Розглянуто проблему збереження архітектурної спадщини. Одним з найбільш важливих аспектів цієї проблеми є відновлення середовища пам'яток архітектури, які характеризують епоху будівництва пам'ятника.

Рассмотрена проблема сохранения архитектурного наследия. Одним из важнейших аспектов этой проблемы является воссоздание среды памятников архитектуры, характеризующей эпоху строительства памятника.

This work is dedicated to problem of saving of architectural heritage. One of the most important aspects of the problem is a reconstruction of architectural monuments environment, which defines the period of monument building.

Проаналізовано генезу формування видовищ у культурі єврейського народу. Висвітлено світовий і вітчизняний досвід проектування та будівництва єврейських театрів. Визначено подібності та відмінності, автентику та запозичення між архіткетурою єврейського й українського театрів, виокремлено їх самобутні риси. Охарактеризовано стан і напрями розвитку єврейського театру в Україні у період становлення незалежної держави. Доведено, що саме в сучасній Україні єврейська театральна культура реалізувалась не лише у драматургії, акторській майстерності та сценографії, але й у ряді спеціально побудованих і пристосованих будівель і споруд.

мИсследован генезис формирования культуры театральных зрелищ еврейского народа. Освещен мировой и отечественный опыт проектирования и строения еврейских театров. Установлены подобия и отличия, автеника и заимстовования между архитектурой еврейского и украиского театров, выделены их самобытные черты. Охарактеризовано состояние и направление развития еврейского театра в Украине в период становления независимого государства. Доказано, что именно в современной Украине еврейская театральная культура реализовалась не только в драматургии, актерском мастерстве и сценографии, но и в ряде специально построенных и обустроенных сооружений.

Розглянуто деякі аспекти взаємодії об'ємно-просторової структури відкритого театру і ландшафтного середовища через взаємодію театрального и ландшафтного просторів. Театральний простір як складова частина об'ємно-просторової структури відкритого театру визначається характеристиками основних її елементів - театрона, сцени і підсобних приміщень сценічної зони. Ландшафтний простір, у свою чергу, є однією з характеристик ландшафтного середовища, основними елементами якої є рельєф, рослинність і водойма. Виділено три основні ієрархічні рівні цієї взаємодії. Наведено схему взаємодії основних компонентів ландшафтного середовища й елементів відкритого театру. За характером взаємодії просторових компонентів відкритого театру з ландшафтом і ступеня візуального розкриття самого ландшафту виділені п'ять основних структур відкритих театрів.

Рассмотрены некоторые аспекты взаимодействия объемно-пространственной структуры открытого театра и ландшафтной среды через взаимодействие театрального и ландшафтного пространств. Театральное пространство как составная часть объемно-пространственной структуры открытого театра определяется характеристиками основных ее элементов - театрона, сцены и подсобных помещений сценической зоны. Ландшафтное пространство, в свою очередь, является одной из характеристик ландшафтной среды, основными элементами которой являются рельеф, растительность и водоем. Выделены три основных иерархических уровня этого взаимодействия. Приведена схема взаимодействия основных компонентов ландшафтной среды и элементов открытого театра. По характеру взаимодействия пространственных компонентов открытого театра с ландшафтом и степени визуальной раскрытости самого ландшафта выделены пять основных структур открытых театров.

The article contains some aspects of interaction of open theatre"s volumetric - spatial structure and landscape environment through interaction of theatrical and landscape spaces. The theatrical space, as a component of volumetric - spatial structure of open theatre, is determined by the characteristics of its basic elements - theatron (auditorium), stage and subsidiary premises of a scenic zone. The landscape space, in turn, is one of the characteristics of landscape environment, which basic elements are a relief, vegetation and reservoir. Three basic hierarchical levels of this interaction are determined. The scheme of the basic landscape environment components interaction with elements of open theatre is given. Five basic structures of open theatres are allocated by interaction character of open theatre spatial components with a landscape and by degrees of the landscape visual opening.

Освещены этапы реконструкции и восстановления здания Одесского театра оперы и балета - выдающегося памятника архитектуры и театрального зодчества мирового значения. Приведено описание особенностей разработки и реализации конструктивов усиления и защиты его наземной и подземной частей как единой системы. Отражено многообразие примененных инженерных методов и средств для вывода из аварийного состояния этого уникального объекта.

Рассмотрена концептуальная реконструкция кинотеатра с использованием среды трехмерного моделирования 3 ds max. Создана трехмерная компьютерная модель реконструированного здания с обновленным дизайном. Разработаны основные элементы фирменного стиля дизайна.

