Предлагается новая абстрактная модель взаимодействия агентов со средой. Она может быть использована в качестве семантического базиса как для изучения взаимодействия, так и для определения семантики Языка Действий, рассмотренного в предыдущей статье авторов. Взаимодействие агентов и среды определяется более жестким и симметричным путем по сравнению с этой публикацией. Основное понятие, используемое в статье - это хорошо известное понятие транзиционной системы с расходимостью и остановкой. Для определения различных транзиционных систем, используются следующие три основные формы: рекурсивные алгебраические определения, эквациальные определения и структурная операционная семантика.

Запропонований підхід спрямовано на підвищення ефективності розробки різнорідних розподілених систем. Він базується на взаємодії етапів синтезу координаційної структури з етапами імітаційного моделювання. Замість побудови імітаційної моделі з подальшою перевіркою усієї множини необхідних або бажаних властивостей, тепер синтезується загальна координаційна структура, яка гарантує виконання деякої підмножини вимог.

Розглянуто актуальні питання побудови математичних моделей, аналізу, синтезу та ідентифікації параметрів динамічних систем за умов невизначеності. Досліджено системи з розподіленими і зосередженими параметрами. Висвітлено головні аспекти інтелектуального управління багатозв'язними нелінійними об'єктами за наявності неповної та нечіткої інформації.

Синтезирован адаптивный алгоритм оценивания состояния динамических объектов в условиях априорной неопределенности, вызванной движением объекта.

Розглянуто задачі активної ідентифікації та керування у разі обмежених збурень двома класами об'єктів: без пам'яті та динамічними. Для кожного з них запропоновано критерії якості множинної ідентифікації. Для об'єктів керування без пам'яті розроблено алгоритм оптимального планування експериментів, що забезпечує одержання мінімуму критерію якості множинної ідентифікації, а для класу динамічних систем - лише субоптимальне рішення задачі.

Розгорнуто новий напрям фундаментальних та прикладних досліджень, що базується на комбінаторних методах оптимізації систем і понятті "ідеальна в'язанка". Такий підхід дає змогу поліпшувати якісні показники технічних пристроїв або систем з нерівномірно розміщеними елементами структури (наприклад, лінійних, плоских чи тривимірних антенних решіток) за надійністю, точністю, швидкодією, роздільною здатністю, робочим діапазоном. Чудові властивості та структурна досконалість одно- та багатовимірних ідеальних в'язанок розширюють можливості їх практичного застосування багатьма галузями науки та передовими технологіями.

Розглянуто теоретичний підхід, який дозволяє розв'язувати задачу вибору раціонального варіанта технічної реалізації складної системи на ранніх етепах її проектування із врахуванням якісних і кількісних вимог та обмежень.

Розглянуто питання щодо аналізу і побудови моделей адаптивних методів короткострокового прогнозування, які використовують цілий ряд підходів. Розглянуто басівський підхід до короткострокового прогнозування, методику вибору значень параметрів, шляхи реалізації методу.

Розглянуто задачу прийняття рішень щодо відновлення властивостей складних систем. Розроблено алгоритм вибору об'єктів, які підлягають відновленню відповідно до динаміки розвитку системи. Запропоновано математичну модель оцінки ефективності прийняття раціональних рішень щодо формування переліку об'єктів, які підлягають відновленню в першу чергу.

Розглянуто алгоритми часто використовуваних методів розв'язання звичайних диференціальних рівнянь та їх систем, серед яких методи з фіксованим кроком (Ейлера та його модифікації, Рунге-Кутта, Адамса) та з автоматичним вибором кроку (Рунге-Кутта-Мерсона, Рунге-Кутта-Фельберга). Запропоновано алгоритми інтегрування диференціальних рівнянь у часткових похідних та їх систем для об'єктів з розподіленими параметрами. Їх реалізовано у вигляді окремих підпрограм на Турбо Паскалі, зібраних у модулі. Демонстраційні програми, що наводяться у посібнику, є водночас прикладами реалізації алгоритмів на практиці та можуть використовуватись при відлагодженні окремих методів, зокрема при їх модифікації.

