Розроблено технологію виробництва групи енерго- та ресурсоощадних матеріалів на базі гідросилікатів натрію, які виробляються з порід, що вміщують аморфний кремнезем. Розглянуто можливості використання цих матеріалів у будівельній індустрії. Описано результати експериментів щодо низькотемпературної здутості дробленого напівпродукту в псевдозрідженому шарі для одержання пористого кремнезитового піску та подальшої його аеродинамічної класифікації в каскадному апараті. Наведено технічні характеристики дослідно-промислових установок.

Викладено конструкції і розрахунки подрібнювальних, сортувальних, змішувальних, транспортних, укладальних, ущільнювальних машин та обладнання для бетонних і залізобетонних робіт. Розглянуто конструкції машин для виробництва цегли, машин для опоряджувальних робіт. Відображено особливості експлуатації машин. Особливу увагу приділено сучасному розвитку конструкції машин, моделюванню, фізичним аспектам взаємодій робочих органів і матеріалів, що обробляються.

Розглянуто технологічні схеми активації сировинних компонентів будівельних композитів та технічні характеристики електрогідравлічного обладнання. Описано принципи роботи електрогідравлічних диспергаторів і варіанти їх виконання.

Досліджено особливості тепловологої обробки композиційних матеріалів на основі гіпсу, надано рекомендації з практичного застосування раціональних режимів зневоднювання.

Приведены результаты экспериментальных исследований и промышленных испытаний вибрационного разгрузчика железнодорожных полувагонов на предприятиях строительных материалов.

Описано теоретичні та технологічні основи виробництва виробів з конструкційно-теплоізоляційних (теплоефективних) композиційних будівельних матеріалів з використанням активованих електрогідравлічним (ЕГ) і механічним способами сировинних компонентів та комплектів мобільних технологічних засобів у вигляді змішувально-формувального, розрізального й ЕГ обладнання модульно-блокового виконання.

Описано конструкції та наведено розрахунки машин, а також устаткування для видобування сировини, подрібнення та сортування матеріалів, дозування, змішування, зневоднення та сушіння матеріалів. Розглянуто питання виробництва в'яжучих матеріалів (гіпсу, вапна, цементу), залізобетонних, азбестоцементних, керамічних, теплоізоляційних виробів та виробів зі скла.

Описаны конструкции и приведены расчёты машин, а также оборудования для добычи сырья, измельчения и сортировки материалов, дозировки, смешивания, обезвоживания и сушки материалов. Рассмотрены вопросы производства вяжущих материалов (гипса, извести, цемента), железобетонных, азбестоцементных, керамических, теплоизоляционных изделий и изделий из стекла.

Побудовано математичну модель перенесення вологи в технологіях висушування будівельних матеріалів енергією мікрохвильового електромагнітного поля. Одержано розподіли полів вологовмісту у сухій і вологій областях матеріалу, а також закон руху межі фазового перетворення. Визначено залежність між вмістом вологи в матеріалі та частотою електромагнітного поля.

Построена математическая модель переноса влаги в технологиях висушивания строительных материалов энергией микроволнового электромагнитного поля. Получены распределения полей влагосодержания в сухой и влажной областях материала, а также закон движения границы фазового превращения. Определена зависимость между содержанием влаги в материале и частотой электромагнитного поля.

Наведено методи одержання будівельних матеріалів і виробів. Висвітлено технології одержання повітряного і гідравлічного вапна, магнезіальних в'яжучих, портландцементу, а також штучних волокон, мінеральної та скляної вати з силікатних розплавів, керамічних виробів. Охарактеризовано процеси обпалення гідравлічного вапна. Проаналізовано вплив різних факторів на процес утворення клінкеру. Описано особливості виготовлення м'яких і напівтвердих плат на основі бітумного в'яжучого, синтетичних смол. Запропоновано способи переробки мінеральних розплавів, зокрема, дуттьовий, фільєрний, штабіковий. Розглянуто методи одержання порошкових і пластичних мас за допомогою шаблона, а також видобутку сировини для керамічних виробів.

Приведены методы получения строительных материалов и изделий. Освещены технологии получения воздушной и гидравлической извести, магнезиальных вяжущих, портландцемента, а также искусственных волокон, минеральной и стеклянной ваты из силикатных расплавов, керамических изделий. Охарактеризованы происходящие при обжиге гидравлической извести процессы. Проанализировано влияние разных факторов на процесс образования клинкера. Описаны особенности изготовления мягких и полутвердых плат на основе битумного вяжущего, синтетических смол. Предложены способы переработки минеральных расплавов, в частности, фильерный, штабиковый. Рассмотрены методы получения порошковых и пластических масс с помощью шаблона, а также добычи сырья для керамических изделий.