Узагальнено досвід навчального проектування в галузі бібліотечної архітектури на прикладі діяльності кафедри дизайну архітектурного середовища Інституту архітектури Національного університету "Львівська політехніка".

Проаналізовано розвиток проектування та будівництва кінотеатрів у минулому сторіччі та сьогодні. Запропоновано застосовувати новітні технології та архітектурно-планувальні вирішення з метою формування перспективних типів кінотеатрів.

Висвітлено принципи та складові формування сучасної архітектури театрально-видовищних будівель та споруд єврейської громади України.

Розглянуто особливості функціональних, технологічних та технічних заходів щодо проектування різноманітних музейних будівель та центрів мистецтв. Подано загальні принципи та прийоми архітектурного проектування цих будівель та їх елементів. Показано необхідні функціональні зони та засоби освітлення (природного, штучного) музеїв.

За потреби під час ремонту будівлі театру ім. Марії Заньковецької у м. Львів заплановано модернізацію зали театру. Щоб визначити вплив зміни внутрішнього простору на акустичні параметри зали, здійснено комп'ютерне моделювання звукового поля в залі. Дослідження проведено за допомогою програмного забезпечення CATT-Acoustic. Дані для комп'ютерного моделювання одержано за допомогою фотограмметричного аналізу геометрії зали та з акустичних вимірів зали в її теперішньому стані.

Досліджено феномен архітектури єврейських театрів в Україні. Виявлено закономірності формування їх мережі, розкрито основні засади побудови простору, організації дії, формування типів, структури об'ємно-просторової організації та принципів проектування. Запропоновано хронологію та періодизацію генези архітектури єврейських театрів, охарактеризовано їх основні типи. На підставі результатів дослідження близько 50-ти театральних будинків, залів, просторів, споруд, що використовували, пристосовували, проектували та будували для єврейських театральних колективів у містах України, запропоновано їх класифікацію. Досліджено вплив соціально-політичних, культурно-естетичних, демографічних, економічних та інших факторів на формування мережі й архітектури історичних типів єврейських театрів. Визначено оптимальні форми функціонування єврейських театрів за умов сучасної України. Розроблено пропозиції щодо організації єврейської театральної мережі. Обгрунтовано методологічні засади проектування нових типів єврейських театрів.

Розглянуто питання формування архітектурного середовища центрів реабілітації, які забезпечують можливість медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату. Висвітлено медико-соціальні аспекти інвалідності, історію виникнення та розвитку спеціалізованих установ для інвалідів, соціальну політику держави та нормативну базу проектування архітектурного середовища для людей з обмеженими фізичними можливостями. Проведено типологічний аналіз діяльності установ, що забезпечують реабілітацію інвалідів та розроблено класифікацію центрів реабілтації. Досліджено особливості організації процесу реабілітації інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату, визначено антропометричні та психофізіологічні особливості реабілітантів. Наведено результати опитувань, натурних спостережень та аналізу проектних рішень. Розроблено концептуальну модель центру комплексної реабілітації інвалідів. Обгрунтовано систему принципів, наукових рекомендацій та практичних засобів щодо формування архітектурного середовища центрів комплексної реабілітації інвалідів. Визначено напрями та принципи його організації, розроблено ергономічні прийоми та засоби формування архітектурного середовища для людей з обмеженими фізичними можливостями. Висвітлено проблеми створення безбар'єрного архітектурного середовища міста, показано роль дизайну в організації комфортного середовища життєдіяльності інвалідів. Наведено оцінку соціально-економічної ефективності реалізації ергономічних принципів формування архітектурного середовища реабілітаційних центрів.

Розглянуто процес комплексного архітектурно-планувального формування виставкових комплексів. Висвітлено основні етапи розвитку архітектури даних комплексів, стосовно яких узагальнено досвід проектування та будівництва на території України та за кордоном. Проаналізовано соціально-економічні передумови формування виставкових комплексів, а також особливості їх розміщення у великих містах. Визначено функціонально-планувальні вимоги до їх формування та гнучкості планувальної структури. На підставі аналізу функціональних і містобудівних факторів формування виставкових комплексів показано основні напрямки та принципи оптимізації функціонально-планувального та територіального розвитку виставкових закладів. Описано композиційні прийоми забудови території, розміщення окремих будівель та їх груп на генеральних планах виставкових комплексів.

Досліджено питання генези українського театру та його архітектури, виявлено основні засади побудови простору, організації дії, визначено типи, структуру їх об'ємно-просторової організації та принципи проектування. Систематизовано історію формування українського театру, запропоновано хронологію її періодизації, встановлено основні типи. Наведено класифікацію театрів на прикладі великого міста, розроблено пропозиції щодо організації театральної мережі. Наведено приклади розроблених пропозицій нових типів театральних будинків. Визначено основні напрямки розвитку існуючих типів. Запропоновано методологічні засади проектування театрів в Україні в майбутньому.

