Охарактеризовано принципи та вимоги щодо забезпечення зберігання та безпеки вантажів. Розглянуто питання упакування, пакетування, маркування, прийняття вантажів до перевезення, перевезення небезпечних вантажів. Викладено правила перевезення вантажів в Украіні та техніки безпеки. Наведено вимоги до водіїв з метою забезпечення безпеки перевезень і дорожнього руху.

Охарактеризованы принципы и требования к обеспечению хранения и безопасности грузов. Рассмотрены вопросы упаковки, пакетирования, маркировки, принятия грузов к перевозке, перевозки опасных грузов. Изложены правила перевозки грузов в Украине и правила техники безопасности. Приведены требования к водителям с целью обеспечения безопасности перевозок и дорожного движения.

Висвітлено правові засади, порядок організації та забезпечення безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і внутрішньому сполученні. Наведено інформацію про вибухові, самореактивні, токсичні, інфекційні, корозійні речовини, гази, легкозаймисті рідини, радіоактивні матеріали. Увагу приділено способам перевезень даних вантажів.

Освещены правовые основы, порядок организации и обеспечения безопасности перевозки опасных грузов автомобильным транспортом в международном и внутреннем соединении. Приведена информация о взрывчатых, самореактивных, токсических, инфекционных, коррозионных веществах, газах, легковоспламеняющихся жидкостях, радиоактивных материалах. Уделено внимание способам перевозки данных грузов.

Розглянуто питання підвищення ефективності підприємств з виробництва та реалізації технічних газів. Запропоновано математичні моделі, що забеспечують оптимальну (раціональну) організацію доставки технічних газів у балонах на випадок їх транспортування від центральної виробничої бази та її філіалів споживачам автомобільним транспортом.

Отмечено, что положительные результаты промышленного применения взрывчатых материалов из утилизированных боеприпасов позволяют надеяться на наращивание объемов их использования. Перевозка конверсионных взрывчатых веществ (КВВ) автотранспортом не вполне безопасна, особенно изделий из пороха. Рассмотрен вопрос об объемах утилизации непригодных к боевому применению боеприпасов и мерах безопасной перевозки КВВ.

Освещены проблемы организации перевозки опасных грузов (ОГ) автомобильным транспортом во внутреннем и международном сообщении. Описан порядок пользования приложениями к Европейском соглашению о международной дорожной первозке ОГ. Рассмотрены задачи и функции консультантов (уполномоченных) по вопросам безопасности, классификация опасных грузов, перевозочные документы, особенности маркировки упаковок, контейнеров и транспортных средств. Уделено внимание нормативно-правовому регулированию данных вопросов, правам и обязанностям участников перевозки, а также действиям в случае аварии или инцидента при перевозке ОГ.

Рассмотрены зависимости профильной и опорной проходимости автомобиля от видов грунтов, сопротивления движению и тяговой реакции. Наданы практические советы по преодолению различных участков бездорожья.

Запропоновано схему конструкції спеціалізованого транспортного засобу (СТЗ), що оснащена додатковим рівнем підресорення з нелінійною характеристикою, яка реалізує стан квазінульової жорсткості. Охарактеризовано математичні моделі СТЗ. Наведено результати теоретичного дослідження вертикальних коливань СТЗ із вантажем та показано, що за реалізації стану квазінульової жорсткості в системі відбувається віброізоляція вантажу. Визначено закономірності впливу експлуатаційних та конструктивних параметрів системи на показники плавності ходу. Розглянуто конструкцію дослідного зразка СТЗ, показники дисипації енергії в конструкції. Наведено результати дорожніх експериментальних випробовувань СТЗ на різних швидкостях руху дорогами різного типу, а також під час переїзду одиничної нерівності. Виявлено фактичну ефективність використання дворівневої системи підресорення.

Определены основные принципы программного комплекса для проведения контроля за дорожной перевозкой опасных грузов.

Проведено аналіз методів визначення рівня аварійності. Результатом досліджень є розроблений алгоритм визначення найбезпечнішого маршруту руху під час перевезення небезпечних вантажів.

Розглянуто питання щодо управління проектами з безпеки дорожнього руху. В результаті досліджень розроблено алгоритм визначення найбезпечнішого маршруту руху під час розробки проектів перевезення небезпечних вантажів. Це надасть змогу у разі прокладання маршрутів перевезення небезпечних вантажів враховувати ймовірність виникнення ДТП з окремим учасником дорожнього руху.

Надано перелік основних нормативно-правових актів, що здійснюють регулювання у сфері перевезення небезпечних вантажів. З метою гарантування належного рівня безпеки під час перевезення небезпечних вантажів з використанням автомобільного транспорту обгрунтовано особливості організації і технічного забезпечення перевезень вантажів першого, другого та третього класів. Систематичне виконання правил та норм при здійсненні перевезень різних класів небезпечних вантажів дозволить знизити аварійність на автошляхах підвищити безпеку руху та надійність технологічного процесу транспортування в цілому.