Зазначено, що уламки будівель та споруд, зруйнованих внаслідок стихійних лих, доцільно переробляти та використовувати як будівельні матеріали. Розроблено загальну схему заводу з переробки уламків. Запропоновано різноманітні варіанти використання технологічного обладнання залежно від об'єму уламків і продуктивності заводу.

Отмечено, что обломки построек и сооружений, разрушенных в результате стихийных бедствий, целесообразно перерабатывать и использовать как строительные материалы. Разработана общая схема завода по переработке обломков. Предложены разнообразные варианты использования технологического оборудования в зависимости от объєма обломков и продуктивности завода.

Висвітлено теоретичні засади прогнозування поведінки завантаження робочих камер барабанних млинів і створення високоефективних процесів і обладнання для подрібнення будівельних матеріалів. Проаналізовано параметри руху внутрішньокамерного завантаження барабанних млинів, визначено вплив режимів руху завантаження на ефективність помолу. Увагу приділено фрикційній взаємодії завантаження з поверхнею камери, чисельному визначенню в'язкої течії завантаження, встановленню критеріїв оцінки ефективності подрібнення, розрахунку конструкції млина.

Освещены теоретические основы прогнозирования поведения загрузки рабочих камер барабанных мельниц и создания высокоэффективных процессов и оборудования для измельчения строительных материалов. Проанализированы параметры движения внутрикамерной загрузки барабанных мельниц, определено влияние режимов движения загрузки на эффективность помола. Уделено внимание фрикционному взаимодействию загрузки с поверхностью камеры, численному определению вязкого течения загрузки, установлению критериев оценки эффективности измельчения, расчету конструкции мельницы.

Наведено методи та формули розрахунків технологічних ліній підприємств дорожнього будівництва, зокрема, кар'єрів кам'яних матеріалів, каменедробарних заводів, баз органічних в'яжучих, асфальто- і цементобетонних заводів, а також з виробництва збірних залізобетонних виробів.

Приведены методы и формулы расчетов технологических линий предприятий дорожного строительства, в частности, карьеров каменных материалов, камнедробильных заводов, баз органических вяжущих, асфальто- и цементобетонных заводов, а также по производству сборных железобетонных изделий.

Наведено результати експериментів щодо визначення впливу різних технологічних парметрів на спучення подрібненого сіоліту й одержання з нього легкого пористого матеріалу - сіопору. Напрацьовану дослідну партію сіопору використано для відпрацювання технології виготовлення різних композиційних будівельних матеріалів для тепло-, пожежно- та звукоізоляції стель і стін будинків та споруд.

Рассмотрены особенности деструкции эпоксидсодержащих композитов в зоне динамического контакта с поверхностью природных и искусственных строительных материалов. Проанализированы возможности взаимодействия активных низкомолекулярных компонентов, выделяемых абразивными композитами в зоне резания, с минералами бетона и природного камня. Показано, что свободные радикалы и другие активные компоненты способны инициировать химические и структурные превращения в поверхностных слоях силикатных и гидросиликатных материалов.

Наведено теоретичні й експериментальні залежності дослідження гідродинаміки та кінетики сушіння мікросфери у щільному шарі за різних висот матеріалу, а також за різних технологічних параметрів. Установлено, що вибір оптимальних режимів процесу буде пов'язаний із такими параметрами: швидкістю руху теплоносія, перепадом тисків, висотою шару зернистого матеріалу та температурою теплового агента. Такий процес уможливлює зменшити енергетичні затрати, запобігає винесенню дрібної фракції із зони сушіння.

Досліджено питання створення устаткування класифікації для сухого подрібнення у замкнутому циклі. Як головну характеристику процесу аеродинамічної класифікації запропоновано використовувати розмір рівноважної частинки, що знаходиться у відносній рівновазі у робочому просторі класифікатора. Виявлено, що стійку рівновагу можна спостерігати тільки у випадку, коли складові пульсацій газу для даного розміру частинок практично не впливають на її рух. Розроблено теоретичні передумови для створення ефективного устаткування повітряної сепарації, а саме: проведення досліджень динаміки енергетичного спектра турбулентних структур двофазного середовища у машинах для повітряної сепарації; ліквідація великомасштабних турбулентних структур; використання нового підходу до попередньої класифікації за принципами удару, що дозволяє зруйнувати конгломерати частинок, які виникають за рахунок енергії сил поверхневого натягу. Запропоновано конструкцію сепаратора. Знайдено області значень параметрів, що забезпечують високу ефективність процесу класифікації матеріалів. Розроблено алгоритм і методику розрахунку елементів устаткування для класифікації подрібнюваного матеріалу. З використанням результатів дослідження розроблено технічну документацію та виготовлено устаткування, яке застосовується на підприємствах: ВАТ "Красногорівський вогнетривкий комбінат", ВАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат", ЗАТ "Пересувна механізована колона N 116" - ВАТ "Деконський комбінат стінових матеріалів".

