Викладено принципи вибору схем основних станцій та залізничних вузлів у цілому, а також складових елементів. Наведено формули для визначення технічного оснащення сортувальних станцій та вибору типу колієпровідних розв'язок у вузлах.

Висвітлено загальні умови проектування сортувальних пристроїв. Наведено розв'язки розрахунків залізничних вузлів. Розкрито основні причини перебудови роздільних пунктів.

Наведено основні визначення, методики розрахунків і приклади розв'язання практичних задач у сфері проектування залізничних станцій та вузлів - від найпростіших з'єднань до динамічних пошуків конструктивних параметрів сортувальних пристроїв. Запропоновано перелік питань за окремими рівнями освіти.

Получены зависимости для определения габаритного расстояния на участке перехода от прямой к кривой. Разработана методика определения координат предельных столбиков и сигналов при автоматизированном проектировании железнодорожных станций.

Рассмотрены вопросы повышения эффективности искусственного освещения посадочных платформ за счет автоматизации управления осветительными приборами. Предложена перспективная функциональная схема оснащения посадочных платформ осветительными приборами.

Доведено переваги сучасної технології перетинання вантажними вагонами прикордонних станцій із застосуванням колієперевідного пристрою TSP для автоматичної зміни ширини колісних пар SUW 2000 - 1. Запропоновано типові схеми колійного розвитку таких станцій і викладено основні принципи їх проектування.

Індекс рубрикатора НБУВ: О213.45-041.1

Рубрики:

Сортувальні станції

Шифр НБУВ: Ж15098 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано шляхи удосконалення технології роботи сортувальних станцій у взаємодії з прилеглими дільницями за умов транспортного ринку за рахунок забезпечення ресурсозбереження, спрямовану на поліпшення якості перевезень та підвищення конкурентоспроможності й престижності залізниць. Розроблено комплекс моделей, що дозволяють реалізувати забезпечення ресурсозбереження у процесі удосконалення технології роботи сортувальної станції та визначити в оперативному режимі число вагонів для кожного стану системи "сортувальна станція - прилеглі дільниці" за умов забезпечення безперервної взаємодії її елементів. Наведено оцінку функціонування системи за рахунок формалізації критерію якості управління системою "Сортувальні станції - прилеглі дільниці".

Розглянуто вплив поздовжнього профілю станційних колій на будівничо-експлуатаційні витрати та його оптимізацію, а також на енергетичні витрати, пов'язані з поїзними та маневровими операціями, тривалістю технологічних операцій та простоями в їх очікуванні. Наведено моделі, що дозволяють встановити зв'язок між ухилами поздовжнього профілю й експлуатаційними витратами. Розроблено та досліджено геометричні моделі для проектування земляного полотна залізничних станцій та розрахунку об'ємів земляних робіт. Обгрунтовано використання каркасної моделі земляного полотна для розв'язання цих задач. Виконано постановку задачі оптимізації поздовжнього профілю як задачі нелінійного програмування з лінійними обмеженнями. На підставі локального лінійного моделювання поверхні відгуку та застосування методу проекції градієнта запропоновано розв'язання цієї задачі.

Обгрунтовано новий критерій оптимізації поздовжнього профілю сортувальних гірок, спрямований на підвищення ресурсоощадження й ефективності функціонування сортувальних гірок. Розроблено нову методику оптимізації профілю з використанням моделі нелінійного програмування. Для розрахунку оптимальних значень параметрів профілю сортувальних гірок розроблено імітаційну модель скочування розрахункових бігунів. Запропоновано методику критеріальної оцінки варіантів поздовжнього профілю.

Дисертацію присвячено питанням забезпечення якості сортувального процесу за рахунок удосконалення виконавчих пристроїв систем автоматичного регулювання швидкості відчепів на підгіркових коліях шляхом розробки простого і надійного електромагнітного уповільнювача-прискорювача, що не має рухомих частин і складається з ряду тягових ланок. Запропоновано методики розрахунку магнітної системи пристрою, зокрема, для визначення необхідної магніторушійної сили обмотки збудження. Удосконалено математичну модель тягової ланки уповільнювача-прискорювача. Обгрунтовано конструктивні розміри та інтервал розташування тягових електромагнітів. Одержано основні експлуатаційні характеристики розробленого технічного засобу. Синтезовано електромагнітний уповільнювач-прискорювач у вибраному варіанті технічного оснащення підгіркових колій. Визначено фактори, що впливають на точність регулювання швидкості відчепів.

Наведено відомості про електричні мережі нетягових споживачів залізниць, їх призначення, влаштування, розрахунки та аналіз роботи. Визначено режими роботи та стійкість енергетичних систем, проведено розрахунок параметрів, площ поперечного перерізу проводів ліній, втрат напруги та потужності. Розглянуто питання застосування теорії графів та матричного методу розрахунку складних мереж.