Запропоновано підхід для формування автоматизованої технології активного моніторингу за перевезеннями небезпечних вантажів залізничним транспортом. Наведений підхід динамічного опису поїздних станів розроблено на основі модифікації мови поїзних ситуацій у вигляді абстрактного моделювання оперативних процесів. Це надасть можливість забезпечити максимально швидку реалізацію алгоритмів прийняття рішень оперативним персоналом за потужної підтримки автоматизованого комплексу диспетчерського управління. Визначено, що максимальний ефект від реалізації запропонованого підходу буде отриманий у процесі синтезу з системою активного моніторингу просування рухомих одиниць. Моделювання довільної поїзної ситуації, яка може виникнути в реальних оперативних обставинах, надала можливість спрогнозувати порушення нормативного графіку руху поїздів і змоделювати когнітивний процес прийняття рішення поїзним диспетчером для раціонального вирішення складної поїзної ситуації за мінливих оперативних умов при врахуванні значної кількості факторів. Модифікація мови поїзних ситуацій здатна адекватно надати просторово-часовий опис поїзних ситуацій на модельованій ділянці та є найбільш наближеною до мови диспетчерського персоналу. Перевагами запропонованого підходу є те, що він надає можливість максимально швидко сформувати базу даних і базу знань для формування робочої моделі системи диспетчерського контролю. Дана система розроблена на основі імітації когнітивної діяльності людини оператора, тим самим надаючи можливість поглибити впровадження систем штучного інтелекту на залізниці. Ці інновації нададуть можливість досягти максимального рівня безпеки під час перевезення небезпечних вантажів за одночасного безумовного досягнення зменшення експлуатаційних витрат та отримання підвищених прибутків.

Розглянуто проблеми під час перевезення небезпечних вантажів та під час ліквідації аварійних наслідків. Запропоновані заходи по вирішенню цих проблем. Удосконалення процедури перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом та ліквідаційних заходів, а також зменшення часових витрат на ліквідацію аварійних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів залізничним транспортом. Детально описано запропоновані пропозиції щодо вдосконалення процедури перевезення небезпечних вантажів, та ліквідаційних заходів в правовому полі, шляхом перегляду повноважень співробітників, а також шляхом розробки та використання універсального сорбенту з композитних матеріалів. Запропоновано розробку універсального сорбенту та впровадження його на залізничному транспорті. Створенні універсального сорбенту, який матиме змогу, як одного з ліквідаційних заходів при аварійних ситуаціях під час перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом. В Україні, на залізничному транспорті є сорбенти для ліквідації аварій, їх дуже багато, але один сорбент можна використовувати тільки для ліквідації конкретного класу небезпеки, а універсальній сорбент, можна буде використати для ліквідації декількох класів небезпечних вантажів. Запропоновано його прикріпити до поїзда, що дасть змогу зразу приступити до локалізації розливу до прибуття аварійно-відновного поїзда, та таким чином зменшить дорогоцінний час на ліквідаційні заходи. Також розширення повноважень деяких підрозділів дозволить зменшити кількість аварійних ситуацій, та наслідки під час локалізації та ліквідацій аварій при перевезенні небезпечних вантажів.

Досліджено теоретичні та практичні питання використання, розроблення та виготовлення спеціальних транспортних засобів для забезпечення робіт із розмінування та перевезення вибухонебезпечних предметів до місць їх знищення. Розкрито особливості правового регулювання перевезення небезпечних вантажів, вибухових речовин, засобів підриву та вибухонебезпечних предметів автомобільним транспортом. Подано інформацію про оперативно-піротехнічні машини, піротехнічні машини легкого та важкого типу, оперативно-піротехнічні водолазні машини. Висвітлено зарубіжний досвід використання спеціального транспорту для забезпечення робіт із розмінування.

Основним завданням дисертаційної роботи є врахування фактора людини у формуванні маршрутів доставки небезпечних вантажів, які визначають умови безпечного виконання технологічного процесу перевезень. Проведено експериментальні дослідження зміни показників функціонального стану водіїв різних вікових та соціонічних груп за різної складності дорожніх умов під час перевезення небезпечних вантажів другого класу в населеному пункті та за його межами. Вдосконалено методику визначення рівнів ризику настання дорожньо-транспортних пригод та оцінки їх наслідків з врахуванням особливостей маршруту перевезень, умов руху та функціонального стану водіїв для здійснення перевезень в межах населеного пункту та автомобільними дорогами. Розроблено алгоритм проєктування розвізних маршрутів небезпечних вантажів із врахуванням умов руху та функціонального стану водія. Його використання дозволяє формувати елементи технологічного процесу перевезення небезпечних вантажів за критерієм мінімальних ризиків, які відображаються у виборі напрямків руху із меншою складністю дорожніх умов, що є більш доцільним ніж проєктування маршрутів за критеріями мінімальної відстані.