Удосконалено систему автоматичного керування одноланковими підводними буксированими системами з підйомними буксированими апаратами шляхом застосування адаптивних ПІД-регуляторів, нечітких регуляторів і регуляторів на основі інверсних математичних моделей об'єкта керування. Синтезовано систему автоматичного керування усталеним рухом апарата з ПІД-регуляторами кутів атаки несучої поверхні та хвостової частини, інваріантними до вектора сили та швидкості буксирування. Встановлено залежності коефіцієнтів нечітких регуляторів кутів атаки несучої поверхні й хвостової частини апарата як функцій швидкості й сили буксирування. Розроблено інверсні математичні моделі руху апарата по вертикалі й повороту навколо горизонтальної осі, структури регуляторів кутів атаки несучої поверхні й хвостової частини на їх основі, сформульовано аналітичні вирази для коефіцієнтів регуляторів за дії зовнішніх збурень.

Розглянуто гідродинамічну задачу про визначення потенціалу швидкостей дифрагованого хвильового руху рідини у разі набігання регулярних хвиль малої амплітуди на судно, що знаходиться на чималому мілководді або на мілині. Відповідну крайову задачу розв'язано засобом зрощуваних асимптотичних розкладень. Одержано наближену формулу для потенціалу швидкостей дифракційного руху рідини, яка дозволила збудувати вирази для складових усіх категорій хвильових збурюючих сил та моментів. На підставі задовільної відповідності експериментальних даних, одержаних у дослідному басейні Одеського державного морського університету, а також результатів масового розрахунку за одержаними наближеними формулами запропоновано інженерну методику, що включає процедуру визначення амплітуд різноманітних складових хвильового збурюючого навантаження та спосіб побудови епюр розподіленого хвильового навантаження. Розроблено доповнення до розрахункової схеми оцінки загальної міцності судна, що дозволило враховувати посадку на мілину.

Досліджено питання застосування основної формальної структури прийняття технічних рішень у ході проектування, переобладнання суден і морських технічних споруд, специфіки імовірності успішної евакуації людей з аварійного судна за допомогою суднових колективних рятувальних пристроїв, що містить імовірнісні закони проведення окремих етапів залишення судна та евакуації у цілому, розрахунок надійності спускових пристроїв, методику розрахунку рівня допустимого ризику у разі використання пристроїв колективного рятування. Зазначено, що результати теоретичних досліджень були застосовані для аналізу ефективності використання пристроїв колективного рятування різних за типом і місткістю на пасажирських і вантажних суднах. Розроблено методику розрахунку, яку впроваджено у проектній практиці на ряді підприємств суднобудівної промисловості України.

Розглянуто питання керованості підводного робота у вертикальній площині за допомогою горизонтальних носових і кормових рулів в процесі його занурення та виринання на поверхню моря після проведення аварійних робіт.

Рассмотены различные (английская, немецкая, североамериканская, росийская) системы поиска и спасания людей, терпящих бедствие на море. Внимание уделено оценке эффективности поисково-спасательных операций в морских районах зоны ответственности Украины, совершенствованию национальной морской системы поиска и спасания. Изложена тактика поиска и спасания терпящих бедствие на море. Даны сведения о национальной морской системе поиска и спасания людей, терпящих бедствие на море.

Досліджено ефективність національної системи пошуку та рятування України на морі. Увагу приділено підвищенню ієрархічності та швидкодії системи за рахунок скорочення часу операції за системою SAR до рівня нижче періоду виживання людей, мінімізації відстані від місць базування рятувальних суден до місця аварійної подіїі та у зворотному напрямку - від місця події до місця укриття, а також із застосуванням методів управління груповим пошуком компетентними координаторами та операторами, маневруванням судами та вибором ордера операції SAR. Вперше встановлено, що скорочення періоду просування рятувальних суден до місця аварійної події забезпечує розсташування РКЦ у районах з підвищеною аварійністю суден на морських шляхах зони відповідальності України. Показано, що попереднє визначення місць укриття в районі пошуку та рятування, які відповідають технічним умовам міжнародних вимог, мінімізує період перебування потерпілих та рятувальників у небезпечній зоні та прискорює термін надання тривалої медичної допомоги. Скорочення періоду пошуку потерпілих на місці аварійної події залежно від навігаційних обставин і масштабу катастрофи забезпечується груповими маневрами рятувальних суден. Визначено рівні координації в національній системі SAR України.

Рассмотрена созданная на Украине система морского поиска и спасания (SAR). Система SAR, как любая другая система, состоит из отдельных компонентов (структур), которые должны функционировать во взаимодействии в целях обеспечения системы в целом. Такими структурами являются координационный центр (подцентры) поиска и спасания (RCC) с соответствующим районом поиска и спасания (SRR). Для данной системы в работе вводится понятие графа мобильных связей, позволяющего дать наглядную информацию о составе и структуре системы, показать вероятностные структурно-топологические характеристики графов мобильных связей между элементами структуры в различных условиях его функционирования, что дает возможность решать широкий круг задач системы поиска и спасения с заданными показателями эффективности и качества.

