Досліджено фосфоліпіди, одержані у процесі виробництва лецитину з рослинної сировини. За результатами досліджень визначено оптимальні умови процесу екстракції МКФ та лецитину з фосфатидного концентрату. Розглянуто фракційний склад та основні фізико-хімічні властивості МКФ та ОФК. Виявлено вплив технологічних мастил складових МКФ та ОФК на антифракційні властивості, розроблено високоефективні бромовані фосфоліпідні присадки до технологічних мастил.

Исследованы фосфолипиды, полученные в процессе производства лецитина из растительного сырья. В результате исследований определены оптимальные условия процесса экстракции МКФ и лецитина из фосфатидного концентрата. Определены фракционные составы и основные физико-химические свойства МКФ и ОФК. Показано влияние составляющих МКФ и ОФК на антифракционные свойства технологических смазок. Разработаны высокоэффективные бромированные фосфолипидные присадки к технологическим смазкам.

Complete phospholipid separation from each other and from accompanying lipids is a complex process since phospholipid solubilities in the various organic solvents are nearly the same in a value. Thus, newly developed non-waste composite technology forvegetable raw materials processing is proved to be one of the means providing air purity at the enterprises of biochemical industry.

Досліджений розклад наночастинок твердого перхлорату амонію, який проходить ступінчасто, при зміні температури продукти розкладу змінюються. У разі внесення перфторполіефірів з наночастинками модифікованих аеросилів до перхлорату амонію його розпад сповільнюється, при цьому збільшується робоча температура окисника та зменшується виділення кількості тепла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л543.65н6

Шифр НБУВ: Ж69231 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено термоокиснювальну стійкість перфторполіефірів і пластичних мастил на їх основі за допомогою методу термогравіметрії, в результаті чого визначено, що у разі термічного розкладу твердого окисника - перхлорату амонію - найвищу стійкість має дисперсійне середовище - перфторполіефір ПЕФ-240 та пластичне мастило ВНИИ НП-233. Виявлено, що доцільним є використання перфторполіефірів як таких речовин, що знижують втрату маси твердого окисника - перхлорату амонію за тривалої дії високих температур.

Досліджено відмінності в будові та властивостях надлужних сульфонатних і алкілсаліцилатних мастил. Встановлено, що всі досліджені модельні системи надлужного алкілсаліцилатного мастила мають кальцитну модифікацію карбонату кальцію, а вміст алкілсаліцилату кальцію в надлужних алкілсаліцилатних системах вищий, ніж вміст сульфонату кальцію у відповідних сульфонатних системах, що пояснюється меншими розмірами міцел надлужного алкілсаліцилату кальцію.

На прикладі індустріально развинутих країн Західної Європи, США і Японії обгрунтовано необхідність організації виробництва альтернативних нафтохімічним мастильних матеріалів з рослинних олій. За лабораторних умов розроблено екологічно сприятливі моторні, індустріальні, трансмісійні та гідравлічні оливи, які за основними показниками перевершують нафтохімічні оливи і не поступаються імпортним аналогам. Разом з тим показано, що для успішного розв'язання задач з організації виробництва паливно-мастильних матеріалів на основі рослинних олій необхідні дієві важелі об'єднання зусиль різнопрофільних науково-дослідних і виробничих підприємств різних форм власності за умови стимулювання вітчизняної продукції шляхом законодавчого затвердження норм екологічної державної політики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л543.6 + В371.236

Рубрики:

