Исследованы свойства стали типа P6M5, полученной по различным технологиям производства (плазменно-дуговой переплав, метод обработки металла газовым противодавлением, электро-шлаковый переплав под давлением), c повышенным и сверхравновесным содержанием азота. Экспериментально установлено оптимальное содержание азота до 0,2%, повышающее твердость и износостойкость стали типа Р6М5.

Представлены новые прогрессивные технологии производства инструментальных материалов и инструментов из них, износостойких покрытий и других упрочняющих технологий, а также приведены результаты исследований структуры, свойств и области их применения по работам, выполненным в различных научно-исследовательских организациях (Институт проблем материаловедения НАНУ, ИСМ НАНУ, УкрНИИспецстали, Физико-технологический институт металлов и сплавов НАНУ, Институт электросварки им. Е.О.Патона, Центральный НИИ черной металлургии /Россия/, БАТУ и Физико-технический институт НАНБ /Республика Беларусь/).

Проведено критичний аналіз експериментальних даних щодо впливу легування Mn, Si, Ti, V, Nb, Mo на мікроструктуру та фізико-механічні властивості штампових сталей типу Х12М. Запропоновано варіанти раціональних хімічних складів сталей з оптимальним легуванням для підвищення їх зносостійкості, а також режими термічної обробки для запобігання утворенню ліквацій хімічного складу. Встановлено, що у разі нормального сполучення з Mn, Cr та Mo активні щодо вуглецю елементи формують під час гартування оптимальні структурні стани з незначними хімічними та вуглецевими неоднорідностями в мікрооб'ємах сталі, за рахунок чого зростає їх міцність і зносостійкість.

Досліджено вплив швидкості охолодження при кристалізації на зносостійкість литої швидкорізальної сталі. Показано, що інтенсивний тепловідбір сприяє подрібненню структури, зростанню її однорідності та дисперсності, покращанню механічних характеристик сталі Р6М5.

Приведены результаты сравнительных испытаний аустенитных сталей на термостойкость. Показано, что применение хромоникельмарганцевых сталей с азотом взамен хромоникелевых 30Х18Н10С2Л, 40Х24Н12С2Л, 30Х25Н19С2Л и других позволит в 2 - 4 раза снизить расход никеля на машиностроительных и рудоремонтных заводах при изготовлении оснастки термического оборудования.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.234.366.6

Рубрики:

Швидкорізальна сталь

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.234.366.604.3

Рубрики:

Структурні та фазові перетворення у швидкорізальній сталі

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджувались міцність та пластичність порошкової швидкоріжучої сталі 10Р6М5-МП, отриманої методом екструзії з мікрокристалічного порошку. Було проведено механічні випробування на згин в інтервалі температур 20 - 675 °С, а також на розтяг та стиск при температурі 600 °С. З метою порівняння ті самі дослідження було проведено для стандартної литої швидкоріжучої сталі Р6М5. Дослідження механічних властивостей супроводжувалось вивченням будови поверхонь руйнування за допомогою растрового електронного мікроскопа та рентгеноструктурним дослідженням фазового складу. Встановлено, що порошкова швидкоріжуча сталь має більш високу міцність міжфазних меж карбід - матриця.

Наведено результати проведення пошарового дослідження фазових та структурних перетворень, які обумовлюють експлуатаційні властивості інструментальної сталі.

Представлены результаты проведения послойного исследования фазовых и структурных превращений, определяющих эксплуатационные свойства инструментальной стали

Results of realization of level-by-level research of the phase and structural transformations determining operational properties of tool steel are submitted.

Методом реєстрації параметрів затухання крутильних коливань тигля з розплавом досліджено температурну залежність в'язкості розплавів інструментальних сталей з різним вмістом ванадію.

Методом регистрации параметров затухания крутильных колебаний тигля с расплавом исследована температурная зависимость вязкости расплавов инструментальных сталей с различным содержанием ванадия.

The viscosity-temperature dependent of molten tool-steel with vanadium different content was researched by the method of torsion oscillation of crucible with melts.

Встановлено механізми фазових і структурних перетворень в інструментальних матеріалах (сталях, твердих сплавах, наплавленому металі) за поверхневого зміцнення висококонцентрованою плазмовою цівкою та їх вплив на досягнення певного рівня експлуатаційних властивостей. Створені технології комплексного об'ємно-поверхневого зміцнення дозволяють одержати композиційні шарові інструментальні матеріали, які мають не тільки високу твердість, зносостійкість, теплостійкість поверхневого робочого шару, але й високу в'язкість руйнування (тріщиностійкість) всієї композиції. Розроблено методичні засади механічних випробувань поверхнево-зміцнених сталей і сплавів.

Установлены механизмы фазовых и структурных превращений в инструментальных материалах (сталях, твердых сплавах, наплавленном металле) при поверхностном упрочнении высококонцентрированной плазменной струей и их влияние на достигаемый уровень эксплуатационных свойств. Разработанные технологии комплексного объемно-поверхностного упрочнения позволяют получить композиционные слоистые инструментальные материалы, обладающие не только высокой твердостью, износостойкостью, теплостойкостью поверхностного рабочего слоя, но и высокой вязкостью разрушения (трещиностойкостью) всей композиции. Разработаны методические основы механических испытаний поверхностно-упрочненных сталей и сплавов.

