Отмечено, что изготовленные из целлюлозы бумага и картон могут составлять основу композиционных, в т.ч. комбинированных материалов. Использование свойств микроструктуры целлюлозных и нецеллюлозных волокон позволяет изготавливать материалы различного применения и назначения, например, способных рассеивать свет, поглощать звук, адсорбировать газы и химические жирные соединения, удерживать различные вещества и тепло при низких или высоких температурах. Приведены результаты исследований и внедрения в упаковочную промышленность композиционных материалов, а также поставлены задачи для развития этой актуальной проблемы.

Досліджено модифікацію триацетатцелюлозних розчинних композицій трис[три(бутокси)(поліфторалкокси)титанокси]боранами, у структурі яких змінювалась довжина поліфторалкоксильного радикала. Показано, що досліджувані бор-, титан-, (бутокси(поліфторалкокси)вмісні продукти, - ефективні модифікатори триацетатцелюлозних (ТАЦ) розчинних композиційних матеріалів, що дають змогу на стадії відливу, наприклад, плівкових матеріалів або ниток штучного шовку, регулювати в широкому діапазоні, у бік підвищення, в'язкість розчину і одночасно в 1,5 - 3,0 раза посилювати міцність на розрив готових виробів. Досягнення отримуваного позитивного ефекту зумовлене реалізацією в полімерній матриці нового типу фізичних взаємодій між електронегативними атомами фтору в добавці і електропозитивними атомами карбону ТАЦ молекули, а також координаційними зв'язками між бором і титаном добавки та киснем ланок ТАЦ полімеру. При цьому знижуються або практично зникають внутрішні напруження в полімерній матриці. Отримані результати можуть бути використані для істотного поліпшення якості виробів з ТАЦ або при вторинній переробці виробів і відходів на її основі.