Відзначено, що збереження природної цінності молока можливе за відповідного його оброблення і пакування. Проаналізовано різні види теплової обробки молока, способи пакування і конструкції упаковки. Встановлено, що який би варіант обробки і пакування не вибрав виробник, єдиним мірилом вірності обраного рішення буде споживач.

Проаналізовано виробництво кисломолочної продукції (КМП) в Україні; визначено структуру основних її виробників; показано напрями, за якими розвивається ринок цієї продукції. Проаналізовано структуру упаковки для КМП і прослідковано її зміни протягом останніх років. Розраховано кількість споживчої та транспортної тари для пакування КМП на ринку України в 2006 р. і пакувальних матеріалів для її виготовлення. Визначено тенденції, за якими розвивається в Україні упаковка для КМП.

Зазначено, що молоко та молочні продукти мають в своєму складі безліч корисних та поживних речовин. Установлено, що свіже молоко вже через 2 год після його одержання починає втрачати свої природні властивості. Для донесення до споживача поживних властивостей молока та молочних продуктів необхідна відповідна їх обробка та пакування продукту. Поряд з аналізом ринку молочних продуктів в Україні, технологій ефективної обробки молока наведено рекомендації щодо ефективного застосування різних видів і типів тари для широкого сегменту молочних продуктів. В основу аналізу рекомендацій покладено світові принципи розвитку упаковки та шляхи вдосконалення потреб споживачів продуктами харчування.

З метою автоматизації управління процесами фасування та пакування розроблено й апробовано структурно-функціональні моделі та методи інформаційної технології адаптивного керування. Побудовано структурну модель топології виконавчих механізмів, яка адаптується до виконання технологічних операцій, що дозволило підвищити продуктивність фасування та пакування плодомолочних продуктів. Розроблено структурно-функціональні моделі фасувально-пакувальних машин (ФПМ), побудовані за принципом комбінаторної змінності, що скорочує терміни їх адаптації у разі зміни технологічних операцій і типорозмірів тари. Визначено умови виникнення критичних режимів функціонування механізмів ФПМ й обгрунтовано шляхи їх усунення на етапах розвитку й пристосування до змін технологічних процесів, що дозволяє досягти підвищення продуктивності фасування та пакування продукціїї. Розроблено інформаційну технологію багатосценарного управління ФПМ, що складається зі сценаріїв пускового робочого режиму та сценарію програмованої зупинки, що дозволяє виключити технологічні втрати продукту, який фасується, та тари, а також підвищити продуктивність ФПМ. Доведено, що реалізація багатосценарного режиму роботии ФПМ: циклічного пуску, робочого режиму та програмованої зупинки дозволяє виключити технологічні втрати продукту, що фасується, та тари, а також підвищити продуктивність ФПМ на 1,66 %, що складає близько 27 000 стаканчиків/коробок за місяць.

Доведено, що молоко як сировина володіє унікальним потенціалом. Визначено, що найбільш ефективним шляхом використання потенціалу молочної сировини, зокрема потенціалу іонів кальцію, є застосування технічного рішення одержання капсульованих форм молочної сировини на основі альгінату натрію. Даний процес реалізовано через принцип крапельної екструзії молочної сировини через повітря в розчин високомолекулярної сполуки-поліелектроліту альгінату натрію. Підтверджено, що потенціал системи "молоко" за кальцієм є малодинамічним і неефективним. Встановлено, що здійснення активації визначених потенціалів можливо як за рахунок зниження рН системи "молоко" впродовж сквашування, так і за рахунок її купажування з системою "сироватка". Виявлено, що купажування молока та сироватки з виникненням нової системи "молоко - сироватка" з необхідним рівнем концентрації іонів кальцію, не впливає на колоїдну стабільність молока. З іншого боку надає системі "молоко" високоефективного низькоенергетичного потенціалу у вигляді потенціалу іонів кальцію, що надасть можливість ефективно реалізовувати процес її капсулювання. Обгрунтовано, що відкрита технологічна система "молоко" може бути переведена у систему з обмеженою відкритістю "молоко - сироватка" у капсульованій формі, а значить і з мінімізованим впливом збурювальних факторів, тобто з підвищеною керованістю технологічних процесів. Експериментально підтверджено, що купажування систем "молоко" та "сироватка" у співвідношення 70:30 є необхідною умовою накопичення критичної концентрації іонного кальцію (24 - 25 мг %). Це забезпечує одержання капсульованої продукції правильної кулеподібної форми. Одночасно таке співвідношення компонентів не на значно змінює рН суміші, що також є важливим критерієм реалізації процесу капсулювання. Розроблено модель технологічного процесу переробки молока шляхом капсулювання. Доведено, що розроблений підхід повною мірою надає можливість реалізувати потенціал молока з одержанням харчових продуктів із новими споживчими властивостями.