Розроблено математичну модель взаємодії мірних вантажів із поздовжніми силовими елементами вантажних платформ за допомогою знімних балок.

Монография посвящена разработке теоретических основ и моделей функционирования транспортно-складских систем в условиях трансформации производственно-экономических отношений. Проанализированы проблемы и рассмотрен комплексный подход к организации транспортно-складских процессов. Предложены экономико-математические модели функционирования транспорта и складов, позволяющие оптимизировать их основные параметры. Приведены методы оперативного планирования и управления транспортно-складским хозяйством. Рассмотрена математическая модель оптимизации перемещений и система автоматического управления грузоподъемным механизмом циклического действия.

Отмечено, что применение новых технологий упаковывания позволяет быстро и беспрепятственно проходить всю систему транспортно-складских операций от производителя к потребителю, включая перевозку, складирование и таможенный контроль, а также уменьшить затраты на выполнение всех выполняемых операций. Приведена разработанная система автоматической идентификации и учета груза на таможенном складе. Внедрение такой системы требует гораздо меньше времени для совершения типовых операций, а также значительно сокращается запаздывание информационных потоков по отношению к грузовым.

Розглянуто завдання проектування складського приміщення з урахуванням параметрів мікроклімату. Розроблено математичні моделі автоматизованого проектування технічного забезпечення контролю мікроклімату та вибір режимів роботи системи керування. Запропоновано послідовність розрахунку надійної роботи системи та формування керуючих дій.

Розроблено методи керування механізмом перехідних процесів матеріальних потоків під час взаємодії транспорту та складського комплексу в логістичних ланцюгах постачальник - транспорт - одержувач, а також досягнення інтегрованого ефекту в транспортній системі. З метою вдосконалення міжопераційних процесів транспортно-складського комплексу вперше на підставі системного аналізу розглянуто матеріальні потоки в інтегрованій логістичній системі постачальник - транспорт - одержувач на прикладі реальних металургійних підприємств Приазов'я; з метою оцінки руху матеріальних потоків даної системи прийнято критерій "just in time" (точно в строк). Наведено методику оцінки перехідних процесів, яка описує процес функціонування та управління інтегрованою системою та окремими її елементами. Розроблено методику оцінки факторів ризику в ланках логістичного ланцюга.

Дисертацію присвячено питанням удосконалення методів організації матеріальних потоків шляхом розробки теорії та методології оптимізації параметрів функціонування транспортно-складських систем та підвищення ефективності використання їх матеріальних об'єктів. Розвинуто новий напрям комплексного моделювання таких систем з використанням теорії дослідження операцій управління запасами та логістики. Запропоновано оптимізаційні моделі окремих ланок системи, а саме: зони зберігання, експедицій прийому та видачі, транспорту складу, взаємодії промислового та магістрального видів транспорту. Розглянуто питання оптимізації параметрів функціонування крана-штабелера в зоні зберігання складу та системи автоматизованого управління ним. Наведено методи оперативного планування й управління транспортно-складським комплексом підприємства.

Раскрыта сущность понятия экспедиторского обслуживания. Рассмотрены правовые основы транспортно-экспедиторских операций. Проанализирована современная международная практика морских торговых операций с участием морских экспедиторов. Уделено внимание правовому регулированию международной транспортно-экспедиторской деятельности, работе транспортных агентов, а также национальным и международным организациям, регулирующим деятельность фирм, занимающихся транспортно-экспедиторским обслуживанием.

Вперше, виходячи з принципів діяльності транспортно-експедиторської компанії як агента-посередника, розроблено методичні основи процесу формування результатів її функціонування на підставі визначення економічних інтересів клієнта щодо забезпечення просування вантажу, його основних пріоритетів під час встановлення розміру винагороди експедитора та формування у клієнтури попиту на застосування прогресивних форм і складових експедиторської діяльності. Розглянуто організаційне забезпечення процесу формування надходжень транспортно-експедиторських компаній шляхом застосування варіативних підходів до формування системи центрів відповідальності й оцінювання результатів їх функціонування, обгрунтування засобів формування попиту на нові елементи експедиторських послуг і форми співпраці. Вдосконалено класифікацію чинників, що впливають на рівень надходжень транспортно-експедиторських компаній, яка містить вартість послуги, їх обсяг, номенклатуру, масштаби компанії, сезонність та рівень попиту на вантаж клієнтів, характер відносин з клієнтами, попит на послуги ТЕК.

