Впервые описаны известковые водоросли позднего девона Украины. Составлен атлас 123-х видов, в частности, 7-ми новых видов синезеленых, зеленых, красных и харовых водорослей, принадлежащих 30-ти родам. Представлены комплексы водорослей по каждому из исследованных регионов. Проанализированы особенности стратиграфического распространения данных видов. На основании фациальной характеристики приведены разработки палеореконструкции изученных бассейнов седиментации позднедевонских отложений.

Ключ. слова: Thymelaeaceae, Primulaceae, Brassicaceae, Fabaceae, анатомія листка, кранц-структура, C_4-тип фотосинтезу, кретофіли, крейдяні відслонення
Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.29*691.5

Рубрики:

Викопні Magnoliophyta Викопні магноліофіти

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Chenopodiaceae, пилок, палеопалінологія, палеоботаніка, біогеографія
Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.292.4

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Использован комплексный методический подход для выделения, номинации, дифференциации и анализа пространственного распределения типов растительности меловых обнажений на юго-востоке Украины. Выделено семь типов растительных сообществ, для которых определены соответствующие номинативы. Наиболее общая дифференциация типов проведена согласно значениям типологической принадлежности сообществ при условии контрарности распределения значений для групп типов солнцецветников, юринейников и иссопников. Для первой группы типов дифференцирующими являются показатели ценотического и сукцессионного коэффициентов, для второй и третьей - значения коэффициента перекрытия областей распределения значений сложности и сформированности, сукцессионного и ценотического индексов. Составлены схемы пространственного распределения участия типов в составе растительного покрова и спектр их сукцессионной продвинутости.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.291.11Ali*696.215.3в733.7

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: палеопалінологія, плейстоцен, пилок, Chenopodiaceae, Україна
Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.292.41Che"072.1"

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены новые палинологические характеристики отложений среднего голоцена Северо-Восточного Подолья. Общий список ископаемой палинофлоры насчитывает 58 семейств, 53 рода.

Уперше узагальнено відомості про участь пилку дуба у складі палінологічних характеристик відкладів пізнього плейстоцену рівнинної частини України. Аналіз вмісту пилку дуба проведено як на рівні флористичних графіків (20 розрізів), так і спорово-пилкових діаграм (30 розрізів). Одержані дані вказують на відсутність пилку дуба у складі спорово-пилкових спектрів із відкладів максимуму останнього зледеніння (18 - 20 тис р. тому). Зроблено висновок про те, що дуб, очевидно, не брав у той період участі в формуванні рослинного покриву рівнинної частини України.

Досліджено вапнисті водорості з 16-ти місцезнаходжень, розташованих у південній частині Донеччини, проведено їх монографічне вивчення, проаналізовано вертикальне поширення. Виконано ревізію викопної групи зелених водоростей Palaeoberesellaceae Mamet et Roux і встановлено їх приуроченість до окремих фацій. Описано 59 видів зелених, червоних, синьозелених водоростей і водоростей невизначеного систематичного положення (мікропроблематики), з яких один вид описаний уперше. Монографічно описано водорості візейського ярусу Донбасу й уточнено їх систематичний склад. Виділено два водоростеві комплекси, а саме: ранньовізейський і пізньовізейський, а у складі пізньовізейського - два підкомплекси - донецького та межівського горизонтів. Проведено кореляцію донецьких комплексів з такими інших регіонів. Складено атлас решток водоростей, характерних для візе Донбасу, в якому вміщено 34 палеонтологічні таблиці та пояснення до них. Атлас може бути використаний для визначення водоростей у інших регонах.

Дисертація є першим для України узагальнюючим дослідженням, присвяченим вивченню викопних діатомових водоростей, закономірностей розподілу їх решток у товщі морських осадових відкладів та детальному аналізу їх еволюції протягом значного відрізку геологічного часу. Визначено послідовність зональних діатомових підрозділів, встановлено біостратиграфічні репери і на цій основі розроблено першу для території України зональну біостратиграфічну діатомову шкалу кайнозойських відкладів. Встановлено найважливіші корелятивні рівні для зпівставлення розробленої шкали з діатомовими шкалами інших регіонів світу та Світового океану та можливості її використання для розчленування та кореляції кайнозойських утворень. Визначено межі еволюційних змін та обгрунтовано еволюційну етапність у розвитку відділу Bacillariophyta у регіоні, простежені шляхи еволюції стратиграфічно важливих таксонів. Екологічні структури викопних діатомових ценозів стали підгрунтям для інтерпретації палеоекологічних умов існування діатомових та визначення палеогідрологічних характеристик басейнів протягом їх кайнозойської історії. Розроблено комп'ютерну базу даних та створено атлас викопних діатомових водоростей України, що є складовою частиною банку даних про викопні організми країни. Результати роботи знайшли впровадження під час побудови Національним Стратиграфічним комітетом "Стратиграфических схем фанерозоя и докембрия Украиным" (1993).

