Рассмотрены особенности применения принципа аналогии в области локального прогноза редкометального оруднения. Выявление закономерностей распределения рудных компонентов в пространстве возможно с помощью таксономии, позволяющей учесть множество геохимических показателей в каждой пробе и близость их величин. Поставленные геологические задачи обусловили особенности разработанных программ для решения задачи таксономии.

Розглянуто деякі типоморфні ознаки породотвірних та акцесорних мінералів з рідкіснометалевих пегматитів і метасоматитів. Особливу увагу приділено оптично активним центрам (центрам люмінесценції та забарвлення), які можна використовувати в якості прогнозних і пошуково-оцінних критеріїв рідкіснометалевого зруденіння.

На прикладі Бобриківського золото-поліметалевого рудного поля (Нагольний кряж, Донбас) доведена можливість експресного виявлення окремих зон локалізації самородного золотого зруденіння.

The opportunity of the express determination of native gold separate zones localization is shown on the example of the Bobrykiv gold-polymetallic ore field (Nahol'nyi mountain-ridge, Donbas).

На прикладі Азовського родовища, що у Центральному Приазов'ї, розглянуто ознаки рідкіснометалевого зруденіння у всіх металогенічних підрозділах Приазовського блока. Доведено, що рідкісні елементи можуть досягти промислових концентрацій тільки у разі поступового багатоетапного нарощування їх вмісту. Це узгоджується з умовами найменших енергетичних витрат щодо кристалізації рудних мінералів. Таке становище дає змогу прогнозувати можливість формування промислового накопичення рідкісних елементів на початкових стадіях розшуково-розвідувального процесу.

The multistage concentration for rare-metal elements has been determined for Azovs'ke deposit (Pryazovs'kyi block of the Ukrainian Shield). Intensity mineralization for rare-metal elements is correlated with quantitative of the differentiation stage in the Priazovian ore system. It is allow forecasting rare-metal mineralization on the early studies of the deposits search and prospecting.

Розглянуто термобарогеохімічні критерії прогнозування та оцінки зруденіння різноглибинних золоторудних формацій.

Thermobarogeochemical criteria of forecasting and valuation of heterogypogene auriferous formations mineralization have been studied.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д450.011

Рубрики:

Магматичні родовища корисних копалин

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання застосування ізотопних методів в петрології та рудоутворенні на прикладі окремих родовищ України. Показано, що в гідротермальних золоторудних родовищах ізотопні дані добре узгоджуються з результатами мінералогічних досліджень стосовно стадійності мінералоутворення. Продемонстровано приклади використання ізотопних методів у вирішенні проблеми генезису порід, зокрема карбонатитів. Наведено приклади використання ізотопного складу співіснуючих мінералів для визначення температури їх формування.

Наведено результати рудномінералогічного вивчення нового для Українського щита рудопрояву калій-уранової формації. Виділено три генетичні типи зруденіння: високотемпературний (апатит + циркон + монацит + торит + уранініт-I); середньотемпературний (уранініт-II + кофініт + настуран + отеніт + рабдофаніт + ліндокіт) і низькотемпературний (молібденіт + самородний вісмут + вісмутин). Вивчено геолого-структурні, мінералого-петрографічні умови локалізації та вік зруденіння.

Теоретично обгрунтовано зв'язок рідкіснометального рудоутворення з інтенсивністю процесів диференціації речовини земної кори, які направлені на сепарацію і багатоетапне концентрування рідкісних елементів під час односпрямованих еволюційних геологічних перетворень регіону. Розроблено формалізований, кількісний метод визначення різних рудоконтролюючих структур, що забезпечує найбільшу ефективність виявлення родовищ. Поглиблено теоретичні засади методики пошуків та оцінки рідкіснометалевого зруденіння. Удосконалено методи кількісної оцінки прогнозних ресурсів, що грунтуються на розрахунку інформаційних показників контрастності й комплексності геохімічних аномалій.

Рассмотрены процессы рудообразования, связанные с эндогенными флюидными потоками, проявляющимися в связи со становлением рифтогенных (при расширении) и контракционных (при сокращении) структур земной коры. Проанализированы условия формирования рудных концентраций в околорудных флюидизитовых и метасоматических породах с учетом геохимических (кислотно-щелочных и температурных) литологических и структурных критериев. Описаны основные типы руд различных комплексов - щелочного, редкометального, мафитового, халькофильного, полиметаллического, оксифильного.

Дана оценка новому подходу к прогнозированию рудопроявлений полезных ископаемых, изложенному в цикле монографий, основанному на создании геолого-геофизических моделей шовных зон Украинского щита.

Рассмотрены геофизические особенности Орехово-Павлоградской минерагенической зоны и связь с ней установленных объектов эндогенного уранового оруденения. Проанализированы данные площадного распределения урана в разновозрастных породах Орехово-Павлоградской минерагенической разломной зоны. Дана оценка возможности расширения минерально-сырьевой базы урана в Орехово-Павлоградской минерагенической зоне.

