Предлагается подход к решению задачи назначения экипажей для выполнения регулярных рейсов авиакомпании, основанный на использовании ротаций. Предложенный подход позволяет представить задачу планирования экипажей в виде последовательности подзадач. При решении каждой из подзадач выполняется оптимизация по некоторому множеству критериев, при этом на каждом последующем этапе оптимизируется решение, полученное на предыдущем. Такая организация решения задачи позволяет на каждом из этапов сужать область поиска оптимального решения и, таким образом сокращает комбинаторный перебор. Сведение решения задачи планирования экипажей к решению последовательности подзадач достигается за счет построения ротаций - типовых схем использования экипажей. В работе описаны стратегии и базовые алгоритмы процедур для решения задач построения множества ротаций, покрытия расписания и назначения экипажей.

Запропоновано метод послідовного розв'язання конфліктних ситуацій за участю багатьох повітряних суден. Розглянуто особливості побудови поверхонь припустимих траєкторій для двох моделей руху повітряних суден у разі розв'язання конфлікту за рахунок відхилення за курсовим кутом.

Викладено основні принципи організації повітряного простору на стратегічному етапі, наведено рекомендації та вимоги міжнародної організації цивільної авіації ICAO щодо секторизації та поділу потоків повітряного руху у вузловому диспетчерському районі. Розглянуто концепцію гнучкого використання повітряного простору. Висвітлено основні напрямки та завдання подальшого розвитку Європейського повітряного простору.

Изложены основные принципы организации воздушного пространства на стратегическом этапе, приведены рекомендации и требования международной организации гражданской авиации ICAO по секторизации и делению потоков воздушного движения в узловом диспетчерском районе. Рассмотрена концепция гибкого использования воздушного пространства. Освещены основные направления и задачи дальнейшего развития Европейского воздушного пространства.

Представлена система имитационного моделирования движения воздушных судов по наземной транспортной сети аэропорта. Система предназначена для расчета пропускной способности и времен задержек при различных режимах работы и конфигурациях наземной инфраструктуры аэропорта. Приведен пример использования системы моделирования для расчета пропускной способности аэропорта Домодедово (Москва).

Грунтуючись на методології Міжнародної організації цивільної авіації щодо створення систем управління безпекою польотів, запропоновано класифікатори загроз та ризиків, пов'язаних з порушенням інформаційних ресурсів автоматизованих систем (АС) організації повітряного руху (ОрПР). Класифікатори необхідні для категоріювання інформації АС ОрПР і розробки адекватних профілів її захисту.

Визначено перелік напрямів, які потрібно аналізувати під час оцінювання безпеки в системі організації повітряного руху України. Розглянуто методики ICAO та Eurocontrol з виявлення й аналізу рівня ризику зіткнення повітряних кораблів у процесі побудови чи реорганізації маршрутів повітряного руху.

Розглянуто питання щодо основних напрямків удосконалення існуючої Об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з урахуванням створення нового виду Збройних сил України - Повітряних сил і створення перспективної видової автоматизованої системи управління військами та бойовими засобами.

Розглянуто підхід до оцінювання ефективності системи організації повітряного руху за узагальненими і ключовими характеристиками.

Розглянуто цільові показники організації повітряного руху, що стосуються безпеки, ефективності та регулярності польотів. Проаналізовано вплив потрібних характеристик повної системи на загальну якість функціонування аеронавігаційної системи України.

Розроблено моделі функціонування аеронавігаційної системи з метою аналізу, прогнозування та підвищення ефективності польотів. Запропоновано комплекс моделей процесу організації повітряного руху. Створено методику оцінки ризику зіткнень повітряних суден у визначеній обмеженій зоні повітряного простору, а також з урахуванням впливу турбулентності атмосфери. На базі теорії конфлікту запропоновано концепцію підвищення економічної ефективності використання зони транзитних польотів. Запропоновано аналітичні та імітаційні моделі визначення ризику зіткнень повітряних суден на пересічних маршрутах. Обгрунтовано зв'язок між безпекою та економічною ефективністю та побудовано моделі економічно оптимального використання зон транзитних польотів, розроблено алгоритм пошуку його найбільш прийнятної умови (правила). Наведено рекомендації щодо підвищення безпеки та економічності повітряного руху (ПР) на етапах планування польотів та організації ПР.

Проаналізовано сучасний стан системи організації повітряного руху, розроблено заходи та рекомендації щодо підвищення її ефективності, одним з найважливіших показників якої є безпека польотів. Розроблено комплекс аналітико-статистичних моделей, за допомогою яких є можливість аналізувати показники функціонування аеронавігаційної системи. Зазначено, що дані моделі в значній мірі адекватні реальним процесам здійснення польотів та керування повітряним рухом. Під час моделювання використано математичний апарат теорії ймовірностей та теорії випадкових процесів.

Проаналізовано тенденції розвитку системи планування розподілу повітряного простору за стандартами ICAO, визначено найбільш перспективні напрямки розвитку системи планування розподілу повітряного простору. Сформульовано науково-прикладну проблему та поставлено часткові завдання дослідження, сутність яких полягає в розробці механізму формування рішень, адаптованих до умов обстановки, що постійно змінюється на основі принципів адаптації системи планування та механізму координації за часом різних рівнів управління за умов впровадження Концепції "Вільного польоту". Розроблено методи виявлення проблемних ситуацій "неузгодженості" та "нових можливостей", що дозволяють забезпечити цілеспрямований пошук потенційних можливостей вирішення даних ситуацій у зовнішньому та внутрішньому середовищах.

На основі аналізу розподілу повітряного простору та етапів його планування зроблено висновок про актуальність питання щодо збільшення пропускної здатності системи організації повітряного руху і визначено шляхи реалізації механізму режиму вільного польоту за принципом "point out - point in".

Запропоновано концептуальний підхід до забезпечення інформаційної безпеки автоматизованих систем організації повітряного руху. Надано міркування щодо інформаційно-функціональної моделі систем, процесу формування режиму безпеки системи, змісту заходів щодо підтримання її безпеки в життєвих циклах.

Разработана методика предъявления требований к вероятностно-временным характеристикам передачи радиолокационной информации, которая, в отличие от известных, учитывает процесс объединения (обобщения) данных, поступающих от нескольких радиолокационных источников. Разработанные требования позволят определить эффективность применения метода мультирадарной обработки радиолокационной информации, целесообразность применения информационных технологий, методов повышающих качественные характеристики процесса передачи информации.

Приводится анализ требований, предъявляемых к алгоритмам составления расписаний на данном этапе развития информационных технологий, а также ряд решений, применяемых в системе планирования летной деятельности авиакомпании "Международные авиалинии Украины".

На основі аналізу теоретичних основ координації та адаптації систем управління сформовані принципи адаптивної системи планування повітряного простору.

This article describes an overarching safety framework intended to contribute to framework the management of safety in civil aviation operations, known as Threat and Error Management.

На основі аналізу синтезу структур різних інформаційних систем розроблено методику синтезу структури повітряного простору в умовах вільного польоту.

Розглянуто перспективи розвитку організації повітряного руху України, визначення ризику як загальноприйнятого, так і з погляду Міжнародної організації цивільної авіації в авіаційному аспекті. Показано класичну структуру керування ризиком та етапи керування ризиком. Детально надано вірогідність ризику, тяжкість ризику, стійкість до ризику та їх класифікацію. Проаналізовано стратегії контролю та зменшення ризику. Наведено загальну та детальну структури інтегрованого керування ризиком. Запропоновано інтегроване керування ризиком, методи та засоби, які дозволяють поліпшити процес керування ризиком для забезпечення високого рівня організації повітряного руху.