Рассмотрено соответствие качества топлива нормативным стандартам. Определены оптимальные соотношения между затратами и результатом анализа контроля качества авиационных топлив.

Проаналізовано ефективність існуючих методів і приладів для обводнення палив двигунів, розглянуто їх переваги та недоліки. Запропоновано тимчасову схему установки та оптимальний режим обводнення таких палив методом ультразвукового дисперсування.

Розглянуто проблему забезпечення народного господарства України, зокрема авіаційної галузі, джерелами енергії нафтового походження. Наведено загальну характеристику паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). Основну увагу зосереджено на економічному та екологічному аспектах енергетичної проблеми і шляхи її вирішення. Обгрунтовано необхідність проведення наукових досліджень у сфері підвищення ефективності використання нафтового палива шляхом запровадження і контролю нових стандартів щодо норм витрат, втрат; впровадження високих технологій зберігання, транспонування, перекачки, а також обов'язкової сертифікації нафтопродуктів як з точки зору рівня якості, так і з точки зору екологічності.

Теоретично обгрунтовано, що в процесі експлуатації внаслідок інтенсифікації окиснювальних процесів погіршуються енергетичні властивості палив, зокрема, теплоти згоряння, за рахунок зменшення теплових ефектів реакцій згоряння окиснених вуглеводнів.

Запропоновано антимікробний полігексометиленгуанідин-гідрохлорид як біоцидну присадку для захисту авіаційних палив від мікробного забруднення. Установлено бактерицидні концентрації полігексометиленгуанідин-хлориду на деякі бактерії, виділені з контамінованого палива. Вивчено вплив внесення різних концентрацій полігексометиленгуанідин-гідрохлориду у різних розчинниках на якісні показники палива.

Наведено результати аналітичних досліджень процесу відновлення поверхні осаджувальних пластин гравітаційного очисника безперервної дії промиванням його мийними засобами. Вирішальним у цьому процесі є подолання тертя ковзання частинками забруднення.

Проанализирована эксплуатация топливных систем самолетов и наземного оборудования предприятий авиатопливообеспечения. Показано, что наряду с обводнением топлива и загрязнением механическими примесями происходит микробиологическое загрязнение, влияющее не только на качество топлив, но и на эксплуатационную надежность оборудования. Обоснована необходимость разработки отечественной биоцидной присадки, способствующей существенному снижению степени микробиологического поражения авиационных топлив.

Розглянуто математичні моделі мостових дросельних перетворювачів гідродинамічної вимірювальної системи в'язкості та густини нафтопродуктів. Установлено статичні характеристики перетворення для мостових схем з різною кількістю ламінарних і турбулентних дроселів.

Запропоновано новий підхід щодо створення методик визначення вмісту води в паливі - кавітаційний. Розглянуто особливості протікання потоку рідини з кількома фазами через генератор коливань дросельного типу. Змодельовано зміну параметрів гідродинамічної кавітації залежно від фазового складу потоку. Одержано уточнені аналітичні залежності величини зміни тиску порогу кавітації від вмісту води в паливі. Обгрунтовано збільшення величини сигналу під час зростання вмісту води у авіапаливі в дозволених межах у нормативних документах. На підставі виявлених залежностей сформульовано критерії оцінювання вмісту води у паливах. Доведено, що використання розробленої методики контролю загального вмісту води в авіапаливах підвищує функціональну ефективність об'єкту, що обслуговується (паливних систем повітряних суден) у порівнянні з методиками, що обслуговуються, у випадку виконання завдання із забезпечення максимальної якості вихідних характеристик, тобто мінімальних втрат.

Розглянуто існуючі енергетичні ресурси для виробництва різноманітних палив, зокрема, для повітряно-реактивних двигунів. Виконано детальний аналіз традиційних технологій виробництва реактивних палив з основних видів невідновлюваної сировини, таких як нафта, вугілля, природний газ, нафтові сланці та ін. Окреслено актуальність і необхідність розроблення альтернативних технологій виробництва авіаційних біопалив.

Досліджено фазові переходи води у паливах. Проаналізовано перебіг випаровування, конденсації та замерзання води. Визначено критерії, що впливають на вміст води в паливі в різних станах. Запропоновано характеристики для моделювання фазових переходів води у паливах.

