Розглянуто проблему встановлення особливостей літогенетичної тріщинуватості нафтогазоносних олігоценових відкладів Надвірнянського нафтопромислового району. Встановлено закономірність поширення літогенетичних тріщин у розрізі олігоценових відкладів. Досліджено характер заповнення тріщин різнорідними вуглеводневими компонентами. Гідродинамічними розрахунками, мікроскопічними та петрофізичними дослідженнями встановлено, що пошарові літогенетичні тріщини беруть участь у формуванні ємнісно-фільтраційних властивостей поровотріщинних колекторів менілітової світи. Доведено, що системи пошарових літогенетичних тріщин зумовлюють значне підвищення проникності олігоценових відкладів та відповідно впливають на процес нафтовилучення.

Розроблено літолого-генетичну класифікацію олігоценових порід, з'ясовано закономірності їх поширення та умови утворення. Визначено мінеральний склад, морфологічні та структурні особливості уламкової, глинистої та аутигенної складових. Розглянуто фізико-хімічні та гідродинамічні умови седиментогенезу, основні етапи діагенетичного перетворення. Визначено типи літологічних фацій, наведено схеми їх просторового поширення для відповідних стратиграфічних підрозділів олігоцену. Проведено структурно-фаціальне районування. Охарактеризовано етапи розвитку та седиментаційні умови формування осадків у олігоценовому басейні - планорбеловий, молочанський, керлеутський (рюпель-хатський) час.

Досліджено детальну стратиграфічну будову олігоценових відкладів північного схилу Українських Карпат і фаціальні особливості горизонтів-маркерів олігоцену. Вперше проведено комплексний седиментологічний аналіз ролі різних груп організмів в утворенні порід олігоценових відкадів Українських Карпат, серед яких вперше виявлено рештки прокаріот та їх донні асоціації - цианобактеріальні мати. Розкрито породотвірне значення прокаріот для бітумінозних порід вапняково-кременевих горизонтів-маркерів. Виділено бентоно- та планктоногенну фації горизонтів-маркерів, складених відповідно фосілізованими цианобактеріальними матами та коколітовими вапняками (можливо діатомітами). На підставі результатів аналізу геохімічної спеціалізації порід цих горизонтів та особливостей їх літології виділено флюїдну частину мікроелементного складу та доведено визначальну роль донних флюїдів в утворенні геохімічної та біологічної аномалій олігоценових відкладів Карпат. Із використанням даної моделі їх утворення обгрунтовано загальні біостратиграфічні критерії для визначення стратиграфічних рівнів маркувальних горизонтів, сформованих породотвірними рештками цианофітів, планктонних водоростей, зообентосу та риб.

Приведены детальная характеристика олигоценовых отложений северо-западного шельфа Черного моря, их распространение, стратификация по комплексу методов, биолитофациальная пространственно-временная изменчивость, особенности седиментации. Разработана региональная стратиграфическая шкала олигоценовых отложений. Уточнен возраст ряда выделенных стратиграфических подразделений и показана корреляция со смежными регионами.

Розглянуто літолого-генетичні та мінералого-петрографічні особливості явно- та криптобіогенних вуглецьвмісних силіцитів і сульфідно-карбонатно-кременистих конкрецій флішу Українських Карпат, що зумовлені седиментогенезом і діагенезом біогенних кременистих відкладів за умов безкисневих подій у Карпатському сегменті океану Тетіс у баррем-альбі (фаза ОАЕ-1) та олігоцені (фаза ОАЕ-4). Встановлено, що досліджені породи можна вважати індикаторами анаеробного відновного середовища, що існувало в седиментаційному басейні та сприяло фосилізації великої кількості розсіяної органічної речовини та формуванню нафтоматеринських відкладів.