Рассмотрена цель создания в Украине государственной морской поисково-спасательного центра (ГМСКЦ), раскрыта основная задача центра. Показано, что повышение эффективности национальной системы поиска и спасания Украины при спасении на море определяются разными методами и методиками: повышения иерархичности; быстродействия системы при сокращении времени операции поиска и спасения (SAR) до уровня ниже периода выживания людей; минимизации расстояния от мест базирования спасательных судов до места АП и эвакуации спасенных до ближайшего места укрытия; применение методов управления групповым поиском компетентными координаторами и операторами; маневрирование судами поиска и выбор ордера операции SAR. Одним из важных критериев эффективности системы поиска и спасения является эфективность ее обслуживания, а именно своевременный прием и передача сообщений для координации поиска и спасения. В случае аварийной ситуации (бедствия) на морском судне обслуживание всех поступающих заявок на их поиск и спасение проводит ГМСКЦ. Проведена возможность оценки эффективности функционирования (работы) ГМСКЦ как отдельного канала обслуживания, используя теорию массового обслуживания. Математический аппарат теории массового обслуживания позволяет оценить эффективность обслуживания системой заданного потока заявок в зависимости от характеристики потока заявок, числа каналов обслуживания, производительности каналов и дисциплины обслуживания заявок. Оценка эффективности функционирования (работы) системы в результате ее обслуживания рассмотрена на ряде примеров, используя теорию массового обслуживания.

Согласно Постановлению КМ Украины от 24.02.2016 N 158 действует с 10.03.2016 принято решение "О восстановлении единой системы поиска и спасания на море". Организовано самостоятельное казенное предприятие (КП) "Морская поисково-спасательная служба". На сегодня в связи с широкой компьютеризацией всех видов деятельности человечества появилась реальная потребность в повышение управляемости предприятия, сокращение бумажного документооборота и сокращении затраты на организацию взаимодействия головного предприятия с подразделениями предприятия и др. Для этого, чтобы повысить эффективность управления инновационной деятельностью на предприятии должны применяться современные информационные технологии, кроме того необходимо создание интегрированной автоматизированной системы. Проведен анализ понятия CALS-технологии и принципы, которые лежат в основе указанной технологии. Рассмотрена реализация принципов CALS-технологии в информационных системах предприятия и CALS-технологии в проектировании сложных систем для создания перспективного КП "Морская поисково-спасательная служба".

С целью выполнения обязательств по международным договорам, стороной которых является Украина, по осуществлению операций по поиску и спасанию человеческой жизни, создана единая система поиска и спасания на море. Единая система поиска и спасания на море - управляющая система совместно с системой связи образует систему управления. Управление является необходимым условием нормального функционирования всякой системы. Дано понятие иерархического принципа управления. Показано, что в реальной жизни не существует только централизованной и децентрализованной систем управления и это касается национальной единой системы поиска и спасания на море в Украине. Рассмотрена обобщенная структурная схема системы с управлением. В общих чертах представлен процесс управления основными этапами. Приведены аксиомы теории управления. В структуру национальной единой системы поиска и спасания на море входит казенное предприятие "Морская поисково-спасательная служба", поэтому из мирового опыта известно, чтобы обеспечить более эффективную и продуктивную работу предприятия внедряют интегрированную систему управления (ИСУ), т.е. внедрение ИСУ - выбор самого предприятия. Кроме интегрированной системы управления, имеет место распределенная система управления, в случае когда существует большое число локальных подсистем управления, принимающих самостоятельные решения на основе знаний и механизмов логического вывода. В заключении отмечено, что в зависимости от степени участия человека в процессе управления применяют различные виды систем управления: системы ручного управления, САУ, АСУ.

Показано, что с целью выполнения обязательств по международным договорам, стороной которых является Украина, Постановлением Кабинета Министров Украины восстановлена единая система поиска и спасания на море, определена структура системы, в которой обеспечение надлежащего функционирования и дальнейшее развитие системы поиска и спасения на море лежит на казенномом предприятии "Морская поисково-спасательная служба". Рассмотрены научные основы формирования облика единой системы поиска и спасания на море и обоснование концепции развития казенного предприятия КП "Морская поисково-спасательная служба". Формирование облика системы в настоящей работе основывается на исследовании моделей, получаемых с помощью различных методов описания исследуемого объекта. В ходе проведения исследований использованы следующие виды: структурное и функциональное, каждый вид описания порождает соответствующие типы моделей. Показано, что математически структурные свойства системы могут быть представлены графом структуры системы или в виде матрицы отношений между его элементами. Функциональная модель достаточно полно и адекватно отражает сущность функционирования системы. Более подробную характеристику функциональных связей с учетом логического взаимодействия отдельных элементов системы дают такие специальные методы исследования функционального анализа систем, как метод профессионального анализа, метод логической цепи, метод "черного ящика". В заключении рассмотрена концепция развития КП "Морская поисково-спасательная служба".

