Індекс рубрикатора НБУВ: П040.216я54

Шифр НБУВ: Ж29209 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано оптимальну норму застосування оксиду кальцію та параметри термохімічного процесу знезаражування безпідстилкового гною (БПГ) для виготовлення екобезпечної й агрономічно ефективної гноє-вапняної суміші. Досліджено особливості температурного режиму процесу знезаражування БПГ за різного вмісту оксиду кальцію, визначено теплотвірну здатність оксиду кальцію як компонента-регулятора гігієнічної якості гноє-вапняної суміші. Встановлено закономірності знезаражування БПГ під впливом оксиду кальцію та розроблено математичну модель зміни ступеня екобезпеки гноє-вапняної суміші за гельмінтологічними показниками. Досліджено вплив різного вмісту оксиду кальцію на агроекологічні показники знезараженої гноє-вапняної суміші. Апробовано ефективність використання гноє-вапняної суміші у хмелярстві як способу екобезпечної утилізації БПГ.

Встановлено, що хімічний склад, фізичні властивості та санітарно-гігієнічні показники екскрементів корів, свиней та курок-несучок, а також гнойових стоків підприємств за інтенсивних технологій виробництва продукції тваринництва характеризуються підвищеним вмістом органічної речовини, сирого протеїну та золи, великою кількості забруднень, дрібнодисперсних фракцій залишків корму, значним бактеріальним обсіменінням та наявністю антибактеріальних засобів. Поглиблено теоретичні аспекти біотехнологій переробки відходів тваринницьких підприємств за аеробних умов, мезо - та термофільного режимів, а також твердофазної біоферментації гною та посліду. Виконаними дослідженнями з удосконалення способів очистки рідкого гною та стічних вод тваринницьких підприємств, які засновані на використанні біологічних способів елімінації забруднень шляхом використання активного та симбіотичного мулу, мікроводоростей оптимізовані параметри процесу біоферментації біомаси. Встановлено, що застосування в процесах очистки стічних вод симбіотичного мулу, а за доочистки їх освітленої фракції - мікроводоростей посилює вилучення забруднювальних компонентів та покращує санітарно-гігієнічні показники очищеної рідини. Запропоновано аеробно-термофільну стабілізацію осадів за біоферментації рідкого гною. Вперше вивчений вплив швидкості розбавлення та параметрів рециркуляції активного мулу на активність асоціації мікроорганізмів, запропоновано способи спрямованого впливу цих параметрів на процес біоферментації. Розроблено методику розрахунку вихідних даних процесу біоферментації гнойових стоків. Доведено, що засто

сування біодобавок та пристроїв для аерації за компостування скорочує термін дозрівання гною, втрати органічної речолвини та азоту та викиди шкідливих газів у повітря.

Запропоновано технологію переробки рідкого гною.

Розглянуто технологічні рішення з обробки (переробки) рідкого гною свиней в країнах ЄС, США, Росії та Китаї. Встановлено спільні для різних країн тенденції у практиках поводження з рідким гноєм та законодавчо-нормативних актів, якими вони регулюються.