Вивчено органікостінний мікрофітопланктон середнього еоцену-олігоцену Українського щита та Київського Придніпров'я. Виявлено, що найбільш чисельні та різномантні комплекси фітопланктону присутні в еоценових відкладах. Фітофосилії в олігоценових відкладах виявлено лише у фаціях Київського Придніпров'я. Для даного регіону запропоновано варіант зональної схеми за диноцистами, згідно з якою в середньоеоценових-олігоценових відкладах Київського Придніпров'я виділено три зони та два шари з диноцистами, а для регіону Українського щита в еоценових відкладах - два шари з динофлорою. В історії розвитку динофітових водоростей регіону виділено еоценовий і олігоценовий етапи, кожний з яких розділяється на підетапи. Реконструйовано палеоекологічні умови басейнів седиментації середнього еоцену-олігоцену. Описано 39 видів та різновидів диноцист, дві форми з яких нові для науки, а також два види акритарх та два види зелених водоростей.

Представлены новые результаты количественной оценки климатических показателей (средние температуры января, июля, года и среднегодовое количество осадков) для аллереда и позднего дриаса равнинной части Украины. Палеоклиматические реконструкции проведены на основе детальных палинологических характеристик отложений аллереда (AL-1, AL-2, AL-3) и позднего дриаса (DR-3) разрезов Иква-1, Дорошев, Романьково и Клопотовское с использованием информационно-статистического метода В. А. Климанова. Новые данные и материалы предыдущих исследований свидетельствуют о том, что все климатические показатели для аллереда и позднего дриаса равнинной части Украины были ниже современных. Впервые внутренние колебания палеотемператур и палеоосадков в аллереде (AL-1, AL-2, AL-3) лесной и лесостепной зон Украины оценены количественно. Также установлено, что во второй половине позднего дриаса наблюдается тенденция к более заметному снижению палеоклиматических показателей по сравнению с первой половиной. Новое обобщение палеоклиматических реконструкций количественного уровня для аллереда и позднего дриаса перспективно использовать при решении таких проблем, как реликты, рефугиумы (первичные, вторичные) и постгляциальные миграции на территории Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е15*85(45УКР) + Е159*696.215.3

Рубрики:

Палеоботаніка

Спеціальна палеоботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е159*696.215.3

Рубрики:

Спеціальна палеоботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е152"072.3"(45УКР3) + Е159*696.215.3

Рубрики:

Викопні флори. Стратиграфічна палеоботаніка

Спеціальна палеоботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі літературних джерел надано історичний нарис розвитку деревної рослинності на Волині в антропогеновому періоді.

На підставі палеопалінологічного аналізу двох викопних профілів органічних відкладів четвертинного періоду можна стверджувати, що в кінці плейстоцену, на межі з голоценом, на території центрального Передкарпаття домінували угруповання світлохвойної тайги зі значною участю трав'яних ценозів ксеротичного характеру. В загальному такий ландшафт можна охарактеризувати як лісостеп. Хронологія вікових сукцесій рослинного покриву приблизно між 12 500 і 11 000 років тому виявляє риси відмінності від інших зон Європи.

Представлено нові детальні палінологічні характеристики відкладів голоцену розрізу Карпилівка. Досліджено загальний склад викопної палінофлори, який налічує 103 таксони різного рангу. Обгрунтовано як природні, так і антропогенні зміни у складі рослинності правобережної частини лісостепової зони України. Встановлено, що перші сліди господарської діяльності людини поблизу розрізу Карпилівка за палінологічними даними фіксуються з AT-3 часу голоцену.

