Проаналізовано генезу формування видовищ у культурі єврейського народу. Висвітлено світовий і вітчизняний досвід проектування та будівництва єврейських театрів. Визначено подібності та відмінності, автентику та запозичення між архіткетурою єврейського й українського театрів, виокремлено їх самобутні риси. Охарактеризовано стан і напрями розвитку єврейського театру в Україні у період становлення незалежної держави. Доведено, що саме в сучасній Україні єврейська театральна культура реалізувалась не лише у драматургії, акторській майстерності та сценографії, але й у ряді спеціально побудованих і пристосованих будівель і споруд.

мИсследован генезис формирования культуры театральных зрелищ еврейского народа. Освещен мировой и отечественный опыт проектирования и строения еврейских театров. Установлены подобия и отличия, автеника и заимстовования между архитектурой еврейского и украиского театров, выделены их самобытные черты. Охарактеризовано состояние и направление развития еврейского театра в Украине в период становления независимого государства. Доказано, что именно в современной Украине еврейская театральная культура реализовалась не только в драматургии, актерском мастерстве и сценографии, но и в ряде специально построенных и обустроенных сооружений.

Розглянуто деякі аспекти взаємодії об'ємно-просторової структури відкритого театру і ландшафтного середовища через взаємодію театрального и ландшафтного просторів. Театральний простір як складова частина об'ємно-просторової структури відкритого театру визначається характеристиками основних її елементів - театрона, сцени і підсобних приміщень сценічної зони. Ландшафтний простір, у свою чергу, є однією з характеристик ландшафтного середовища, основними елементами якої є рельєф, рослинність і водойма. Виділено три основні ієрархічні рівні цієї взаємодії. Наведено схему взаємодії основних компонентів ландшафтного середовища й елементів відкритого театру. За характером взаємодії просторових компонентів відкритого театру з ландшафтом і ступеня візуального розкриття самого ландшафту виділені п'ять основних структур відкритих театрів.

Рассмотрены некоторые аспекты взаимодействия объемно-пространственной структуры открытого театра и ландшафтной среды через взаимодействие театрального и ландшафтного пространств. Театральное пространство как составная часть объемно-пространственной структуры открытого театра определяется характеристиками основных ее элементов - театрона, сцены и подсобных помещений сценической зоны. Ландшафтное пространство, в свою очередь, является одной из характеристик ландшафтной среды, основными элементами которой являются рельеф, растительность и водоем. Выделены три основных иерархических уровня этого взаимодействия. Приведена схема взаимодействия основных компонентов ландшафтной среды и элементов открытого театра. По характеру взаимодействия пространственных компонентов открытого театра с ландшафтом и степени визуальной раскрытости самого ландшафта выделены пять основных структур открытых театров.

The article contains some aspects of interaction of open theatre"s volumetric - spatial structure and landscape environment through interaction of theatrical and landscape spaces. The theatrical space, as a component of volumetric - spatial structure of open theatre, is determined by the characteristics of its basic elements - theatron (auditorium), stage and subsidiary premises of a scenic zone. The landscape space, in turn, is one of the characteristics of landscape environment, which basic elements are a relief, vegetation and reservoir. Three basic hierarchical levels of this interaction are determined. The scheme of the basic landscape environment components interaction with elements of open theatre is given. Five basic structures of open theatres are allocated by interaction character of open theatre spatial components with a landscape and by degrees of the landscape visual opening.

Освещены этапы реконструкции и восстановления здания Одесского театра оперы и балета - выдающегося памятника архитектуры и театрального зодчества мирового значения. Приведено описание особенностей разработки и реализации конструктивов усиления и защиты его наземной и подземной частей как единой системы. Отражено многообразие примененных инженерных методов и средств для вывода из аварийного состояния этого уникального объекта.

Рассмотрена концептуальная реконструкция кинотеатра с использованием среды трехмерного моделирования 3 ds max. Создана трехмерная компьютерная модель реконструированного здания с обновленным дизайном. Разработаны основные элементы фирменного стиля дизайна.

Проаналізовано розвиток проектування та будівництва кінотеатрів у минулому сторіччі та сьогодні. Запропоновано застосовувати новітні технології та архітектурно-планувальні вирішення з метою формування перспективних типів кінотеатрів.

Висвітлено принципи та складові формування сучасної архітектури театрально-видовищних будівель та споруд єврейської громади України.

За потреби під час ремонту будівлі театру ім. Марії Заньковецької у м. Львів заплановано модернізацію зали театру. Щоб визначити вплив зміни внутрішнього простору на акустичні параметри зали, здійснено комп'ютерне моделювання звукового поля в залі. Дослідження проведено за допомогою програмного забезпечення CATT-Acoustic. Дані для комп'ютерного моделювання одержано за допомогою фотограмметричного аналізу геометрії зали та з акустичних вимірів зали в її теперішньому стані.

Досліджено феномен архітектури єврейських театрів в Україні. Виявлено закономірності формування їх мережі, розкрито основні засади побудови простору, організації дії, формування типів, структури об'ємно-просторової організації та принципів проектування. Запропоновано хронологію та періодизацію генези архітектури єврейських театрів, охарактеризовано їх основні типи. На підставі результатів дослідження близько 50-ти театральних будинків, залів, просторів, споруд, що використовували, пристосовували, проектували та будували для єврейських театральних колективів у містах України, запропоновано їх класифікацію. Досліджено вплив соціально-політичних, культурно-естетичних, демографічних, економічних та інших факторів на формування мережі й архітектури історичних типів єврейських театрів. Визначено оптимальні форми функціонування єврейських театрів за умов сучасної України. Розроблено пропозиції щодо організації єврейської театральної мережі. Обгрунтовано методологічні засади проектування нових типів єврейських театрів.

