This paper consider the common questions of the encoding and was produced their comparative analysis.

Коло застосування топографічних систем з конічними променями значною мірою визначається можливістю вибору ефективного алгоритму тривимірної реконструкції, який забезпечує високу якість результуючого томографічного зображення. З цих позицій важливим є представлення точних формул обернення та побудови на їх основі алгоритмів, які дозволяють виконати реконструкцію з високою точністю. Запропоновано використовувати узагальнену реконструкційну процедуру з комплексними параметрами для виділення класів математично еквівалентних методів реконструкції. Доведено еквівалентність відомого алгоритму Грангеата та методу Гельфанда. Запропоновано використання особливостей підходу Гельфанда при розробці алгоритмів для томографічних систем, призначених для дослідження складних об'єктів великих розмірів, що дозволить зменшити необхідний обсяг вхідних даних та обчислень, а також розробляти більш економічні схеми сканування.

Розглянуто різні підходи до тривимірної томографічної реконструкції. Проаналізовано переваги та обмеження розглянутих методів з позицій їх структурної томографічної реалізації. Визначено, що серед багатьох проблем, що виникають, важливою є раціональна організація схеми сканування та прагнення забезпечити високу якість отриманого зображення.

Применительно к тепловому изображению предложен критерий (минимум энтропии), позволяющий количественно оценить качество изображения и определить целесообразность применения к нему различных преобразований.

Розглянуто напрямки робіт, що проводяться у відділі спеціалізованих засобів моделювання в галузі томографії та гіперкомплексних числових систем.

Монографію присвячено розробці нового напрямку в оптичній обробці інформації - оптичного захисту об'єктів з використанням бінарних фазових зображень у вигляді фазових масок. Наведено теоретичні основи кореляційного аналізу бінарних фазових масок в оптичних кореляційних системах, зокрема, у лінійних і нелінійних кореляторах сумісного перетворення Фур'є. Запропоновано оригінальну методику ідентифікації оптичних міток у вигляді трансформованих фазових масок. Розроблено експериментальні макети кореляційних пристроїв ідентифікації фазових масок, на яких проведено апробацію отриманих теоретичних результатів.

Розглянуто особливості побудови систем технічного зору на основі голографічної та молекулярної пам'яті. Описано підходи використання голографічних методів одержання зображень та їх обробку. Запропоновано способи побудови запам'ятовуючих структур для систем технічного зору на молекулярних носіях.

Розглянуто питання розвитку алгоритмів реконструкції томографічних зображень в віялових пучках, проаналізовано особливості різних алгоритмів реконструкції, відмічено особливість віялової геометрії сканування. Запропоновано раціональну модифікацію згорнутих проекцій.

В роботі розглянуто варіанти практичної реалізації алгоритмів реконструкції для конічних променів, побудованих на базі класичного методу реконструкції Фелдкампа. Запропоновано модифікацію алгоритму, яка передбачає використання повної схеми сканування - два кола, що належать двом взаємно перпендикулярним площинам. Представлено результати комп'ютерного моделювання алгоритмів реконструкції фантомів різних типів. Аналіз експериментальних результатів реконструкції виявив ряд значних переваг модифікованого варіанта.

Рассмотрены пути реализации системы автоматического распознавания речи с использованием экспертной системы (ЭС), позволяющей проводить рассуждения в рамках естественного языка.

Рассматриваются состояние и перспективы решения проблемы распознавания речевых образов. Распознавание речи понимается как одно из направлений исследований в области создания биосистем управления ЭВМ и высокоэффективных интеллектуальных сетей связи. Приводятся некоторые положения бионического подхода к решению задач в этих областях и промежуточные результаты анализа речевых сигналов.

Розглянуто різні методи корекції поліхроматичності: метод розбиття функції поглинання, пороговий і контурний методи. Досліджено їх вплив на якість томографічної реконструкції об'єктів різної контрастності за густиною.

Розглянуто принципи функціонування цифрового оптоелектронного процесора, призначеного для багаторівневого накопичення двовимірних зображень з постековим кодуванням інформації. Наведено особливості реалізації запам'ятовуючого пристрою на оптоелектронних інтегральних схемах.