Голова міжнародної стратиграфічної комісії (МСК) Ю. Ремане звернувся письмово у червні 1997 р. до міжнародної підкомісії зі стратиграфії силурійської системи (МПСС) із пропозицією назвати сучасні силурійські серії Міжнародної стратиграфічної шкали (МСШ) (від ландоверійської до пржидольської) ярусами, а сучасні силурійські яруси (від руданського до лудфордського) - під'ярусами. На його думку, вказані серії є еквівалентними за об'ємом ярусам девону (як і решти систем палеозою). Рекомендації Ю. Ремане викликали жваву дискусію серед членів МПСС відносно серій і ярусів МСШ. З огляду матеріалів цієї дискусії випливає: 1) термін "серія" використовується в сучасній МСШ силуру та інших геологічних систем палеозою для позначення літостратиграфічних підрозділів стратотипових областей Західної Європи; 2) зони та лише деякі з сучасних ярусів МСШ палеозойських систем є біостратиграфічними підрозділами. Зроблено першу спробу розчленувати силурійську систему Південного Заходу Східно-Європейської платформи на супідрядні підрозділи палеонтологічного обгрунтування за даними стратиграфічного поширення решток граптолітів, брахіопод, хітинозой та інших груп організмів. Силур запропоновано розділяти на три відділи, а не на чотири серії, як постановив 27-й Міжнародний геологічний конгрес (МГК, Москва, 1984). Середній відділ розчленовується на китайгородський і тіритський пояси. Кожний з поясів поділяється на яруси, яруси - на зони. Обгрунтовано необхідність виділення нового для стратиграфіїсереднього відділу силуру конівського ярусу.

Председатель МСК Ю. Ремане в июне 1997 г. обратился письменно в Международную подкомиссию по стратиграфии силурийской системы (МПСС) с предложением переопределить силурийские серии Международной стратиграфической шкалы (МСШ) (от ландоверийской до пржидольской) в ярусы, а современные ярусы (от руданского до лудфордского) - в подъярусы. По его мнению, указанные серии эквивалентны по объему ярусам девона (как и остальных систем палеозоя). Рекомендации Ю. Ремане вызвали оживленную дискуссию среди членов МПСС относительно серий и ярусов МСШ. Из обзора этой дискуссии следует: 1) термин "серия" используется в современной МСШ силура и других геологических систем палеозоя для обозначения литостратиграфических подразделений стратотипических областей Западной Европы; 2) зоны и только некоторые из современных ярусов МСШ палеозойских систем являются биостратиграфическими подразделениями. Предпринята первая попытка расчленить силурийскую систему Юго-Запада Восточно-Европейской платформы на соподчиненные подразделения палеонтологического обоснования по данным стратиграфического распространения остатков граптолитов, брахиопод, хитонозной и других групп организмов. В итоге силур предложено разделять на три отдела, а не на четыре серии, как постановил 27-й Международный геологический конгресс (МГК, Москва, 1984). Средний отдел расчленяется на китайгородской и тиритский пояса. Каждый из поясов делится на ярусы, ярусы - на зоны. Обоснована необходимость выделения нового для стратиграфии среднего отдела силура коновского яруса.

In June 1997 Chairman of International Commission on Stratigraphy (ICS) Jurgen Remane initiated a discussion with the tirular membership of the Subcommission on the Silurian Stratigraphy (SSS) regarding the status of the Silurian Series and the Stages/ "In order tj better approximate the practice of other subcommissions, it was recommended that the present Silurian Series (Llandovery to Pridoli) be rassigned as Stages and the present Silurian Stages (Rhuddanian to Ludfordian) be reassigned as Substages" [8, p. 4,5]. The review of the discussion of the membership of the SSS [ibid., p. 17-20] dtmonstrated: 1) The term "Series" (Llandovery to Pridoli and the Series of other of the geological Systems) reflect in the Global Stratigraphic Chart (GSC) thelithostratigraphicunits of the stratjtypical areas and therefore have no the correlative meaning. They have only the historical interest. Consequently, the discussion about the status of the Silurian Series is senseless; 2) The Zones and only some Stagesare the biostratigraphic units of the GSC. This work is the first attempt to divide the Silurian deposits of the South-Western part of the EEP according to the stratigraphical distribution of graptolites, brachiopods, chitinozoans and other groups of fauna and flora. In this article the author offered to distinguish one new Stage (Konovian) in the stratigraphy of the Middle Silurian Section.

Наведено результати палінологічного вивчення пізньопалеолітичної стоянки Межиріч. Виділено чотири локальні палінозони. Охарактеризовано палеогеографічні умови часу існування стоянки.