Охарактеризовано землі та грунти, які можуть бути вилучені з категорії орних. Розглянуто механізм і принципи вилучення з інтенсивного обробітку еродованих та ерозійно небезпечних, хімічно, біологічно та радіаційно забруднених земель, а також шляхи використання останніх.

Подано матеріали комплексної оцінки ресурсного потенціалу орних земель та результати досліджень. Проаналізовано внесок окремих груп споріднених екофакторів у загальну оцінку агроекосистеми.

Проанализирован новый метод бонитировки земель Украины, приведены индивидуальные бонитетные оценки почвы, климата, а также синтетическая оценка земельных участков. Рассмотрены вопросы применения поправочных коэффициентов в расчётах бонитетов почв и климата. Определены оптимальные показатели критериев, реализующих потенциал сельскохозяйственных растений, климата и технологий. Дана оценка продуктивной способности земель Украины, их относительной пригодности для возделывания сельскохозяйственных культур. Представлена классификация пахотных земель по плодородию, изложены перспективы бонитировки земель.

Запропоновано систему критеріїв, показників і нормативів якості землі й охорони грунтів, які необхідно враховувати під час здійснення державного контролю за раціональним використанням земельних ресурсів. Розкрито особливості оцінювання стану меліоративного фонду та придатності грунтів для конкретних культур. Визначено порядок розрахунку алгоритму інженерного проектування агроландшафтів. Проаналізовано актуальні проблеми, причини та наслідки деградації грунтів. Розглянуто основні заходи щодо забезпечення екологічно безпечного землекористування.

Разработана система критериев, показателей и нормативов качества земли и охраны грунтов, которые необходимо учитывать при проведении государственного контроля рационального использования земельных ресурсов. Раскрыты особенности оценивания состояния мелиоративного фонда и пригодности грунтов для конкретных культур. Установлен порядок расчета алгоритма инженерного проектирования агроландшафтов. Проанализированы актуальные проблемы, причины и последствия деградации грунтов. Рассмотрены основные мероприятия по обеспечению экологически безопасного землепользования.

Розглянуто аспекти якісного стану сільськогосподарських угідь Полтавського регіону. Проаналізовано потенційні можливості покращання їх використання. Вивчено сучасні практичні заходи щодо поліпшення ефективного використання земель та умов їх використання.

Розроблено методичні засади врахування екологічної якості грунтів для оцінки земель сільськогосподарського призначення. Визначено місце еколого-економічної оцінки якості грунтів в організації раціонального землекористування. Проведено оцінку забруднення земель в регіональному аспекті за окремими напрямками екологічної якості грунтів. Визначено поняття "екологічна якість грунту" та узагальнено основні фактори впливу на економічну оцінку екологічної якості грунтів. Розроблено науково-методичні рекомендації щодо управління екологічною якістю сільськогосподарських земель.

Визначено фізичні показники, за якими можна удосконалити бонітування грунтів. Обгрунтовано найбільш прийнятний метод їх залучення до обрахування бонітетів і здіснено оцінку якості фізичного стану грунтів сільськогосподарського призначення. За результатами детальної кількісної та якісної оцінки цих показників у системі грунт - клімат - пояс (20 факторів) установлено їх вплив на формування врожаю сільськогосподарських культур і бонітування грунтів. Визначено нормативи та надійність зв'язків між показниками та врожаєм у загальному та регіональному аспектах. Запропоновані фізичні агрокліматичні показники як критерії бонітування є найбільш значущими у всіх розроблених педотрансферних моделях якості грунтів. Доведено їх особливе значення для бонітування грунтів з несприятливими агроекономічними ознаками опідзолення, оглеєння, засолення та солонцеватості. Найбільш прийнятним методом їх залучення до розрахунку бонітету запропоновано підхід, який базується на методиці ННЦ ІГА. Розглянуто питання щодо бальної оцінки грунтів, зумовленої гідртермічними умовами та впливом грунтових процесів. Наведено комплексну оцінку фізичного стану грунтів сільськогосподарського призначення.

Наведено характеристику чинних методик бонітування грунтів в Україні. Запропоновано вдосконалити методики бонітування грунтів з урахуванням критеріїв, які б найоб'єктивніше та прозоро характеризували грунт як природне тіло і дуже важливий засіб в сільськогосподарському господарстві, що дозволило б встановити розмір земельного податку, орендної плати та початкової ціни земельної ділянки у разі купівлі - продажу.

Висвітлено проблеми сучасного використання земельних ресурсів, малопродуктивних та деградованих земель, як невід'ємної їх частини, зазначено пріоритетні шляхи зменшення ерозійних процесів та інших видів деградації грунтів. Розглянуто проблеми вилучення з використання (сільськогосподарського або індустріального) малопродуктивних та деградованих земель задля оновлення їх родючості. Визначено основні причини зменшення площі продуктивних земель, які свідчать про те, що існуючі типи землекористування завдають значної шкоди грунтовому покриву і природі в цілому.

