Розглянуто структуру побудови, наведено технічні характеристики та описано роботу комп'ютеризованої газоаналітичної системи контролю викидів промислових газів в енергетичних установках на прикладі сміттєспалювального виробництва. Проаналізовано особливості застосування системи для екологічного моніторингу та оптимізації процесу горіння. Наведено комп'ютерний алгоритм обробки вимірювальної інформації з газоаналізаторів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н931.103.4

Рубрики:

Спалювання твердих відходів і сміття

Шифр НБУВ: Ж69231 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: сміттєспалювальний завод, летка зола
Індекс рубрикатора НБУВ: Н931.103.4

Рубрики:

Спалювання твердих відходів і сміття

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методику автоматизованого керування рівнем газових викидів шкідливих речовин термічних заводів, яка дає змогу здійснювати оперативне керування процесами утворення домішок у сміттєспалювальних котлах і очищення газів з метою зниження їх концентрацій у викидах до припустимого рівня (це викликає забруднення атмосфери в межах норм гранично-припустимих концентрацій) за прогнозованих на малий інтервал часу в локальній області поблизу підприємства метереологічних умов. Запропоновано структурну схему автоматизованої системи керування технологічними процесами (АСУТП) спалювання твердих побутових відходів (ТПВ) і мокрої газоочистки, відмінністю якої від існуючих систем є включення до її складу підсистеми інтелектуальної підтримки прийняття рішень, підсистем оперативного прогнозування метеопараметрів і моделювання забруднення атмосфери. Розроблено математичну модель процесу поширення шкідливих викидів промислових підприємств в атмосфері, деталізовано математичну модель прогнозування метереологічних параметрів атмосфери на малі проміжки часу, що здійснює підготовку вхідних даних для моделі поширення викидів, відповідно до стану середовища поширення в локальній області поблизу підприємства. Це дає змогу реалізувати оперативне керування процесом спалювання ТПВ та очищення викидів за умов метеорологічних параметрів, що швидко змінюються. Проаналізовано результати моделювання процесу поширення викидів в атмосфері та оцінено можливості застосування моделі в складі АСУТП спалювання ТПВ та очищення газових викидів.

Запропоновано технологію процесу утворення з твердих вуглецевих промислових і побутових відходів сумішей з заданими властивостями для наступної термолізної переробки у камерних печах. Експериментально визначено вплив вологості, в'яжучого компоненту (кислої смолки), нагрівання, стадійності пресування, а також пружних складових суміші відходів на процес ущільнення. Вперше одержано у промисловій камерній печі тверде паливо з суміші шламів вуглезбагачення та твердих побутових відходів і визначено його фізико-механічні та фізико-хімічні властивості. Встановлено вплив вологості та тиску ущільнення відходів на щільність та міцність палива. Розроблено математичну модель склад - властивість та визначено вплив компонентів суміші відходів на її щільність та фізико-механічні характеристики одержаного палива. Показано можливості забезпечення техногенної безпеки термолізу відходів відносно утворення діоксинів. Розроблено технологічну схему компаундування з тристадійним ущільненням відходів та наведено рекомендації щодо вибору обладнання для її реалізації.

Вивчено хемосорбційне поглинання кислих газів у лужному розчині та трифазній системі з твердим хемосорбентом в апараті з зовнішнім підводом енергії, визначено можливі шляхи інтенсифікації хемосорбції діоксиду сірки розчином гідроксиду натрію. Обгрунтовано механізм та розроблено математичну модель хемосорбції діоксиду сірки вапняковою суспензією. Визначено коефіцієнт прискорення сорбції діоксиду сірки розчиненим поглиначем та у трифазній системі з твердим хемосорбентом. Установлено кінетичні закономірності фізичної абсорбції та хемосорбції вапняковою суспензією парів хлористого водню. Запропоновано та випробувано для процесів хемосорбції кислих газів абсорбер з імпелерною мішалкою. Розроблено технологічну схему очищення кислих газів сміттєспалювання з використанням абсорбера з імпелерною мішалкою як основного апарата.

Досліджено актуальну наукову задачу, що полягає у встановленні взаємозв'язку між вмістом мобільних форм важких металів у продуктах спалювання твердих побутових відходів (ТПВ) та рівнем їх екологічної небезпеки. Розроблено на даній основі екологічно ефективний спосіб і технологічну схему зменшення впливу досліджуваних відходів на стан довкілля. Розроблено методичні засади оцінки класу небезпеки продуктів спалювання ТПВ для довкілля. Обгрунтовано доцільність використання зеленої каолініто-гідрослюдистої глини з розкривних гірських порід Нікопольського марганцеворудного родовища у якості сорбенту в природоохоронних цілях. Розроблено спосіб захисту довкілля від продуктів спалювання ТПВ, який забезпечує перехід важких металів у нерозчинну та нерухому форму та перешкоджає міграції небезпечних компонентів у довкілля.

Показано, що за допомогою дворівневої системи моніторингу можна підвищити ефективність засобів контролю складу димових газів сміттєспалювального заводу. Запропоновано метод ідентифікації координат джерел забруднень атмосфери, який дозволяє знаходити розв'язок за порівняно невелику кількість ітерацій.

Приведены результаты опытно-промышленных исследований по термическому обезвреживанию твердых бытовых отходов во вращающейся печи обжига при производстве клинкера. Определены выбросы загрязняющих веществ в атмосферу. Дана оценка уровня экологической безопасности.

Рассчитаны термодинамические и массовые характеристики процесса высокотемпературного пиролиза твердых бытовых отходов (ТБО). Составлены уравнения материального баланса. Рассмотрены особые случаи, которые зависят от состава ТБО и режимов процессов горения и генерации газа.

