Наведено результати багаторічних досліджень автора, аналіз вітчизняної і закордонної літератури з проблеми біологізації сучасного землеробства. Окреслено наукові основи необхідності чергування сільськогосподарських культур у полях сівозмін інтенсивно-екологічного землеробства, сучасні принципи побудови сівозмін, оптимізації родючості грунту, математичного моделювання продуктивності агроекосистем для західного Лісостепу України. Подано оптимальні параметри насичення сівозмін культурами основного і проміжного вирощування та орієнтовані схеми сівозмін біологічного землеробства для господарств різних зон і спеціалізації.

Багаторічними дослідженнями встановлено, що зі збільшенням частки зернових у сівозміні понад 50 % знижується їх урожайність. Насичення запропоновано проводити різними колосовими і високоврожайними зернобобовими культурами. Ефективними засобами інтенсифікації на фоні застосування добрив є гербіциди і ретарданти. Обгрунтовано, що заміна сорту та запровадження післяжнивних посівів знижують негативний вплив повторних посівів і насичення сівозміни зерновими культурами.

Висвітлено результати багаторічних стаціонарних досліджень продуктивності кормових сівозмін із різним насиченням багаторічними травами (від 12,5 до 50 %), зерно-бурякових сівозмін із проміжними (післяжнивними) культурами до 37,5 %, а також сівозмін за умов біологічних засобів відтворення родючості грунту (органічні добрива, сидерати, побічна продукція).

Висвітлюються поняття про сівозміну, її наукові основи, роль у підвищенні урожайності сільськогосподарських культур. Розкриваються основні критерії складання схем чергування культур у сівозмінах і наводяться зразкові схеми сівозмін для різних природних зон України. Уточнюється класифікація сівозмін, викладається методика їх проектування, агротехнічна й економічна оцінка та освоєння.

Наведено рекомендації щодо впровадження сівозмін у землеробство, зокрема, у районах Карпат, Закарпаття, низин Криму, а також на поливних і осушених землях. Особливу увагу приділено сівозмінам з овочевими культурами та грунтозахисним сівозмінам, оптимізації структури посівних площ і системі сівозмін. Охарактеризовано біологічні та економічні основи сівозмін.

Висвітлено наукові засади сівозмін. Досліджено вплив сівозміни на вміст поживних речовин у грунті. Наведено характеристику грунтово-кліматичних умов основних зон України з урахуванням концентрації посівів, спеціалізації господарств. Висвітлено питання проектування, впровадження та освоєння сівозмін.

Освещены научные основы севооборот. Исследовано влияние севооборота на содержание питательных веществ в грунте. Приведена характеристика грунтово-климатических условий основных зон Украины с учетом концентрации посевов, специализации хозяйств. Освещены вопросы проектирования, внедрения и освоения севооборота.

Розглянуто питання історичного розвитку теоретичних і практичних засад систем землеробства (СЗ), а також основних їх складових, зокрема, сівозміни, механічного обробітку, удобрення. Проаналізовано внесок учених і практиків сільськогосподарського виробництва у розвиток вчення про СЗ, наведено їх автобіографічні дані. Запропоновано класифікацію СЗ, розглянуто особливості відтворення родючості грунтів у різних СЗ за сучасних умов сільськогосподарського виробництва.

Рассмотрены вопросы исторического развития теоретических и практических основ систем земледелия (СЗ), а также основных ее составляющих, в частности, севооборот, механическая обработка, удобрения. Проанализирован вклад ученых и практиков сельскохозяйственного производства в развитие науки о СЗ, приведены их автобиографические данные. Предложена классификация СЗ, рассмотрены особенности воспроизводства плодородия почв в различных СЗ в современных условиях сельскохозяйственного производства.

Висвітлено теоретичні засади та проблеми практичної реалізації колійної та мостової системи вирощування просапних і зернових колосових культур за грунтово-кліматичних умов півдня України. Розглянуто питання автоматизації та роботозації рільництва, особливості обробітку сільськогосподарських культур з застосуванням постійної технологічної колії, енергоощадні робочі органи для мостового землеробства. Запропоновано методику визначення розмірів інженерної зони та координатний спосіб вирощування рослин.

Освещены теоретические основы и проблемы практической реализации колейной и мостовой системы выращивания пропольных и зерновых колосовых культур в почвенно-климатических условиях юга Украины. Рассмотрены вопросы автоматизации и роботизации пахотных работ, особенности обработки сельскохозяйственных культур с применением постоянной технологической колии, энергосберегающие рабочие органы для мостового земледелия. Предложены методика определения размеров инженерной зоны и координатный способ выращивания растений.