Предложена методика выбора перевозчиком оптимальных стратегий на рынке транспортно-экспедиционных услуг относительно парка подвижного состава.

Рассмотрена динамика энтропии и абсолютной организации весовых характеристик транспортных систем.

Наведено матеріали, що стосуються взаємозв'язків між кінематичними і динамічними параметрами переміщення вантажів вподовж напрямних для випадку опорних рухомих площин, встановлених під кутом до лінії горизонту.

Рассмотрен способ обработки данных, полученных с тензометрических датчиков при динамическом взвешивании таких объектов, как груз на подвесе, автомобиль или железнодорожный состав, проезжающий через платформу весов, методом их адаптивной идентификации. Приведено аналитическое изложение метода адаптивной идентификации, позволяющего получить согласованную модель исследуемой динамической системы. Изложены результаты, полученные в процессе физического моделирования.

Розглянуто спосіб обробки даних, одержаних з тензометричних датчиків під час динамічного зважування таких об'єктів, як вантаж на підвісі, автомобіль або потяг, який проїжджає через платформу вагів, методом адаптивної їх ідентифікації. Наведено аналітичне викладення методу адаптивної ідентифікації, що дає змогу одержати узгоджену модель досліджуваної динамічної системи. Викладено результати, одержати в процесі фізичного моделювання.

The adaptive identification method for processing a data obtained fromstrain gauges as result of dynamic weighing objects, such as load on the suspension, car or train passing through the weighing platform. The analytical method of adaptive identification, which allows to obtain a consistent model of the dynamical system under study. Reflected in the obtained results of physical modeling.

Приведено определение области эффективного использования вариантов логистических цепочек. В качестве альтернативных вариантов рассмотрены 4 базовых типа логистических цепочек: простейший (с участием одного экспедитора), с участием двух экспедиторов, с доставкой через грузовой терминал, с доставкой через 2 грузовых терминала. Приведены численные результаты обоснования областей эффективного использования для базовых вариантов логистических цепочек.

Описано імітаційні експерименти, які на базі програми моделювання дозволяють одержати не тільки середнє значення показників, що характеризують роботу складської системи, але й оцінити поточні значення параметрів обслуговування за кожною заявкою. У ході дослідження, проведеного на базі наведеної імітаційної моделі, показано, що універсальні мови програмування можна використовувати для моделювання багатофазових складських систем.

Висвітлено питання підвищення ефективності технологічних процесів розподілу сипких матеріалів шляхом впровадження розподілу пасивними розподільними пристроями. Запропоновано новий спосіб розподілу сипких матеріалів, який полягає в дообладнанні вузлу розвантаження сипких матеріалів (кінцевий барабан стрічкового конвеєра) розподільним пристроєм. У процесі попадання на розподільний пристрій сипкий матеріал (в залежності конструкції розподільного пристрою) розподіляється по 5-ти напрямках, або по колу і середині, причому на процес розподілу матеріалу енергія не витрачається. Проаналізовано особливості математичних моделей пасивних розподільних пристроїв, в яких розподіл матеріалу здійснюється по 5-ти напрямках. Наведено вимоги до параметрів пасивних розподільних пристроїв, що сприяють максимальній дальності польоту частинок сипкого матеріалу. Встановлено закономірності розподілу сипких матеріалів, а саме залежність форми та місця розташування пасивного розподільного пристрою, за кінцевим барабаном стрічкового конвеєра.