Розглянуто питання формування зооекспозиційних будівель і споруд різних типів в Україні. Наведено стислий історичний огляд і аналіз сучасного стану вітчизняного та закордонного зоопаркобудування для виявлення можливих напрямків подальшого архітектурно-планувального розвитку об'єктів із зооекспозиціями. Визначено основні історичні та сучасні типи та підтипи зооекспозиційних закладів. Аналіз існуючої мережі зооекспозицій даних закладів на території України виявив необхідність її суттєвого доповнення та вдосконаленої структуризації. Теоретично обгрунтовано принципи функціонально-планувальної організації, визначено принципи та прийоми формування об'ємно-просторових рішень зооекспозиційних будівель і споруд, які діють у структурі зоопарку чи поза нею. Встановлено, що перспективними є зооекспозиційні будівлі та споруди з гнучкою просторовою організацією, у тому числі й пересувні чи мобільні зооекспозиції. Ефективність результатів дослідження підтверджено експериментальним проектуванням: проектом комплексної реконструкції міського зоопарку, проектними пропозиціями зооекспозиційних будівель "Акваріум" з експозицією водних тварин.

Проаналізовано архітектурно-конструктивні особливості будівлі Одеської публічної бібліотеки на початку ХХ ст. Висвітлено проблеми проектування бібліотек ХХІ ст., зокрема Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г.Заболотного. Увагу приділено Центральній державній бібліотеці імені І.Франка в контексті сучасної моделі інформаційно-комунікативної діяльності бібліотек України. Розкрито особливості проведення реставраційних робіт на будівлі Одеської державної наукової бібліотеки імені М.Горького - пам'ятки архітектури національного значення. Описано конвеєрну інформаційну технологію обробки поточних надходжень в Національну бібліотеку України імені В.І.Вернадського.

Наведено бібліографічні описи інформаційних джерел з питань проектування, спорудження та реконструкції бібліотечних будівель у різних країнах світу за період 1739 - 2008 рр. Увагу приділено історії та теорії проектування та будівництва бібліотек, чинній нормативній базі України в даній галузі, особливостям дизайну бібліотечних приміщень. Надано інформацію про особистостей і архітектурні фірми, що спеціалізуються на проектуванні будівель бібліотек.

Приведены библиографические описания информационных источников по вопросам проектирования, сооружения и реконструкции зданий библиотек в разных странах мира за период 1739 - 2008 гг. Уделено внимание истории и теории проектирования и строительства библиотек, действующей нормативной базе Украины в данной сфере, особенностям дизайна библиотечных помещений. Дана информация о личностях и архитектурных фирмам, специализирующихся на проектировании библиотечных сооружений.

Встановлено теоретико-методологічні принципи формування функціональної, планувальної та просторової організації, збереження та сучасне використання історико-архітектурних пам'яток. Визначено стан вивченості проблеми, передумови виникнення та розвитку закладів культури та дозвілля клубного типу (ЗКіД). Досліджено фактори, що вплинули на формування ЗКіД клубного типу. Сформовано класифікацію клубних будівель, виявлено послідовність основних хронологічних етапів та особливості формування таких закладів у Донецьку за стилями. Визначено принципи та прийоми формування функціональної, планувальної та просторової організацій ЗКіД клубного типу. Розроблено програму дій з їх соціальної активації та розвитку. Запропоновано пропозиції з реновації (вибір моделі реновації, визначення схеми розвитку функціонально-планувальної структури будівлі).

Проведено аналіз сучасного науково-методичного стану з досліджуваної проблематики. Визначено класифікацію архітектурних конкурсів за їх метою, задачами та способами проведення. Проаналізовано тенденції в театральній архітектурі під впливом проведених конкурсів.

Розглянуто передумови формування театральної архітектури м. Львів. Увагу приділено урядовій політиці в галузі розвитку театрально-видовищних установ, практиці організації, реконструкції та будівництва театрів у місті. Надано відомості про життя польського магната графа С. Скарбека - фундатора першого зведеного для театральних потреб будинку в цьому місті. Висвітлено архітектурні концепції видовищних споруд Європи. Показано стилістичні відмінності львівської архітектури громадських споруд першої половини XIX ст., особливості галицьких театральних традицій у XIX ст. в контексті проектної мотивації. Розкрито хронологію подій навколо зведення театру. Розглянуто вузькоспецифічні компоненти театральної споруди як цілісного фукціонального організму. Наведено порівняльну характеристику сцен європейських театрів і театру С. Скарбека.