Консистентні мастила

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено механізм термічного розкладу перхлорату амонію та механізм його взаємодії з перфторполіетерами та наночастинками модифікованого та немодифікованого пірогенного діоксиду кремнію методами термографічного, термогравіметричного аналізів та ІЧ-спектроскопії. Показано, що наявність наночастинок аеросилів з високою питомою поверхнею і гідрофобними властивостями сприяють збільшенню робочої температури окисника перхлорату амонію та запобігають процесу вибуху під час його технологічної переробки. Встановлено, що навантажувальна здатність перфторполіетерних рідин є набагато вищою від різних синтетичних і мінеральних олив за випробуваннями на чотирикульовій машині тертя (ЧКМТ). Загальна оцінка відносних антифрикційних властивостей на ЧКМТ, перфторполіетерів з основними представниками різних класів нафтенових, мінеральних і синтетичних олив показують їх високу ефективність за умов граничного тертя. Вперше розроблено та обгрунтовано доречність використання за даних умов нові пластичні композиції на основі перфторполіетерів сумісні с твердим перхлоратом амонію, які на поверхні сталі утворюють тонкі плівки, де в якості загущувачів використані тверді дрібнодисперсні пігменти класу металокомплексів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше систематизовано нанодисперсний комплексний надлужний алкілсаліцилат калію, дисперсні частинки якого об'єднуються в надміцелярні утворення - елементи структурного каркасу тиксотропної системи - мастила. Досліджено внутрішню будову міцел комплексного надлужного алкілсаліцилату кальцію, встановлено, що дисперсна фаза тиксотропної системи формується завдяки кальцитній поліморфній модифікації карбонатних ядер. Доведено, що метаборат кальцію, у разі проникнення в міцелярні ядра частково дестабілізує їх, покращує екстплуатаційні характеристики комплексного надлужного алкілсаліцилатного мастила, а 12-гідроксистеарат кальцію, входячи в адсорбційну оболонку, підвищує стійкість надлужних міцел і покращує стабільність колоїдної системи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л543.65-106.6

Рубрики:

Пластичні мастила

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження мастильних композицій на основі перфторполіефірів, загущених діоксидом кремнію під час зношування в точковому контакті поверхонь твердих тіл. Показано залежність зношування сталі ШХ-15 від питомої поверхні наночастинок кремнезему, введених у пластичні мастила на основі перфторполіефірів.

Рассмотрены характеристики качества смазок, имеющих реологическую природу. Предложена последовательность проведения работ по составлению уравнений регрессии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж364 + Л543.65-3

Рубрики:

Композиційні матеріали

Пластичні мастила

Шифр НБУВ: Ж100480 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що нафтові оливи є основою для виробництва окремої групи мастильних рідин, які використовуються для змащування прес-форм під час виготовлення скловиробів. Встановлено, що залишкова базова олива, яка виробляється на ПАТ "Укртатнафта", має найкращі змащувальні властивості, а також проявляє найвищу термостійкість, у порівнянні з товарними оливами МС-20 та І-40. Тому її рекомендовано використовувати у процесах виробництва мастильних рідин для змащування склоформ.

Досліджено колоїдну структуру та властивості надлужних тиксотропних пластичних систем, синтезованих з використанням як органічного компоненту загусника продуктів олеохімії. Встановлено, що особливістю цих систем є високі об'ємно-механічні, трибологічні та антиокиснювальні характеристики. Наведено інтерпретацію перебігу процесу карбонатації в поліморфних міцелах з гідрофільним ядром, зовнішньою гідрофобною оболонкою та перехідним гідрофільно-ліпофільним шаром.

Теоретично обгрунтовано підвищення протизносних властивостей мастильних матеріалів електричним полем. Розроблено математичну модель впливу електричного поля на протизносні властивості мастильних матеріалів, яка встановлює взаємозв'язок між основними фізичними параметрами трибосистем і електричним полем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2 + Л543.65-3

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Пластичні мастила

Шифр НБУВ: Ж68643 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты исследований теплофизических характеристик, термомеханических и механических свойств эпоксидно-полисилоксанового нанокомпозита с разным содержанием модифицирующих добавок в присутствии высокодисперсных антифрикционных наполнителей. Показано, что совместное влияние модификатора (полисилоксановых частиц) и наполнителя (графита) на формирование структуры композита в процессе отверждения приводит к существенному улучшению его физико-механических свойств. Определен оптимальный состав композита для применения в качестве антифрикционной твердой смазки для холодного пластического деформирования титановых сплавов.