Розглянуто питання вдосконалення методів визначення конструктивно-технологічних параметрів двошнекових живильників і розвантажувальних одночерв'ячних пресів пластмасозмішувального устаткування для переробки наповнених термопластів. Застосовуючи ці методи, створено лінію ЛЛКМ-1200 для виробництва листів для жорстких покрівельних матеріалів. Випробування лінії показали задовільний збіг результатів розрахунків і експериментів.

Встановленно, що у композитному матеріалі, армованому випадково розташованими короткими волокнами, пошкодження у разі механічного навантаження виникають внаслідок дії різних елементарних механізмів, таких як мікророзтріскування матриці, висмикування волокон, руйнування міжфазової границі волокно - матриця, руйнування волокон. Ці пошкодження зумовлюють значний вплив на макроскопічні властивості композитного матеріалу. Щоб отримати прийнятні механічні характеристики композитного матеріалу, важливо оптимізувати концентрацію волокон, а також якість міжфазової границі волокно - матриця, які безпосередньо впливають на ці пошкодження. Головна мета роботи - визначення впливу структурних параметрів на еволюцію пошкодження двох типів склопластиків на базі поліпропілену. Одночасно з класичним підходом до механічної теорії пошкодження, що базується на випробуваннях на розтяг із періодичним розвантаженням, використання методу акустичної емісії дає змогу вивчати в реальному часі природу та значимість механізмів пошкоджень у процесі навантаження. Додатково до цього фрактографічний аналіз дозволяє підтвердити різні передумови і висновки даного дослідження.

Изучены межфазные процессы в композициях ароматического полиамида фенилон с элементоуглеродными волокнами. Выявлены значительные различия в структуре и свойствах полиамида, дискретно армированного металлоуглеродными волокнами и углеродными волокнами с функциональными группами. Установлено, что основной вклад в наблюдаемые изменения вносит физико-химическое взаимодействие на границе раздела фаз "волокнистый наполнитель - полимерная матрица" при формировании композиции.

Исследовано влияние мелкодисперсных стеклянных и капроновых волокон на механические свойства в стеклообразном и высокоэластичном состояниях эпоксидного полимера, используемого для изготовления термоусаживающихся фитингов. Показано, что практический интерес представляет лишь композит с содержанием стекловолокна, не превышающим 2 масс. %.

Наведено результати експериментального дослідження впливу гідростатичного тиску на в'язкість руйнування високонаповнених полімерних матеріалів. Показано, що з підвищенням гідростатичного тиску середовища збільшується критичне значення коефіцієнта інтенсивності напружень і, як наслідок, швидкість розповсюдження тріщини. Для врахування впливу тиску на характеристики тріщиностійкості матеріалів, що досліджуються, запропоновано використовувати метод барочасової аналогії, який дозволяє зобразити отримані за різних рівнів гідростатичного тиску експериментальні залежності в'язкості руйнування матеріалу від швидкості розповсюдження тріщини у вигляді узагальненої барочасової залежності, що визначає вплив умов навантаження на характеристики руйнування матеріалу. Запропоновано прості емпіричні співвідношення для апроксимації отриманих експериментальних даних.

Показано вплив міжшарових дефектів у вигляді несуцільностей на несучу здатність шарових пластин із вуглепластиків. Міжшарові дефекти моделювалися шляхом введення між шарами поліпропіленової плівки. Описано види руйнування плоских зразків із різними схемами укладання і дефектами різних розмірів при розтязі та триточковому згині.

Досліджено структуру та властивості полімерних композитів, одержаних синтезом поліаніліну на матрицях поліуретанів різної будови. Встановлено, що склад композицій та несумісність між гнучкими та жорсткими блоками поліуретану впливають на формування кристалічної структури поліаніліну та особливості електропровідності композитів.

Рассмотрен вопрос о влиянии надмолекулярных образований на свойства наполненных эпоксидных материалов. Установлено, что при увеличении концентрации наполнителя свойства композиционного материала будут зависеть от его активности по отношению к компонентам связующего, что в свою очередь определяет условия перехода композиционного метриала в состояние пограничных слоев. Свойства композитов во многом определяются объемом материала, который находится в граничных прослойках, их химическим составом и структурой. Проанализировано влияние природы наполнителя, его дисперсности, концентрации и активности на свойства композита и условия формирования граничных прослоек.

Досліджено закономірності деформування вуглепластика із симетричною схемою укладки шарів відносно його серединної поверхні за температур 293 і 77 К. За даними випробувань на розтяг, стиск і триточковий згин, з використанням принципу енергетичного вирівнювання Болотіна, визначено характеристики пружності та міцності "еквівалентного" ортотропного тіла. Досліджено вплив охолодження до 77 К і наступного термоциклювання на механічну поведінку шаруватого вуглепластика. Проаналізовано достовірність визначення його пружних і міцнісних параметрів залежно від виду експерименту.

Встановлено, що під час процесу формування топологічної структури композиційного полімерного матеріалу з активованою базальтовою лускою (АБЛ), що використовується як антикорозійне покриття, відбувається хімічна взаємодія між поверхнею АБЛ і реакційноздатними функціональними групами полімерної матриці. Така взаємодія перешкоджає формуванню дефектів у адгезійному з'єднанні, що в цілому зумовлює підвищення міцності полімерного композиційного матеріалу.

