На основе моделирования движения материала во вращающемся барабане рудоразмольных мельниц рассмотрены задачи автоматической оптимизации процессов самоизмельчения. Изложены аспекты идентификации барабанных мельниц самоизмельчения как объектов автоматической оптимизации, а также основные принципы построения и расчета систем осуществления процесса и моделирования режимов работы внутримельничной нагрузки.

Узагальнені відомості про аналітичне прогнозування показників розкриття рудного мінералу в залежності від вихідних текстурно-структурних ознак руди і вмісту цінного мінералу. Одержані необхідні співвідношення для створення алгоритмів обчислення функцій розподілення зростків за розподіленою ознакою (криві збагачення): магнітної сприйнятливості, густини, концентрації цінного мінералу.

Досліджено пересування сипкого матеріалу сполученими напівциліндричними камерами, поділеними вертикальною перегородкою. Це дозволяє розділити будь-яку камеру на різні за об'ємом напівкамери. Встановлено, що положення перегородки суттєво впливає на ступінь заповнення напівкамер та час перебування матеріалу в апараті. Визначено характер переміщення матеріалу в шарі.

Рассмотрены особенности разделения на машинные классы углей различного происхождения и качества, а также возможности повышения эффективности процесса обесшламливания мелкого машинного класса при обогащении угля и, в частности, использование эффекта наддува внутренней полости цилиндро-конического грохота при обесшламливании угольной пульпы. Предложена математическая модель вращательно-поступательного движения пульпы по цилиндро-коническому грохоту с наддувом внутренней полости. Научно обоснованы способы разделения угольной пульпы на грохоте, основой которых является дополнительное аэрогидродинамическое воздействие на свободную поверхность пульпы.

Представлены результаты многолетних исследований в области энергосбережения, интенсификации техники и технологии процессов измельчения и дробления руд. Рассмотрены теоретические основы работы и вопросы совершенствования конструкций барабанных и шаровых мельниц, мельниц самоизмельчения, технологических схем и режимов измельчения, основанных на результатах математического моделирования процессов и промышленных испытаний разработанных инноваций. Изложены теоретические аспекты работы центробежных дезинтеграторов, а также итоги испытаний и рекомендации по их конструированию и применению.

Розглянуто механізм ударного навантаження гумових робочих поверхонь з повітряними порожнинами у конструкції.

Наведено інформацію про створення стрічкового класифікатора для виділення та знезводнення частини шламових продуктів за заданою граничною величиною в тонкому шарі на рухомій ситовій поверхні.

Розглянуто математичну модель руху сипучого матеріалу за малого ступеня заповнения барабана рудоразмольних млинів.

Викладено конструкції і розрахунки подрібнювальних, сортувальних, змішувальних, транспортних, укладальних, ущільнювальних машин та обладнання для бетонних і залізобетонних робіт. Розглянуто конструкції машин для виробництва цегли, машин для опоряджувальних робіт. Відображено особливості експлуатації машин. Особливу увагу приділено сучасному розвитку конструкції машин, моделюванню, фізичним аспектам взаємодій робочих органів і матеріалів, що обробляються.

Розглянуто моделі коливань рудного навантаження барабанних млинів та умови їх виникнення.

Наведено нові теоретичні положення з основ диспергування. Розкрито можливості отримання мікропорошків з мінеральної та промислової сировини із застосуванням газодинамічного способу подрібнення.

В работе приведены математические модели колебаний зубчатых передач привода углеобогатительного оборудования, учитывающие приоритет и комплексное влияние погрешностей их изготовления и монтажа, а также математические модели колебаний массивных интерционных грохотов для классификации угля. Математические модели положены в основу проектирования автоматизированной системы технического диагностирования и оптимального управления качеством монтажа привода оборудования и оптимального проектирования систем виброизоляции грохотов.

Запропоновано, як найбільш перспективний, процес низькочастотного примусового подрібнення. Визначено, що зниження частоти обертання та розміру вихідної сировини сприяють поліпшенню процесу подрібнення, як і утворення свіжих поверхонь роздавлюванням у разі почергового стискання у різних напрямках.

Представлены результаты экспериментальных и теоретических исследований динамики зубчатых передач, определены пути повышения их долговечности.

Проведен анализ существующих методов измельчения Криворожских руд подземной добычи и рассмотрены возможные пути повышения эффективности обогащения руд. Показана необходимость разработки и внедрения принципиально нового дробильного оборудования, позволяющего в разомкнутом цикле получить готовый продукт. Предложена схема поэтапного совершенствования рудоподготовки на дробильно-сортировочных фабриках шахт.

Проанализирована проблема забивания ячеек сита "трудными" частицами сырья. Забивание моделируется марковским процессом гибели-размножения при ограниченном числе состояний. Получена формула, позволяющая определять время планово-предупредительной очистки сита грохота.

Рассмотрены характерные режимы установившегося движения жидкого и сыпучего обрабатываемых материалов в горизонтальной вращающейся цилиндрической полости. Для описания режимов быстрых движений сыпучего материала приняты критерии подобия течения вязкой жидкости - числа Рейнольдса и Фруда на радиальной поверхности полости и степень ее заполнения деформируемым материалом. На основе полученных экспериментальных данных построены универсальные диаграммы границ перехода реализуемых технологических режимов, которые могут быть использованы для расчета граничных скоростей вращения горизонтальных барабанных машин.

Наведено інформацію про сучасне обладнання для мокрого грохочення рядового вугілля на машинні класи.

Обгрунтовано доцільність перенесення корпусів первинного дроблення на нерудних кар'єрах до їх виробленого простору, а також місце розташування дробарок на неробочому борту. Рекомендовано оцінювати варіанти технологічного процесу за критерієм питомої енергоємності обладнання та пристроїв з урахуванням енергоємності людських трудових ресурсів.

Розглянуто напрямок підвищення енергонапруженості та питомої продуктивності традиційних млинів шляхом їх переведення на режим низькочастотного примусового подрібнення. З метою вирішення проблеми пуску запропоновано вмикання електроприводів барабана та інтенсифікатора по черзі.