Досліджено питання генези українського театру та його архітектури, виявлено основні засади побудови простору, організації дії, визначено типи, структуру їх об'ємно-просторової організації та принципи проектування. Систематизовано історію формування українського театру, запропоновано хронологію її періодизації, встановлено основні типи. Наведено класифікацію театрів на прикладі великого міста, розроблено пропозиції щодо організації театральної мережі. Наведено приклади розроблених пропозицій нових типів театральних будинків. Визначено основні напрямки розвитку існуючих типів. Запропоновано методологічні засади проектування театрів в Україні в майбутньому.

Проведено аналіз сучасного науково-методичного стану з досліджуваної проблематики. Визначено класифікацію архітектурних конкурсів за їх метою, задачами та способами проведення. Проаналізовано тенденції в театральній архітектурі під впливом проведених конкурсів.

Розглянуто передумови формування театральної архітектури м. Львів. Увагу приділено урядовій політиці в галузі розвитку театрально-видовищних установ, практиці організації, реконструкції та будівництва театрів у місті. Надано відомості про життя польського магната графа С. Скарбека - фундатора першого зведеного для театральних потреб будинку в цьому місті. Висвітлено архітектурні концепції видовищних споруд Європи. Показано стилістичні відмінності львівської архітектури громадських споруд першої половини XIX ст., особливості галицьких театральних традицій у XIX ст. в контексті проектної мотивації. Розкрито хронологію подій навколо зведення театру. Розглянуто вузькоспецифічні компоненти театральної споруди як цілісного фукціонального організму. Наведено порівняльну характеристику сцен європейських театрів і театру С. Скарбека.

Висвітлено явище сценографії як однієї із основних складових монументально-декоративного мистецтва інтер'єру театру.

Наведено спосіб визначення площі затуляння плоского кіноекрану глядачами попередніх рядів в кінотеатрі з рядами в плані у вигляді дволанкових ламаних і розміщенням місць на відсіках похилих площин.

Висвітлено специфіку архітектури будівлі театру Скарбка (Скарбека), перспективу її реставрації, історичні аспекти та роль цієї споруди як соціально-культурного осередку XIX - XX ст. у м. Львів. Розглянуто театральний проект С. Скарбека в контексті суспільного життя Львова XIX ст. Розкрито особливості авторського планування споруди театру й основні реконструкції глядацького залу. Увагу приділено проблемам відновлення несучої здатності конструкції будівлі театру Скарбка.

Розглянуто основні підходи до проектування "відкритих театрів". Визначено провідні принципи типології таких різновидів театральних споруд та їх роль у сучасній архітектурі України.

Висвітлено генезу архітектури театрів Волині XIX - першої половини XX ст. у контексті формування мережі театральних будівель цього регіону.

Розроблено алгоритм визначення поверхні очей глядачів. Показано, що лінії очей глядачів кожного ряду складаються з двох відрізків прямих, нахилених до поздовжньої осі залу. Наведено максимальне значення кута нахилу відрізків до горизонтальної площини та максимального перепаду висот очей глядачів у межах ряду.

Розглянуто існуючу класифікацію відкритих театрів за сучасних умов, попередньо систематизовано основні принципи типології відкритих і ландшафтних театрів з урахуванням місця їх розташування. Визначено основні критерії під час вибору оптимальної концепції проектування театрально-видовищної споруди відкритого типу.

Розглянуто принципи проектування музеїв в історичних центрах міст і використання середовища як важливого елемента в сприйнятті споруди. Пояснено взаємодію архітектури музею та його експозиційної частини.

Современное здание Одесского театра оперы и балета построено в 1887 г., и уже через 10 - 15 лет после этого возникли первые проблемы, связанные с его деформацией. Две предпринятые попытки защитить здание - силикатизация лессовых грунтов (1957 г.) и усиление основания фундаментов буроинъекционными сваями (2005 г.) - оказались неудачными: всякий раз через несколько лет после реализации проектов деформации вновь возобновлялись. Обоснована модель микроблоковой космозависимой геодинамики в качестве теоретической основы для разработки стратегии защиты зданий и сооружений на территории Одессы от деформаций, в том числе и здания театра оперы и балета.

Сучасна будівля Одеського театру опери і балету побудована в 1887 р., і вже через 10 - 15 років після цього виникли перші проблеми, пов'язані з його деформацією. Дві зроблені спроби захистити будівлю - силікатизація лесових грунтів (1957 р.) і створення свайної основи фундаменту (2005 р.) - виявилися невдалими: всякий раз через декілька років після реалізації проектів деформації знову поновлювалися. Обгрунтовано модель мікро блоковою космозалежної геодинаміки в якості теоретичної основи для розробки стратегії захисту будівель і споруд на території Одеси від деформацій, у тому числі і будівлі театру опери і балету.

The modern building of the Odessa opera and ballet theatre was built in 1887, and already in 10-15 years there appeared first problems related to its deformation. The two attempts to protect building (strengthening of loess soils (1957) and creation of pile foundation (2005)) were unsuccessful. Every time over the years after realization of projects the deformation started again. The current work provides a model based on micro-block space-dependent geodynamics as a theoretical basis for development of the protection strategy for buildings and constructions on the territory of Odessa from deformations, including the building of the Odessa opera and ballet theatre.