Досліджено мінливість складу ефірної олії, її компонентного складу та фізико-хімічних показників у насіннєвому потомстві Salvia officinalis L. в корінні, стеблах, листі, суцвіттях та в усій надземній масі рослини. Встановлено мінливість терпеноїдів за фазами розвитку.

Рассматриваются основные направления создания сортов перечно-мятного типа, физиолого-биохимические особенности зимостойкости некоторых гибридов розы, представлен метод прогноза сроков максимального сбора цветков новых сортов розы эфиромасличной. Информируется об омоложении лаванды в целях повышения продуктивности старовозрастных плантаций, о применении гербицидов нового поколения на мяте, об ассортименте гербицидов для молодой и плодоносящей розы. Исследуется состав и физико-химические характеристики эфирных масел районированных и перспективных сортов шалфея и лаванды, излагается дистиляционно-хроматографический метод анализа цветков розы, методика определения линалоола в эфирном масле шалфея мускатного и др.

Раскрыта сущность технологических процессов добывания, переработки жиров, производства эфирных масел, жирных кислот, высших жирных спиртов и синтетических моющих средств, составляющих основу современной технологии жиров. Описаны физические и химические свойства жирных кислот и ацилглицеринов, основные способы добывания масел из жиросодержащего сырья, растворители растительных масел, процессы очистки и переработки масличных семян, методы экстракции, технологии рафинации, особенности производства маргарина и майонеза.

Обобщены данные по эфиро-масличному сырью, полученному из растений, произрастающих в Украине. Проанализированы физико-химические показатели и физиобиологическая активность данных растений. Раскрыты основные направления применения эфирных масел в медицине, в частности для профилактики заболеваний на промышленных предприятиях. Особое внимание уделено антибактериальной и антимикробной активности масла монарды и перспективам применения препарата на его основе монарол.

Визначено оптимальні умови проведення газохроматографічних досліджень на капілярних колонках з метою якісного розділення кисневмісних ароматичних компонентів і терпенових вуглеводнів ефірних олій.

Наведено результати досліджень процесу ультрафільтрації розчину ефірної олії м'яти перцевої у воді. Визначено основні характеристики (проникність і селективність) ультрафільтраційних мембран і залежність цих характеристик від часу у ході концентрування розчину ефірної олії м'яти перцевої у воді.

Виконано аналіз запропонованих математичних моделей для екстрагування олії з амарантової сировини.

Наведено результати досліджень процесу мікрофільтрації розчину ефірної олії м'яти перцевої у воді. Визначено основні характеристики (проникність і селективність) мікрофільтраційних мембран і залежність цих характеристик від часу у процесі концентрування розчину ефірної олії м'яти перцевої у воді.

Розглянуто умови розділення, уловлювання та концентрування окремих компонентів ефірних олій у режимі препаративної хроматографії. Молекулярну діагностику проведено на підставі вивчення спектрів поглинання в інфрачервоній області, де розміщена більшість коливальних обертальних спектрів молекул ароматичних речовин.

Ефірну олію кропу досліджено на якісний і кількісний покомпонентний склад. Проведено її фракціонування, у результаті чого одержано чотири фракції, які відрізнялись за складом ароматичних речовин. На основі змішування цих фракцій у певних співвідношеннях розроблено рецептуру ароматизатора "Кріп-елітаромат".

Для підвищення стійкості ефірних олій і створення натуральних ароматизаторів із заданими біологічно активними, фізико-хімічними й ароматичними властивостями використано спосіб вакуумного фракціонування. Особливістю такого фракціонування є попередні розрахунки температур і тисків, за яких ефірну олію коріандру розділено на окремі фракції. Такий спосіб дозволяє розширити асортимент натуральних ароматизаторів, які використовуються в сучасній харчовій промисловості.

Наведено результати теоретичного дослідження ефективності та оцінено доцільність проведення технологічної операції - відтискання відпрацьованої рослинної сировини на технологічний процес екстрагування.

Наведено результати експериментального дослідження впливу температури на внутрішньодифузійний процес екстрагування рослинної сировини. Розраховано температурний коефіцієнт кінетики екстрагування різних морфологічних органів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л682.024

Рубрики:

Екстракція

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень процесу мікрофільтрації розчину ефірної олії м'яти перцевої у воді. Визначено питомий масовий гідродинамічний опір динамічної мембрани у разі зміни тиску та концентрації розчину.

Досліджено та проаналізовано механізм і кінетику екстракційного вилучення олії з насіння родини амарантових. Розроблено математичну модель екстрагування, яка адекватно описує процес за умов замкнутого періодичного процесу. Визначено кінетичні коефіцієнти, які необхідні для розрахунків процесу екстрагування за реальних умов.

Представлено метод аналітичної апроксимації кінетичних кривих регенерації органічних розчинників із рослинної сировини після завершення процесу екстрагування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л682.024

Рубрики:

Екстракція

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що для створення заданого напрямку аромату в технології натуральних ароматизаторів важливим етапом є визначення вмісту ароматичних речовин, які входять до складу ефірних олій. Проведено порівняльні газохроматографічні дослідження умов визначення в ефірних оліях терпенових вуглеводнів і кисневмісних похідних. За одержаними результатами підібрано газохроматографічні капілярні колонки з полярною та неполярною нерухомими фазами; визначено оптимальні витрати газу - носія, водню, повітря; встановлено температурні режими. Як модельну суміш використано ефірну олію коріандрового насіння. Встановлені оптимальні умови дозволять вивчати покомпонентний склад ефірних олій як сировини технології ароматизаторів.

Уперше встановлено хімічний склад, фізико-хімічні показники та їх зміни під час зберігання ефірних олій: нових сортів хмелю, лофанту анісового; полину лікарського, борщовика Сосновського; чорнобривців; шавлії; хвойних (туї, ялини); змієголовника Молдавського; котовника лимонного. Визначено кінетичні закономірності та раціональні технологічні режими процесу вилучення ефірних олій за методом гідродистиляції з шишок хмелю, що забезпечують збільшення одержаної їх кількості та економію енергетичних ресурсів. З'ясовано кінетичні залежності процесу екстракції шишок хмелю водою та запропоновано використання фітоекстракту з них. Уперше визначено вміст ксантогумолу в українських сортах хмелю та показано доцільність його одержання з вітчизняної сировини. Модифіковано методику визначення ксаногумолу в шишках хмелю та лупуліну з використанням гравіметричного методу аналізу.