Досліджено вплив природних і синтетичних біостимуляторів на резистентність мікробних асоціацій грунту до пестицидів. Показано, що в присутності рістстимулюючих препаратів (івін, емістим, агростимулін) у складі природних мікробних асоціацій збільшується чисельність мікроорганізмів, резистентних до таких фунгіцидів, як фенпіклоніл, флуодіоксоніл, дифеноконазол. За умов сумісного застосування біостимуляторів з фунгіцидами в мікробних асоціаціях підвищується активність редокс-систем, які можуть ініціювати окисну деструкцію пестицидів.

Запропоновано новий підхід до технології вирощування сільськогосподарських культур за допомогою природних розсолів та мінералів. Наведено результати дослідження реакції культурних рослин і бур'янів на зазначену обробку. Досліджено механізм дії природних розсолів і мінералів на рослини, фізико-механічні та хімічні властивості грунту, а також вплив на життєдіяльність грунтової мікрофлори. Вивчено можливість використання досліджених речовин у чистому вигляді та в суміші з пестицидами проти шкідливих організмів в агробіоценозах, а також установлено його ефективність з метою покращання якості органічних добрив та застосування їх як екологобезпечних замінників мінеральних добрив. На підставі теоретичних узагальнень, результатів експериментальних досліджень і прогнозних розрахунків проведено біоенергетичну та економічну оцінку запропонованих заходів стосовно використання природних розсолів і мінералів у землеробстві з метою зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище та підвищення якості сільськогосподарської продукції.

Встановлено умови проведення та вираховано метрологічні параметри методики виконання вимірювання масової частки залишків хлор- та фосфорорганічних пестицидів у грунті за допомогою методу газової хроматографії з однієї аліквоти зразка.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.37

Рубрики:

Дія на ґрунт різних хімічних речовин (крім добрив)

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процес міграції пестицидів у грунті. Визначено основні фактори впливу на переміщення стійких органічних забруднювачів у довкіллі; особливості даного процесу за наявності джерела постійного забруднення (території колишніх складів засобів захисту рослин). Розглянуто існуючі моделі міграції пестицидів в агроценозах, запропоновано фізичну модель переміщення забруднювача за наявності постійного джерела забруднення.

Розроблено комплексний метод реагентної переробки фосфоровмісних пестицидів до екологічно безпечних продуктів та рекультивації забруднених фунтів. Досліджено процес лужного гідролізу фосфоровмісних пестицидних препаратів на прикладі диметоат та золон і одержано екологічно безпечні корисні продукти. Обгрунтовано використання вторинних продуктів переробки непридатних пестицидів класу ФОС в якості мікродобрив для сільськогосподарської продукції та протизносних, антифрикційних і протизадирних присадок до індустріальних мастил. Встановлено закономірності двовекторного і експоненційного поширення та просякання пестицидних препаратів поблизу складів зберігання отрутохімікатів. Запропоновано практичні рекомендації відновлення і рекультивації забруднених пестицидами земель та хімскладів. Обгрунтовано ризики та еколого-економічні показники процесу переробки фосфоровмісних пестицидів.

Вперше розроблено наукове положення щодо комплексного оцінювання грунтів нафтовими вуглеводнями й важкими металами з врахуванням результатів фітотестування та особливостей впливу нафтогазовидобувного родовища на сільськогосподарські угіддя. На основі узагальнення теоретичних і експериментальних даних вдосконалено систему екологічного нормування вмісту нафтопродуктів у грунтах, прилеглих до нафтогазовидобувних родовищ. Розроблено наукові підходи до апроксимації зрізів біооб'єктів складної будови гомотопними геометричними моделями у формі витянутого прямокутника для проведення морфометричного аналізу на прикладі вегетативних органів тест-рослин (проростків пшениці ярої), що дозволяє усунути недоліки геометричної трансформації реальної форми зрізу біоструктури й одержати об'єктивні кількісні показники та додаткову науково обгрунтовану інформацію про фітотоксичність і придатність забрудненого грунту до сільськогосподарського використання. Розроблено науково-методичні підходи щодо використання динаміки макро- і мікроморфометричних характеристик листкової пластинки тест-культури для встановлення можливих негативних ефектів впливу залежно від рівня нафтового забруднення грунту. Встановлено максимально допустимий поріг фітотоксичності у відношенні тест-рослини, що дозволило вдосконалити систему нормування і ввести, поряд із ТДК, порогове значення показника "фітотоксичність" для пшениці ярої на нафтозабруднених грунтах Полтавщини.

Розглянуто проблеми щодо забруднення грунтів сільських територій Буковини залишками пестицидів, впливу зруйнованих складів засобів захисту рослин як джерела забруднення навколишнього природного середовища стійкими хлорорганічними пестицидами і продуктами їх метаболізму. За результатами досліджень виявлено рівні забруднення грунтових проб, відібраних навколо складів отрутохімікатів у межах землекористування трьох населених пунктів. Досліджено шляхи міграції пестицидів, контури забруднення грунтів залишковими кількостями ДДТ та його метаболітів.

