Поглощение сетчаткой быка физиологических концентраций ПАЛФ-ГАМК нарастает в течение 2- 32 мин инкубации в отличие от ГАМК и ее неметаболизируемых конъюгатов, которые максимально накапливаются в первые минуты: пикамилон > ПАЛФ-ГАМК > пантогам > биотинил-ГАМК. Кинетика транспорта ГАМК и ее коньюгатов в сетчатку имеет сложный характер, при увеличении концентрации от 33 до 528 мкмоль/л, она линейна для пикамилона, отражая диффузию, и нелинейная для ГАМК, ПАЛФ-ГАМК и пантогама, отражая различные системы их транспорта. При этом только транспорт ГАМК активируется ионами натрия.

Статева поведінка гвинторогого козла, що акліматизується за умов півдня України, характеризується явно вираженою сезонністю проявлення статевих рефлексів, плідного парування та виношування потомства; вона обмежується 2,5 - 3 зимовими і ранньовесняними місяцями (грудень - початок березня), що обумовлює народження потомства у травні-червні наступного року. Період відносного статевого спокою триває протягом весняно-осіннього періоду та характеризується затуханням гаметогенезу весною - у першій половині літа і поступовою його активізацією, починаючи уже з другої його половини, по мірі скорочення світлового дня. Статевої зрілості самці та самиці гвинторогого козла досягають, в основному, на третьому році життя в сезон підвищеної статевої активності. Добре розвинуті самці здатні проявляти статеву активність на другому році життя. Відтворювальна здатність самців і самиць гвинторого козла обмежується 12 - 14-річним віком.

Висвітлено методику обліку зубрів, описано динаміку їх чисельності, статеву та вікову структури, питання їх стадного поширення, живлення.

Освещены методика учета зубров, описана динамика их численности, половая и возрастная структуры, вопросы их стадного распространения, питания.

Розглянуто питання епізоотології гельмінтозів шлунково-кишкового тракту нільгау - великої індійської антилопи, висвітлено досвід боротьби з даним захворюванням за умов Біосферного заповідника "Асканія Нова", наведено методичні рекомендації з даних проблем.

Рассмотрены вопросы эпизоотологии гельминтозов желудочно-кишечного тракта нильгау - большой индийской антилопы, освещен опыт борьбы с данным заболеванием в условиях Биосферного заповедника "Аскания Нова", приведены методические рекомендации по данным проблемам.

Визначено біологічну роль сірки в органічній природі, описано механізм обміну метіону. Проаналізовано особливості травлення у жуйних тварин, досліджено вплив сірковмісних сполук на засвоєння корму та продуктивність овець. Розглянуто обмінні процеси у волосяних фолікулах, морфоструктуру та хіміко-фізичні властивості волосу, наведено відомості про фізичні показники та хімічний склад кератину вовни. З урахуванням досягнень біохімії, фізіології, генетики, біотехнології зроблено інтерпретацію взаємозв'язку між формуванням вовнової продуктивності та рівнем і спрямованістю обмінних процесів в організмі овець, розкрито регулювальний вплив на них сірковмісних сполук.

Определена биологическая роль серы в органической природе, описан механизм обмена метиона. Проанализированы особенности пищеварения у жвачных животных, исследовано влияние серосодержащих соединений на усвоение корма и продуктивность овец. Рассмотрены обменные процессы в волосных фоликулах, морфоструктура и химико-физические свойства волоса, даны сведения о физических показателях и химическом составе кератина шерсти. С учетом достижений биохимии, физиологии, генетики, биотехнологии проанализирована взаимосвязь между формированием шерстяной продуктивности и уровнем и направленностью обменных процессов в организме овец, раскрыто регулирующее влияние на них серосодержащих соединений.

Висвітлено біологічні особливості уссурійського плямистого оленя (ПО). Розглянуто питання географічного поширення ПО. Увагу приділено морфо-метричній характеристиці ПО, його рогам, волосяному покрову, структурі популяцій. Показано шляхи подальшого використання ПО. Проаналізовано вплив оленів на лісові молодняки. Описано хвороби, паразити та визначено причини загибелі оленів. Наведено дані щодо чисельності ПО у мисливських господарствах.

Освещены биологические особенности уссурийского пятнистого оленя (ПО). Рассмотрены вопросы географического распространения ПО. Внимание уделено морфо-метрической характеристике ПО, его рогам, волосяному покрову, структуре популяций. Показаны пути дальнейшего использования ПО. Проанализировано влияние оленей на лесные молодняки. Описаны болезни, паразиты и определены причины гибели оленей. Приведены данные о численности ПО в охотничьих хозяйствах.

Ключ. слова: лань європейська, линяння, Асканія-Нова
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443.2Cer*335*73

Рубрики:

Cervidae Оленеві

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показники відтворювальної здатності сайги асканійської популяції мало відрізняються від аналогічних показників цього виду тварин, які знаходяться за умов їх природного ареалу. Деякі відхилення в той чи інший бік у строках проявлення статевої активності, парувань і народження потомства визначаються переважно погодними умовами того чи іншого року та наявністю зеленого корму, поїдання якого активізує проходження статевих процесів у самиць і зумовлює біологічну повноцінність гамет, дружнє парування та нормальний розвиток зародків і плодів, а отже, нормальне відтворення стада. Напіввільне утримання сайги на великих просторах південноукраїнського степу та селективне поїдання зелених трав сприяють нормальному функціонуванню всіх органів і систем, проходженню обмінних процесів на високому рівні, що в кінцевому результаті визначає її успішну реакліматизацію.

