплітуди голоценових зміщень у діапазоні від -5 до +14 м, повні горизонтальні градієнти рухів 0,29 - 2,55 м/км та понад 5,7 м/км, а також характерні напрямки повного градієнта 3 - 28°, 80 - 106°, 162 - 178°. Ранжовано за перспективами структури Наріжнянсько-Скворцівсько-Філатівського полігона борту з прилеглою прибортовою зоною (зокрема, виведені з буріння, в консервації та підготовлені). По трьох групах привабливих локальних об’єктів рекомендовано комплекси деталізаційних досліджень. Зазначено, що актуогеодинамічні ознаки перспективних земель доцільно використовувати в комплексному прогнозі нафтогазоносності.

По 27-ми месторождениям Северного борта ДДВ и 33 перспективным структурам его центральной части определены статистические оценки режимов голоценовых тектонических движений. В результате анализа авторской карты масштаба 1:100 000, а также распределения движений на фрагментах региональных профилей подчеркнут глыбово-блоковый характер вертикальных смещений суммарной амплитудой до 30 - 35 м. Наибольшие относительные перепады амплитуд вздыманий наблюдаются в основном над границами структурно-вещественных комплексов фундамента и отдельными сквозными разрывами фундамента и чехла (субвертикальные трещиноватые зоны). Статистические распределения амплитуд и градиентов вертикальных тектонических движений месторождений (их спектры) приняты за эталон. К нефтегазоперспективным структурам отнесены такие, что имеют суммарные амплитуды голоценовых смещений в диапазоне от -5 до +14 м, полные горизонтальные градиенты движений 0,29 - 2,55 м/км и более 5,7 м/км, а также характерные направления полного градиента 3 - 28°, 80 - 106°, 162 - 178°. Ранжированы по перспективам структуры Нарижнянско-Скворцовско-Филатовского полигона борта с прилегающей прибортовой частью (в том числе, выведенные из бурения, в консервации и подготовленные). По трем группам привлекательных локальных объектов рекомендованы комплексы детализационных исследований. Отмечено, что актуогеодинамические признаки перспективных земель целесообразно использовать в комплексном прогнозе нефтегазоносности.

For 27 fields of the Dnipro-Donets Depression’s (DDD) Northern side and 33 perspective structures of it’s central part statistical estimations of the Holocene tectonical movements’ regimes determined. From results of analysis the authors’ Holocene movements map S 1:100 000 as well as the movements’ distribution on the regional profiles’ fragments the lump-block character of vertical displacements with the total amplitude about 30 - 35 m emphasized. The largest relative swings of the elevations’ amplitudes observed mainly upon the basement’s structural-substantial complexes as well as upon particular faults crossing the basement and the cover (subvertical fissuring zones). Statistical distributions of the vertical tectonical movements’ amplitudes and gradients for the fields (their specters) were accepted as etalons. As the structures with petroleum potential classified those with total Holocene displacements’ amplitudes in the range from -5 to +14 m, total horizontal gradients of the vertical movement’s 0,29 - 2,55 m/km and above 5,7 m/km as well as specific directions of the total gradient 3 - 28, 80 - 106, 162 - 178 degrees. The structures of the Narizhne-Scvortsi-Filativskiy polygon of the Northern side of DDD with the contiguous pre-side zone (included removed from drilling, in conservation and prepared) have been ranged regarding their petroleum potential. For three groups of the inviting objects’ combinations of detailing investigations recommended. It is appropriate to employ the actuogeodynamical attributes of perspective areas in the integrative prognosis for oil and gas.

За результатами палеомагнітних досліджень донних відкладів трьох озер Кольського п-ова отримано нові дані з вікових варіацій геомагнітного поля в голоцені. На основі порівняння результатів з матеріалами сусідніх регіонів (Карелія, Фінляндія, Північний Захід Кольського п-ова, Західна Європа) встановлено, що характер варіацій геомагнітного поля в Північно-Східній і Західній Європі раніше 8000 років назад був суттєво відмінним, в той час як пізніше для них характерні загальні закономірності змін в часі. Розглянуто проблеми хронології і датування, а також кореляції вікових варіацій, записаних в осадках різного генезису. За матеріалами палеомагнітно-інформативних і хронологічно обумовлених об'єктів побудовано криві схилення і нахилення для раннього голоцену, наведено вікові і чисельні оцінки піків. Узагальнені результати пропонуються як основа макета регіональної магнітохронологічної шкали вікових варіацій для раннього голоцену Північно-Східної Європи.

По фауні остракод були проведені палеогеографічні реконструкції голоценового басейну Білого моря. Типовою особливістю просторового розміщення остракод по всій площі протоки є відсутність фауністичної зональності, мозаїчність, неоднорідність фауністичних комплексів. Це пов'язано з тим, що на різних ділянках дна переважають різні абіотичні фактори (термічний, льодовиковий покрив, кисневий режим, припливно-відливні течії). Розмір та кількість районів з підвищеною кількістю фауни невелика. Інша особливість остракод Білого моря - формування за рахунок еврібіонтних видів та еміграційний характер (про це свідчить співвідношення дорослих та личинкових форм). Приведено видовий склад остракод в різних частинах протоки в різні періоди голоцену.

By numerical solution of the heat conduction equation, it is shown that the signal about a climate warming at the Holocene beginning would reach the depth 500 - 1 000 m till now without turbulent mixing. As a result, the temperature vertical distribution in the ocean is formed that is like to a real ocean thermocline. This effect affects stronger the temperature profile into the 1 km top layer of the Earth core. That is why the measurements of the thermal flux give data that are less by 30 % than the real geothermal flux.