Індекс рубрикатора НБУВ: З811.54 + З970.646

Рубрики:

Обробка оптичних сигналів

Голографічні обчислювальні системи

Розглянуто основні прийоми використання текстового Microsoft Word 2000, а також його можливості у контексті послідовності дій, які виконує користувач. Висвітлено технологію сканування та розпізнавання за допомогою програми Fine Reader 5.0. Описано інтерфейс пакета, розкрито значення встановлених параметрів і традиційної послідовності дій для одержання електронного документа.

Описано принципи організації паралельно-ієрархічного перетворення для багатоетапного сприйняття й обробки, ущільнення та розпізнавання інформації в інформаційних структурах та обчислювальних пристроях із застосуванням нейроподібної схеми обробки інформації. Викладено методологічний підхід для дослідження паралельних процесів, висвітлено їх структурну ієрархію у динаміці, послідовні процеси перетворення просторових областей корельованих та утворення джерельованих у часі елементів мережі, яка формується під час переходу з одного стійкого стану в інший. Розглянуто методи, моделі, алгоритми, питання програмного та апаратного забезпечення для ефективної обробки та розпізнавання цифрових масивів інформації.

Описаны принципы организации параллельно-иерархического преобразования для многоэтапного восприятия и обработки, уплотнения и распознавания информации в информационных структурах и вычислительных устройствах с применением нейрообразной схемы обработки информации. Изложен методологический подход к исследованию параллельных процессов, освещены их структурная иерархия в динамике, последовательные процессы преобразования пространственных областей коррелированных и образования ключевых во времени элементов сети, которая формируется при переходе из одного устойчивого состояния в другое. Рассмотрены методы, модели, алгоритмы, вопросы программного и аппаратного обеспечения для эффективной обработки и распознавания цифровых массивов информации.

Розглянуто особливості проектування оптоелектронних інтегральних схем (ОІС) і волоконно-оптичних приладів для побудови телекомунікаційних і комп'ютерних мереж, а також організації цифрового оптоелектронного процесора. Розкрито основні аспекти розробки компіляторів для ОІС. Висвітлено питання розробки функціональної моделі ОІС з паралельно-послідовним поворотом зображень.

Рассмотрены особенности проектирования оптоэлектронных интегральных схем (ОИС) и волоконно-оптических приборов для построения телекоммуникационных и компьютерных сетей, а также организации цифрового оптоэлектронного процессора. Раскрыты основные аспекты разработки компиляторов для ОИС. Освещены вопросы разработки функциональной модели ОИС с параллельно-последовательным поворотом изображений.

Освещены вопросы прикладной кибернетики и математики, вычислительной техники и технической оптики, связанные с проблематикой распознавания образов, в частности оптических изображений. Изложены принципы построения распознающих устройств с оптическими эталонами (РУОЭ), приведена их классификация по типу оптического описания, по конструктивному способу совмещения и по функциональной схеме сравнения с масками-эталонами. Раскрыты общие методы инженерного проектирования распознающих устройств и специальные методы инженерного конструирования РУОЭ. Изучены проблемы, касающиеся достоверности распознавания по экспериментальным данным ограниченного объема, статистических исследований алгоритма распознавания, основанного на методе допустимых преобразований.

Розглянуто формальний математичний апарат логіко-часових функцій і побудову на даній основі елементів технології для око-процесорної обробки образної інформації. Запропоновано математичні моделі квантових перетворень для виділення ознак зображень, що дозволяють ефективно виконати формування операторів впливу й узагальненого інтегрування з набору логіко-часових функцій. Розкрито апаратні та схемотехнічні аспекти використання логіко-часових функцій для око-процесорної обробки інформації.

Рассмотрены формальный математический аппарат логико-временных функций и особенности построения на данной основе элементов технологии для зрительно-процессорной обработки образной информации. Предложены математические модели квантовых преобразований для выделения признаков изображений для эффективного формирования операторов влияния и обобщенного интегрирования по набору логико-временных функций. Раскрыты аппаратные и схемотехнические аспекты применения логико-временных функций для зрительно-процессорной обработки информации.

Предложены классификация методов пассивной оптической локации, математическая модель оценивания координат точечного объекта в потенциальном поле. Описаны механические сканирующие и сканирующие оптико-механические системы.