Індекс рубрикатора НБУВ: О71-082.041 + К66-17 + П032.37

Рубрики:

Магістральні трубопроводи (магістральний трубопровідний транспорт)

Корозія металів. Захист металів від корозії

Дія на ґрунт різних хімічних речовин (крім добрив)

Шифр НБУВ: РА403424 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми резистентності шкідливих членистоногих до пестицидів. Запропоновано головні заходи для її подолання.

Представлено результати дослідження ферментативної активності нафтозабруднених грунтів у процесі фіторекультивації рослинами кукурудзи (Zea mays L.). Встановлено, що нафтове забруднення призводить до змін активності усіх досліджуваних ферментів грунту. При цьому виявлено зростання активності каталази, дегідрогенази, поліфенолоксидази та протеази за впливу рослин кукурудзи, проте не встановлено достовірного впливу на активність ліпази. Отже, рослини Z. mays сприяють відновленню ферментативної активності нафтозабруднених грунтів.

В умовах польового модельного досліду протягом трирічного періоду досліджено вплив сирої нафти на вміст стрептоміцетів у ризосфері й едафосфері рослин-фітомеліорантів Carex hirta L., які росли на дерново-підзолистому грунті м. Борислава. Зі збільшенням терміну деструкції нафти, на тлі падіння загальної кількості колонієутворювальних одиниць мікроорганізмів у ризосфері рослин C. hirta L. зростала кількість стрептоміцетів. На всіх етапах дослідження кількість стрептоміцетів у едафосфері рослин менша, ніж у ризосфері. Виділено 56 штамів стрептоміцетів із ризосферної зони C. hirta L. Досліджено їх антагоністичні властивості проти штамів бактерій Bacillus subtilis ATCC 31324, Micrococcus luteus ATCC 4698, Staphylococcus aureus ATCC 25923, Eschirichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 (F-51), Erwinia amylovora MI2, Pseudomonas piri MI9, Pseudomonas syringae MI1, а також грибів Candida famata VKM Y9 і Aspergillus awamori NF142. Найбільше стрептоміцетів (до 50 %), виділених як з фонового, так і з нафтозабрудненого грунту, пригнічували ріст грам-позитивних бактерій B. subtilis ATCC 31324 і M. luteus ATCC 4698. Великий відсоток (від 33,4 до 66,7 %) штамів актиноміцетів були антагоністами фітопатогенних грам-негативних бактерій P. piri MI9, P. syringae MI1 та E. amylowora MI2. Найменшою (до 19 - 25 %) була частка штамів, які пригнічували ріст грибів C. famata VKM Y9 і A. awamori NF142. Виявлено низку штамів стрептоміцетів з підвищеною чутливістю до макролідів та лінкоміцину, а також до beta-лактамних антибіотиків.

Проаналізовано токсичний вплив сирої нафти на анатомо-морфологічні показники листкової пластинки (ЛП) проростків пшениці ярої, вирощених на грунті з модельованим забрудненням. Встановлено три основні ефекти впливу сирої нафти на морфологію ЛП модельної тест-культури: стимуляція анаболічних процесів хлоренхіми; резистентність (стійкість проростків пшениці ярої до впливу нафтового забруднення грунту); фітотоксичний ефект, що викликає розвиток атрофії та деструкції клітин хлоренхіми й призводить до загибелі проростків.

Обгрунтовано спосіб прогнозування вмісту рухомих форм важких металів (ВМ) і мікроелементів (МЕ) у грунтовій системі на прикладі обстежених грунтів різного генезису у різних природно-кліматичних зонах України, забруднених грунтів у Харківській і Донецькій областях та інтенсивно удобрюваних (органо-мінеральна, органічна та мінеральна системи удобрення) грунтів у Львівській області. У розробленому методичному підході шляхом використання параметрів гідролітичної кислотності та групового складу гумусу (СГК/СФК) грунту в математичних моделях прогнозується вміст рухомих форм МЕ і/або ВМ у грунтах різних типів, чим забезпечується експресність оцінки та підвищення точності прогнозування мікроелементного статусу грунтів.