Проанализированы существующие критерии оценки эффективности транспортно-экспедиционного обслуживания предприятий и организаций. Предложены области применения критериев эффективности.

Аналіз процесу функціонування транспортно-складських комплексів (ТСК) надав можливість виявити недоліки їх технології. Формалізовано критерій ефективності функціонування ТСК, що є питомими витратами на переробку вантажу. Виявлено, що найбільший вплив на питомі витрати, пов'язані з переробкою вантажу на ТСК, має кількість навантажувально-розвантажувальних механізмів.

Розглянуто завдання визначення достатньо ефективного розкладу перевезення вантажу для комплексу транспортних засобів в умовах недовизначеності показників ваги та об'єму вантажу. Постановка та вирішення завдання.

Запропоновано шляхи підвищення точності за умов обмеженого часу спостережень дослідження та розроблено інформаційну технологію реєстрації маси рухомих об'єктів у тензометричних системах за рахунок нечітких лінгвістичних моделей. Розроблено математичний апарат, який вирішує завдання пошуку й усунення аномалій в наборі поточних сигналів. Розглянуто питання опису сигналів тензометричних систем. Розроблено лінгвістичну модель опису сигналів, що дозволяє визначати ступінь нечіткої рівності нечітких ситуацій, що зустрічаються в роботі тензометричних систем і визначати серед них аномальні. Запропоновано метод усунення аномалій під час вимірювання набору сигналів у процесах, що проходять за умов невизначеності. Розроблено апарат побудови безлічі еталонів для підвищення точності виявлення аномальних наборів даних. Запропоновано інформаційну технологію обробки тензометричних сигналів, яка використовує розроблені структурні блоки оцінювання аномальних ситуацій для зменшення похибки вимірювання тензометричних сигналів.

Розроблено і науково обґрунтовано теоретичні та методологічні положення щодо організації експедиторського обслуговування транспортних процесів і систем доставки вантажів у контейнерах із метою підвищення ефективності діяльності компаній, що надають експедиторські послуги. Розглянуто теорію і практику функціонування транспортно-експедиторських компаній (ТЕК), здійснено огляд інформаційних джерел, які пов'язані з тематикою роботи та присвячені актуальним питанням теорії і практики транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) вантажів. Виявлено ряд протиріч, які визначили коло актуальних, але не вирішених питань, що зумовлюють постановку основного наукового завдання, мети і задач дослідження. Сформульовано теоретичні положення щодо розмежування понять "експедирування" та "логістика", "експедитор" і "логіст", що мають правову основу, спираються на наукові та практичні факти і базуються на логічних висновках, а також складають науково-теоретичне підґрунтя щодо загального розуміння інтеграційних процесів між логістикою, а також теорією та практикою організації транспортних процесів і систем. Розкрито теоретичні положення щодо системного уявлення та функціональної єдності транспортного, перевізного і вантажоперевалювального процесів, які базуються на системному підході та логіці триєдності у розумінні змісту відповідних понять, а також дають уявлення про не синонімічність термінів "транспортний" і "перевізний" процеси. Сформульовано теоретичні положення щодо визначення логічної характеристики поняття "система доставки вантажу", дефініції поняття "система доставки вантажу". Узагальнено теоретичні положення щодо структурно-функціонального аналізу системи доставки вантажу, уточнено відповідну універсальну модель її системного описання. Вдосконалено технологію обґрунтування маршрутів доставки вантажів при транспортно-експедиторському обслуговуванні контейнеропотоків. Установлено організаційні аспекти перевезень збірних вантажів. Визначено коло локальних виробничих задач, які стоять перед експедитором у процесі організації LCL (Less than Container Load) доставки. Розроблено метод обґрунтування кількісного складу вантажних партій при формуванні збірних відправок у контейнерах, метод обґрунтування одиниці вимірювання розміру вантажної партії для котирування ставки за організацію її доставки у складі збірної відправки, а також метод обґрунтування варіанта використання контейнера при проєктуванні системи доставки вантажу.