Розглянуто задачі керування та проектування складних технологічних систем та комплексів, запропоновано теорію дискретно-неперервних мереж, на основі якої проведено теоретичні дослідження систем з керованою структурою, починаючи від розробки математичної моделі в дискретно-неперервному просторі, вивчення властивостей (досяжності, керованості, діагоналізації), розробки етапів проектування та постановки задач керування і закінчуючи розробкою алгоритмів оптимізації. Описана програма, яка розроблена в середовищі Windows, дозволяє здійснити візуалізоване введення складних технологічних систем і комплексів, зображених мовними засобами ДН-мереж. Наведено приклади моделювання складних технологічних систем.

Запропоновано альтернативний підхід до розв'язання задачі ідентифікації статистичних характеристик шумів лінійної динамічної системи. Використано інтегральну форму фільтра Калмана для аналізу нев'язок фільтра, який має найбільшу чутливість до розрахункових значень параметрів, що підлягають ідентифікації.

Приводяться теоретичні і експериментальні результати досліджень динаміки і оптимізації параметрів технологічних процесів. В збірник увійшли прикладні роботи по підвищенню ефективності розробки і використання технічних процесів і систем у виробництві.

Проаналізовано відомі підходи до вирішення проблеми розмірності під час моделювання складних ланцюгів (на прикладі електронних ланцюгів), розглянуто основні ідеї діакоптичного підходу, шляхи їх реалізації і перспективи подальшого розвитку. Запропоновано алгоритми формування рівнянь багатополюсника у просторі "вхід - вихід - стан", що враховують як структурні, так і компонентні особливості конкретної схеми заміщення. Розглянуто алгоритми формування рівнянь схеми, які складаються з багатополюсних компонентів, а також особливості організації обчислювальних процедур, що визначаються можливостями діакоптичного підходу до аналізу складних схем. Висвітлено чисельні засоби аналізу складних схем у часовій і частотній областях, що орієнтовані на використання принципу розподілу обчислень у просторі і часі. Описано архітектуру комплексу програм для розрахунку й оптимізації складних систем, що використовує засоби діакоптики.

Висвітлено прикладні методи розв'язку задач системного аналізу, формальні та неформальні методи аналізу складних систем та технологій, фундаментальні методи складних систем, експертні системи та інтелектуальні системи прийняття рішень. Розглянуто питання електронної комерції, інформаційної безпеки та захисту інформації, сучасні інформаційні технології в освіті, телекомунікаційні технології.

Відображено нові аспекти моделювання складних технічних систем, теоретичні питання електротехніки, інформатики. Наведено алгоритми розв'язку задач автоматизації технологічних процесів, методи побудови обчислювальних пристроїв і систем, захисту інформації в обчислювальних системах і мережах, а також задачі діагностики.

Розглянуто задачу ідентифікації параметрів математичних моделей дискретних об'єктів керування. Проведено порівняльний аналіз застосування нейромережевого та теоретико-множинного підходів до розв'язання поставленої задачі. Наведено результати числового моделювання.

Запропоновано метод ідентифікації нелінійних об'єктів шляхом двоетапного настроювання нечітких баз знань. Наведено результати комп'ютерного експерименту, що ілюструє метод настроювання нечіткої бази знань на прикладі нелінійного об'єкту з двома вхідними змінними.

Розглянуто задачу, обернену до задачі ідентифікації нелінійних залежностей нечіткими базами знань - задачу виведення лінгвістичних правил "ЯКЩО-ТОДІ" з наявних експериментальних даних. Запропоновано метод генетичних алгоритмів, основу яких складають операції схрещування, мутації та селекції початкових варіантів рішень - так званих хромосом, з яких згодом вибирається найоптимальніше рішення.

Розглянуто імітаційну модель для дослідження динаміки процесу реалізації технологічної схеми складання у виробничій системі. З урахуванням особливостей процесу, що моделюється, модель побудовано на основі розфарбованої стохастичної сітки Петрі. Результати імітації дозволяють розрахувати оцінки критеріїв якості різних варіантів технологічних схем складання.