Приведены сведения об электрических сетях нетяговых потребителей железных дорог, их назначении, устройстве, расчётах и анализе работы. Определены режимы работы и устойчивость энергетических систем, проведен расчёт параметров, площадей поперечного разреза проводов линий, потерь напряжения и мощности. Рассмотрены вопросы применения теории графов и матричного метода расчёта сложных сетей.

Проаналізовано методи розрахунку конструктивних параметрів сортувальних пристроїв. Виявлено їх недоліки. Обгрунтовано критерій комплексної оптимізації конструктивних параметрів для підвищення ресурсозбереження та енергоефективності сортувального процесу. Розроблено нову процедуру комплексного визначення оптимальних конструктивних параметрів сортувальних пристроїв з використанням моделі нелінійного програмування. Здійснено програмне забезпечення на базі імітаційної моделі процесу скочування розрахункових бігунів. Вдосконалено процедуру техніко-економічного порівняння варіантів конструктивних параметрів і технічного оснащення сортувальних пристроїв. Одержано нові конструктивні параметри сортувальних пристроїв станцій Основа та Харків - Сортувальний, які забезпечують мінімальні експлуатаційні витрати.

Охарактеризовано склад і технологію виконання вантажно-розвантажувальних робіт на залізничних станціях. Наведено методи визначення раціональних розмірів прирейкових складів, потрібної кількості вантажно-розвантажувальної техніки та вибору найбільш ефективної технології вантажно-розвантажувальних робіт. Увагу приділено особливостям розрахунку норми завантаження вагонів універсальними контейнерами, лісоматеріалами, насипними вантажами відкритого зберігання. Розглянуто проблеми охорони праці та довкілля на грузових складах залізничних станцій.

Охарактеризованы состав и технология выполнения погрузочно-разгрузочных работ на железнодорожных станциях. Приведены методы определения рациональных размеров прирельсовых складов, необходимого количества погрузочно-разгрузочной техники и выбора наиболее эффективной технологии погрузочно-разгрузочных работ. Уделено внимание особенностям расчета нормы загрузки вагонов универсальными контейнерами, лесоматериалами, насыпными грузами открытого хранения. Рассмотрены проблемы охраны труда и окружающей среды на грузовых складах железнодорожных станций.

Досліджено конструктивно-технологічні параметри сортувальних гірок станції Основа за умов використання нових уповільнювачів. Визначено сучасні кліматичні умови функціонування сортувальних гірок. За допомогою імітаційного моделювання зроблено висновки стосовно нездатності сортувальних гірок забезпечити вимоги безпеки та безперебійності сортувального процесу.

Проаналізовано конструктивні параметри сортувального пристрою станції Маріуполь-Сортувальний, який показав, що вони не повною мірою відповідають нормам, закладеним у діючих правилах, і нормах проектування сортувальних пристроїв, в наслідок чого у багатьох випадках неможливо застосовувати ресурсозберігальні підходи без повної реконструкції гіркової горловини.

Изучен механизм повреждения колес грузовых вагонов на сортировочных горках при башмачном торможении. Рассмотрен баланс сил и моментов, действующих на колесную пару при движении юзом. Представлены результаты опытного внедрения тормозных башмаков с антифрикционными вставками.

Оптимізовано полімерцементні розчини (ПР) для відновлення та захисту будівель і споруд, що експлуатуються на залізницях. Вивчено процеси руйнування поверхні будівель та інженерних споруд з каменю і бетону, розташованих поряд із залізничними коліями, у тому числі електрифікованими постійним струмом. Встановлено закономірності структуроутворення ПР. Досліджено геометричні й електроповерхневі, а також електроізоляційні властивості складових і самих ПР. Визначено залежності властивостей реології ПР і міцнісних характеристик модифікованого полімерцементного каменю від їх складу та інших факторів. Досліджено вплив складу модифікованого ПР на експлуатаційні властивості ремонтного шару, а також адгезію модифікованих ПР до поверхні бетону. Показано ступінь електрокорозійної стійкості ПР та розроблено склад і технологію виготовлення модифікованих полімерцементних сумішей, виконано їх виробничу перевірку і впровадження у ході ремонтно-відбудовних робіт на будівлях і спорудах, що експлуатуються на залізницях.

Розглянуто розробку логіко-ймовірнісної моделі ризику виникнення порушення безпеки функціонування сортувальної гірки (СГ) для оцінки та визначення рівня безпеки СГ. Одержані моделі надають можливість визначати ймовірності виникнення порушень безпеки функціонування на окремих ділянках маршруту розформування-формування состава та на всьому маршруті. На відміну від існуючих моделей враховується логічний зв'язок небезпечних подій на різних частинах маршруту розформування-формування состава.

Разработан метод определения оптимальных параметров сопрягающих кривых горочной горловины при размещении парковой тормозной позиции на прямом участке пути за основной сопрягающей кривой. Критерием оптимальности является расстояние от пучкового стрелочного перевода до парковой тормозной позиции, которое необходимо минимизировать. Использование предложенного метода при проектировании и реконструкции горок позволит сократить длину горочной горловины и тем самым увеличить полезную длину сортировочных путей и повысить эффективность функционирования сортировочных устройств.