На підставі нового змісту головних критеріїв рудоутворення - структурного (пульсаційна концепція), літологічного (флюїдизитові потоки) та фізико-хімічного (в буферне середовище осадження руд) - розроблено нову класифікацію рудних родовищ на формаційно-генетичній основі. Зроблено висновок про головну роль флюїдизитових зон у локалізації руд.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д450.011

Рубрики:

Магматичні родовища корисних копалин

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д450.011 + Д59(45Укр)45

Рубрики:

Магматичні родовища корисних копалин

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вирішено актуальної проблеми обгрунтування ролі рудоутворювальних та рудоконтролюючих факторів у формуванні комплексу рудних формацій розшарованих інтрузивних масивів Українського щита та Приполярного Уралу, а також проведення рудно-формаційного аналізу вивчених рудопроявів і розробки критеріїв їх прогнозної оцінки. Розкрито особливості будови базит-ультрабазитових масивів. Встановлено, що Південно-Білозерський масив являє собою розшаровану інтрузію базит-ультрабазитового складу. Виявлено, що породи Південно-Білозерського масиву відрізняються більш високим ступенем метаморфічного перетворення, в порівнянні з Олися-Мусюрським. Наголошено, що до найбільш перспективних рудопроявів відносяться хризотил-азбест і тальк-магнезит (Південно-Білозерський масив), хромові руди (Олися-Мусюрський масив). Проведено класифікацію рудопроявів масивів, що досліджуються, та виділено 6 формаційних підтипів. Обгрунтовано розшаровану будову й інтрузивно-магматичний генезис Південно-Білозерського масиву. Встановлено, що металогенічна спеціалізація та ступінь збереження рудних формацій в межах масивів, що досліджуються, зумовлені стадійністю постмагматичних перетворень порід і геотектонічним режимом. Наголошено, що основні закономірності розподілу рудопроявів масивів, що досліджуються, обумовлені геотектонічним, формаційним, петрохімічним, структурним, метаморфічним і геохронологічним факторами, які в свою чергу являються критеріями прогнозної оцінки розглянутих рудопроявів.

Розглянуто питання інформативності магнітометричних методів, які використовуються в процесі пошуків родовищ металевих корисних копалин. Проведено термомагнітні дослідження, вимірювання магнітної сприйнятливості, природної залишкової намагніченості, намагніченості насичення, залишкової намагніченості після насичення в комплексі з петрографічними, мінералогічними та мінераграфічними даними. Виявлено наявність прямих магнітометричних критеріїв рудоутворення, що відбулося, найбільш істотними серед яких є параметри магнітної жорсткості, що збільшуються в результаті проходження рудогенезу та знаходяться в позитивному кореляційному зв'язку з фактором Кенігсбергера. Також характерними для рудогенних зон є підвищені градієнти магнітного поля. Викладено фізико-хімічне підгрунтя запропонованих пошукових критеріїв: рудогенна ситуація характеризується істотною нерівноважністю окисно-відновних умов, що сприяє утворенню магнетиту з нестехіометричною кристалічною граткою та інших магнітожорстких мінералів. Безрудні гірські породи формуються в рівноважному середовищі, в якому утворюється магнетит, близький до стехіометричного і тому надзвичайно магнітом'який. Запропоновано наукові основи виділення рудоперспективних ділянок на основі цих магнітних критеріїв.

Розглянуто геофізичну модель мантійної рудоутворювальної системи, яка складається із трьох частин: район зародження рудного речовини; зона його транспортування; ареал рудовідкладення - родовище. Модель грунтується, з одного боку, на використанні сучасних досягнень металогенії і методів глибинної геофізики, а з іншого - на оригінальних даних щодо будови тектоносфери у просторі великих рудних районів кольорових і благородних металів, розташованих у Центральному Середньогір'ї і Центральних Родопах. У результаті геофізичних досліджень простежено поздовжні і поперечні мантійні розломи, а також підняття розігрітої покрівлі астеносферного шару. Отримано кількісні дані щодо значних вертикальних амплітуд (7 - 14 км і більше) тектонічних розривів, що відбуваються як на поділі Мохо, так і на верхній межі астеносферного шару (амплітуда понад 60 км). В описаній структурі ендогенної рудоутворювальної системи дві з її основних частин, а саме зародження і локалізація рудоносних продуктів, повністю розміщуються в астеносфері й земній корі відповідно. Третя основна частина - транспортна - займає обмежену ділянку верхньої мантії і за вертикаллю охоплює земну кору, яка збігається з коромантійними вузлами. Виявлені особливості тектоносфери в межах мантійних рудних районів, а також специфічна геофізична характеристика астеносферного шару засвідчують, що в їх просторі існували сприятливі умови для виникнення і функціонування конвективних комірок і висхідних магмофлюїдних потоків. Все це спричинило зародження рудоносних магм в астеносферному шарі і їх пересування до земної поверхні, де у верхній крейді (Середньогір'я) і палеогені (Родопи) формувалися мантійні родовища. Результати досліджень важливі для з'ясування проблеми зародження рудної речовини, яке відбувається в астеносфері.

Получены новые экспериментальные данные о глубинном распределении частотно-резонансных характеристик пород для отдельных вулканов и вулканических провинций Западной Антарктиды и Антарктики. Результаты исследований показывают существование в Западной Антарктиде сложной магмо-газо-флюидной системы, состоящей из ряда магматических камер, питаемых магмами, поднятыми из мантии в промежуточные (коровые) зоны накопления. Для вулканических провинций выделены глубинные границы положения корней каналов (вулканов) разного возраста - 95, 217, 470 и 723 км, что свидетельствует о существенной роли многофазной импульсной вулканической деятельности (по вертикальным каналам миграции глубинных флюидов) в формировании тектонического разнообразия и эволюции структур континентальных окраин Антарктического региона. По данным частотно-резонансных исследований каналы с разной глубиной расплава заполнены базальтами, кимберлитами, ультрамафитами и различными группами осадочных пород. Наличие вулканических построек с корнями на различных глубинах позволяет предположить наличие их закономерной связи с процессами тектонической активизации в этих регионах, которые происходили за последние 500 млн лет. Использование эталонных частот для разных типов известных пород и минералов позволяет применять частотно-резонансные методы для изучения глубинного строения нашей планеты и решения проблем поисков многих видов полезных ископаемых.