ПроааАналізовано підсумки реакліматизації зубра в Україні. Надано динаміку чисельності виду в західному регіоні України; обговорено причини зменшення чисельності в Івано-Франківщині та Львівщині, перспективи стабілізації поголів'я.

Висвітлено біологічні особливості уссурійського плямистого оленя (ПО). Розглянуто питання географічного поширення ПО. Увагу приділено морфо-метричній характеристиці ПО, його рогам, волосяному покрову, структурі популяцій. Показано шляхи подальшого використання ПО. Проаналізовано вплив оленів на лісові молодняки. Описано хвороби, паразити та визначено причини загибелі оленів. Наведено дані щодо чисельності ПО у мисливських господарствах.

Освещены биологические особенности уссурийского пятнистого оленя (ПО). Рассмотрены вопросы географического распространения ПО. Внимание уделено морфо-метрической характеристике ПО, его рогам, волосяному покрову, структуре популяций. Показаны пути дальнейшего использования ПО. Проанализировано влияние оленей на лесные молодняки. Описаны болезни, паразиты и определены причины гибели оленей. Приведены данные о численности ПО в охотничьих хозяйствах.

Представлено результати досліджень вмісту кобальту і цинку в печінці, нирках, легенях, внутрішньому жирі та окремих м'язах оленя. Показано відмінності вмісту мікроелементів в окремих органах і тканинах організму благородного оленя. Встановлено, що найвищий рівень кобальту і цинку є в нирках, а найнижчий - у печінці. У той же час у серцевому м'язі, у м'язі з сухожиллям, найдовшому м'язі спини, м'язі задньої кінцівки і міжреберних м'язах вміст вищезгаданих мікроелементів є майже однаковим. На підставі одержаних даних на диких тваринах розглянуто нові підходи до мінерального забезпечення організму сільськогосподарських тварин.

Проведено функціональну оцінку лісів Західного Полісся щодо кормових і захисних умов для козулі європейської та визначено її основні зимові кормові станції. Досліджено склад, структуру й об'єм раціону козулі у зимовий період року та виявлено особливості пошкодження козулею лісової деревно-чагарникової рослинності у лісових насадженнях і лісових культурах. Проаналізовано динаміку структури, різноманіття та кормову цінність деревно-чагарникового ярусу та трав'яного надземнного покриття на зрубах і згарищах лісів різних категорій. Установлено зимові кормові запаси лісових мисливських угідь для козулі європейської та проведено оцінку впливу несуцільних лісогосподарських рубок на запаси деревно-чагарникових кормів.

Висвітлено питання формування популяцій копитних за умов надмірної щільності населення та штучного обмеження площі існування даних тварин. З'ясовано, що у лісових угіддях державної організації "Резиденція "Залісся" щільність копитних становить 122 особини на 1 тис. га. У степовому біотопі Азово-Сиваського національного природного парку цей показник становить 519 особин на 1 тис. га. Досліджено формування міжвидових зв'язків між окремими популяціями копитних. Установлено соціальну ієрархію видів, що перебувають на одному трофічному рівні. Для популяції кожного виду наведено чинники, що впливають на динаміку його чисельності. Зазначено, що пристигаючі соснові насадження з розвиненим підліском є пріоритетними угіддями для благородного оленя, звідки він витісняє лань і козулю у свіжі та сухі бори, де переважають сосново-зеленомохово-лишайникові асоціації. За умови спільного утримання лося та плямистого оленя останній домінує у чорновільхових насадженнях з багатим підліском і трав'яним покривом, а поширення лося обмежується сосновими молодняками. Високий рівень біотехнічних заходів зумовлює незалежність дикого кабана від характерних вологих станцій і нейтральні відносини з іншими видами копитних. Муфлон найповніше освоює трофічні ресурси Степової зони та є найбільш пристосованим видом до умов відкритого біотопу. Виявлено, що за його відсутності лань проявляє вищу екологічну пластичність, ніж благородний олень.