Досліджено можливість використання рослинних тест-об'єктів для оцінки токсичності палив. Виявлено рослинні тест-об'єкти, чутливі до забруднення сумішевими авіаційними паливами на ранніх стадіях проростання рослин. Встановлено рослини-індикатори забруднення сумішевими авіаційними паливами, які реагують на низький вміст палива у грунті, на рівні орієнтовно допустимої концентрації. Виявлено специфічність і чутливість фітотестів (салат "Лолла Росса" та редис "Рудольф"), що вказує на можливість їх використання для оцінки токсичності нафтозабруднених грунтів.

Описано дослідження, що відносяться до авіаційної та машинобудівної галузі. Експериментально досліджено протизносні властивості палива для повітряно-реактивних двигунів, а також біокомпонента, отриманого з рижієвої олії, та їх сумішей. Встановлено, що змащувальна здатність біокомпонента є значно вищою у порівнянні з традиційним нафтовим паливом для повітряно-реактивних двигунів. Експериментально встановлено, що додавання біокомпонентів до складу авіаційного палива приводить до зміцнення граничної плівки, зменшення коефіцієнта тертя та поліпшує протизносні властивості паливних сумішей. Обгрунтовано механізм впливу естерів жирних кислот, доданих до авіапалива, на покращення протизносних властивостей. Встановлено, що естери жирних кислот рижиєвої олії позитивно впливають на мастильну здатність нафтових палив для повітряно-реактивних двигунів та можуть використовуватися з метою покращення протизносних властивостей традиційних авіаційних палив.

Викладено систематизований матеріал щодо контролю якості паливно-мастильних матеріалів, спеціальних рідин, що використовуються в автомобільній та авіаційній техніці. Розглянуті завдання лабораторій щодо організації контролю якості нафтопродуктів під час їх виробництва, транспортування, зберігання та застосування, а також відбір проб із транспортних засобів. Представлено методику проведення аналізу основних показників якості палив, масел, пластичних мастил та спеціальних рідин, а також розглянуто способи відновлення, управління показниками їх якості та приведення їх у відповідність до нормативних документів. Рекомендовано для здобувачів вищої освіти освітнього рівня "Бакалавр" спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія" освітньо-професійної програми "Хімічні технології палив та вуглецевих матеріалів".

Робота присвячена дослідженню фізико-хімічних властивостей авіаційних біопалив, зокрема, обгрунтуванню впливу біодобавок на основі різних рослинних олій на властивості палив для ГТД та оцінці можливості використання нових біодобавок для одержання авіаційних біопалив. Розглянуто сучасний стан авіаційної галузі та наведено ключові напрями її розвитку. Враховуючи завдання щодо мінімізації впливу авіації на навколишнє середовище, декарбонізації авіаційного сектору та підвищення його енергоефективності, одним із основних пріоритетів галузі є розвиток технологій виробництва альтернативних авіаційних палив та упровадження їх у практичне використання. У рамках роботи розглянуто альтернативні авіаційні палива (біопалива), що є сумішшю традиційного авіаційного палива та біодобавок, одержаних з різноманітних рослинних олій. Ураховуючи тенденції щодо активного переходу від біопалив першого покоління до біопалив другого та третього поколінь у статті розглядаються нові види рослинної сировини для одержання біодобавок до палив. Зокрема, розглянуто можливості використання біодобавок на основі пальмоядрової та кокосової олій для одержання біопалив другого покоління. Досліджено та проаналізовано хімічний склад та фізико-хімічні властивості біодобавок на основі різних рослинних олій. Показано, що кількісний та якісний склад біодобавок визначає їх фізико-хімічні властивості. Надалі, досліджено фізико-хімічні властивості зразків авіаційних біопалив на основі нафтового авіаційного палива та біодобавок. Показано, що введення біодобавок до складу нафтових авіаційних палив призводить до зміни їх властивостей, зокрема до підвищення густини, в'язкості та температури кристалізації. За результатами експериментальних обгрунтовано, що біодобавки на основі пальмоядрової та кокосової олій мають кращі характеристики порівняно з біодобавками, що вивчалися раніше (на основі ріпакової та рижієвої олій), зокрема, з огляду можливості їх використання як компонентів авіаційних біопалив. Таким чином, нові біодобавки можуть успішно використовуватися для подальших досліджень щодо розроблення альтернативних авіаційних палив.