Наведено результати робіт із синтезу детергентних присадок до моторних олій, подібних до лужних алкілсаліцилатів на основі жирних кислот, виділених з ріпакової та гідрованої ріпакової олії. Жирні кислоти під час взаємодії з хлористим тіонілом перетворювали на хлорангідриди, а при додаванні саліцилової кислоти одержували естери з карбоксильною групою при бензольному кільці, як у алкілсаліцилатів. Отримані сполуки перетворювали на нейтральні солі взаємодією з гідроксидом кальцію, а на лужні - реакцією одержання колоїдного карбонату в присутності нейтральних солей. На основі вихідної ріпакової олії отримано розчинну в олії присадку з лужністю 70 мг КОН/г.

За результатами досліджень вибрано оптимальні технологічні параметри (амінометилюючий агент, мольне співвідношення, температуру) тристадійного процесу одержання, а також очистки комплексної азот-, сірко-, фосфоровмісної присадки. Отримано високоякісну присадку КАСП-13, використану в рецептурі вітчизняного моторного масла Галол-М 4042 ТД для швидкохідних високофорсованих дизельних двигунів.

Подано практичні рекомендації щодо вибору механізму вивільнення протизношувальної присадки ДФ-11 з метою отримання мінімального зносу пар тертя та підвищення строків служби робочих рідин.

Подано результати підбору інгібіторів для палив, що містять спирти. Розглянуто ефективну суміш з трьох компонентів комбінованої дії.

Досліджено вплив присадки, що трибополімеризується, на диспергуючі, антифрикційні та реологічні властивості бінарних систем на основі ріпакового масла. Встановлено утворення впорядкованих структур, які є додатковим фактором змащення в разі фрикційного контакту.

Лабораторно исследовано влияние противотурбулентных присадок (ПТП) на реологические свойства нефти, а именно - на динамическую вязкость нефти. Проанализировано влияние концентрации присадки и температуры нефти на коэффициент динамической вязкости нефти. Определено влияние концентрации ПТП и температуры нефти на пропускную способность магистрального нефтепровода.

Досліджено вплив ріпакової і соняшникової олій на індекс в'язкості олійно-оливних композицій. Показано, що введення до складу базових нафтових олив згаданих олій покращує їх в'язкісно-температурні властивості й уможливлює одержати високоіндексні оливні композиції.

Предложен новый подход к определению методом атомно-абсорбционной спектроскопии массовой доли микропримесей металлов в маслах, применяемых в качестве добавок в присадках. Метод - универсальный и недорогой в аппаратурном оформлении.

Систематизовано деякі існуючі методи дослідження антиокиснювальних властивостей олив і присадок до них. На підставі аналізу вивчених методів обгрунтовано найбільш ефективні, інформативні та точні.

Досліджено залежність інтенсивності зношування пари ароматичний поліамід - сталь від вмісту компонентів мастильної композиції на основі хімічно-модифікованої ріпакової оливи.

Надано експериментальні результати досліджень з використання методу окисно-відновного потенціометричного титрування для визначення в бензинах марганцевих домішок, які додані для підвищення октанового числа.

Изложены результаты исследования влияния карбонофторидных присадок на смазочное действие авиационных масел ВНИИНП-50-1-4у, ИПМ-10; МС-8п, индустриальных масел И-20А, ИГП-18 и автомобильного масла М-10Г2К при нестационарных режимах трения. Определены области наиболее эффективного использования КФ-присадок.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням підвищення зносостійкості підшипників ковзання та інших вузлів тертя машин шляхом дозованого введення протизношувальної присадки до змащувальних мастил. Запропоновано новий метод дозованого введення за допомогою контейнера, вивільнення присадки у якому здійснюється за допомогою дифузії або гідродинаміки. Проведено теоретичні дослідження, які дозволяють вибрати конструктивні параметри контейнера і встановити взаємозв'язок між деякими характеристиками поверхонь тертя з їх зносостійкістю. Наведено методику і результати лабораторних досліджень та експлуатаційних випробувань, які підтвердили ефективність методу, що пропонується, для дозованого введення присадки.

Розроблено модифіковані багатофункціональні поліметакрилатні присадки до олив. Як модифікувальний комономер запропоновано та синтезовано базовий мономер - дециметакрилат і модифікувальний комономер - тетраметиленсаліцилатметакрилат. Установлено основні закономірності синтезу модифікованих поліметакрилатних присадок й визначено оптимальні умови процесу їх одержання. Вивчено функціональні властивості модифікованих поліметакрилатних присадок з використанням модельних мастильних композицій на основі олив І-20А та ОБ-300. Досліджено реологічні, низько- та високотемпературні властивості загущених олив залежно від кількості присадок та вмісту модифікувальної домішки у їх складі. Установлено, що модифіковані моліметакрилатні присадки переважають немодифіковані за стійкістю до механічної та термічної деструкції. З'ясовано, що антиокиснювальна та депресорна дія присадки зростає зі збільшенням вмісту модифікувальної домішки. Запропоновано мастильну композицію з використанням модифікованої поліметакрилатної присадки. Розглянуто технологічні аспекти та запропоновано принципову технологічну схему виробництва модифікованої поліметакрилатної присадки. Зроблено розрахунок матеріальних балансів і проведено технологічний розрахунок. Розроблено товарну форму даних присадок.

Надано класифікацію присадок і добавок до мастил та олив. Розглянуто методи синтезу та дослідження тіоамідів різного заміщення та їх метал-хелатів як протизадиркових, протизносних, антифракційних та антиокиснюваних присадних матеріалів до мінеральних олив. На основі вибіркового переносу в парах тертя "бронза-сталь" розкрито високі експлуатаційні властивості присадних матеріалів цього класу сполук. Наведено основні трибохімічні визначення та терміни.

Изложены основные результаты исследований возможности использования детонационных наноалмазов и их алмазосодержащей шихты (полупродукт синтеза наноалмазов) в качестве высокоэффективных антифрикционных и противоизносных добавок в масляные композиции. Показана эффективность применения указанных продуктов: ресурс инструментов и деталей увеличивается в 1,5 - 4,0 раза и рост предельных нагрузок на пару трения - в 4 раза.

Досліджено вплив хімічно активної комплексної металовмісної сполуки на триботехнічні характеристики ріпакової олії. Встановлено значну зміну мастильних і диспергувальних властивостей олії та визначено оптимізований склад композицій.

Наведено результати дослідження антифрикційних властивостей полігліколів як доданків до рослинних олив, і полібутенів, нафтенових, мінеральних і синтетичних олив за умов граничного навантаження. Показано, що навантажувальна здатність полігліколевих олив лінійно залежить від молекулярної маси олив лише для певного класу.

Разработана криогенная технология механохимического легирования для получения ультрадисперсных металлополимерных композиций, использующихся в качестве присадок при производстве новых смазочных материалов с улучшенными антифрикционными и противоизносными характеристиками.