Представлено результати вивчення на базі лісотипологічних засад природної кормової бази козулі та кабана у різних лісових біоценозах Східного Полісся України. Запропоновано методику визначення запасів надземної та підземної фітомаси кормових рослин і сільськогосподарських кормів для копитних. З'ясовано причини превалювання певного корму у їх раціоні. Запропоновано заходи підвищення кормової ємності лісових угідь для козулі та кабана. Відзначено, що результати дослідження можуть бути використані для визначення придатності угідь щодо проживання даних тварин, а також встановлення класу бонітету лісових мисливських угідь, проведено розрахунки їх оптимальної ємності.

Сравнены явления резкого увеличения численности и размеров особей в начальных фазах формирования пространственных группировок крапчатых сусликов и ондатр. Предложено объяснение причин экологического взрыва численности и ее последующей стабилизации. Внутрипопуляционная регуляция населения основана на разнокачественности особей, рождающихся на начальных этапах формирования пространственных группировок и в последующий период. Она обеспечивается их наследственными качествами и различными условиями развития молодняка. Особи первых поколений происходят от неродственных родителей и развиваются в условиях несформированной пространственно-этологической структуры и низкой плотности населения. Для них характерны высокая плодовитость самок, сохраняющаяся в течение жизни и крупные размеры, что соответствует проявлениям гетерозиса. В последующих поколениях эффект гетерозиса угасает, а спаривания между родственными животными учащаются. Потомство мельчает, а плодовитость самок снижается.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П671-273.90 + П718.9-273.90

Рубрики:

Кролівництво

Інші мисливсько-промислові тварини

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П718.9 сарна європейська

Рубрики:

Інші мисливсько-промислові тварини

Шифр НБУВ: ВА769592 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 2000 - 2002 рр. на території мисливських господарств Запорізької області отримано 1 273 вимірювання дистанції сполохування зайця-русака. Розмах варіювання становив від 1 до 300 м. Діапазон значень розподілений між десятиметровими інтервалами і за різновидом графіка належить до експоненціального закону розподілу вірогідності. Математична функція пояснює результативність пошуків зайців під час полювання і таксаційних робіт у мисливських господарствах.

1273 measurings of distance of scaring away of European hare were got in 2000-2002 on territory of hunting economies of the Zaporozhian region. The range of a variation made from 1 to 300 m. The range of values is distributed between tenmeter intervals and according to the type of the graph belongs to the exponential law of distributing of probability. The graph and equalization of exponential function is shown out by the statistical computer program STATISTICA 6.0. The mathematical function explainsthe effectiveness of search of hares during hunting and account of quantity in the hunting economies.

Наведено результати багаторічних досліджень екології кабана в одному із районів Карпат. Розкрито причини формування сучасної структури популяції, яка здебільшого визначається рівнем смертності звірів внаслідок впливу кліматичних умов, хижаків і полювання.

The results of long-term investigations of Wild Boar ecology in one region the Carpathians are discussed. The reasons of forming of the present population structure are explained. Such structure is mainly determined by the level of animal mortality due to unfavorable climate, conditions in the region and hunting.

Індекс рубрикатора НБУВ: П718.9-273

Рубрики:

Інші мисливсько-промислові тварини

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено різні сторони життя куницевих. Описано поведінку цих тварин у різних життєвих ситуаціях. Куницеві - це родина м'ясоїдних ссавців, яка виникла близько 40 мільйонів років тому, внутрішня класифікація котрої досі залишається спірною. У родину згідно різних класифікацій включають від 2 до 8 підродин. В даний час родина нараховує понад 50 видів, котрі розрізняються за розмірами і способом життя. Серед представників родини зустрічаються види, що ведуть наземний, напівдеревний, напівводяний і водяний спосіб життя. Зустрічаються на всіх континентах за винятком Австралії та Антарктиди. Зазвичай це територіальні тварини, що живуть поодинці, рідше - сім'ями. Окремі види утворюють невеликі групи.