В зв'язку з прагненнями в світі виробляти легші пластмасові вироби, явище випучування в'язко-пружних тіл стає все більш важливим. Ця робота представляє проміжні результати дослідного проекту про несучу здатність і випучування контейнерів з пластмаси, який виконується в Лабораторії механічної надійності Технологічного Університету в Дельфті (Нідерланди). Використовуючи розроблену раніше модель нелінійної в'язко-пружності, виконано моделювання методом скінченних елементів випучування внаслідок повзучості стрічок i U-профілів з поліетилену високої щільності.

Змодельовано поверхневе розтріскування поліетилену високої щільності внаслідок ультрафіолетової (УФ) деградації на основі перколяційного методу. Викладено елементи мікромеханізму поверхневого розтріскування полімерів після УФ-деградації та методики перколяційного моделювання. Показано, що геометричні особливості генерованих розбиттів Вороного та модельованих кластерів не впливають на залежність характерного розміру кластерів від їх потужності. Водночас швидкість поверхневого розтріскування характеризується сильним масштабним ефектом.

Наведено результати досліджень зміни механічних і низки фізичних характеристик поліпропілену без і з трьома наповнювачами польського виробництва залежно від термічної обробки. Встановлено, що при вмісті 10% сажового наповнювача композит має властивості електропровідного матеріалу. Після термічної обробки механічні властивості матеріалів, за винятком ударної в'язкості, покращуються. Це пов'язане частково із зміною кристалічної структури.

Досліджено вплив апретів на властивості наповнених поліетиленових композицій. Показано, що апретуванням неорганічних наповнювачів амідопропілтриетоксисиланами органічних кислот та олігомерними кремнійуретановими апретами можна регулювати фізико-механічні властивості наповнених поліетиленових композицій, а ефективність апретів визначається їх змістом і хімічною будовою.

Досліджено вплив анізотропії структури, спричиненої твердофазною екструзією, на мікротвердість надвисокомолекулярного поліетилену (НВМПЕ) та полімеризаційно наповненої композиції НВМПЕ-боксит. Установлено емпіричні співвідношення між мікротвердістю, кристалічністю, ступенем молекулярної витяжки та границею текучості. Показано, що анізотропія визначає величину мікротвердості, а співвідношення останньої з границею текучості - подібне, як і для ізотропних матеріалів.

Представлены результаты исследования изменения во времени диаметра и насыпной плотности пенополистирола в процессе предварительного вспенивания в зависимости от начального диаметра. На основании экспериментальных данных получены зависимости изменения геометрических и физических характеристик пенополистирола от времени и начального диаметра.

Вивчено вплив антипіренів різної хімічної структури на реологічні та фізико-хімічні властивості поліпропілену та полістиролу, показано граничний вміст сумішей антипіренів, перевищення якого в полімері недоцільне через незначне зниження горючості і різкого погіршення властивостей термопластів.

Дано описание физических процессов, совокупность которых определяет технологию получения гранул пенополистирола. Установлены физические и механические характеристики, определяющие свойства поли- и пенополистирола, особенности протекания процессов вспенивания. Приводится система уравнений, описывающих кинетику процессов тепломассопереноса, термодинамики газовой фазы, процессов фильтрации с учетом фазовых переходов. Сформулированы краевые условия, включая условия сопряжения на границах фазовых переходов, механические условия на границе жидкая фаза-пар. Получены частные решения при упрощающих допущениях. Описаны качественные эффекты, являющиеся следствием модели и подтверждающие ее справедливость.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г714.22 + Л712.121

Рубрики:

Реакції полімеризації

Полістирол

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г714.22 + Л712.121

Рубрики:

Реакції полімеризації

Полістирол

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано дослідну технологію активації поверхні поліетиленових труб, за допомогою якої контактним способом здійснюють нанесення на зовнішню поверхню ділянок труб, що з'єднуються, заглиблень із визначеним розміром і кроком за рахунок концентратора поздовжніх низькочастотних ультразвукових коливань за певних параметрів обробки. Після ультразвукової активації поверхні поліетиленових труб протравлюють оброблену поверхню хромовою сумішшю певного складу.

