Наведено результати досліджень зміни механічних і низки фізичних характеристик поліпропілену без і з трьома наповнювачами польського виробництва залежно від термічної обробки. Встановлено, що при вмісті 10% сажового наповнювача композит має властивості електропровідного матеріалу. Після термічної обробки механічні властивості матеріалів, за винятком ударної в'язкості, покращуються. Це пов'язане частково із зміною кристалічної структури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.11 + Л712.113

Рубрики:

Поліпропілен

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.113

Рубрики:

Поліпропілен

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процес старіння двох різних партій поліпропілену однієї марки. Опромінення проведено ультрафіолетом за лабораторних умов, близьких до тропічного клімату. Визначено концентрації розривів і зшивок полімерного ланцюга за формою та величиною зсуву молекулярно-масового розподілу досліджених полімерних зразків. Одержані дані дозволили встановити, що швидкість фотооксидаційної деградації для зразків з різних партій поліпропілену є різною та відрізняється утричі.

Визначено концентрації розривів і зшивок макромолекул у нестабілізованому, стабілізованому та пігментованому поліпропілені. Дослідження проведено під час УФ-опромінення за умов, максимально наближених до тропічного клімату. Показано вплив стабілізувальних домішок на зміну концентрації розривів і зшивок макромолекул полімерних зразків. Одержані дані дали можливість порівняти ступінь захисту полімеру за присутності стабілізатора та пігменту, а також у випадку одночасної присутності стабілізатора і пігменту протягом фотооксидаційної деградації поліпропілену.

Исследованы кратковременная ползучесть и прочность полипропиленовых волокнистых структур. На основании полученных экспериментальных данных разработаны модели линейного и нелинейного вязкоупругого деформирования материалов. Определены области их применимости и рассмотрены критерии оценки статистической прочности и долговечности таких композиций.

Показан рецептурный состав полипропиленовых композиций, наполненных резиновыми смесями. Для оценки параметров переработки определены реологические и физико-механические характеристики исследованных композиций, определены зависимости твердости и эластичности от содержания в композиции резиновой смеси, зависимость предела прочности и относительного удлинения при растяжении термоэластопластов от содержания резиновой смеси для вальцованных образцов вдоль и поперек образца. Рассмотрено влияние содержания резиновой смеси на Баррус-эффект.

Модифіковано пероксидовану поверхню поліпропілену за допомогою методу "прищеплення від" для акриламіду. Визначено оптимальні умови прищеплення поліакриламіду до пероксидованої поверхні поліпропілену з досягненням ступеня модифікації більше 80 - 90 %.

Активовано поверхню поліпропілену із застосуванням гетерофункціонального поліпероксиду з первинно-третинними пероксидними фрагментами. Вивчено вплив висоти нанесеного шару, а також умов обробки (температура, час) на процес формування прищепленого реакційноздатного покриття. Встановлено оптимальні умови пероксидації поверхні поліпропілену, які забезпечують високий ступінь модифікації.

Получены новые экологически чистые иономерные полиуретаны с использованием возобновляемого природного сырья (моно-, ди- и полисахаридов), обладающие способностью к (био)разложению в условиях окружающей среды. Проведен сравнительный анализ физико-механических, сорбционных свойств и степени подверженности полученных материалов атаке простейших микроорганизмов. Изучены особенности их строения и влияние природного компонента на скорость деструкции материала под воздействием комплекса факторов окружающей среды: тепла, УФ-излучения, микрофлоры грунта, воды, щелочей и кислот. Показано, что степень биоразлагаемости всей системы и ее свойства определяются компонентным составом.

Встановлено вплив природи і способу одержання полімер-силікатного модифікатора на основі полівінілпіролідону на технологічні, фізико-механічні та теплофізичні властивості поліпропілену. Виявлено, що модифікований поліпропілен відзначається підвищеними теплофізичними характеристиками, зокрема, теплостійкістю за Віка, жаростійкістю за Шрамом-Цибровським, високими фізико-механічними властивостями, а також незначною технологічною усадкою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.113-106.3

Рубрики:

Поліпропілен

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.113-106.3

Рубрики:

Поліпропілен

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С использованием радиационно-индуцированной прививочной полимеризации мономера "акриловая кислота" на поверхность нетканых полипропиленовых волокон синтезирован химически активный материал с карбоксильными группами. Исследовано влияние экспериментальных параметров на степень прививочной полимеризации акриловой кислоты. Оптимизированы условия синтеза из 20 %-го водного раствора мономера при температуре 70 градусов по Цельсию.