У результаті вивчення рогів плямистого оленя у заповіднику "Асканія-Нова" було встановлено, що у самців у 2-річному віці на зміну ювенільним рогам-"спицям" у більшості випадків відростають аналогічні нерозгалужені роги; рідше зустрічаються роги з різною кількістю відростків (від 2 до 4). У дорослих самців роги в нормі мають 4 відростки; за своїми розмірами вони поступаються рогам тварин з інших популяцій, що зумовлено відсутністю в їх раціоні деревно-листяних кормів та мінерального підкорму.

Ключ. слова: лань, гін, гарем, шлюбна територія
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443.2Cer

Рубрики:

Cervidae Оленеві

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: муфлон, акклиматизация, половая сезонность, воспроизводство, гаметогенез, спаривание, юг Украины
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443.2Bov

Рубрики:

Bovidae Порожнисторогі

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443.2 Cer*44

Рубрики:

Ruminantia Жуйні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено теоретичний і практичний матеріал щодо акліматизації лані європейської у заповіднику "Асканія-Нова". Вивчено вагові та лінійні показники росту лані асканійської популяції, розвитку її внутрішніх органів за різними віковими періодами, строки та характер проявлення властивих їй природних біоритмів (росту та розвитку рогів, линяння хутряних покривів, парування, народження потомства). Описано особливості поведінки тварин у різні періоди природних циклів. Наведено морфофізіологічну характеристику гонад і проходження статевих процесів у різні вікові періоди та сезони року. Досліджено морфологію рогів самців лані, взаємозв'язок розвитку з гормональним статусом їх організму та інтенсивністю проходження сперматогенезу у різні сезони року. Встановлено, що дорослі лані асканійської популяції за показником маси тіла поступаються тваринам з інших регіонів ареалу - це є наслідком підвищення щільності популяції та зміни традиційної трофічної бази. У самців виявлено дефекти формування рогів, що обумовлено тривалим інбридингом і неповноцінною годівлею, зокрема, відсутністю мінеральної підгодівлі. Доведено, що період статевої активності у лані європейської асканійської популяції значно ширший, ніж у тварин цього виду, які мешкають за природних умов існування.

Досліджено популяцій ратичних та хижих у біоценозах окремих районів Палеарктики. Установлено, що незважаючи на величезні відстані та різні умови існування, біотичні потенціали ратичних мають близькі значення. Показано, що незалежно від регіону для ратичних і хижих характерні загальні закономірності формування плодючості тварин. За результатами молекулярно-генетичного аналізу мітохондріальної ДНК не було підтверджено існування Кримського, Карпатського та Кавказького підвидів оленя шляхетного. Показано, що, незважаючи на величезну віддаленість порівнюваних районів Палеарктики, у поведінкових реакціях ратичних наявна схожість у динаміці добової активності. Трофічна й екскреторна діяльність ратичних підвищує вміст мінеральних речовин у грунті та прискорює ріст рослинності пасовищних біогеценозів. Доведено, що у південно-західному районі Палеарктики вміст важких металів в організмах ратичних і хижих тварин не перевищує межово-допустимі концентрації, окрім свинцю та міді.

Наведено відомості про сучасне поширення серни у Східних Карпатах (СК), чисельність популяцій виду, обсяги добування у мисливських угіддях європейських країн. Висвітлено біоекологічні особливості серни, умови її існування в Карпатах (клімат, рослинність), визначено чинники впливу на життєдіяльність, перспективи реакліматизації. Проведено класифікацію та бонітування угідь високогір'я СК, розрахунок оптимальної чисельності виду серни. Обгрунтовано доцільність та підібрані території для рекліматизації серни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*730*114 + Е623.362.443.2 Cer

Рубрики:

Загальна зоологія

Ruminantia Жуйні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*440.16 + Е623.362.443.2 Bov*44

Рубрики:

Загальна зоологія

Ruminantia Жуйні

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено фізіолого-біохімічні основи симбіозу жуйних із мікроорганізмами передшлунків. Проаналізовано роль академіка УААН, член-кореспондента НАН України, професора С.З.Гжицького у концептуальному і експериментальному обгрунтуванні даного положення сучасної біології.

Изложены физиолого-биохимические основы симбиоза жевательных с микроорганизмами преджелудков. Проанализирована роль академика УААН, член-корреспондента НАН Украины, профессора С.З.Гжицкого в концептуальном и экспериментальном обосновании данного положения современной биологии.

Зазначено, що проникнення лося упродовж 60 - 70-х рр. ХХ ст. у степові райони Східної Європи призвело до формування південноукраїнської маргінальної популяції. Великі відстані між придатними біотопами визначили суттєву дисперсію тварин. Тому тут переважали самотні лосі (44,5 % від виявлених груп і одинаків), причому серед дорослих тварин 20,0 % самців і 14,7 % самок жили у віддалених одне від одного біотопах. У шлюбний період 8,4 % дорослих самок перебувало в складі груп, де не було самців, а 20,6 % самців - у групах без самок. Неможливість участі їх у розмноженні негативно впливала на збільшення чисельності (5,9 % щороку).

Expansion of elks to the steppe regions of Eastern Europe in the seventies resulted in forming of the southern marginal populations. Long distances between the suitable habitats caused a considerable dispersion of the animals. That is why lone elks are predominant in abovementioned area (55.4% of observed groups). Moreover, 20,0% of adult males and 14,7% of adult females live in separated distant habitats. During the reproductive period 8,41% of adult females were in groups without males and 20,6 % of males were in groups without females. The impossibility of their participation in reproduction exerts unfavorable influence over increase in elk numbers. It does not exceed 5,9%.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443.2 Bov*805.7*801.31

Рубрики:

Ruminantia Жуйні

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