Предложена опытная технология активации поверхности полиэтиленовых труб, с помощью которой осуществляют контактным способом нанесение на внешнюю поверхность участков соединяющихся труб, углублений с определенным размером, с концентратором продольных низкочастотных ультразвуковых колебаний при определенных параметрах обработки. После ультразвуковой активации поверхности полиэтиленовых труб производят протравливание обработанной поверхности хромовой смесью определенного состава.

Молекулярно-масові розподіли, одержані ГПХ методом, були використані для розрахунку ланцюгових розривів та зшивок макромолекул у поліпропіленових (ПП) і полістирольних (ПС) зразках, опромінених ультрафіолетом за лабораторних умов, наближених до природних. Встановлено, що в поліпропілені набагато більше розривів і зшивок ніж у полістиролі. Для зразків опромінених протягом 4-х тижнів на опромінених поверхнях знайдені значення складають для розривів - 0,025 моль/кг (ПП) і 0,005 моль/кг (ПС) і для зшивок - 0,0065 моль/кг (ПП) і 0,0014 моль/кг (ПС).

Молекулярно-массовые распределения, полученные ГПХ методом, были использованы для расчета цепных разрывов и сшивок макромолекул в полипропиленовых (ПП) и полистирольных (ПС) образцах, облученных ультрафиолетом в лабораторных условиях, приближенных к естественных. Найдено, что в полипропилене количество разрывов и сшивок намного больше, чем в полистироле. Для образцов облучаемых на протяжении 4 недель, на облученных поверхностях найденные значения составляют для разрывов 0,025 моль/кг (ПП) и 0,005 моль/кг (ПС), а для сшивок 0,0065 моль/кг (ПП) и 0,0014 моль/кг (ПС).

Molecular-mass distributions obtained by GPX methods have been used for calculation of chain breaks and macromolecular cross-linking in polystyrene (PS) and polypropylene (PP) samples radiated by ultra violet under laboratory conditions close to the natural ones. It has been found that in polypropylene the number of breaks and cross-linkages is far more than in polystyrene.

Przedstawiono wyniki badan wplywu dodatku komonomerow stabilizujacych wiazanie acetalowe: 1,3-dioksanu; 1,3-dioksepanu oraz formali 1,2-butanodiolu; 1,3-butanodiolu; 2,3-butanodiolu; 1,2-pentanodiolu i 1,2-heksanodiolu, na wlasciwosci fizykochemiczne polioksymetylenu. Zestawiono je z wynikami otrzymywanymi w standardowej reakcji trioksanu z dioksolanem w obecnosci BF3 jako katalizatora. Wskaznik szybkosci plyniecia oraz frakcja niestabilna zaprezentowana jest w zaleznosci od ilosci komonomeru. Badania stanowia fragment prac prowadzonych w Instytucie Chemii Przemyslowej nad modyfikacja chemiczna istniejacej technologii Tarnoformu.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.11 + Л712.113

Рубрики:

Поліпропілен

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.113

Рубрики:

Поліпропілен

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процес старіння двох різних партій поліпропілену однієї марки. Опромінення проведено ультрафіолетом за лабораторних умов, близьких до тропічного клімату. Визначено концентрації розривів і зшивок полімерного ланцюга за формою та величиною зсуву молекулярно-масового розподілу досліджених полімерних зразків. Одержані дані дозволили встановити, що швидкість фотооксидаційної деградації для зразків з різних партій поліпропілену є різною та відрізняється утричі.

Вивчено особливості фотопровідності в спектральній області від 400 до 1 000 нм плівок полімерних композицій на основі полістиролу, які містять заміщені тетратіафульвалени - донори електронів, 2,4,5,7-тетранітро-9-флуоренон - акцептор електронів, катіонний і нейтральний поліметинові барвники. Встановлено, що вибрані донори електронів завдяки низьким потенціалам іонизації забезпечують умови для фотогенерації носіїв заряду в близькій ІЧ-області світла. Показано, що фотопровідність в області поглинання барвників зростає в разі заміни іонного барвника нейтральним.

Синтезовано новий мономер на основі пірену - гліцидиловий естер 3-піренілкарбонової кислоти. Катіонною полімеризацією цього мономеру одержано олігомер. Структурно сенсибілізовані плівки олігомеру мають непогану голографічну чутливість.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.111-382

Рубрики:

Поліетилен (політен)

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.121

Рубрики:

Полістирол

Шифр НБУВ: Ж67522 Пошук видання у каталогах НБУВ