Розглянуто утилізацію твердих побутових відходів (ТПВ) на наявних комунальних ТЕЦ із генерувальною потужністю 12 МВт, що може працювати на енергетичному паливі (суміші кам'яного вугілля Львівсько-Волинського родовища і ТПВ) із масовою часткою вугілля 16 %. За умови підсушування ТПВ із вологості 43 до 20 % нижча теплота згорання (НТЗ) ТПВ становить 9,14 МДж/кг, розрахункова НТЗ суміші вугілля і ТПВ - 10,99 МДж/кг. Енергетична переробка надасть змогу утилізувати 21,84 т/год ТПВ.

Надано результати моніторингу викидів забруднювальних речовин від установок утилізації горючих відходів (ГВ) на сміттєспалювальних заводах і в обертових випалювальних печах. Показано можливість енергетичного використання ГВ як альтернативного палива у цементній промисловості.

Проаналізовано сучасний стан інструментально-методичної бази вимірювання концентрацій шкідливих речовин у викидах сміттєспалювальних заводів (ССЗ) та досліджено фактори, що визначають точність вимірювання, швидкодію і надійність газоаналітичного комплексу. Обгрунтовано метод стабілізації коефіцієнта передачі вимірювальних каналів і досліджено ефективність його використання для підвищення надійності газоаналітичних комплексів ССЗ, а також метод компенсації впливу витрат проби в вимірювальних каналах і дослідити ефективність його використання для підвищення точності вимірювання концентрацій шкідливих речовин у викидах ССЗ. Удосконалено модель розповсюдження в атмосфері шкідливих речовин, які містяться у викидах ССЗ. Одержано статистичні дані про характер формування та розповсюдження в атмосфері шкідливих речовин, які містяться у викидах ССЗ "Енергія". Покращано метрологічне забезпечення приладів вимірювання концентрацій шкідливих речовин у викидах ССЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н931.103.4

Рубрики:

Спалювання твердих відходів і сміття

Шифр НБУВ: РА391682 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что плазменные технологии WtE в настоящее время являются предметом обширных исследований ряда компаний, стремящихся разработать экологически чистые и эффективные технологии WtE. Большинство из этих компаний работают над концепцией конструкции или лабораторных прототипов, но есть одна компания, которая уже строит в промышленном масштабе плазменные газогенераторы для утилизации твердых бытовых, промышленных и токсичных отходов. В 1999 г. в Японии, Hitachi Metals и Westinghouse Plasma Corp ("WPC"), построили первую в мире коммерческую установку, реализующую технологию WtE. Установка на предприятии Hitachi Metals работает в течение одного года на твердых бытовых отходах и получила сертификацию от Японского научно-исследовательского фонда отходов (JWRF). Впоследствии, Hitachi Metals использовала этот успех в двух коммерческих установках в Mihama-Mikata и Утасинай в Японии, которых работают на проверенные технологии газификации предложенной Westinghouse Plasma. На протяжении более 20 лет, Westinghouse Plasma Corp ("WPC") была ведущей технологической платформы для преобразования отходов в мире в чистую энергию для здоровой планеты. Технология WPC делает свалки устаревшими и заменяет их сжиганием отходов по технологии WtE. Технология WPC уже работает в трех контрольных установках и в трех новых строящихся коммерческих предприятий, (двух заводов по 1000 т/сут. в Великобритании и 650 т/сут. в Китае). Все эти предприятия предназначены для преобразования твердых бытовых отходов в электричество и осуществления теплоснабжения наиболее эффективным и экологически безопасным способом.

Проведено теоретичне дослідження термофізичних процесів, які протікають в піролізній установці для утилізації відходів. За допомогою методу скінченних елементів визначено основні залежності термо- та гідродинамічних параметрів, що надало можливість оцінити ефективність розробленої конструкції теплообмінного апарату та камер спалювання, допалювання, охолодження піролізної установки для утилізації відходів.

Представлены результаты предварительных экспериментальных исследований рабочей модели пиролизного сжигающего устройства как локального источника тепловой энергии и средства утилизации мусора и отходов. Для регистрации рабочих параметров пиролизного сжигающего устройства использовалась система мониторинга внешних и косвенных показателей. Анализ результатов исследований подтвердил улучшение параметров топливной экономичности и экологичности сжигающего устройства данного типа по сравнению с классическими.

Создана расчетная модель процесса сжигания твердых бытовых отходов, позволяющая решать вопрос о необходимости сжигания дополнительного топлива в каждом конкретном случае и определять его требуемый расход.

Проаналізовано теплотвірну здатність твердих побутових відходів різних країн, розраховану на підставі елементного складу компонентів ТПВ. Наведено результати експериментальних досліджень кількості теплоти, що виділяється за спалювання змішаних ТПВ м. Київ. Результати роботи використано на сміттєспалювальному заводі "Енергія" ПАТ "Київенерго".

Розглянуто способи зниження температури продуктів згоряння для інсинераторів та особливості їх практичного застосування. Розглянуто умови ефективного використання рекуперації теплоти продуктів згоряння за термічного знешкодження відходів. Приведено способи рекуперації теплоти продуктів згоряння відходів лікувальних закладів та надано їх характеристики. Наведено оцінку потенційної кількості теплоти в продуктах згоряння у разі спалювання відходів лікувальних закладів. Розглянуто нестаціонарності у виділенні теплоти, характерні для інсинераторів лікувальних закладів, які впливають на узгодження з графіком навантаження потенційного споживача теплоти. Запропоновано спосіб рекуперації теплоти нагріванням повітря, що подається безпосередньо в інсинератор. Представлено конструктивну реалізацію даного способу та параметри рекуператора за робочих навантажень інсинератора.