За допомогою методів високотемпературної рентгенографії та дюрометричного аналізу досліджено деякі особливості формування азотистих фаз у спечених порошкових композиціях на основі заліза, легованого титаном, та впливу азотного потенціалу насичуючої атмосфери на перебіг фазових перетворень при азотуванні. Розраховано числові значення рівноважного азотного потенціалу формування високоазотистих фаз, що дозволяє ефективно керувати технологічним процесом азотування.

Описано механізм втомного руйнування азотованого шару (АШ). Межу витривалості сталі та АШ зв'язували з залишковими напруженнями і мікротвердістю. Встановлено розподіл напружень в азотованих згинових зразках і вогнище втомного руйнування на межі АШ. Результати аналітичного аналізу збігаються з експериментальними.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.043.661

Рубрики:

Теорія азотування заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Досліджено сталі феритного (08Х8СЮТч) та аустенітного (12Х18Н10Т) класів після іонно-плазмового азотування. Показано, що залежно від умов експлуатації та структурного класу корозійнотривких сталей можна свідомо керувати процесом структуроутворення у поверхневих шарах під час іонно-плазмового азотування, створювати шари товщиною до 150 мкм для одержання наперед означених властивостей.

Исследовано влияние параметров технологического процесса импульсного газотермоциклического ионного азотирования на микротвердость и толщину ионно-азотированного поверхностного слоя стали 30ХГСА. Показано, что за счет изменения технологических параметров можно управлять характеристиками поверхностного слоя и, соответственно, эксплуатационными свойствами обработанных деталей.

Досліджено структурно-фазовий склад і довговічність деталей із сталі 38Х2МЮА, зміцнених із використанням технології газотермоциклічного іонного азотування. Показано, що завдяки впливу іонноазотуючої обробки на властивості зміцнених поверхневих шарів відбувається збільшення середнього технічного ресурсу оброблених деталей у 2,3 разу.

Представлены результаты экспериментальных исследований технологии ионного азотирования в безводородных средах. На основании исследований напряженно-деформированного состояния пластины с азотированным слоем предложены пути повышения несущей способности композиции покрытие - основа. Приведены особенности конструкции и характеристики разработанного оборудования и результаты промышленного внедрения этой технологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.073 + К222.043.661

Рубрики:

Вплив обробки тиском на структуру і властивості заліза та його сплавів

Теорія азотування заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано влияние изменения технологических параметров на изменения свойств упрочненного слоя стали 38Х2МЮА. Установлено, что глубина диффузионного слоя составляет 20 - 620 мкм, поверхностная твердость - 8 - 12 ГПа при температурах азотирования 500 - 560°C и длительности 1 - 12 часов. Получены математические модели, номограммы глубины слоя и поверхностной твердости в зависимости от изменений температуры и длительности азотирования.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.043.661

Рубрики:

Теорія азотування заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив зміни технологічних параметрів на зміни властивостей зміцненого шару сталі 38Х2МЮА. Встановлено, що глибина азотованого шару становить 40 - 650 мкм, поверхнева твердість - 6,5 - 10 ГПа азотування за температур 500 - 560 °C і тривалості 20 - 80 год. Одержано математичні моделі значень глибини шару і поверхневої твердості залежно від змін температури та тривалості газового азотування.

Наведено результати досліджень величини і розподілу залишкових напружень у поверхневих шарах сталі 20X13 після іонного азотування в безводневих середовищах. Показано вплив технологічних параметрів процесу азотування на товщину і твердість поверхневого шару та на величину залишкових напружень у ньому. Запропоновано метод визначення залишкових напружень у будь-якій точці поверхневого шару за показниками мікротвердості в даній точці.

Проведено сравнительное исследование вакуумно-дугового осаждения покрытий состава МоN на образцы из ст.25Х1МФ, поверхность которых предварительно упрочнялась различными методами термического азотирования. В качестве одного из этих методов использовано "печное" азотирование, другого - ионное азотирование в газовом разряде. В отличие от "печного" процесса, при ионном азотировании достигнут удовлетворительный уровень адгезии осаждаемых покрытий к основе. Комплексное модифицирование (азотирование + покрытие) поверхности стали, совершаемое в едином технологическом процессе, позволяет существенно повысить служебные характеристики упрочняемых деталей.

Надано експериментальні результати впливу процесу комплексного іонного азотування за різними режимами на глибину азотованого шару. Визначено структурні особливості поверхневих та приповерхневих шарів сталі та характер розподілу мікротвердості по перерізу деталі. Встановлено, що технологія комплексного іонного азотування для модифікації сталі за рахунок глибинного азотування є ефективною та заслуговує впровадження й розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: К651.61,27 + К222.043.661

Рубрики:

Азотування металів

Теорія азотування заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж69121 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ионная бомбардировка поверхностей, модифицируемых с использованием вакуумно-дуговых технологий, является основным физическим процессом для таких модификаций. Эксперименты производились на установке типа "Булат". В работе по азотированию поверхностей массивных стальных деталей (ст. 25Х1МФ и 40Х) исследованы особенности использования в качестве бомбардирующих частиц ионов титана и молибдена, обладающих различным энергосодержанием. Этот этап ионной бомбардировки связан с очисткой поверхности и нагревом ее до необходимой температуры. На этапе азотирования бомбардировку осуществляли ионами азота, генерированными в двухступенчатом разряде. Для диагностики изменений, происходящих на поверхности образцов и на расстоянии от нее вглубь металла, использовали рентгено-флуоресцентный масс-анализ и производили измерения твердости с помощью прибора Nanoindentor G200. Выполнены сравнительные измерения относительных концентраций элементов в составе поверхности стали после бомбардировок различными ионами (Ti или Mo), а также получены профили залегания внедренного в металл азота и модифицированной твердости. Выявлены особенности в результатах азотирования стальной поверхности при использовании разных сортов ионов. Фотографии поперечных шлифов, полученных с помощью оптического металлографического микроскопа ММО 1600, продемонстрировали отличия в структурных характеристиках приповерхностных слоев при бомбардировках ионами титана и молибдена. Эти отличия связаны с повышенной температурой в слоях при бомбардировке ионами молибдена. Цель работы - проведение сравнительных экспериментов по обработке стальных поверхностей ускоренными ионами разных металлов с последующим анализом влияния таких воздействий на процессы азотирования этих поверхностей.

Розглянуто основні типи сучасних технологій азотування, їх переваги та недоліки. Запропоновано інноваційну технологію іонного азотування у плазмі високочастотного геліконного розряду для зміцнення поверхні та приповерхневих шарів деталів, які працюють за умов тертя ковзання. Експериментально встановлено зміцнення поверхневих і приповерхневих шарів крицевих зразків за допомогою методу іонного азотування у геліконному розряді, який (у широкому діапазоні параметрів функціонування) уможливлює вплив на перебіг процесу дифузійного насичення атомами Нітрогену. Наведено результати міряння мікротвердості за глибиною азотованих зразків криці (С45 за європейським маркуванням криць). Показано можливість регулювання градієнта триботехнічних властивостей деталей тертя шляхом зміни параметрів технологічного процесу іонного азотування у геліконному розряді.

Із застосуванням плану Хартлі досліджено зносостійкість сталі 45 після карбоазотування в тліючому розряді. Показано, що зносостійкість залежить не лише від технологічних параметрів карбоазотування, але і від умов навантаження фрикційного контакту.

Із застосуванням плану Хартлі досліджено зносостійкість сталі 45 після карбоазотування в тліючому розряді. Показано, що зносостійкість залежить не лише від технологічних параметрів карбоазотування, але і від умов навантаження фрикційного контакту.