Висвітлено наукові засади та причини, що зумовлюють чергування культур у сівозмінах. Запропоновано класифікацію сівозмін за їх призначенням, характеристику й оцінку культур як попередників. Викладено схеми сівозмін для різних грунтово-кліматичних зон та їх агратехнічне обгрунтування з урахуванням спеціалізації господарств. Наведено приклади складання плану переходу до встановлених сівозмін і побудови ротаційних таблиць, розглянуто особливості ведення та показано значення книги історії полів.

Освещены научные основы и причины, обусловливающие чередование культур в севооборотах. Предложены классификация севооборотов по их назначению, характеристика и оценка культур как предшественников. Изложены схемы севооборота для разных почвенно-климатических зон и их агротехническое обоснование с учетом специализации хозяйств. Приведены примеры составления плана перехода к установившимся севооборотам и построения ротационных таблиц, рассмотрены особенности ведения и показано значение книги истории полей.

Узагальнено та систематизовано результати наукових досліджень систем землеробства та їх складових частин в різних грунтово-кліматичних зонах України. Наведено багаторічні дані про застосування високопродуктивних польових, кормових і грунтозахисних сівозмін як базису систем землеробства у великотоварних спеціалізованих підприємствах, фермерських і індивідуальних господарствах. Описано найбільш доцільні схеми сівозмін і ефективні системи удобрення для даних агроформувань відповідно до особливостей спеціалізаці їx галузі, а також високоефективні грунтозахисні способи основного обробітку грунту з широким застосуванням мінімалізації для одержання екологічно чистої продукції.

Обобщены и систематизированы результаты научных исследований систем земледелия и их составных частей в разных почвенно-климатических зонах Украины. Приведены многолетние данные о применении высокопродуктивных полевых, кормовых и почвозащитных севооборотах как базисе систем земледелия в многотоварных специализированных предприятиях, фермерских и индивидуальных хозяйствах. Описаны наиболее целесообразные схемы севооборотов и эффективные системы удобрения для данных агроформирований в соответствии с особенностями специализации их отрасли, а также высокоэффективные почвозащитные способы основной обработки почвы с широким применением минимализации для получения экологически чистой продукции.

За результатами тривалого (35 років) дослідження розглянуто екологічні проблеми, що виникають за умов застосування добрив у польовій сівозміні, а також шляхи їх вирішення.

Наведено порівняльну оцінку ефективності альтернативного землеробства в Північному Степу України. Показано реальну можливість його застосування на чорноземах звичайних середньогумусних важкосуглинкових цієї підзони. Установлено, що зниження продуктивності альтернативної сівозміни на 4,8 %, у порівнянні з інтенсивною, цілком компенсується економією енерговитрат на вирощування сільськогосподарських культур (28,6 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: П141.8(4Укр-4Луг)

Рубрики:

Сівозміни

Шифр НБУВ: Ж69669 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано граничну щільність забруднення грунту цезієм 137 для одержання "нормативно чистої" сільськогосподарської продукції в різних зонах. З цією метою запропоновано маловитратні технології, які включають впровадження, використання підвищених доз мінеральних добрив, організацію насінництва багаторічних трав, передусім, таких, як стоколос безостий, грястиця збірна, костриця лучна та тимофіївка лучна.

Викладено актуальні питання історичних аспектів розвитку систем землеробства та сівозмін. Проаналізовано стан їх вивчення та впровадження за сучасних умов інтенсифікації землеробства у зв'язку з реформуванням землекористування та створенням нових формувань в аграрному секторі. Акцентовано увагу на перспективі досліджень проблем сівозмін і, зокрема, вивченні ефективності вузькоспеціалізованих сівозмін з короткими ротаціями.

Установлено, що за умов Лівобережного Лісостепу України на чорноземі типовому застосування гною в дозі 10 т/га в зерно-буряковій сівозміні не є достатнім для підтримки гумусу на оптимальному рівні. Більш ефективним слід вважати внесення соломи з мінеральними добривами, рештками всієї побічної продукції та компенсувальною дозою азоту.

Узагальнено багаторічні результати стаціонарного досліду про вплив набору та чергування культур на забур'яненість посівів та орного шару грунту в сівозмінах з короткою ротацією.

Розглянуто питання саморегуляції гумусового стану грунтів Полтавщини. Наведено дані VIII туру агрохімічної паспортизації грунтів Полтавщини.

За результатами порiвняльної агротехнiчної оцiнки виявлено найбiльш продуктивнi рiзноротацiйнi сiвозмiни для умов пiвденного Степу України залежно вiд структури посiвних площ та насичення зерновими й олiйними культурами. Рекомендовано схеми сiвозмiн для господарств рiзних напрямiв спецiалiзацiї.

Виявлено комплексний вплив сiвозмiн i рiзних систем добрив на продуктивнiсть польових культур та змiну родючостi грунту з використанням елементiв бiологiзацiї землеробства. Визначено баланс вологи, поживних речовин i фiтосанiтарний стан посiвiв залежно вiд структури посiву та удобрення.