Досліджено аспекти термообробки та класифікації дисперсних матеріалів в апаратах з псевдозрідженим шаром. З використанням результатів проведених досліджень розв'язано практичні задачі енергоощадження та підвищення ефективності технологічного процесу обробки дисперсних матеріалів, а саме: перліту, зольних алюмосилікатних мікросфер і піска. Досліджено кінетику дегідратації перліту у псевдозрідженому шарі. Установлено механізм вибухового руйнування порожніх зольних мікросфер за умов їх сушки, за рахунок надлишкового тиску водяних парів і дефектів в оболонці мікросфер. З метою одночасної термообробки та класифікації за швидкістю витання полідисперсних матеріалів в апаратах жолобного типу використано ефект підвищеного виносу з псевдозрідженого шару. Розроблено експериментальну базу та методику розрахунку апаратів з псевдозрідженим шаром зазначеного типу для різних матеріалів і застосувань. Розроблено технічні проекти та конструкторську документацію печей термопідготовки перліту, теплоутилізаторів, сушарок-класифікаторів піску та зольних мікросфер з псевдозрідженим шаром жолобного типу.

Обгрунтовано шляхи зниження шкідливого впливу шуму на персонал, що обслуговує перевантажувальні вузли дробильно-сортувального комплексу. Проаналізовано існуючі шкідливі виробничі фактори, які супроводжують процес переробки будівельних матеріалів. Визначено рівень шуму основних джерел дробильно-сортувального комплексу та шумове навантаження обслуговуючого персоналу згідно з Гігієнічною класифікацією праці N 4137-86. Узагально дані про шум на території дробильно-сортувальних комплексів (карт шуму) та визначення ризику дії шуму на працівників. Виявлено особливості та характер збудження ударного шуму на майданчику перевантаження кускового будівельного матеріалу та встановлено залежності вливу звукових коливань у разі ударного характеру їх утворення на звукоізолювальні властивості захисного матеріалу. Розроблено й апробовано нові ефективні способи зниження ударного шуму та засобів звукоізоляції з урахуванням частотних характеристик необхідного зниження шуму під час завантаження та подрібнення кускового будівельного матеріалу.

Вивчено здатність гранітів після механоактивації за присутності сульфатного активізатора утворювати в'яжуче негідратаційного твердіння - сульфопетроцемент. Досліджено вплив на в'яжучі властивості факторів механічної та сульфатної активації параметрів пресування, умов твердіння. Доведено можливість підвищення водостійкості та поліпшення інших властивостей, що характеризують довговічність штучного каменю, за рахунок введення різних хімічних домішок. Встановлено вплив заповнювачів на будівельно-технічні властивості композитів, особливості структури штучного каменю, створеного на основі сульфопетроцементів, і зміни її під дією різних факторів. Запропоновано гіпотезу, що пояснює механізм твердіння сульфопетроцементів та явище сульфатної активізації граніту. Визначено будівельно-технічні властивості композиційних матеріалів, що містять сульфопетроцементи.

Розроблено пневматичні класифікатори з динамічно активними робочими органами для збагачення та фракціонування будівельного піску за крупністю. Поставлені завдання вирішено шляхом комбінування в одній конструкції ударно-лопатевого класифікатора або з внутрішньоциркуляційним поперечним потоком повітря та з використанням відцентрових сил під час руху вихідного матеріалу по робочій поверхні пластин. Проведено теоретичні дослідження щодо вибору фізичної та створення математичної моделі робочого процесу взаємодії матеріалу з робочими органами та розділовим середовищем пневматичних класифікаторів, створених на базі використання методів поперечно-потокової, відцентрової та балістичної класифікацій. Складено алгоритми та розроблено методики інженерних розрахунків параметрів пневматичних класифікаторів з динамічно активними робочими органами. Проведено порівняльне вивчення результатів експериментальних і теоретичних досліджень і виявлено розбіжність між встановленими значеннями параметрів у межах до 14 %. Здійснено апробацію запропонованих пневматичних класифікаторів на заводах залізобетонних конструкцій ТОВ "Спарта" та великопанельних конструкцій громадських будівель ВАТ "Криворіжжитлобуд" та підтверджено ефективність їх використання у промисловості нерудних будівельних матеріалів.