The mechanisms of phase and structural transformations in tool materials (steels, firm alloys, added metal) are established at superficial hardening high-concentrated by a plasma jet and their influence on an achievable level of operational properties. The developed technologies of complex volumetric - superficial hardening allow to receive composite layered tool materials having not only high hardness, endurance, heat stability of a superficial working layer, but also high viscosity of destruction (crack resistance) of all composition. The methodical bases of mechanical tests superficially - hardened steels and alloys are developed.

Розглянуто особливості перетворення аустеніту у процесі відпалу інструментальних сталей з деформаційного нагріву. Обговорено можливі причини морфологічних відмінностей.

Рассмотрены особенности превращения аустенита при отжиге инструментальных сталей с деформационного нагрева. Обсуждены возможные причины морфологических различий.

Consider peculiiarty of the aystenit transformation under annealling instrumental steels after deformational heating. Carry out discussion about reasons morfological difference.

Изучены механизмы фазовых и структурных превращений в инструментальных материалах (сталях, сплавах, наплавленном металле) при поверхностном упрочнении высококонцентрированной плазменной струёй и их влияние на достигаемый уровень эксплуатационных свойств - твёрдости, теплостойкости, вязкости разрушения. Разработаны методики испытаний поверхностно-упрочнённых сталей и сплавов при динамическом и статическом нагружении, научные основы технологий объёмно-плазменного и термоциклического плазменного упрочнения инструментальных материалов. Даны практические рекомендации по выбору режимов и технологии упрочнения инструмента различного функционального назначения.

Розглянуто закономірності та явища, які супроводжують процеси покриття металами під час електроіскрового легування. Наведено електротехнологію механізації процесу зміцнення металів для устаткування та джерел живлення, які забезпечують підвищення якості та продуктивності покриття. Розкрито теоретичні засади процесів, які відбуваються на поверхні електродів, проаналізовано їх взаємозалежність за умов фізико-хімічної рівноваги на підставі атомно-молекулярного вчення.

Рассмотрены закономерности и явления, сопровождающие процессы покрытия металлами при электроискровом легировании. Приведена электротехнология механизации процесса упрочнение металлов для оборудования и источников питания, обеспечивающих повышение качества и производительность покрытия. Раскрыты теоретические основы процессов, протекающих на поверхности электродов, проанализирована их взаимозависимость в условиях физико-химического равновесия на основе атомно-молекулярного учения.

Приведены требования, предъявляемые к инструментальным материалам (ИМ). Предложена классификация ИМ по их свойствам. Охарактеризованы инструментальные стали (ИС), в частности, не- и легированные, быстрорежущие. Освещены основные тенденции совершенствования ИС. Описаны твердые сплавы (вольфрамокобальтовые, титановольфрамокобальтовые, титанотанталовольфрамокобальтовые, безвольфрамовые), режущая керамика, сверхтвердые синтетические поликористаллические ИМ, ИМ с износостойкими покрытиями.

Приведены сведения о химическом составе, режимах деформационного передела и обжига, оптимальных режимах термической обработки, влиянии режимов закалки и отпуска на механические свойства инструментальных (углеродистых, низколегированных, холодно- и горячештамповых для изготовления ударного инструмента и пресс-форм формирования резинотехнических изделий и пластмасс) и быстрорежущих (обычного и порошкового способов производства) сталей.

Розглянуто класифікацію, склад, властивості, види термічної обробки сучасних вітчизняних і зарубіжних інструментальних сталей (ІС) і сплавів. Охарактеризовано процеси, які використовуються у сучасних технологіях інженерії поверхні інструментів. Наведено сучасні методи підвищення стійкості інструмента. Описано вуглецеві, леговані, швидкорізальні ІС. Увагу приділено твердим сплавам, регламентованим деформаційно-термічним режимам виготовлення інструменту. Надано приклади застосування аеротермоакустичної обробки інструментальних матеріалів.

Рассмотрены классификация, состав, свойства, виды термической обработки современных отечественных и зарубежных инструментальных сталей (ИС) и сплавов. Охарактеризованы процессы, использующиеся в современных технологиях инженерии поверхности инструментов. Приведены современные методы повышения устойчивости инструмента. Описаны углеродные, легированные, быстрорежущие ИС. Внимание уделено твердым сплавам, регламентированным деформационно-термическим режимам изготовления инструмента. Даны примеры применения аэротермоакустической обработки инструментальных материалов.

Установлено влияние комплексных модификаторов на базе РЗМ на структуру и некоторые свойства стали 40 ГЛ, которые определяют технологичность производства и работоспособность прокатных валков пильгерных станов: режим охлаждения, горячеломкость, параметры кристаллизации и распределение неметаллических включений в ковше, и по сечению отливки.

Исследовано влияние термической обработки на субструктуру и механические характеристики стали 6ХВ2С. Установлена зависимость между субструктурой и механическими характеристиками стали. Обоснованы режимы термической обработки ножей для резки металла.

Приведены результаты исследования физико-механических свойств, микроструктуры, химического и фазового составов быстрорежущей стали Р6М5, полученной путем электронно-лучевого переплава (ЭЛП) промышленных отходов. Отмечено уменьшение химической неоднородности, высокая дисперсность и равномерность распределения карбидной фазы в полученных слитках ЭЛП. Стойкость инструмента, изготовленного из исследуемой стали, в 1,1 - 1,4 раза превышает стойкость инструмента из быстрорежущей стали (поковок) традиционной плавки.