Цель работы - исследование влияния рамнолипидного биокомплекса и этилтиосульфанилата на растения гороха полевого и сорго при выращивании на загрязненной нефтью почве. Семена растений перед посевом обрабатывали растворами рамнолипидного биокомплекса или этилтиосульфанилата (0,01 г/л) и выращивали в емкостях с грунтом, искусственно загрязненным нефтью (5, 8 и 10 %). Влияние рамнолипидного биокомплекса и этилтиосульфанилата определяли по ростовым (масса, длина растений) и биохимическим параметрам (содержание пигментов фотосинтеза, пероксида водорода, малонового диальдегида). Показано стимулирующее влияние рамнолипидного биокомплекса и этилтиосульфанилата на ростовые показатели гороха полевого: масса побега достоверно увеличилась на 39 %, корня - на 26 % по сравнению с контролем. Для сорго наблюдался несколько меньший прирост показателей роста. Под влиянием рамнолипидного биокомплекса и этилтиосульфанилата у гороха и сорго также увеличивалось содержание пигментов фотосинтеза. Установлено, что при обработке рамнолипидным биокомплексом и этилтиосульфанилатом показатели оксидативных реакций растений по сравнению с контролем снижались: содержание пероксида водорода - в среднем на 15 и 16 % соответственно, малонового диальдегида - на 13,5 и 16 %. Результаты исследования свидетельствуют, что рамнолипидный биокомплекс и этилтиосульфанилат оказывают стимулирующее действие на растения гороха полевого и сорго, а также способствуют повышению адаптационной способности растений к неблагоприятным условиям. Это создает перспективы использования их и как эффективных и экологически безопасных веществ для интенсификации процессов фиторемедиации загрязненных почв.

Досліджено вміст та міграцію залишкових кількостей хлорорганічних пестицидів та їх похідних у грунті поблизу складів їх тривалого зберігання. Проведені дослідження показали, що хлорорганічні пестициди, а саме ДДТ та його метаболіти (ДДЕ, ДДД), ГХЦГ і ізомери (alpha-, beta-, gamma-ГХЦГ) здатні до міграції та акумуляції за профілем темно-сірого опідзоленого грунту, а також встановлено рівень його забруднення у разі перевищення якого стає неможливим одержання екологічно-чистої продукції. Апробовано ефективні агротехнологічні заходи з метою очищення забруднених грунтів і зниження негативного впливу на навколишнє середовище вказаних хлоровмісних пестицидів та їх похідних.

Досліджено можливість використання поверхнево-активних речовин (ПАР) Nocardia vaccinii IMB B-7405 у вигляді культуральної рідини для деструкції комплексних із важкими металами нафтових забруднень. Встановлено, що після обробки культуральною рідиною штаму IMB B-7405 (об'ємна частка - 10 %) ступінь деструкції нафти у воді (3 - 6 г/л) за наявності суміші катіонів міді, кадмію і свинцю (0,1 - 1,0 мМ) на 25-ту добу становив 80 - 90 %. Інтенсифікація розкладання нафти за наявності ПАР зумовлена активацією природної нафтоокиснювальної мікробіоти, що засвідчило збільшення її чисельності до кінця експерименту на 2 - 3 порядки.

Досліджено вплив забруднень грунту територій сховищ заборонених і непридатних до використання пестицидів на частоту хромосомних мутацій у клітинах кореневої меристеми озимої пшениці. Виявлено зростання частоти аберантних клітин у 2,0 - 4,4 разу. Серед типів аберацій, індукованих пестицидними забрудненнями, переважають ацентричні фрагменти та дицентричні мости хроматидного типу. Встановлено, що рештки пестицидів у грунті здатні чинити анеугенну дію на клітини кореневої меристеми, а зростання рівня відстаючих хромосом і мікроядер у спектрі типів цитогенетичних порушень у порівнянні зі спонтанним можна використовувати як біоіндикатор забруднення навколишнього середовища мутагенами хімічної природи, зокрема й генотоксичними пестицидами.

Розглянуто процес нестаціонарної фільтрації газу в грунті, викликаний появою аварійного витоку з газопроводу. Пропонується розрахувати першу і другу стадії нестаціонарної фільтрації у процесі формування ареалу загазованості. На основі математичних моделей отримано розрахункові залежності для прогнозування процесу формування поля розподілу тисків в пористому середовищі для кожної з фаз нестаціонарної фільтрації. Встановлено характер зміни величини масової витрати витоку в часі у ході нестаціонарної фільтрації, показано, як впливають властивості грунту (зокрема його проникність) на тривалість нестаціонарного процесу і величину витрати витоку. Після зіставлення аналітичних результатів з реальними внесено поправки до відомої формули Сен-Венана-Вентцеля з межею її адаптації.

Уперше розроблено метод оцінювання токсичності нафтозабруднених грунтів з одночасним встановленням концентрації забруднювача, суть якого полягає у пророщуванні насіння тест-об'єктів у темноті, за умов термостатування 24 °C, у чашках Петрі на забрудненому грунті; визначенні початкових ростових параметрів на п'яту добу росту, розрахунку ефективної токсичності, встановленні вмісту нафти у грунті за величиною ефективної токсичності. Запропоновано оцінювати токсичність нафтозабруднених грунтів за величиною ефективної токсичності, що характеризує ефект сумарного впливу токсиканта на ростові параметри тест-об'єкта. Ефективну токсичність представлено як суму коефіцієнтів пригнічення схожості, росту кореня та пагона, зменшену на кількість врахованих параметрів. Доведено лінійний зв'язок між концентрацією нафти у грунті й ефективною токсичністю. Показано доцільність використання як тест-об'єктів: льону звичайного (Linum usitatissimum L.), соняшника однорічного (Helianthus annuus L.), гречки посівної (Fagopyrum vulgare St.).