Розглядається проблема автоматизації створення комп'ютерних діалогових середовищ. Введено поняття діалогової алгебри та розглянуто деякі її властивості. Результати щодо цієї алгебри покладено в основу розробки інструментального засобу Fancy for Windows. Цей засіб дає змогу в значній мірі автоматизувати створення програм зі складною взаємодією з користувачем.

Рассмотрены вопросы информационных технологий в системах: человек - машина, человек - информация. Показано моделирование функций информационного метаболизма различных компьютерных программ. Разработана методика формирования технологических инструментов механизмов принятия решений обработки различных информационных потоков.

Досліджуються лінгвістичні зв'язки, що існують між різними елементами фонетичного рівня української мови, для створення їх математичних моделей, зорієнтованих на застосування в системах штучного інтелекту.

Розглядається внутрішньокомп'ютерна система знань про оператора, її будова та принципи функціонування. Дається опис її складових блоків: зондування характеристик ЛО, математична модель ЛО, генератор моделі ЛО. Надається апроксимаційна формула рівня уваги оператора з описом параметрів, що входять до неї. Розглянута блок-схема алгоритму формування моделі ЛО з детальним описом кожного кроку. Пояснюється поняття адаптивний комп'ютер.

Строится модель человеко-машинного диалога в виде марковской цепи, состояниями которой являются элементарные диалоги (вопрос, ответ, распознавание содержания ответа, информационные сообщения, генерация кода очередного элементарного диалога, зависящего от содержания ответа).

Доведено принципи побудови адаптивного "гіпер-середовища" для доступу в реальному часі до інформаційних середовищ різного типу. Приведено механізм обліку навігаційних запитів користувача.

Розглянуто потрійний контекст проблеми людино-машинного інтерфейсу: відображення в центральній нервовій системі структурної організації природної мови (ПМ), підбір критеріїв класифікації одиниць ПМ, з урахуванням психофізіологічних параметрів організму людини, застосування законів функціонування першої сигнальної системи до динамічної організації бази даних фонем - трифонів української мови. Особливу увагу приділено вивченню головного мозку людини.

Перспективы компьютеров - индивидуализация информационного взаимодействия с человеком на базе динамического мониторинга и упрвления социопсихофизиологической структурой личности и состояниями.

В теперішній час задача ефективного сприйняття та видачі інформації на рідній мові не розв'язана. Створені системи характеризуються низькою адаптованістю при роботі в реальному часі, оскільки спроби обробляти рідну мову є копіюванням задач, методів та моделей двійкової логіки та схемотехніки.

Сформульовано основні принципи керування станом користувача з урахуванням фізіологічної адаптації. Проведено розмежування механізмів адаптації залежно від системних гомеостатичних і функціональних регуляторів. Показано, що модель динаміки уваги користувача повинна мати показники фізіологічної адаптації, а алгоритми керування працездатністю людини за допомогою адаптивного комп'ютера повинні узгоджуватися з природними адаптаційними процесами.

Излагается концепция создания и применения нового класса компьютеров, способных адаптироваться к характеристикам пользователя и получившего название адаптивного компьютера (АК). Хотя общая концепция АК не исключает возможность адаптации при автоматическом функционировании АК в составе компьютерных сетей любой конфигурации: в работе основное внимание уделено частному случаю, когда в качестве пользователя АК выступает человек-оператор компьютера на верхних этажах иерархических АСУ реального времени.

Орієнтація на досягнення високорівневої технології обробки інформації (в плані нової якості) виявляється в прагненнях реалізувати на неймовських комп'ютерах систем штучного інтелекту.

Виконано аналіз та порівняно різні види математичних моделей представлення користувацької діяльності. Проаналізовано властивості кожного виду моделей. Запропоновано новий метод формалізації головних характеристик кінцевого користувача та відповідний йому адаптивний інтерфейс взаємодії.

Наведено результати досліджень моделей поведінкової діяльності користувача, що визначає ефективність людино-машинної взаємодії. Розвинуто підхід до формування моделі користувача на основі найбільш суттєвих демографічних, професійних, психофізичних, психологічних характеристик.

Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти автоматичної ідентифікації помилок користувача з використанням еталонного словника. Розглянуто загальний алгоритм контролю-ідентифікації-коригування помилок. Наведено оцінку ймовірнісних характеристик процесу автоматичної ідентифікації залежно від істотних характеристик еталонного словника.

Рассматриваются проблемы общения человека с вычислительной системой на естественном языке и один из возможных подходов к их решению в рамках САА-Д - входного языка диалоговой трансформационной машины.

Запропоновано об'єктно-орієнтовану модель даних, на основі якої може бути побудовано графічний інтерфейс інформаційних технологій обробки сигналів. Модель описує клас об'єктів, у яких об'єднуються дані, їх графічні атрибути та методи маніпулювань графічним образом.

Запропоновано модель системи, яка забезпечує інформаційну взаємодію кінцевого користувача й ЕОМ. Докладно розглянуто задачу оцінки системного ресурсу.

Сформульовано основні вимоги до інтерфейсу користувача. Запропоновано методику оцінки зручності використання програмного засобу.

Запропоновано та експериментально доведено спосіб підвищення швидкості засвоєння інформації користувачем системи управління. Суть його полягає в оперативному навчанні шляхом попереднього відображення користувачеві ключових слів тексту, що пропонується.