На підставі проведених геолого-палеоокеанографічних, геохімічних і літологічних досліджень зроблено висновок про тісний генетичний зв'язок між кремененагромадженням і кременеутворенням та процесами седиментації органічної речовини. На прикладі олігоценового етапу кремененагромадження запропоновано модель формування бітумінозних кременистих відкладів певного генетичного типу (фації континентального схилу і його підніжжя), яка враховує вплив на процеси біогенної седиментації цілої низки океанологічних і геохімічних факторів (завершальний колізійний етап в історії океану Тетіс, евстатичні коливання рівня Світового океану, поява або затухання апвелінгового ефекту, флуктуації рівня глибини карбонатної компенсації, розвиток анаеробної зони в мезопелагічній частині басейну).

Розглянуто проблему літогенетичної мікротріщинуватості олігоценових порід-колекторів вуглеводнів Передкарпатського прогину. На підставі дослідження шліфів встановлено, що літогенетичні тріщини в породах-колекторах вуглеводнів групуються в певні системи, що дозволяє використовувати величину густоти тріщин як критерій тріщинуватості породи-колектора. З використанням методів математичної статистики в спеціалізованому пакеті "Statistica" проведено обробку одержаних даних, представлених гістограмами розподілу густоти тріщин та товщини прошарків породи-колектора між літогенетичними тріщинами. Виявлено, що ритмічність осадонагромадження флішових порід Передкарпатського прогину мала значний вплив на формування в них систем пошарової літогенетичної тріщинуватості. Встановлено, що основна нафтонасиченість олігоценових порід-колекторів пов'язана з літогенетичною тріщинуватістю.

The spore-pollen complex characterizing Upper Oligocene (Berecca) deposits within the central area of the northwest part of the Dnieper-Donets basin is determined. The palynological characteristics of these deposits have been never studied before. First for the territory of North Ukraine, three subcomplexes are revealed within the Berecca complex, which possess a set of distinctive features indicating different paleoclimatic conditions of the formation of the studied deposits. The Late Oligocene vegetation of the studied region is reconstructed.

The Eastern Paratethys appeared in the Chattian age. The complexity of the comparison of fauna-complexes of the Upper Oligocene is defined by their belonging to two different paleobiogeographic provinces.

The results of a palynological study of Upper Oligocene rocks in the northern part of Ukraine are presented. According to the composition of the spore-pollen complex, the reconstruction of a vegetation and a climate of the northern part of Ukraine in the Late Oligocene (according to the method of Fauquette, Guiot, Suc (1998)) is made. The trigonometric interpolation method (Molchanoff, 2002) is applied to the evaluation of a change in the mean monthly air temperature during a year.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.711.3-24 + Е159.120 "071.13"(45УКР3,3)

Рубрики:

Олігоцен

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано особливості просторового розвитку нижньоолігоценових відкладів Азово-Чорноморського регіону та прилеглих теренів суходолу, описано їх головні літологічні різновиди, з'ясовано літмологічну структуру та седиментаційну циклічність товщі. Одержані дані слугують літологічною основою для проведення літостратиграфічних кореляцій.

Розглянуто проблему встановлення особливостей тріщинуватості порід-колекторів олігоценових відкладів Микуличинського нафтового родовища. Для вирішення поставлених завдань використано мікроскопічні методи дослідження порід-колекторів у шліфах та методи гідродинамічних розрахунків дебітів свердловин. Тріщини олігоценових відкладів групуються у системи паралельно нашаруванню, що свідчить про їх літогенетичну природу. Встановлено закономірність поширення літогенетичних тріщин у розрізі олігоценових відкладів Микуличинського родовища. Доведено, що системи пошарових літогенетичних тріщин зумовлюють значне підвищення проникності олігоценових відкладів, та відповідно впливають на процес нафтовилучення. На основі аналізу побудованої карти інтегральних видобутків олігоценового покладу встановлено підвищення тріщинуватості порід-колекторів біля тектонічного порушення та склепіння, що зумовлює збільшення інтегральних видобутків нафти. Отримані у результаті проведених досліджень дані дали змогу змоделювати будову олігоценового резервуару Микуличинського родовища і розміщення в них колекторів різних типів та встановити особливості просторового поширення поровотріщинних порід-колекторів.