На конференции рассматривались вопросы, связанные с проектированием, разработкой и производством композиционных материалов. Освещались проблемы совершенствования технологии углерод-углеродных композиционных материалов, а также использования композиционных керамических материалов в крупногабаритных изделиях. Проведено исследование закономерностей изменения физико-механических свойств углеродных композиционных материалов при высокой температуре. Особое внимание уделялось использованию композиционных материалов в различных отраслях промышленности, а также в строительстве и технике и т.д.

В предлагаемых материалах рассмотрены следующие вопросы: технологии и оборудование для получения композиционных материалов (КМ); сырье, материалы, полуфабрикаты для изготовления КМ (матрицы, наполнители, адгезивы, добавки органического и неорганического происхождения); проектирование, разработка, исследование и модификация свойств КМ; КМ для экстремальных условий (высокие механические напряжения, деформации, давления, температуры, их комбинации); метрологическое обеспечение процессов получения и переработки КМ, методы исследования и контроль качества КМ, деталей и изделий из них, сертификация; компьютерное моделирование поведения КМ, деталей и изделий из них; технологические процессы, оборудование и инструмент для переработки КМ в детали и изделия (литье под давлением, прессование, экструзия, пултрузия, обработка резанием, покрытия); выбор КМ для заданной конструкции; расчет и конструирование изделий и деталей машин из КМ; экологические аспекты создания, переработки и повторного использования (рециклинга) КМ; КМ для заменяемых и ремонтируемых изделий и деталей машин; полимерные композиции для адгезивов (клеев и герметиков); применение и эффективность КМ, деталей и изделий из них в различных отраслях промышленности.

Получена зависимость величины термоэлектрического сигнала, измеренного прибором экспресс-контроля, от толщины и размеров фольговых покрытий на стеклотекстолите. Эффект обусловлен изменением теплоотвода от контакта горячего электрода преобразователя с изделием. Возможно использование термоэлектрического метода для контроля толщин металлических стенок, геометрических параметров фольговых покрытий и их элементов на печатных платах в процессе производства и эксплуатации.

Запропоновано теорію мікропошкодженості волокнистих композитів із трансверсально-ізотропними волокнами та мікропошкодженою ізотропною пористою матрицею на основі моделювання мікроруйнувань у матриці порами, які заповнено частинками зруйнованого матеріалу, що чинять опір на стиск. Критерій руйнування в мікрооб'ємі матриці приймається у формі Шлейхера - Надаї, що враховує різницю граничних навантажень на розтяг і стиск, де границя міцності є випадковою функцією координат із розподілом Вейбулла. Напружено-деформований стан та ефективні властивості матеріалу визначено на основі стохастичних рівнянь теорії пружності для волокнистого композита з пористими компонентами. Замикання рівнянь деформування і мікропошкодженості здійснено на основі рівнянь балансу пористості в матриці. Побудовано нелінійні діаграми сумісних процесів деформування волокнистих матеріалів і мікропошкодженості матриці. Досліджено вплив на них фізичних і геометричних параметрів.

Рассмотрен процесс распространения тепла в армированных пластиках при умеренных температурах и протекании термической деструкции связующего. Осуществлена разработка методов определения кинетических параметров процесса термической деструкции и теплофизических характеристик материалов при прохождении в них химических реакций. Результатом является построение математической модели, которая дает возможность проводить испытания полимерно-композиционных материалов с помощью ЭВМ и осуществлять оптимальный подбор компонентов, соответствующий заданным условиям.

Рассмотрены некоторые теплофизические и физико-химические свойства, а также структурные характеристики полимерных композиций на основе полимерных связующих различного молекулярного строения, углеродных и минеральных наполнителей. Проанализированы некоторые особенности явлений переноса в композиционных материалах на основе полимерных связующих различного молекулярного строения. Значительное внимание уделено определению температурного коэффициента линейного расширения полимеров, их молекулярной структуре, а также динамическому методу определения удельной теплоемкости.

Розроблено нові композиційні покрівельні, термо-, масло-, бензостійкі, електропровідні гуми. Результати випробувань показали їх можливе застосування у різних галузях промисловості.

Інститутом розроблена і успішно застосовується унікальна технологія захисту від зносу робочих органів екструзійної техніки. Актуальність цієї проблеми зростає з освоєнням нових композиційних матеріалів і технологій їх переробки, зокрема, високонаповнених термопластів з мінеральними наповнювачами і скловолокном, які знаходять широке застосування в народному господарстві. Досліджено і вирішено основні наукові і технічні проблеми, які забезпечили досягнення необхідної довговічності машин і впровадження їх у серійне виробництво.

Розглянуто технологію переробки наповнених термопластів у вироби з введенням наповнювача безпосередньо на стадіїї виготовлення виробів. Достатньою умовою введення наповнювача на стадії його переробки у вироби є попередня підготовка наповнювачів у вигляді гранул, близьких за розмірами, формою до гранул полімерів. Гранулювання наповнювачів проводили методом обкочення на механічному змішувачі з введенням низькомолекулярного в'яжучого.

Виявлено вплив хімічної будови антипіренів на показники горючості розроблених композиційних матеріалів. Вивчено технологічні властивості композицій та виявлено математичну залежність їх в'язкості у процесі твердіння від вмісту компонентів.