Виявлено короткоперіодичну етапність голоценового педогенезу, встановлено загальні закономірності грунтоутворення та визначено просторово-часові та причинно-наслідкові зв'язки між окремими геохімічними показниками грунтів за останні 10 тис. років. Проведено польові палеопедологічні дослідження грунтових утворень різних стадій педогенезу на 15-ти ключових ділянках. Інтерпретовано результати фізико-хімічного аналізу зразків генетичних горизонтів: спектрального, валового вмісту гумусу, вмісту карбонатів, мікроморфологічного та радіокарбонового датування. Впроваджено геоінформаційні технології в дослідження голоценових грунтів Побужжя, розроблено структуру просторової бази даних результатів їх вивчення. На основі палеопедологічних даних охарактеризовано голоценові грунти 19-ти хроноінтервалів субатлантичного, суббореального періодів і процеси педогенезу, визначено загальні тренди змін геохімічних показників грунтових утворень впродовж голоцену в межах басейну Південного Бугу. Встановлено спрямованість еволюції грунтових утворень другої половини голоцену. З'ясовано причинно-наслідкові зв'язки між гідротермічними показниками клімату та типами грунтів, які формувались під їх впливом. Встановлено лінії еволюції типів грунтів у зоні широколистяних лісів, лісостепу та степу Побужжя.

Значення ритміки заплавного грунтоутворення як індикатора змін фізико-географічних умов протягом пізнього голоцену розглянуто на прикладі Східноєвропейської рівнини. На основі вивчення етапів формування заплавних грунтів та узагальнення палеогеографічної інформації встановлено закономірності зміни кліматичних параметрів, зокрема гумідності й температурного режиму в окремі хроноінтервали голоцену. Здійснено кореляцію короткочасової ритміки голоценового педогенезу в пізньому голоцені з результатами власних досліджень заплавних грунтів у лісостеповій зоні України, в межах басейну Південного Бугу. Виявлено та охарактеризовано етапи грунтоутворення у суббореальному та субатлантичному періодах голоцену віком 1640 +- 60, 1850 +- 60 та 3890 +- 60 років тому з позиції вмісту гумусу, карбонатних сполук та важких металів. Обгрунтовано зв'язок досліджених стадій педогенезу та гідротермічних параметрів клімату.

Дано обоснование климато-тектонической модели голоценовой эволюции северо-западного шельфа Черного моря, основанной на количественной оценке гляцио-гидроизостатических деформаций литосферы и изменений климата. Рассмотрена проблема промежуточных голоценовых регрессий Черного моря в связи с резкими изменениями климата. Предложена стратегия изучения постледниковой истории северо-западного шельфа, ключевым элементом которой является количественная оценка эффекта изостатического выравнивания литосферы.

Мета роботи - реконструювати природні умови часу життєдіяльності трипільського населення на основі палеогрунтових досліджень поселення біля села Лікареве в Кіровоградській області. Методологічною основою дослідження є використання геоархеологічного підходу, спрямованого на реконструкції природних умов у різні часи життєдіяльності людини на основі синтезу результатів археологічних та палеогеографічних даних. Наукова новизна дослідження полягає в одержанні нових палеогрунтознавчих даних щодо природних умов в атлантичний етап голоцену. Встановлено, що в час життєдіяльності трипільського населення на території дослідження були поширені чорноземи звичайні, які вказують на степові, більш аридні кліматичні умови порівняно з сучасними (сучасні зональні грунти цієї території - чорноземи типові). Відповідно, територія дослідження, що нині перебуває в лісостеповій зоні, в атлантичний етап голоцену перебувала в степовій зоні, межа поширення якої була зміщена на північ.

Мета дослідження - проаналізувати існуючі точки зору й з'ясувати причини, часовий проміжок і ареал, в якому антропізація ландшафтів України вперше досягла регіонального масштабу свого прояву, тобто вперше відбувся перехід від антропогенних змін ландшафту локального характеру до регіонального масштабу цих змін. Від часу заселення території України у ранньому палеоліті й до кінця атлантичного періоду голоцену ландшафти зазнавали антропогенних змін лише в локальному масштабі. Гіпотези щодо перебудови ландшафтної зональності на початку голоцену внаслідок винищення людиною мамонта та інших великих фітофагів, а також розорювання та знелісення на рівні ландшафтних зон (насамперед лісостепової) в неоліті не мають свого фактологічного підтвердження. За часів трипільської культури змін зазнали передусім широколистянолісові ландшафти правобережної частини лісостепової зони України, які нині виділяють в окрему зону широколистяних лісів. Проте у зв'язку з особливостями господарювання трипільців (зміни поселень через кожні 50 - 60 років) покинуті ними ресурсно-господарські території приблизно за 200 років встигали відновитись майже до клімаксового стану (грабові діброви). Однак, в останній період існування трипільської культури (її занепаду), який припадає на кінець атлантичного - початок суббореального періоду голоцену, більш посушливі умови не сприяли ренатуралізації лісових ландшафтів. З цього часу почався процес постагрікультурного остепнення ландшафту, який тривав протягом усього суббореалу і початку субатлантики й охопив ареал, який загалом збігається з областю поширення чорноземів реградованих.

Мета публікації - представлення новоствореної єдиної уніфікованої просторової бази даних на основі систематизованих результатів палеогрунтознавчих досліджень голоцену в межах рівнинної частини України. Отримання і просторова прив'язка даних здійснювалась за допомогою відкритого програмного забезпечення (open source), це насамперед Google Earth, QGIS, Libre Office та ін. У результаті розроблено структуру бази даних палеогрунтознавчих досліджень відкладів голоцену рівнинної території України. Сформовано та обгрунтовано необхідне атрибутивне наповнення для уніфікації інформації. Новизна дослідження - вперше для палеогрунтознавчих досліджень природи голоцену в межах території України було побудовано базу даних, що функціонує і знаходиться у вільному доступі.