Встановлено істотний вплив природи та вмісту високодисперсного модифікованого полівінілпіролідоном магнію гідросилікату на ступінь кристалічності та розміри кристалітів поліпропілену. Цей вплив обумовлений зміною в структурних утвореннях на межі поділу фаз і характером міжмолекулярних взаємодій. Високодисперсні частинки модифікованого магнію гідросилікату виступають додатковими центрами кристалізації в полімеркомпозиційному матеріалі.

Досліджено вплив малих концентрацій функціональних домішок з використанням природновідновлюваних складових на основі рослинних олій, які сприяють деструкції поліетилену (ПЕ). Вивчено композиції ПЕ з малими домішками (1 % мас.) модифікованої соєвої олії (ОМСМ), та модифікованої ріпакової олії (ОМРМ). Визначено міцнісні характеристики зразків після УФ-опромінення і встановлено, що ефективність впливу модифікованих рослинних олій становила 38 - 55 % втрати міцності і до 96 % втрати еластичності. Проведено дослідження процесу термодеструкції зразків композицій ПЕ з функціональними домішками за допомогою методу піролітичної мас-спектрометрії. Показано, що у разі введення функціональних домішок ОМРМ та ОМСМ відбуваються структурні перетворення, визначені за допомогою методу мас-спектрометрії за спектром іонних фрагментів, їх кількості та інтенсивності.

Неізотермічна кристалізація чистого ізотактичного гомополімеру поліпропілену і нанокомпозитів, що містять 0,2 - 1,0 % аеросилу, досліджено за допомогою стандартного методу ДСК за охолодження систем із розплаву з постійною швидкістю. Аналіз параметрів кристалоутворення, одержаних із залежностей швидкості охолодження і площ під екзотермами кристалізації, показав збільшення бар'єру кристалоутворення для ламелярної кристалізації поліпропілену у просторі між сусідніми наночастинками нескінченного кластера нанокампозиту, що відповідає сильному обмеженню транспорту сегментів ланцюга поліпропілену в області кристал/розплав. На підставі даних , одержаних за валової кристалізації нанонаповненого поліпропілену, підтверджено припущення, що кристалізація відбувається за двома механізмами: початкової кристалізації (незбуреної) і вторинної (збуреної, обмеженої).

За результатами рентгенографічного і комплексного термогравіметричного аналізів установлено вплив нуклеаційних агентів на основі полівінілпіролідону і натрієвого рідкого скла на морфологію поліпропілену. Виявлено, що нуклеаційні агенти збільшують ступінь кристалічності поліпропілену і сприяють зменшенню розмірів кристалітів, при цьому найвідчутніше впливає нуклеаційний агент на основі сумісно-осаджених полівінілпіролідону і натрієвого рідкого скла. Встановлено, що внаслідок зміни структури поліпшуються фізико-механічні та теплофізичні властивості матеріалу, зокрема, зростають міцність під час розривання, поверхнева твердість, теплотривкість за Віка та жаротривкість за Шрамом-Цибровським.

За результатами рентгенографічного і комплексного термогравіметричного аналізів установлено вплив нуклеаційних агентів на основі полівінілпіролідону і натрієвого рідкого скла на морфологію поліпропілену. Виявлено, що нуклеаційні агенти збільшують ступінь кристалічності поліпропілену і сприяють зменшенню розмірів кристалітів, при цьому найвідчутніше впливає нуклеаційний агент на основі сумісно-осаджених полівінілпіролідону і натрієвого рідкого скла. Встановлено, що внаслідок зміни структури поліпшуються фізико-механічні та теплофізичні властивості матеріалу, зокрема, зростають міцність під час розривання, поверхнева твердість, теплотривкість за Віка та жаротривкість за Шрамом-Цибровським.

Властивості наповнених полімерних композицій значною мірою залежать від природи та поверхневих властивостей наповнювачів, зокрема, базальтового волокна (БВ). Вперше показано можливість модифікації поверхні БВ комерційним полігексаметиленгуанідингідрохлоридом і некомерційними полідіетиленаміногуанідинами (ПДЕАГ) - апретами. Встановлено залежність крайового кута змочування та адгезійної міцності в системі термопласт - волокно від типу апрету. Визначено оптимальний тип апрету - ПДЕАГ - карбонат. Оцінено його вплив на механічні та теплофізичні властивості базальтопластиків на основі поліпропілену.