К морской зоне ответственности Украины относится определенная зона Черного и Азовского морей. При моделировании поисково-спасательной операции по спасению людей в море составлены математические модели: изменения температуры тел в воде, колебания температуры по месяцам для Черного и Азовского морей. Для построения математической модели изменения температуры тела человека в воде использовался закон Ньютона-Рихмана. Построены графики зависимости изменения температуры тела человека в воде для разных температур воды при значениях коэффициента теплоотдачи как функции различия температур. Проведен помесячный анализ колебаний температуры воды в Черном и Азовском морях. Построен график колебаний температуры воды в Азовском море и приведен соответствующий аппроксимирующий полином. Проведенный анализ работы спасательных операций показал, что повышение эффективности спасательных операций предлагается достичь за счет увеличения процента перекрытия береговой линии путем создания дополнительных пунктов базирования средств спасания и увеличения количества скоростных катеров. Получены абсолютные и процентные количественные значения, на которые может быть повышен уровень эффективности казенного предприятия "Морская поисково-спасательная служба".

Для виживання екіпажу і пасажирів після покидання судна розглянуто реалізацію відповідних способів та прийомів для підтримки безпечних умов виживання людини у водному середовищі, підготовку до дій у різних аварійних ситуаціях з використанням індивідуальних рятувальних засобів (рятувальні кола, рятувальні жилети, гідрокостюми та теплозахисні засоби, рятувальні мережі та трали) згідно Міжнародному Кодексу з рятувальних засобів (Кодекс ЛСА) викладені загальні вимоги щодо суднових рятувальних засобів, які стосуються виготовлення, встановлення та оснащення суднових рятувальних засобів, підготовлені на базі положень частини 3 глави III "Рятувальні засоби та пристрої" Конвенції SOLAS-74. Сприятливий результат виживання багато в чому залежить від його психофізіологічних та фізичних якостей, міцних знань основ безпеки життєдіяльності, виживання та інших факторів. При короткочасній загрозі людина діє на чуттєвому рівні, про якусь волю до життя в таких випадках годі й говорити. В умовах автономного довготривалого виживання настає критичний момент, коли безглуздість подальшого опору пригнічують волю. Бажання вижити має бути усвідомленим, цілеспрямованим і має диктуватися як інстинктом, так і усвідомленою необхідністю. Моральна готовність до аварійної ситуації на морі, насамперед, передбачає знання прийомів та засобів самопорятунку. Необхідно знати, як правильно використовувати наявні індивідуальні та колективні рятувальні засоби. Невмілі дії при використанні рятувальних засобів нерідко призводять до їх руйнування або малоефективного використання. Часто під час аварій на воді рятувальники виявляють загиблих. Виною тому є неправильне використання рятувальних засобів. Саме тому на суднах створюються всі необхідні умови для розгортання індивідуальних та колективних рятувальних засобів. Приділено особливу увагу навчанню екіпажу грамотно застосовувати це обладнання.

У навчальному посібнику з дисципліни «Безпека та охорона на морі» викладений тео- ретичний матеріал, призначений для отримання здобувачами вищої освіти за спеціальністю 271 «Річковий та морський транспорт» спеціалізацій 271.01 «Навігація і управління морськи- ми суднами», 271.02 «Управління судновими технічними системами і комплексами», 271.03 «Експлуатація суднового електрообладнання і засобів автоматики» компетентностей згідно вимогам Міжнародної конвенції та Кодексу про підготовку та дипломування моряків і несення вахти 1978 року з поправками з метою їх підготовки до набуття практичних навичок за Розділом VI «Функції, що стосуються аварійних ситуацій, техніки безпеки, медичного догляду та вижи- вання», викладених у таблицях A-VI/1, A-VI/2, A-VI/3, A-VI/4, A-VI/6, що надає можливості отри- мати відповідні сертифікати. Посібник також може бути використаний при підготовці плавскладу морських суден, що проходять підвищення кваліфікації.

У монографії подано ключові принципи, міжнародні стандарти, технології та ме¬тоди, пов'язані із забезпеченням безпеки на морі та ефективністю рятувальних опера¬цій. Досліджена роль Міжнародної морської організації (ІМО) та інших міжнародних організацій у стандартизації та регулюванні процесів пошуку і рятування на морі. Ви¬світлюються структура та організація рятувальних операцій, роль різних служб та ор¬ганізацій, принципи координації та комунікації. Особлива увага приділяється сучасним рятувальним засобам та обладнанню, а також інноваційним технологіям, які викорис¬товуються в процесах пошуку і рятування на морі. Монографія також розглядає основні виклики та перспективи розвитку управління процесами пошуку і рятування на морі, а також важливість підготовки фахівців у цій галузі.