Обгрунтовано метод бонітування, який передбачає проведення оцінювання грунту разом з оцінюванням клімату й поля як об'єктів єдиної системи. Кожний з об'єктів охарактеризовано значною кількістю критеріїв для оцінювання будь-якої конкретної земельної ділянки. Одержано загальні й часткові бонітети, оцінено продуктивну здатність земель України та їх відносну придатність для вирощування різних сільськогосподарських культур. Опрацьовано класифікацію орних земель за родючістю. Показано застосування бонітетів у вирішенні питань раціонального землекористування, охорони, грошового оцінювання, оподаткування, контролю ефективності і якості землекористування, прогнозування змін земель. Викладено перспективи бонітування земель, у тому числі для оцінювання екологічних функцій.

Показаны проблемы оценки пойменных засоленных почв. Отмечена низкая степень влияния на формирование урожая сельскохозяйственных культур гумуса, питательных веществ на фоне засоления и солонцеватости. Приведена классификация пойменных почв по пригодности для интенсивного земледелия.

Установлено, что балл бонитета техногенных почв в значительной мере зависит от их физико-химических свойств, методов определения, а также от естественных и антропогенных факторов, которые учитываются при бонитировке с помощью поправочных коэффициентов.

Проанализированы закономерности формирования качественного состояния земель сельскохозяйственного назначения Черновицкой области. Представлена структура почвенного покрова, средневзвешенное значение бонитета почв и эколого-агрохимического балла в разрезе отдельных административных районов. Исследована сопоставимость показателей качества почвы, полученных при использовании различных методик в контексте современных проблем агроэкологического мониторинга.

Розроблено структуру бази геопросторових даних у вигляді набору моделей (концептуальної та логічної) та відображено її фізичну реалізацію для забезпечення якісної оцінки грунтів. Проведено порівняльний аналіз ефективності різних методів інтерполяції (методу зважених відстаней, бікубічного сплайну, універсального крігінга) для створення тематичних мап показників якості грунтів на прикладі вмісту гумусу. Істотної різниці між інтерполяторами не виявлено.

Висвітлено результати агроекологічного оцінювання грунтів сільгоспугідь Волинської обл., зокрема рівня родючості грунтів, що належать до поліської і лісостепової зон на території області. Наведено результати визначення якісного оцінювання (бонітування) агрохімічного та екологічного стану сільськогосподарських земель. Оцінено якості грунтів області за основними інтегральними показниками (агрохімічний та еколого-агрохімічний бали). Результати досліджень вказують на посилення процесів деградації грунтів Волинської обл., погіршення їхніх агрофізичних, агрохімічних властивостей та агроекологічного стану загалом за період 2001 - 2012 рр.

Доведено неможливість оцінювання продуктивної здатності грунтів за властивостями внаслідок неадекватного відображення ними природних чинників родючості за різних типів грунтоутворення. Запропоновано 3-рівневу систему бонітування грунтів за властивостями та врожайними даними у розрізі основних сільськогосподарських культур на підставі довготривалих дослідів.

Розглянуто методики бонітування грунтів (Докучаєва В.В., Соблолєва С.С., Кузьмичова В.П., Сірого А.І., Новаківського Л.Я. та ін.). Висвітлено нову концепцію бонітування через узагальнені показники властивостей грунтів, клімату і поля на базі педострансферних моделей.

Проведен критический анализ наиболее распространенных методик бонитировки почв (Докучаева В.В., Соболева С.С., Кузьмичова В.П., Серого А.И., Новаковского Л.Я. и др.). Изложена новая концепция бонитировки через обобщенные показатели свойств почв, климата и поля на базе педотрансферных моделей.

Висвітлено розвиток наукових положень оцінки земель в Україні. Запропоновано за сучасних умов розрізняти кадастрову оцінку земель (бонітування грунтів, економічну та нормативну грошову оцінки земельних ділянок) і ринкову оцінку, а також коригувати (удосконалювати) сучасну методичну базу кадастрової оцінки земель і вводити додаткову ринкову інформацію для її проведення.

Освещено развитие научных положений оценки земель в Украине. Предложено в современных условиях различать кадастровую оценку земель (бонитование почв, экономическую и нормативную денежную оценки земельных участков) и рыночную оценку, а также корректировать (усовершенствовать) современную методическую базу кадастровой оценки земель и вводить дополнительную рыночную информацию для ее проведения.

Розглянуто бонітети грунтів, клімату та синтетичні бонітети земель України. Розраховано бонітети з урахуванням властивостей грунтів, особливостей кліматичних умов, певних критеріїв, які впливають на формування бонітетної оцінки.

Обгрунтовано необхідність бонітування гідро-, атмо-, літо- та загальнобіосферних функцій грунтів. Запропоновано методологію екологічного бонітування, за якої загальний екологічний бал бонітету визначається шляхом зіставлення параметрів орної землі та цілини за можливо широкого переліку показників. Зазначено, що бонітування екологічних функцій грунтів має стати невід'ємною частиною їх загальної та часткової оцінки та використовуватися з метою вибору відповідних заходів з охорони грунтів.

Обоснована необходимость бонитировки гидро-, атмо-, лито- и общебиосферных функций почв. Предложена методология экологической бонитировки, при которой общий экологический балл бонитета определяется путем сопоставления параметров целины и пашни при возможно широком перечне показателей. Отмечено, что бонитировка экологических функций почв должна стать неотъемлемой частью их общей и частной оценки и использоваться с целью выбора соответствующих мер охраны почв.